Живлення акваріумних рослин.

Микола Рудь

 

Бажання створити в своєму акваріумі густі, розкішні зарості є багаторічною мрією багатьох аматорів. Для її втілення, окрім наявності красивих акваріумних рослин, потрібні належне освітлення, відповідна якість води та грунту, а також правильне, збалансоване мінеральне підживлення. Здійснюють його за рахунок різноманітних мінеральних добрив. Важливою і застережливою порадою що

до їх використання є помірність дозування. Тобто, правило "краще менше, але частіше" - в даному випадку є в повній мірі доречним. Слід також зауважити, що використання неперевірених або випадково придбаних підживлюючих сумішей, може призвести не лише до отруєння рослин, а й до загибелі риб, молюсків та ракоподібних*. В даній статті ми не будемо зупинятись на рекомендаціях застосування підживлюючих мінеральних комплексів. Обмежимся лиш рекомендаціями що до нейтралізації продуктів життєдіяльності, котрі виділяють самі рослини. Важливим є усвідомлення хімічної природи цих речовин, котрі отримали назву метаболітів. Саме вони активно стримують розвиток і ріст рослин. Отже, важливо не стільки забезпечити живленням самим рослинам, скільки вберегти їх від самоотруєння власними продуктами життєдіяльності.

Однією з найбільш поширених серед любителів помилок є розуміння рослини, як живої істоти, котра існує поза процесами поглинання та виділення з організму речовин різноманітної природи. Виходячи з цього, більшість любителів не задумується над тим, що сумарна вага рослин в добре декорованому акваріумі може складати суттєву біомасу, котра з чогось виникла. Отже, щоб процес росту рослин був безперервним і активним, його треба забезпечувати всім комплексом необхідних речовин. Варто наголосити, що вся повнота необхідних речовин не може міститись у звичайній воді з крану.

Ось так ми й прийшли до висновку, що не лише все необхідне для життєдіяльності потрібно вносити до акваріума, а й видаляти речовини (метаболіти), котрі рослини віділяють у таке статичне навколишнє середовище, яким є вода.

За підрахунками відомого науковця, фізіолога рослин Генкеля, маса метаболітів (виділені рослиною речовини) може складати 20% і більше. Якщо уявити, що в акваріумі місткістю 300 літрів висаджено рослин загальною вагою 1 кг (це дуже мало), то біля 200 грамів активних речовин вони здатні виділяти у воду акваріума. Важливим при цьому є фактор взаємної протидії рослин. Дане явище вивчається такою ботанічною дисципліною, як аллелопатія - від "алелос" - взаємний та "патон" - хвороба.

Досвідчені акваристи давно підмітили, що багато рослин після нормального періоду розвитку і росту, досягнувши дорослого стану або навіть утворивши вегетативні відростки, раптом починають хворіти і гинуть. При цьому жоден з відомих засобів не допомагає і не в змозі зупинити просцес вмирання рослини.

Знаючи про "секрет" підживлення кореневої системи рослин березовим вугіллям, я ніколи його не застосовував бо не розумів механізму дії**. Все з'ясувалось після того, як мені прийшлось стикнутись з частою загибеллю барклай без будь-яких видимих причин. Шляхом аналізу своїх дій, мені вдалось дійти до причини явища, прийняти правильне рішення і досягти позитивних результатів. Лише згодом, мені вдалось збагнути чому я ніколи не бачив у жодного аквариста великих заростей цих рослин, незважаючи на значний комерційний попит на них. Відповідь є досить простою - барклаї не можуть рости в одному акваріумі у великій кількості. Своїми метаболітами вони активно насичують середовище свого існування, що власне і призводить до самоотруєння. Вугілля в цьому випадку є ефектвним вбирачем метаболітів, котрі локалізуються в ньому, зв'язуються і не можуть здійснювати активного впливу на рослини. Цілком зрозуміло, що всі матаболіти аж до останньої молекули акомулювати в активованому вугіллі нема ніякої можливості. Та це й не потрібно, бо мова може йти лише про суттєве зниження їх дії шляхом локалізації та виділення. Отже маленькі фрагменти активованого вугялля змішані з акваріумним грунтом є цілком нормальним і бажаним явищем. При чищенні грунта брудочерпалкою, фрагменти вугілля, насичені різноманітними метаболітами, активно виноситься струменем води, бо мають суттєво меншу питому вагу ніж часточки граніту чи базальту. Для досягнення позитивного ефекту у створенні рослинної композиції, акваристи застосовують не лмише таблетки активованого вугілля, а й крихти цеоліту (мінералу). Нещодавно з'явився спеціалізований препарат "Аквациол", котрий чудово виконує функції адсорбенту продуктів обміну рослин та інших мешканців акваріума. Структурна будова активованого вугілля та цеоліту якнайкраще для цього пристосовані.

Єдиним недоліком застосування активованого вугілля з аптечних упаковок, є його перетворення під дією води, на дрібнодисперсну, неоструктурену масу. Однак це не знижує ефективності дії вугілля. Добрі результати також показують крупні гранули активованого вугілля. Важливою умовою є його чистота і первинність застосування. Не можна використовувати вугілля з використаних протигазів та регенераційних установок. В такому вугіллі можуть міститись токсичні речовини, котрі призведуть до отруєння води в акваріумі.

Наявність активованого вугілля

в прикореневій ділянці грунту є

досить бажаною при вирощуванні

акваріумних рослин в палюдарних умовах.

 

  Передплатіть своїй дитині журнал "Натураліст". В ньому закладена шкільна програма з ботаніки, анатомії, загальної біології, основ медицини. "Натураліст" допоможе у навчанні і розширить світогляд. Передплатний індекс 40257

 Наявність "Аквациолу" та активованого вугілля не дає можливості закисання грунту з паралельним процесом утворення болотного газу. Такий самий механізм його поглинання діє і в умовах акваріума.

Ви можете надіслати на адресу nature@nature.kiev.ua.

на автора та журнал "Натураліст" є обов'язковим.

* Одним з найчастіше застосованих тест-об'єктів є дафнії. Випробовування підживлюючих розчинів з метою перевірки їх дії на мешканців акваріума, слід проводити саме на них. Взявши один літр води з фіксованою кількістю дафній у двох або більше варіантах, можна перевірити дію різних концентрацій мінеральних добрив.

** Акваристи у свою чергу запозичили цей спосіб у городників, котрі з власного імпіричного досвіду (а не через усвідомлення механізму дії), спрадавна знали що березове вугілля є чудовим адсорбентом продуктів життєдіяльності рослин і позитивно впливає на врожайність.