Аманія струнка
(Ammania gracilis)
Микола Рудь
Коли в середовище акваристів колишнього СРСР проникли ідеї побудови т.з. "рослинного акваріума" (голандського акваріума), а спеціалісти стали потроху вникати у принципи побудови рослинної композиції, швидко стало цілком зрозумілим, що без рослин, котрі мають теплі, червонуваті кольори, вирішити задачу колористичної різноманітності неможливо. Це всеодно, що намагатись намалювати привабливу картину, користуючись лише різноманітними відтінками зеленої фарби.
З тих самих часів акваристи стали мріяти про отримання з-за кордону таких чудо-рослин, як барклаї, альтернантери, червоні німфеї невеликого розміру.
Через відсутність періодичної преси з кольоровими ілюстраціями та неможливість придбати літературу, часто ми навіть не знали, як виглядають ці рослини.
Визначною подією стала поява у акваристів можливості придбати визначник водних рослин Гельмута Мюльберга. Це була чи не найперша книжка, де на власні очі, в кольорі можна було побачити як виглядає більшість рослин про котрі ми нічого не знали окрім хіба що їх латиинських назв.
Незважаючи на державну ідеологічну параною закритості, рослини якимсь чудом всеодно з▓являлись в колекціях акваристів. Так барклаї B.longofolia та B.long.var.peruviana, а потім також два види альтернантер A. reineca, A. sessilis успішно здолали "залізну завісу". Значно пізніше з▓явилась гібридна форма альтерненатери котра отримала комерційну назву імені відомого чеського ботаніка Альтернентери Ратая. На цьому приток новинок червоного кольору припинився.
Швидко з▓ясувалось, що успішно культивувати види з незвичним червоним забарвлення не так вже й просто. Вони вимагають організації відповідного освітлення і одночасного підбору кількох видів ламп.
Це підтвердив той факт, що деякі з них неодноразово завозились до нас, з▓являлись в колекціях досвідчених аматорів і ┘ швидко зникали. Така доля спіткала роталію макрандру, котра зникла протягом кількох місяців, незважаючи на те, що була розмножена і з▓явилась у великої кількості у київських, харківських та дніпропетровських любителів. Цей вид не вдалось втримати навіть такому відомому київському любителю як Євгену Подлєгаєву.
Причини перших невдач в культивуванні червоних акваріумних видів любителі рослин усвідомили також досить швидко, але вдіяти нічого не могли: радянська промисловість не випускала бажаних за спектром випромінення, зручних у користуванні ламп. От і приходилось компонувати освітлювачі акваріумів з різноманітних, бажано невеличких за розміром і потужністю джерел освітлення.
І все ж значна кількість досвідчених любителів розробила власні способи культивування і розмноження вказаних видів, незважаючи на суттєві труднощі. Для таких аматорів поява нових, цікавих у колористичному відношенні видів є справжньою подією. Саме тому поява аманії стрункої була досить приємним явищем для тих, хто ніколи не припиняв експериментувати з побудовою рослинних композицій.
Аманія струнка - це останнє і поки що
найновіше надходження до реєстру новинок
акваріумних рослин теплих кольорів.
Нажаль, в прайс-переліках іноземних
фірм рослина коштує досить дорого.
Навряд чи скромна і нормальна для
західного споживача ціна, є доступною
для українського загалу.
Тривалий час про рід аманій (Ammania), куди входить біля сотні видів, серед котрих налічується багато гідрофітів, а серед них у свою чергу, кілька видів мають яскраво-червоне чи коричнево-червоне забарвлення, ми могли дізнатись лише з закордонних довідників та перекладених статей.
Новинка A. gacillis потрапили до автора цих
рядків, стали прикрасою акваріумної
композиції, була успішно розмножена і почала
поширюватись серед київських любителів.
Про існування аманії сенегальської (Ammania senegalensis) - чудової, невеликої за розміром, коричнево-червоної, майже шоколадної за забарвленням рослини я дізнався свого часу
з того самого довідника Гельмута Мюльберга.
В цій чудовій монографії вона зображена в композиції з іншими видами і виглядає фантастично привабливо. Протягом вже тривалого часу, аж донині, мені так і не вдалось придбати цю рослину, хоча за чутками вона вже завозилась в Україну, але потрапила до рук акваристів-початківців і тому швидко зникла, не встигнувши адаптуватись до нових умов існування.
╘ Ukrainian magazine "Naturalist"