Глосост╕гма
(Glossostigma elatinoides, Bentham (1854))

Микола Рудь
Фото автора

Ця рослина, що належитть до родини ранникових (Scrophulariaceae) поширена в Австрал╕╖, на островах Ново╖ Зеланд╕╖ ╕ на Тасман╕╖.

Вузькому колу г╕дроботан╕к╕в вид також в╕домий як
Tricholoma elatinoides, Bentham (1846).
З спец╕ально╖ дов╕дково╖ л╕тератури* в╕дома також
глосост╕гма двотичинкова (Glossostigma diandrum).
Вона не отримала поширення, здогадно, не лише з
причини не надто високо╖ декоративност╕, а скор╕ше
через складн╕сть забезпечення належних умов
утримання та розмноження.

Ще зовс╕м недавно глосост╕гма елатино╕дес не була
в╕дома широкому загалу акварист╕в. Про цю рослину
почали активно говорити ╕ писати лише з часу, коли
видатний японський ф╕тодизайнер Акас╕ Амано досяг
визначних усп╕х╕в у побудов╕ рослинних композиц╕й з
╖╖ використанням. Зображення його композиц╕й стали
популярними ╕ доступними для огляду широким колом
любител╕в завдяки ╕нтернету - всесв╕тн╕й електронн╕й
мереж╕ зв'язку.

Глосост╕гма - мабуть одна з найб╕льш ц╕кавих аквар╕умних рослин.

Зовн╕ вона н╕чим особливим не прим╕тна - така соб╕
маленька травиночка. Однак, саме через ╖╖ невеличкий
розм╕р вона ц╕кава як елемент декорування переднього
плану.
Важливою умовою його побудови ╓ утворення угрупування
з високою щ╕льн╕стю вегетац╕╖ - саме в цьому ╕ поляга╓ ╖╖
ун╕кальн╕сть.

Ось чому оптимальна для формування зелено╖ галявинки
рослина про яку мр╕яло к╕лька покол╕нь акварист╕в-дизайнер╕в
╓ досить бажаною для багатьох колекц╕онер╕в, що звузили
сво╓ аквар╕умне захоплення до пошук╕в гармон╕йно╖ побудови
рослинно╖ композиц╕╖.

На жаль, поки що ╖╖ р╕дко можна побачити в аквар╕умах
любител╕в. Вперше автор ц╕╓╖ статт╕ отримав рослину в
подарунок в╕д австр╕йських колег-акварист╕в у 1999 р.
(в╕рог╕дно тод╕ вона вперше й потрапила в Укра╖ну).
Вона прибула до Ки╓ва у целофановому пакетику, де
перебувала протягом 3-х д╕б. Незважаючи на це,
висаджен╕ у к╕лька окремих м╕сткостей з др╕бним
грав╕╓м, рослинки швидко показали ознаки життя.

Вони були пом╕щен╕ у великий аквар╕ум на поличку
розташовану б╕ля поверхн╕ води якомога ближче до
осв╕тлення комб╕нованого з люм╕н╕сцентних ╕ звичайних
ламп.
Рослини швидко дали молод╕ пагони ╕ сутт╓во зб╕льшили
свою вегетативну масу. У зв'язку з цим б╕льшу частину
екземпляр╕в було вир╕шено перенести на п╕дв╕коння у
палюдарн╕ умови. Залишившись без належного нагляду
за дуже короткий час п╕д потужними променями сонця
вс╕ рослини загинули, а в аквар╕ум╕, де лишилоося лише
к╕лька екземпляр╕в перегор╕ли к╕лька ламп.
Результати не забарилися - ╕ рослини були втрачен╕.
Глосост╕гма - примхлива ╕ довол╕ дорога рослина,
в котр╕й мають потебу зовс╕м небагато людей.
Як правило, - це досв╕дчен╕ аматори, або любител╕
з╕ стажем, як╕ вир╕шили спробувати сво╖ сили у
культивуванн╕ цього чудового виду.
Отже ╖╖, як ╕ багатьох ╕нших вид╕в пост╕йно не бува╓
в продажу нав╕ть у дуже престижних магазинах, котр╕
мають спец╕ал╕зован╕ в╕дд╕ли ╕ торгують аквар╕умними
рослинами. Тобто, швидко отримати ╖╖ з-за кордону
не було можливост╕.

В примарн╕й над╕╖ що хоча б одному екземпляру вдалось
вижити, була ретельно перебрана вся колекц╕я рослин
з палюдарних м╕сткостей. Однак, на жаль пошуки були
марними.

Друга поява глосост╕гми в Ки╓в╕ також була пов'язана
з Австр╕╓ю. Участь автора у м╕жнародн╕й еколог╕чн╕й
конференц╕╖ та в╕дв╕дування в╕домого в╕денського
зоомагазину принесли сво╖ плоди - вдалось придбати
глосост╕гму та ынший в╕домий ╕ в╕дсутн╕й на той час в
Укра╖н╕ вид - Micranthemum umbrosum - так знову в Ки╓в╕
з'явилась чудова рослинка.
Але й цього разу рослин╕ не вдалось закр╕питися в
аквар╕ум╕ з техн╕чних причин, як╕ не залежали в╕д автора.
Згодом на прохання звернене до ╤горя Дученка, ╖╖ знову
вдалось отримати але вже з Н╕меччини. Одразу п╕сля
отримання к╕лька г╕лочок було передано в╕домому
ки╖вському культиватору аквар╕умних рослин Глебу
Рихлевському та згодом ф╕тодизайнеру Костянтину
Смирнову.
Отже маю над╕ю, що цього разу рослина пошириться
серед ки╖вських та укра╖нських любител╕в остаточно
╕ назавжди.

Майже вс╕ в╕дом╕ л╕тературн╕ джерела дають ╕нформац╕ю
про ╕снування двох вид╕в глосост╕гм G. elatinoides та
G. diandrum, однак жодне з тих, як╕ вдалось розшукати
в б╕б╕л╕отеках чи ╕нтернет╕ (окр╕м дов╕дника водяних
рослин Мюльберга) не да╓ зображення глосост╕гми
двотичинково╖.

Глосост╕гма двотичинкова (Glossostigma diandrum).

У австрал╕йському дов╕днику The Plants Directory. Volume 1,
North-east NSW (All of the species and sub taxa┘) також
вм╕щено два згаданих види. Однак, з анал╕зу реферативних
австрал╕йських ботан╕чних матер╕ал╕в та з приватного
листування з австрал╕йськими нуковцями-ботан╕ками
вдалось д╕знатись, що в австрал╕йських гербарних колекц╕ях
╓ чотири види (п╕двиди, або ж вар╕╓тети) глосост╕гм, однак
╖х точних видових назв не наведено, бо наск╕льки в╕домо,
до к╕нця 20 стол╕ття результат╕в компаративного досл╕дження
колекц╕й н╕хто не публ╕кував, отже вказати ╖х точну назву в
даний час без посилань на публ╕кац╕╖, навряд чи можливо.

Для повноц╕нного культивування у зануреному стан╕ в
аквар╕умних умовах необх╕дний збагачений поживними
речовинами грунт, а також яскраве осв╕тлення, завдяки
чому рослина форму╓ подобу зелено╖ галявинки.
Насл╕дком нестач╕ св╕тла ╓ подовження стебла - при цьому
рослина витягу╓ться до св╕тла через що сутт╓во втрача╓ у
декоративност╕. Розмножу╓ться глосост╕гма утворенням
паг╕нц╕в.

Виходячи з наявних л╕тературних даних та власного досв╕ду
культивування, можно в╕дм╕тити, що задов╕льного росту
рослини можна досягти при пом╕рн╕й або низьк╕й твердост╕
води. ╢ п╕дстави вважати, що рослина ще не пристосувалась
до умов у тримання у вод╕ сердньо╖ твердост╕.

Якщо в систем╕ водопостачання вода м╕стить середню або
значну к╕льк╕сть солей, в╕рог╕дно сл╕д бути готовим до того,
щоб проягом всього пер╕ода культивування для п╕дм╕н
готувати пом'ягкшену воду, або ж в╕ддати перевагу ╕ншим
рослинам.
Сл╕д також врахувати, що нав╕ть в таких великих м╕стах з
розвиненою акваристикою як Санкт Петербург, де м'яка
вода в систем╕ водопостачання ╓ нормою, ця рослина
донин╕ не ╓ надто поширеною нав╕ть в аквар╕умах
досв╕дчених любител╕в, незважаючи на неодноразове
╖╖ завезення. Це св╕дчить про те, що рослина ще не
розкрила вс╕ сво╖ та╓мниц╕ ╕ ще довго буде лишатися
раритетом нав╕ть в аквар╕умах профес╕йних
ф╕тодизайнер╕в.

Не менш важливою умовою в╕дпов╕дност╕ умов
утримання зелено╖ галявинки глосост╕гми ╓ наявн╕сть
риофактору (присутн╕сть пом╕тно╖ проточност╕) ╕ вм╕ст
у вод╕ достатньо╖ к╕лькост╕ розчиненого вуглекислого
газу (СО2).
Багатьма любителями п╕дм╕чено, що вид значно г╕рше
росте в грунт╕ що склада╓ться з в╕дносно крупних
часточок р╕ню (4-5 мм.). Як показу╓ досв╕д, рослина
в╕дда╓ перевагу просуванню в напрямку др╕бного
грунту з розм╕ром фракц╕╖ 2-3 мм.

Не зайвим буде нагадати, що в св╕тов╕й мереж╕
╓ згадки про те, що рослина погано реагу╓ на
присутн╕сть у вод╕ альгоцид╕в (антиводорослевих
препарат╕в).

Останн╕м часом дизайнерами зд╕йснювались спроби
створення переднього плану незвичайного вигляду.
Передбача╓ться, що галявинка складатиметься з к╕лькох
вид╕в - глосост╕гми та ех╕нодоруса н╕жного (E. tennelus).
Б╕льший за розм╕рами ех╕нодорус, що явно дом╕ну╓ над
килимком з глосост╕гми вносить в загальну картину
елемент еклектичност╕. Така сама картина в╕рог╕дно
буде й з ╕ншими елементами зведеними в одне
рослинне угрупування - будь то ╕нш╕ некрупн╕
ех╕нодорси (E. quadricostatus) або л╕леопс╕си
(Lilaeopsis n.zelandica).
Наявн╕сть у заростях елемент╕в в╕дм╕нних у розм╕рах
╕ форм╕ виклика╓ в╕дчуття в╕зуального дисонансу.

╤ навпаки - суц╕льний яскраво-зелений килимок
глосост╕гми, з естетично╖ точки зору, вигляда╓
довершеним елементом.
У сво╖й однор╕дност╕ в╕н може бути вдало
╕нтегрований у будь-яку за складн╕стю рослинну
композиц╕ю.
Отримання суц╕льного, в╕зуально щ╕льного рослинного
килиму з глосост╕гми ╓ довол╕ складною задачею. Нин╕
╖╖ намагаються вир╕шити багато любител╕в, теоретик╕в
та практик╕в аквар╕умного дизайну, про що св╕дчасть
численн╕ дискус╕╖ в св╕тов╕й електронн╕й мереж╕ та
висока популярн╕сть дано╖ рослини, яка ма╓ тенденц╕╖
до ще б╕льшого зростання.
_____________

* Muhlberg H. The Complete Guide to Water Plants, A reference book, Leipzig,1981;

(С) Ukrainian "Naturalist" magazine