Украина

Здоров`я жiнок ї найважливiшою характеристикою розвитку населення, вiд нього залежить здоров`я нових поколiнь. Рак молочної залози - один з найпоширенiших злоякiсних процесiв у жiнок розвинутих держав свiту.

Займаючи майже 30 % захворюваностi злоякiсними пухлинами i 16 - 18 % смертностi вiд них, рак молочної залози розглядаїтся як найважливiша локалiзацiя раку у жiнок.

Якщо врахувати тенденцiю раку молочної залози до зростання у бiльшостi розвинутих держав свiту, то вiн стаї не лише медичною, але й соцiальною проблемою.

2. Епiдемiологiя раку молочної залози в Українi

Рак молочної залози на Українi посiв перше мiсце серед злоякiсних новоутворень у жiнок. Згiдно статистичним данним Нацiонального канцер-реїстру України захворюванiсть жiночого населення в 1997 роцi маї таку структуру:

Локалiзацiя злоякiсного новоутворення	Питома вага в %	Рангове мiсце
молочної залози	18,57	1
шкiри	14,43	2
тiла матки	7,76	3
шлунка	7,75	4
шийки матки	6,29	5
др.		6

В Українi щороку захворюї близько 14 тисяч жiнок. За останнi 10 рокiв темпи захворюваностi виросли бiльше нiж у 2 рази ( 2,27 рази ). Наша держава ї однiїю iз ведучих в Европi за абсолютним числом захварюваностi раком молочної залози.

Показник захворюваностi в Українi в пiдсумку на 100 000 жiночого населення вирiс з 22,6 в 1986 роцi до 53,7 в 1997 роцi.

Захворюванiсть раком молочної залози у жiнок в Українi

15 - 19	20 - 24	25 - 29	30 - 34	35 - 39	40 - 45	45 - 49
0.5	0.7	5.4	14.8	35.3	71.5	109.0
50 - 54	55 - 59	60 - 64	65 - 69	70 - 74	75 - 79	80 - 84
111.7	104.5	131.1	110.9	115.1	106.6	55.4

Крiм того, слiд пiдкреслити, що значне зростання захворюваностi починаїться у вiковiй групi 40 - 45 рокiв, а самих високих показникiв сягаї у вiковiй групi 60 - 64 рокiв.

Якщо говорити про причини зростання захворюваностi, то необхiдно наголосити, що бiльше половини загального приросту захворюваностi, обумовлено зростанням ризику захворiти, який в основному залежить вiд впливу зовнiшнiх чинникiв i, перш за все, антропогенних.

Прогноз розвитку нашого суспiльства свiдчить про подальше зростання антропогенного забруднення зовнiшнього середовища канцерогенними речовинами внаслiдок хiмiзацiї промисловостi та сiльського господарства, розвитку автотранспорту, поширення ядерної енергетики та впливу наслiдкiв аварiї на Чорнобильськiй АЕС.

Окрiм цього мають мiсце значнi змiни способу життя населення, якi збiльшують число факторiв ризику (значне поширення курiння, особливо серед жiнок та пiдлiткiв, вживання алкоголю, розвиток токсикоманiї, вади репродуктивної поведiнки, змiни у режимi та якостi харчування та iн.)

На протязi останнiх 10 рокiв найбiльш високим рiвнем захворюваностi на рак молочної залози вiдзначаються областi пiвдня та сходу України, якi характеризуються високим рiвнем та прiоритетним розвитком канцерогенонебеспечних виробництв металургiйної та вугольної промисловостi, енергетичного комплексу.

В таблицi зiбранi данi про захворюванiсть на рак молочної залози по регiонам України. Найбiльш високий рiвень захворюваностi слiд зазначити в Одеськiй, Харкiвськiй областях та мiстi Київi.

Чернiгiвська область	41.6
Київська область	49.4
Житомирська	48.2
Запорiзька	52.9
Донецька	58.4
Одеська область	84.2
Харкiвська	61.3
г. Київ	67.4

Аналiз приведених вище даних дае можливiсть скласти прогноз, передбачаючий зрiст частоти раку молочної залози до 2000 року до рiвня 58+1,5.

При цьому, кожна захворiвша жiнка втрачаї 17 - 18 i бiльше рокiв життя та 50 вiдсоткiв iз них в найбiльш працездатному вiцi.

Смертнiсть вiд раку молочної залози зросла в перiод з 1986 року до 1996 року на 35 вiдсотков.

Чернiгiвська область	23.2
Київська область	26.9
Житомирська	25.5
Запорiзька	34.8
Донецька	34.9
Одеська область	32.7
Харкiвська	32.9
г. Київ	32.8

Одним з найбiльш об`їктивних являїться показник смертностi хворих до року з моменту встановлення дiагнозу. На Українi вiн один з самих високих.

Цей показник залежить вiд стадii, в якiй було виявлене захворювання.

В таблицi приведени показники 5-рiчного виживання в залежностi вiд стадiї захворювання.

5-рiчне виживання хворих залежно вiд стадiї рака

стадiя 0	стадiя I	стадiя II	стадiя III	стадiя IV
5-рiчне виживання бiльше 95%	5-рiчне виживання 85%	5-рiчне виживання 66%	5-рiчне виживання 41%	5-рiчне виживання 10%

В Українi в основному видiляють 4 стадiї рака молочної залози ( протягом багатьох рокiв онкологiчним установам пропонують користуватися мiжнародною класифiкацiїю по TNM ), однак в основному статистика враховуї класифiкацiю, яка iснувала на територiї колишнього Радянського Союзу.

При вивченнi структури захворюваностi слiд вiдмiтити, що бiльшiсть випадкiв дiагностуїться в запущених стадiях. Це призводить до рiзкого збiльшення матерiальних витрат на лiкування ( 5-10 разiв в порiвняннi з випадками раннього виявлення захворювання ) та призводить до рiзкого зменшення виживання.

розподiл по стадiям первинно взятих хворих слiдуючий:

Практично хворих, якi пiдлягають лiкуванню без радикальних хiрургiчних втручань дуже мале число.

3. Стан скринiнгу, дiагностики та лiкування раку молочної залози в Українi

В цьому пiдроздiлi нам хотiлось би детально зупинитись на проблемах скринiнгу, дiагностики та лiкування раку молочної залози в Українi. З перiоду iснування радянської системи охорони здоров`я i до нашого часу, iснуї чiтка структура органiзацiї онкологiчної допомоги жителям України.

Медичною установою, яка проводить дiагностику та лiкування раку молочної залози, являїться онкологiчний диспансер. Як правило, вiн один на обласний центр та область. Тiльки в м. Київi iснуї окремо мiський онкологiчний центр та обласний диспансер.

В основному хворi направляються в спецiалiзовану установу ( диспансер ), пiсля того, як патологiя виявиться на рiвнi первинного звена ( primary health care ), як то фельдшерско-акушерськi пункти ( ФАП ), оглядовi кабiнети полiклiнiк, жiночi консультацiї та регiональнi полiклiнiки.

Як вiдомо, основними методами скринiнгу являються:

Мамографiчнi дослiдження дiляться на два види:

Динамiка мамографiчних обстежень в Українi

Як видно з приведених вище даних, кiлькiсть дослiджень дуже мала. На протязi останнiх 8 рокiв постiйно знижуїться. Бiльше половини дослiджень проводиться в онкологiчних диспансерах. В основному це дiагностична мамографiя. В iнших лiкувальних установах їх кiлькiсть дуже мала.

Використання мамографiї для скринiнгу раку молочної залози в Українi досконально не розроблено!

Богатьом фахiвцям вiдомi програми скринiнгу в Англiї, Нiдерландах, Швецiї, якi почались в 60х - 70х роках. Встановлено, що в результатi перiодичного мамографiчного обстеження частiше виявляються раннi форми раку молочної залози, а кiнцевий результат - зниження смертностi вiд раку у групi, яка дослiджуїться порiвняно з контрольною, досягаї в середньому 24 %.

Цi результати являються основою для створення нацiональних програм з мамографiчного скринiнгу раку молочної залози.

З проведених дослiджень стало вiдомо, що 95 % мамографiв складають апарати "Електронiка" вiдчизняного виробництва, 68 % з них випуску 1988 року та ранiше, тобто фiзично застарiлi. 31 % мамографiв не дiючих.

Знiмки повиннi читати спецiально пiдготовленi лiкарi-рентгенологи. Для того, щоб досягти вiдмiнних результатiв при описаннi знiмкiв, рiчна нагрузка повинна сягати 5 000 знiмкiв на одного лiкаря-рентгенолога.

Асоцiацiя радiологiв України, яку очолив проф. Бабiй Я. С., проводить велику роботу для впровадження скринiнгових програм в Українi.

Використовуючи офiцiйну статистику та данi ними проведеного анкетного опитування про стан мамографiї в Українi, була вироблена стратегiя, яка включаї завдання описанi вище.

Клiнiчне обстеження молочних залоз ( КОМЗ )

Клiнiчне обстеження молочних залоз ( КОМЗ ) являїться основним методом скринiнгу, iснуючим в Українi. Вiн проводиться медичними працiвниками: акушерками ФАП, фельдшерами, дiльнiчними лiкарями терапевтами, акушерами - гiнекологами жiночих консультацiй, хiрургами та хiрургами - онкологами.

Згiдно статистичних данних, процент виявлення раку молочної залози за рахунок клiнiчного обстеження молочних залоз в рiзних регiонах складаї вiд 18 % до 40,9 % .

Ранiше, коли iснувала обов`язкова система щорiчного огляду робiтникiв пiдприїмств та установ, обстеження молочних залоз було частиною загального скринiнгу, включаючого флюорографiю та цитологiчне обстеження шийки матки.

Згiдно наказу МОЗ України кожна жiнка, яка звернулась до медичної установи повинна буди оглянута (стан молочних залоз та цитологiчний скрiнiнг) один раз на рiк. Хоча реально, лiкари та акушерки проводять клiнiчне обстеження молочних залоз далеко не кожному.

Вважаїться, що кiлькiсть жiнок оглянутих методом клiнiчного обстеження молочних залоз не перевищуї 50 %.

Анкетування медпрацiвникiв показали, що в основному вони хотiли би покращити технiку проведення клiнiчного обстеження молочних залоз.

Питання самообстеження молочних залоз залишаїться дуже болючою проблемою для України.

В деяких регiонах за рахунок власних коштiв були надрукованi листiвки по самообстеженню молочних залоз. Деякi мiсцевi телевiзiйнi канали створили клiпи по самообстеженню молочних залоз. На жаль, якiсть матерiалiв часто низька i кiлькiсть їх недостатня. Телевiзiйнi клiпи дуже часто демонструвалися лише один раз, хоча для досягнення бажаних результатiв вони потребують регулярного виходу в ефiр.

Як вважають лiкарi - онкологи, не бiльше 1 % жiнок проводить регулярне самообстеження молочних залоз.

їснуюча система охорони здоров`я в Українi даї можливiсть швидкого комплексного обстеження жiнок, якщо у них були знайденi новоутворення молочних залоз.

Процес дiагностики складаїться з клiнiчного обстеження молочних залоз онкологом, послiдуюча дiагностика: мамографiя, ультразвукове обстеження та бiопсiя.

Згiдно статистицi до 70 % випадкiв раку молочних залоз дiагностуїться в диспансерi. 30 % розподiляються мiж Республiканським iнститутом онкологiї, обласними лiкарнями та iншими медичними установами. Як було описано вище, провести дiагностичну мамографiю високої якостi не завжди буваї можливо.

Це пов`язано з низькою якiстю апаратури, або вiдсутнiстю мамографiв зовсiм ( наприклад - Республiка Крим ). В Криму мамограф iснуї тiльки в мiстi Севастополi.

Плiвка для мамографiчного обстеження досить дорога, тому це обмежуї можливостi для знiмкiв допомiжних позицiй. В основному плiвка проявляїться рентгенлаборантами власноручно. Кiлькiсть сучасних проявлювальних машин типу "Kodak" дуже мала.

Все вище сказане, впливаї на якiсть та дiагностичну цiннiсть мамографiчного обстеження.

Ультразвуковi обстеження молочних залоз дуже поширенi в Українi. Це пояснюїться високою доступнiстю методу. Бiльшiсть медичних установ на рiвнi обласного центру оснащенi сучасним ультразвуковим обладнанням

( апарати фiрм "Toshiba", "Aloka", "Philips", "Siemens" та iншi ).

Часто вони являються методом обстеження альтернативним мамографiї.

В Українi примiняються всi види бiопсiї ( аспiрацiйна бiопсiя, трепан - бiопсiя та хiрургiчна або вiдкрита бiопсiя ). Цi методики використовують хiрурги-онкологи. На жаль iнформативнiсть аспiрацiйних бiопсiй низька ( до 30 % неiнформативних ).

Тому хiрурги-онкологи набагато частiше використовують хiрургiчну бiопсiю. Сучасна методика бiопсiї пiд контролем ультразвуку в Українi виконуїться дуже рiдко. Практично бракуї спецiалiстiв, якi добре володiють цiїю методикою.

Головним в пiдтверженнi дiагнозу рак молочних залоз, являїтся результат морфологiчного дослiдження. В основному патологоанатомiчнi лабораторiї дуже бiдно оснащенi, а кiлькiсть реально працюючих фахiвцiв обмежена.

В Українi не iснуї лiкарiв патоморфологiв, якi б займалися тiлькi дослiдженням тканин молочної залози. В основному фахiвцi цього профiлю проводять дослiдження тканин всiх органiв i працюють з великим перевантаженням.

Майже жодна лабораторiя не робить тести по визначенню гормонорецепторiв пухлини, що дуже ускладнюї подальше лiкування ( наприклад застосування антиестрогенового препарату "Тамоксiфен" ). Тести, якi визначають прогноз перебiгу захворювання ( HER-2/ neu та p53 ) в Українi не проводяться.

Бiльшiсть пацiїнтiв одержуї лiкування, яке являїться комбiнованим:

В основному лiкування проводиться в онкологiчних диспансерах.

Аналiзуючи даннi Канцер - реїстру можна сказати, що в 1997 роцi спецiалiзоване лiкування одержали 76,8 % вперше захворiвших.

Найбiльш низькi показники спецiалiзованого лiкування в ївано-Франкiвськiй та Закарпатськiй областях.

Прогрес у лiкуваннi рака молочної залози можливий при розв` язаннi таких питань:

( ад`ювантних ) заходiв для попередження розвитку метастазiв i

Основою лiкувальної тактики, як i ранiше, залишаїться операцiя. Це твердження грунтуїться на тому, що хiрургiчне лiкування дозволяї остаточно верифiкувати процес (рак чи не рак), отримати додатковi характеристики пухлини (iї дiйсний розмiр, гiстологiчну структуру, характеристику статевих рецепторiв, стан регiонарних лiмфовузлiв), видалити первинну пухлину i, можливо, вiддаленi метастази.

В раннiх стадiях при сприятливих обставинах проведена операция сама по собi може повнiстю вилiкувати хвору.

При застосуванi хiрургiчного лiкування значну перевагу складаї операцiя радикальної мастектомiї ( видалення молочної залози та пахвових лiмфатичних вузлiв ). Причиною цьому являїться виявлення захворювання в запущених стадiях.

Багато хiрургiв в Українi знайомi з методами та тактикою консервативної

( органозберiгаючої ) хiрургiї, але використовувати цi методи часто не можливо. Органозберiгаюча хiрургiя, це не тiльки особисте бажання хiрурга, але чiтка робота всiїї команди ( TEAM ) фахiвцiв ( лiкаря первинної допомоги, рентгенолога, хiрурга - онколога, патоморфолога та спецiалiста по реконструктивнiй хiрургiї ).

При проведеннi променевої терапiї в Українi в основному застосовують установки "Сobalt - 60" (апарати "Агат" з Естонiї ). В США таке обладання замiнене на лiнейнi прискорювачi.

Доза в основному розраховуїться лiкарем - радiологом з застосуванням атласiв виданих в колишньому Радянскому Союзi. Компь`ютерна обробка даних не застосовуїться.

В Українi широко застосовуїться хiмiотерапевтичне лiкування. Хоча донинi проведено чимало дослiджень, де застосовувались рiзноманiтнi комбiнацiї препаратiв, основними являються стандартнi схеми: СMF, CAF, AC.

Лiкарнi неспроможнi забезпечити пацiїнтiв безкоштовними хiмiопрепаратами. їх можливо купити в аптеках, але цiна на них дуже висока. Це являїться перешкодою для проведення курсiв хiмiотерапiї. Бiльшiсть хворих дуже боїться ускладнень пiсля проведення курсiв хiмiотерапiї.

Серед ускладннень слiд вiдмiтити блювання, облисiння, виразки у ротi та лейкопенiю, що являїться причиною вiдказу вiд лiкування. Сучаснi препарати, якi допомогають побороти ускладнення дуже дорогi. Бiльшiсть хворих неспроможнi їх купити.

Гормонотерапiя являїться дуже важливим методом лiкування раку молочної залози. В зв`язку з вiдсутнiстю тесту гормонорецепторiв, призначення хворим препарату "Тамоксiфен" часто не маї обгрунтованої доцiльностi.

Окремо необхiдно зупинитись на питаннях забезпечення лiкування. В зв`язку з важкою економiчною ситуацiїю в Українi хворi вимушенi самi придбати необхiднi лiки та матерiали для проведення хiрургiчного та iнших видiв лiкування. Для багатьох сiмей це стаї практично неможливим.

Багато медичних установ не забезпечують хворих харчуванням.

В зв`язку з тим, що пацiїнти знаходяться в медичнiй установi мiсяць або бiльше, питання психологiчної пiдтримки стаї дуже актуальним. Як показуї досвiд США та iнших країн, пацiїнти, якi брали участь у роботi груп пiдтримки мали кращi результати лiкування та низький ризик рецидиву.

В основному лiкарi - хiрурги та iншi фахiвцi не придiляють цьому питанню нiякої уваги. Це пояснюїться перевантаженням роботою, а дуже часто нерозумiнням актуальностi проблеми. Хворi в основному спiлкуються мiж собою. Дуже часто одержують iнформацiю у медсестер вiддiлення.

В Українi не iснувало центрiв, де середнi медичнi працiвники могли б одержати пiдготовку для психологiчної пiдтримки пацiїнтiв. Це значно ускладнюї процес реабiлiтацiї хворих.

їнформацiю про перiод пiсля лiкування вони одержують пiд час консультацiї у онколога. Вона носить вербальний характер. Часто це не вiдповiдаї потребам пацiїнтiв та їх сiмей.

4. Державнi постанови, система монiторингу та науковi рекомендацiї

В кiнцi 80-х, та на початку 90-х рокiв Мiнiстерством охорони здоров`я Радянського Союзу та Мiнiстерством охорони здоров`я України були виданi декiлька наказiв ( ї 192, ї 516, ї 590 ) та вказiвок, якi стосувались органiзацiї онкологiчної служби в Українi.

Чiтко були зазначенi обов`язки та вiдповiдальнiсть кожного структурного пiдроздiлу.

Частина наказiв присвячена формуванню груп пiдвищеного ризику захворювання онкологiчними новоутвореннями.

Оскiльки система охорони здоров`я України залишилась державною, структура онкологiчної служби не змiнилась, накази та вказiвки являються дiючими та обов`язковими.

Проблема в тому, що змiнилось фiнансування онкологiчної служби. Об`їм його значно зменшився, децентралiзувався. Кошти медичнi установи одержуть з мiсцевого бюджету. Це значною мiрою вплинуло на дiагностичнi та лiкувальнi можливостi онкологiчних диспансерiв та iнших пiдроздiлiв служби, та визвало багато труднощiв.

Одним з найважливiших пiдроздiлiв, який формуї державну полiтику онкологiчної службi являїться система збору та обробки статистичних даних.

В Українi iснуї їдина стандартизована система онкологiчної документацiї, збору та обробки статистичних даних. В кожному обласному онкологiчному диспансерi ї вiддiл медичної статистики. Фахiвцi цього вiддiлу направляють зiбранi та обробленi данi до Нацiонального Канцер-Реїстру.

Нацiональний Канцер-Реїстр ї частиною Українського науково-дослiдного iнституту онкологiї та радiологiї МОЗ України. Вся онкологiчна статистика зiбрана та видаїться книгою один раз на рiк. Вона висвiтлюї захворюванiсть, смертнiсть, охоплення лiкуванням онкологiчних хворих, в тому числi i раком молочної залози. Спiвробiтники Канцер-реїстру проводять велику роботу по пiдготовцi кадрiв обласних онкологiчних диспансерiв.

Канцер-реїстр плiдно спiвпрацюї з Мiжнародним Агенством з дослiдження раку ( International Agency for Research on Cancer (IARC) ) та Дацьким протираковим Товариством ( Danish Cancer Society).

З часiв Радянського Союзу сформувалися ведучi науковi школи, якi займаються дослiдженнями в областi дiагностики та лiкування раку молочної залози.

На Українi найбiльш вiдомими являються кафедра онкологiї Україської академiї пiслядипломної освiти ( зав. каф. проф. Мясоїдов ), кафедра онкологiї та медрадiологiї Львiвського медичного унiверситету ( зав. каф. проф. Бiлинський Б. Т. ), кафедра онкологiї Донецького державного медунiверситету ( зав. каф.ак. Бондар ). їх науковi рекомендацiї широко використовуються в дiяльностi практичних лiкарiв.

Росiйськi науковi медичнi установи, серед яких найбiльш вiдоми вченi Москви та Санкт-Петербургу, також впливають на розвиток мамологiї в Українi.

Багато українських вчених добре вiдомi за кордоном. Вони являються членами Европейських та Американських Академiй та Товариств, делегатами Всесвiтнiх Протиракових Конгресiв та чисельних онкологiчних мiжнародних конференцiй та симпозiумiв.

В зв`язку з складною економiчною ситуацiїю в Українi проведення регулярних наукових конференцiй стало практично неможливим. Завдяки допомозi мiжнародних органiзацiй та фармацевтичних компанiй такi конференцiї проводяться.

Практичнi лiкарi перiодично проходять курси пiдвищення квалiфiкацiї на базi Української академiї пiслядипломної освiти та кафедрах онкологiї державних медичних унiверситетiв.

Ранiше видавалось велика кiлькiсть спецiалiзованих наукових перiодичних видань. Зараз їх кiлькiсть рiзко обмежена. Вартiсть перiодичних видань iз-за кордону ( США, Нiмеччина, Великобританiя ) дуже велика.

їндiвiдуальне придбання таких журналiв практично неможливе. Навiть Республiканська Наукова бiблiотека не маї можливостi придбати такi матерiали.

Доступ до роботи в комп`ютернiй мережi INTERNET рiзко обмежений. Лише невелика кiлькiсть фахiвцiв мають персональнi комп`ютери та навички роботи з ними.

З метою координацiї та iнтеграцiї дiяльностi установ охорони здоров`я України по здiйсненню лiкувально-дiагностичних та профiлактичних заходiв з проблем захворювань молочної залози та органiзацiї мамологiчної служби України в 1996 роцi був створений Український лiкувально-дiагностичний центр на базi Українського науково-дослiдного iнституту онкологiї та радiологiї МОЗ Українi.

5. Освiтньо - iнформацiйнi можливостi пацiїнтiв та жiночого населення

В колишньому Радянському Союзi iснували установи - "Будинок санiтарної освiти". їх головним завданням було проведення освiтньо-iнформацiйної роботи серед населення.

В зв`язку з тим, що коло дiяльностi було дуже широким, спецiально проблемам дiагностики раку молочної залози необхiдної уваги не придiлялось. Кiлькiсть друкованих матерiалiв ( брошури, плакати, листiвки ) була обмежена та дуже часто для жiнок мало цiкава. Це пояснювалось низькою якiстю друку (художнї оформлення i т.д. ).

Телевiзiйної iнформацiї практично не iснувало.

В перiодичних виданнях ( газети, журнали ) друкувались статтi практичних лiкарiв та вчених. Але вони часто не висвiтлювали глибину, актуальнiсть, а часто трагiчнiсть проблеми.

Вiдсутнiсть уваги суспiльства до цiїї страшної хвороби проявляїться не тiльки вище сказаним.

Так склалось, що слово "рак" для хворого звучить рiвноцiнно - смерть.

В основному нашi лiкарi намагаються вiдверто не говорити реальний дiагноз. Офiцiйна позицiя в цiй проблемi слiдуюча: хворому необхiдно пояснити дiагноз та необхiднiсть лiкування, не згадуючи слово "рак", тому що це може нанести важку психологiчну травму.

Можливо, це полегшуї ситуацiю для лiкаря, але в майбутньому визиваї багато проблем у жiнок. Вiдсутнiсть реальної iнформацiї не даї можливостi вiдверто говорити про болючi думки та переживання.

Бiльшiсть жiнок в процесi лiкування пасивни, вони бояться можливостi активно спiлкуватися з лiкарями та медсестрами. Спiлкуючись з багатьма пацiїнтами в фокус - групах можно сказати, що бiльшiсть з них хотiли б мати можливiсть вiдверто говорити про свої захворювання ( принаймi з близькими людьми та медперсоналом ).

Основними питаннями у пацiїнтiв були: "Чи треба видалити молочну залозуї", "Що означають рiзнi стадiї захворювання i як змiнюїться лiкавання", "Як довго я буду житиї".

6. Дiяльнiсть NGO ( громадських органiзацiй ) та мiжнародних органiзацiй

З сiчня 1997 року в Українi активно дiї USAID/PATH Проект надання допомоги Українi з проблем раку молочної залози. Метою Проекту USAID/PATH з надання допомоги Українi з проблем раку молочної залози ї пiднесення рiвня усiх видiв допомоги, пов'язаних з лiкуванням раку молочної залози - скринiнгу, дiагностики, лiкування та реабiлiтацiї, завдяки сприянню спiвробiтництва мiж українськими та американськими медиками. Особливу увагу придiляїться жiнкам, якi постраждали вiд наслiдкiв Чорнобильської аварiї.

PATH ( Програма Оптимальних Технологiй у Охоронi Здоров'я ), мiжнародна некомерцiйна органiзацiя, яка знаходиться у Сiетлi, отримала 3-рiчний грант вiд USAID ( Агентство з Мiжнародного Розвитку США ) для впровадження цього проекту у спiвпрацi з Чернiгiвськiм та Одеськiм онкологiчними диспансерами та Українським Центром з дiагностики та лiкування захворювань молочної залози Київського їнституту Онкологiї та Радiологiї. PATH залучаї iншi Центри, що займаються проблемами раку молочної залози, до рiзних заходiв проекту.

За 2 рокi дiяльностi проекту здiйснена закупка мамографiчного обладнання для 3 центрiв, iнтенсивний 2-тижневий навчальний тур у США для 6 лiкарiв-онкологiв вище згаданих центрiв та представника МОЗ.

Розроблен учбовий план по клiнiчному обстеженню молочних залоз ( КОМЗ ) та органiзованi семiнари для проведення тренiнгу по КОМЗ серед медичних працiвникiв Київа, Чернiгова. Одеси. Зараз тренiнги регулярно проводяться в багатьох медичних установах та навчальних закладах.

Розробленi матерiали для жiночого населення, перш за все технiка самообстеження молочних залоз ( СМЗ ), виданi та розповсюдженi серiї брошур для пацiїнтiв, якi хворiють на рак молочної залози.

В 1998 роцi почато проведення пiлотної програми з мамографiчного скринiнгу та клiнiчного обстеження молочних залоз у мiстi Чернiговi та Чернiгiвському районi. Як складову частину програми скринiнгу, почато проведення кампанiї, спрямованоi на пiдвищення обiзнаностi населення, що буде сприяти ранньому виявленню раку молочної залози. В Одесi почато впровадження стандартного американського передоперацiйного протоколу з хiмiотерапiї. Проведене навчання з психосоцiальних аспектiв для пацiїнтiв з раком молочної залози. Згiдно з проектом буде продовжуватися надання допомоги та пiдтримки щодо закрiплення клiнiчних навичок шляхом збiльшення можливостей доступу до свiтової медичної лiтератури та завдяки проведенню семiнарiв.

Благодiйний недержавний фонд "Здоров`я жiнки i планування сiм`ї"

Силами благодiйного недержавного фонду "Здоров`я жiнки i планування сiм`ї" та завдяки гранду вiд Фонду "Вiдродження" був створений навчальний центр профiлактики та ранньої дiагностики раку молочної залози. Органiзацiя приймаї участь в USAID/PATH Проектi надання допомоги Українi з проблем раку молочної залози ( 1997 - 1999 ).

Багато уваги придiляїться розробцi та розповсюдженню друкованих матерiалiв. Разом з PATH розробленi рекомендацiї по самообстеженню молочних залоз ( СМЗ ). В квiтнi 1998 року завдяки одержаному гранду вiд Фонду "Вiдродження" проводиться пiдготовка по навчанню медичних працiвникiв роботi в INTERNET. Створена WWW-сторiнка, багато матерiалiв якої присвячено проблемi раку молочної залози.

Два роки активної дiї USAID/PATH Проекту надання допомоги Українi з проблем раку молочної залози привернули до себе увагу багатьох органiзацiй, сферами дiяльностi яких не були проблеми з раку молочної залози.

7. Рекомендацiї та пропозицiї по розвитку майбутнього проекту

Створення Проекту надання допомоги Українi з проблем раку молочної залози ї дуже важливим. З точки зору фахiвцiв, якi працювали над створенням звiту, слiд звернути увагу на слiдуючi напрямки стратегiї: