(найбільші сухопутні слимаки)

Слимак відноситься до родини Achatinidae - гілочкооких молюсків, які з систематичної точки зору входять в т.з. архаїчну групу. Викопні рештики ахатінід відомі з плейстоцену. Вже тоді, в порівнянні з іншими сухопутними видами молюсків, вони характеризувались найбільшими розмірами. Черепашки ахатін бувають досить яскраво забарвленими. Всі відомі науці ахатіни (біля 100 видів) за розмірами рековини варіюють від 1,8 до 21 сантиметрів. Але довжина молюска, що розтягнувся по поверхні у русі, разом з черепашкою може сягати 30 см. Природнім ареалом ахатін є тропічні ліси Східної Африки.

Найбільш відомими з описуваної родини є ахатіна мавританська (A.mauritana) та ахатіна велетенська (Achatina fulica).

Останній вид цікавий перш за все своїми біологічними властивостями. Найпершою з них є та, що у багатьох народів він вважається не лише істивним, а й неабияким делікатесом. Вказана обставина призвела до того, що з 60-х років ХVIII століття ці африканські слимаки стали безконтрольно розповсюджуватись людиною у багатьох країнах з теплим кліматом з метою утворення самодіяльних розплідників та ферм по її вирощуванню. В умовах жаркого клімату, в тропічному лісі, при наявності достатньої вологості, слимаків завжди є чим годувати. Варто зазначити, що молодь ахатіни не приносить шкоди. Вона споживає відмерлу органіку, запобігаючи тривалому періоду її розкладу, приймає активну участь в асенізації - утилізації фекалій тварин. В умовах культивування на огорожених ділянках відкривається можливість досягнення надвисоких врожаїв слимака. Вражаючим прикладом може бути концентрація африканських молюсків на Гавайських островах. За повідомленням наукових джерел вона може сягати астрономічної ваги - 33-х тон на одному гектарі площі! І це лише за період у кілька місяців!

Як з■ясувалось пізніше, дорослі особини в умовах вільного перебування в природі здатні суттєво шкодити таким профільним сільськогосподарським культурам, як банани та цитрусові. Вони нерідко є профільними для економіки багатьох країн, що розвиваються. Саме за рахунок їх експорту наповнюється державний бюджет. Виявилось і те, що за рахунок самих слимаків можна добре заробляти. Відомо, що лише за 1977 рік до Франції їх було експортовано на загальну суму близько 15 мільйонів франків.

В країнах колишнього СРСР і нині в Україні ахатін нерідко вирощують в домашніх тераріумах у якості звичайних декоративних мешканців живого куточка. Бажаною температурою утримання є діапазон 24-28*С. Годують слимаків досхочу будь-якими овочевими, краще провареними залишками та очистками. Важливою умовою є відсутність у пропонованому раціоні солі та прянощів. Ахатін легко прогодувати, якщо їх кількість не перевищуватиме десяток екземплярів. За цієї умови прибирання тераріума також не становитиме значних труднощів. Бажано, щоб у відсаднику для їх утримування був горщик з садовою землею, яку бажано регулярно зволожувати. В землю можна регулярно висівати зерна злакових культур. Проростаючи, вони будуть для слимаків постійним джерелом важливих мінеральних та органічних поживних речовин.