| Населення на початок 1997 р. (млн.чол.) | 50,9 |
| міське населення (%) | 68 |
| сільське населення (%) | 32 |
| Склад населення за статтю (%) | |
| чоловіки | 46 |
| жінки | 54 |
| Загальні коефіцієнти природного руху (promille) | |
| народжуваності | 9,1 |
| смертності | 15,2 |
| природного приросту | - 6,1 |
| Середня тривалість життя | |
| обох статей | 67,1 |
| чоловіків | 61,6 |
| жінок | 72,8 |
| Стан охорони здоров'я | |
| Кількість лікарів усіх спеціальностей на 10 тис. населення | 45,2 |
| Кількість середнього медичного персоналу на 10 тис. населення | 115,0 |
| Кількість лікарняних ліжок на 10 тис. населення | 114,6 |
| Планова ємність амбулаторно-поліклінічних закладів (відвідувань за зміну на 10 тис. населення) |
189,7 |
Здоров'я жінок є найважливішою характеристикою розвитку населення , від нього залежить здоров'я нових поколінь. Останніми роками спостерігається підвищення смертності жінок на тлі загального підвищення смертности в Україні, певною мірою викликаного і зростаючою захворюваністю жінок. Одним з найважливіших критеріїв, що характеризує здоров'я жінок і якість медичної допомоги вагітним, є материнська смертність, рівень якої не має тенденції до зниження.
|   | 1989 | 1991 | 1993 | 1995 | 1996 | |
| Всього | 11,5 | 12,6 | 13,8 | 14,4 | 14,8 | |
| Місто | 9,6 | 10,4 | 11,6 | 12,3 | 12,6 | |
| Село | 15,2 | 17,1 | 18,5 | 18,7 | 18,9 |
У структурі причин материнської смертності протягом остнніх років перші місця посідають захворювання, що не пов'язані з вагітністю, кровотечі, ґестози, септичні ускладнення, хоча головною причиною лишається смертність, пов'язана з абортом, на яку припадає 23 % всіх материнських смертей. 1996 року спостерігається збільшення кількості випадків материнської смертності від сепсису, кровотеч та гестозів. Ця тенденція є прямим наслідком погіршення здоров'я вагітних жінок, зниження якості медичної допомоги, ускладнень екологічної ситуації.
| Жіноче населення (%) | 54 |
| Жінки репродуктивного віку (%) | 24,18 |
| Дівчата віком до 16 років (%) | 2 |
| Жінки пенсійного віку (55+, %) | 24 |
| Материнська смертність (на 100 тис.пологів) | 30,4 |
| Передчасне народження (на 1000 народжених) | 5,2 |
| Вроджені вади розвитку (на 1000 народжених) | 39,8 |
| Частка дітей, що знаходяться на грудному вигодовуванні у віці 6 місяців (%) |
37,4 |
| Захворювання, що передаються статевим шляхом (на 100 тис. чол.) | |
| Сифіліс | 151,6 |
| Гонорея | 74,5 |
| Кількість ВІЛ-інфікованих: | |
| Все населення | 6491 |
| Жінки | 1565 |
| Діти та підлітки віком до 18 років | 330 |
| Кількість випадків СНІД: | |
| Все населення | 228 |
| Жінки | 70 |
| Діти та підлітки віком до 18 років | 16 |
| Частота раку (на 100 тис. жінок): | |
| Шийки матки | 17,1 |
| Матки | 21,4 |
| Яєчників | 17,6 |
| Молочної залози | 51,2 |
| Відношення числа абортів до числа живонаджень | 144:100 |
| Стандартизований рівень смертності (СРС) в результаті (на 100 тис. жінок): |
|
| Раку шийки матки | 9,7 |
| Раку молочної залози | 28,9 |
В цілому за період 1989-1996 років середня тривалість життя у жінок зменшилась на 2,4 року. Важливими чинниками скорочення тривалості життя жінок виступають хвороби системи кровообігу, онкологічні захворювання, нещасні випадки, отруєння та травми. Рівень народжуваности в Україні треба оцінити як вкрай низький. Смертність компенсується народжуваністю лише на 62 %, тобто не забезпечується просте відтворення населення. Для жінок України протягом декількох десятиліть основним методом регулювання народжуваності залишається аборт. Частота абортів в Україні на сьогодні одна із найвищих у світі. На фоні зниження загальної кількості офіційно зареєстрованих абортів виявляються несприятливі тенденції до підвищення кількості у вперше вагітних. 1996 року цей показник збільшився у 2 рази у порівнянні з 1989 роком. Ситуацію з репродуктивним здоров'ям, яка склалася в Україні, можна пояснити незадовільною системою інформації за всіма аспектами планування сім'ї, низьким рівнем сексуальної культури населення та браком знань щодо своєї репродуктивної поведінки, безвідповідальним батьківством, недостатньо розвинутою системою служби планування сім'ї.
Підкреслюючи що діти, жінки та літні люди е найменш захищеною категорією в сучасних умовах, про що свідчить відсутність тенденції до зниження рівнів дитячої захворюваності та смертності, зростання дитячої та підліткової злочинності, наркоманії та алкоголізму серед неповнолітніх.
| Кількість дітей віком 0-14 років | 9 967 212 |
| Кількість дітей віком до одного року | 461 791 |
| Кількість народжень | 467 211 |
| Кількість новонароджених з вагою до 2500 гр (на 1000) | 54,0 |
| Отримують грудне вигодовування у віці 6 місяців (%) | 37,4 |
| Вроджені вади розвитку ( на 10 тис. дітей першого року) | 39,1 |
| Кількість ВІЛ-інфікованих у віці до 14 років (1987-1996 рр.) | 39,8 |
| Кількість випадків СНІД у віці до 14 років (1987-1996 рр.) | 17 |
| Рівень абортів серед підлітків у віці до 17 років (на 1000 чол.) | 19,2 |
| Охоплення щепленнями у віці до 1 року (%) | 97 |
| Захворюваність на сифіліс (на 100 тис. населення відповідного віку): | |
| діти (0-14 років) | 5,2 |
| підлітки (15-17 років) | 218,1 |
| Захворюваність на гонорею (на 100 тис. населення відповідного віку): | |
| діти (0-14 років) | 4,8 |
| підлітки (15-17 років): | 111,0 |
| Кількість хворих на нарко- та токсикоманію віком до 18 років, які перебувають на обліку в лікувально-профілактичних закладах | 754 |
| Смертність дітей віком до 1 року (на 100 народжених живими): | 14,3 |
| Неонатальна смертність | 7,5 |
| Перинатальна смертність | 12,2 |
| Смертність дітей до 1 року від уроджених вад (на 10 тис. народжених живими) |
40,5 |
У 1996 році в Україні було зареєстровано 26,2 тис. дітей, хворих на дитячий церебральний параліч, 284 тис. дітей, що мають хвороби ендокринної системи, 345 тис. дітей, що мають хвороби крові та кровотворних органів, та понад 1 млн. дітей, що мають хвороби органів травлення. Головною причиною смерті дітей у 1996 року були нещасні випадки, травми та отруєння (22,5%), серед цих причин 27,7 % становлять випадки загибелі дітей в автокатастрофах. На другому місці в структурі загальної смертності дітей - вроджені аномалії (15,7%), хвороби нервової системи та хвороби органів дихання посідають третє місце (7,8%).
З точки зору медичного забезпечення як одного з чинників, що впливає на рівень здоров'я дітей і жінок, пріоритети визначені, і концептуально вони можуть бути сформульовані так:
Слід зазначити, що в системі охорони здоров'я матері та дитини є багато суттєвих недоліків, але питома вага суто медичних аспектів впливу на рівень дитячої та жіночої смертності становить приблизно лише 20-25%, тому без радикального покращення соціально-економічних умов життя розраховувати на значне зниження дитячої та жіночої смертності не можна.
Володимир Банніков, учасник науково-практичної конференції "Охорона материнства і дитинства в Україні. Проблеми і перспективи".- Київ, 1998.
Джерело: 1. "Здоров'я дітей та жінок Украєні '97" Київ 1998. - 153 с. 2. Стан материнства і дитинства в Україні. Проблеми перехідного періоду.