╤стор╕я станц╕╖ Академ╕к Вернадський
(Фарадей)
Перша зим╕вля
(з 7.02.96 р. по 4.03.96 р.)

Генад╕й М╕л╕невський
(фото╕люстрац╕╖ автора)

Перший день "укра╖нсько╖" зим╕вл╕ розпочався 7 лютого 1996 року у середу.

Надвеч╕р до станц╕╖ з Ушуа╖ (Аргентина) прибули ще четверо наших полярник╕в. ╥х доставило вже знайоме нам судно "Академ╕к Борис Петров", яке цього сезону працювало в Антарктичних водах як туристичне.

З нашими полярниками знову прибуло десять тонн вантажу! ╤ розвантажувати треба знову вноч╕, не б╕льш н╕ж за чотири години (умови контракту)!

А вранц╕ знову зустр╕чати турист╕в! Люди полягали спати о 5-й ранку, о 7-╕й п╕двелися ╕ знову протягом дня працювали. Наступного дня Серг╕й Горд╕╓нко вийшов один на п'ятиденну зим╕влю на остр╕в Скуа. Незрозум╕ла ситуац╕я - дозволяти, чи не дозволяти так╕ походи?

За ╕нструкц╕ями британц╕в це абсолютно заборонено. Але ясно, що утримувати його даремно. В╕дпустив на св╕й страх ╕ ризик. Послав факс до Ки╓ва з приводу його програми мандр╕вок в район╕ станц╕╖. Команда займалася розбором та перетягуванням вантажу по складах. Настала перша наша суботня вечеря. При╓мно, що попереду в нас буде ст╕льки раз╕в всього "вперше". Не вс╕ поки що сприймають англ╕йськ╕ традиц╕╖ станц╕╖ Фарадей ╕ дуже здивувались, коли ми - "стара" ╕ "середня" четв╕рки - з'явилися у костюмах, б╕лих сорочках ╕ краватках. В понед╕лок перевезли на авар╕йну базу муку ╕ згущене молоко, ╕ ще дещо, використовуючи човен "Зод╕ак". Гарна машина, але, на перший погляд, занадто потужна - 55 к╕нських сил трима╓ш в одн╕й руц╕. Так╕ соб╕ "Жигул╕" вагою в п╕всотн╕ к╕лограм╕в. При зб╕льшенн╕ швидкост╕ човен виходить на гл╕сування ╕ мчить з швидк╕стю 40-50 км/год. Навкруги плава╓ л╕д ╕ можна легко напоротись на п╕дводне кам╕ння!

За тиждень з Центру прийшов факс в якому категорично заборонялись поодинок╕ виходи за меж╕ острова. Заборонити легко, але виконати нереально. Особливо, у випадку з Горд╕╓нком. Наступного дня, в нед╕лю, боролися ╕з забрудненням навколишнього середовища. П╕шов дощ ╕ б╕ля паливних танк╕в стало вимиватися пальне. Дек╕лька рок╕в тому трапилось вит╕кання палива, ╕ все кам╕ння навкруги вкрила пл╕вка нафтопродукту. Ми встановили пожежну помпу ╕ добрих п╕втори години гнали воду на камен╕, намагаючись очистити ╖х. Однак, в розколинах ╕ тр╕щинах м╕ж ними скупчувались залишки палива. Перед цим встановили у трьох м╕сцях спец╕альн╕ захисн╕ "ковбаси". Вони здатн╕ вбирати пальне та мазут, не акомулюючи в соб╕ воду. Нажаль, небагато вдалося з╕брати ц╕╓╖ грязюки, хоча внесок в боротьбу за чистоту природи, було зроблено. Ефективн╕сть такого способу незначна. "Ковбаси" залишили на н╕ч, прив'язавши до човнових кр╕плень. Але в одному м╕сц╕, вочевидь, не розрахували висоту припливу ╕ вранц╕ виявилося, що три "ковбаси" змит╕ у море. Можливо мотузки розв'язались, хоча й не виключено, що ╕х в╕дгризли тюлен╕. Пошуки на човн╕ з Павлом Крушеницьким навколо найближчих остров╕в ╕ за допомогою б╕нокля усп╕ху не мали. Так сталася перша втрата майна на станц╕╖ (так здавалося).

Надвеч╕р прийшло рос╕йське туристичне судно "Професор Хромов". Зупинились за милю в╕д станц╕╖ на якор╕. Дуже при╓мна команда ╕ дуже при╓мн╕ господар╕ кру╖зу - Тон╕ ╕з Пл╕муту (там завжди ╕де дощ) ╕ Аманда - любителька сидру ╕ знайома Ст╕ва - колишнього рад╕ооператора станц╕╖ Фарадей, котрий перебував на станц╕╖ безви╖здно протягом трьох зим - 3,5 роки! Туристи в основному з Британ╕╖. Це було перше туристське судно, яке зайшло на станц╕ю, п╕сля того, як вона стала укра╖нською. ╥м, як британцям, було ц╕каво подивитися якою станц╕я стала в наших руках. Заб╕гаючи наперед, треба сказати, що вони залишились задоволен╕ ╕ дуже нам дякували. Нас запросили ввечер╕ спочатку до себе на судно ╕ влаштували на палуб╕ барбекю. ╤ для нас, ╕ для турист╕в. Було дуже при╓мно ╕ ц╕каво.

Однак, "еколог╕чн╕ ковбаси", що в╕д╕рвалися вчора, не давали мен╕ спокою, тим б╕льше, що по дороз╕ на судно Павло наче пом╕тив м╕ж островами дещо на них схоже. Тому вир╕шили довго не затримуватися, ╕ з першою парт╕╓ю ми по╖хали ╕з судна, щоб до темряви спробувати ╖х в╕дшукати. Ви╖хали на човн╕ з Серг╕╓м. П╕сля 15-ти хвилин пошук╕в, виявили три "ковбаси", як╕ були затиснут╕ у розколин╕ айсбергу ╕ гойдалися б╕ля одного ╕з остров╕в Three Little Pigs ("Три Маленьких Поросятка"). Так було повернуте майно станц╕╖, що не могло нас не радувати.

За три дн╕ п╕сля "Хромова" до станц╕╖ прибула яхта "Kот╕к-1" з Аланом ╕ Клауд╕ною Карадек. З ними четверо турист╕в з Франц╕╖. Не дають нам гост╕ розслабитись. Ц╕каво, що Алан купив цю яхту у Олега Б╕лого, який побудував соб╕ б╕льше судно - "Kот╕к-2". Непосидючий Серг╕й Горд╕╓нко заг╕тував нашого кока Рязанова, ви╖хати з ним на остр╕в Уругвай на дв╕ ноч╕вл╕. Перед цим, увечер╕, ми з Горд╕╓нком про╖хали човном ╕ вивчили околиц╕ навколо острова. Пройшли внутр╕шньою бухтою м╕ж островами Корнер ╕ Уругвай, п╕д╕брали м╕сце причалювання. В╕двезли ╖х двох на двох човнах ╕ пот╕м разом з Володею Бахмутовим ╕ Володею Павликом. Пвсля цього рушили дал╕ до п╕вн╕чного краю о. Уругвай, пройшли повз колон╕ю корморант╕в (блакитнооких баклан╕в), серед мальовничих айсберг╕в ╕ навколо найближчого острова - Гротто. Потроху досл╕джу╓мо околиц╕ ╕ п╕дбира╓мося до мандр╕вки на Антарктичний п╕востр╕в - Мейнланд, як його називають англ╕йц╕.

Наступно╖ суботи знову приймали туристичне австрал╕йське судно "World Discoverer" з 110-ти туристами на борту. Достатньо важко для Бахмутова ╕ для мене, оск╕льки поки що т╕льки ми можемо водити екскурс╕╖ базою ╕ розпов╕дати англ╕йською, чим ми тут займа╓мося ╕ що досл╕джу╓мо. Познайомився з Джеффом Лортоном - драйвером "Зод╕аку", який збира╓ться мандрувати Антарктикою. Поки в╕н живе в Чил╕ на Сх╕дних островах. Туристи були орган╕зован╕ дуже ч╕тко по дв╕ групи, за три рази точно впродовж трьох годин, як ╕ домовлялися з кап╕таном, вс╕ 110 чолов╕к╕в, д╕вчат, та бабусь з судна пройшли станц╕╓ю ╕ з ус╕м познайомилися.

29 лютого, четвер. Андр╕й Сидор╕вський вив╕з Горд╕╓нка на о. Корнер, одного на дв╕ ноч╕вл╕. А невдовз╕ був зроблений наступний серйозний крок до Мейнланд. На двох човнах Бахмутов з Гур'яновим, ╕ я з Павликом ви╖хали на остр╕в Ялур. Це перший ви╖зд за меж╕ м╕сцево╖ групи остров╕в через протоку Пенола (глибини до 400 метр╕в). Остр╕в розташований посередин╕ шляху м╕ж п╕вн╕чним кра╓м о. Уругвай ╕ Мейнланд, точкою Расмуссен Хат. Коли вийшли за о. Уругвай, в╕дразу в╕дчули море - хитавиця та гостре в╕дчуття, що знаходишся у маленькому ф╕бергласовому човнику (3,5 метри довжиною) на морських хвилях. Сила в╕тру п╕д час перетину Пеноли була б╕ля 10 вузл╕в, але хвилю ще можна було витерп╕ти. Однак, уже при б╕льш╕й сил╕ в╕тру виходити за м╕сцев╕ острови не можна. До острова Ялур в╕д о.Уругвай д╕сталися за 20 хвилин. Все об╕йшлось без пригод, не рахуючи невелико╖ нудоти (не зношу хитавиц╕). Ялур зустр╕в нас неприв╕тно. Довго шукали м╕сце, куди пристати - дуже сильний приб╕й, в╕дсутн╓ пологе м╕сце - всюди кам╕ння, воно то стирчить з води на 30-50 см, то скрите хвилями. Нарешт╕ пристали, якось викинулись на кам╕ння, погода р╕зко з╕псувалася, п╕шли сн╕гов╕ заряди, ╕ видим╕сть стала не б╕льше 500 метр╕в. Вс╕ околиц╕ зникли з поля зору, н╕ о.Уругвай, зв╕дки ми прийшли, н╕ Мейнланд не стало видно. Хлопц╕ п╕шли вивчити околиц╕ островом, а я залишився стерегти човни, тому що особливо сильна хвиля д╕ставала до них ╕ добре п╕дкидала.

На найвищ╕й точц╕ острова сто╖ть авар╕йний запас продукт╕в, позначений жердкою. ╢ невелика колон╕я п╕нгв╕н╕в. Однак, значно менша, н╕ж на о. П╕терман. Хлопц╕ через 20 хвилин повернулися. Ми з великими труднощами скинули човни ╕ в╕дпливли. Вир╕шили пошукати б╕льш при╓мне м╕сце причалювання. Таке м╕сце виявилося недалеко, на п╕вденному кра╖ о. Ялур. Однак, вже не причалювали бо п╕шов сн╕г. Об╕йшли навколо острова ╕ вирушили назад до о.Уругвай. Добре, що вс╕ карти ╕ човни споряджен╕ компасами. Це дуже важливо, оск╕льки погода може з╕псуватись раптово ╕ можна втратити ор╕╓нтири. Час в╕д часу так╕ випадки траплялись - ми опинялися в сн╕гових зарядах з видим╕стю не б╕льше 200 метр╕в (а до о.Уругвай 2,5 км) - доводилося ╖хати прямо на зах╕д. Повна в╕дстань в╕д бази - 10 км - за звичайними м╕рками це дуже небагато, але для Антарктиди - достатньо, щоб вляпатись в небезпечну халепу, особливо на вод╕.

На базу д╕стались без пригод. Увесь шлях назад уже пропливли повз остров╕в Уругвай ╕ Корнер. З боку океану, сильно хитало, але треба ж набиратися досв╕ду. Бачили пару мальовничих грот╕в, льодових ╕ кам'яних. Потр╕бна гарна погода щоб позн╕мати навколо.

Наступного дня зранку почали готувати експедиц╕ю на Мейнланд, але вчасно зупинились - за метеоданими дуже падав тиск, ╕ за вс╕ма ознаками наближалася буря. Особливо, коли з Палмера при передач╕ погоди сказали, що в них вс╕ ознаки шторму - поб╕г ╕ зупинив в╕дправку. Мабуть, пощастило. Через 20 хвилин знявся сильний в╕тер, ╕ почалася злива.

Однак, до вечора з о. Корнер потр╕бно було забирати Горд╕╓нка. На 17 годину погода лишалась не з кращих - дув сильний в╕тер ╕ йшов дощ. Пориви в╕тру б╕льше 42 вузл╕в (21 м/с). Але справа не у в╕тр╕, а у хвилях, як╕ п╕дкидали човни, немов тр╕ски. Н╕с човна задирався ╕нколи так високо, що здавалося перекинеться уздовж ╕ накри╓ зверху. Передбачливо ви╖хали двома човнами (на випадок, як щось трапиться з одним) - Роман на першому, я - на другому. Коли вийшли з каналу М╕к ╕ потрапили на в╕дкритий прост╕р - захитало ще сильн╕ше. Важко ╕ непри╓мно було п╕дставляти борт човна хвилям, щоб повертати до затоки. В затоц╕ стало спок╕йн╕ше ╕ пристали нормально. Забрали Серг╕я, (поклали важк╕ реч╕ на носи човн╕в) ╕ за в╕тром, набувши досв╕ду, усп╕шно д╕сталися до станц╕╖. Небезпечно, коли заглуха╓ двигун - в╕тер несе некерованого човна дуже швидко. Висновки - Серг╕й м╕г би вийти на зв'язок ╕ перенести сво╓ повернення до кращо╖ погоди. На човнах можна спок╕йно плавати при в╕тр╕ не б╕льше 10-ти, а у в╕дкритому мор╕ - не б╕льше 8-ми вузл╕в. При в╕тр╕ б╕льше 15 вузл╕в на "Зод╕аку" виходити на воду небажано - може перевернутися. Потр╕бно навантажувати н╕с човна п╕д час руху на зустр╕чному в╕тр╕. У вс╕х в╕дношеннях, досв╕д був корисним, хоч це ╕ стало причиною сильно╖ втоми п╕слямандр╕вки. важко╖

Про сво╖ враження в╕д публ╕кац╕й пиш╕ть на адресу:

Укра╖на 03162, Ки╖в-162, а/с 189; Рудю Микол╕

E-mail < nature AT nature.kiev.ua >