БАРКЛА╥

Микола Рудь

З рослин аквар╕умно╖ флори, що користуються популярн╕стю в широких колах любител╕в, баркла╖ без сумн╕ву займають особливе м╕сце. П╕д об■╓днаною трив╕альною назвою ⌠баркла╖■, як правило, розум╕ють чотири види: довголисту (b. longifolia), круглолисту (b. rotundifolia), мотл╕ (b. motleyi) та так звану червонолисту форму* в╕дому п╕д трив╕альною назвою перув╕ана. Питання ╖х таксоном╕чного походження, до останнього часу, не набуло одностайно╖ думки. В╕домий н╕мецький г╕дроботан╕к Гельмут Мюльберг розгляда╓ барклай в склад╕ родини лататт╓вих (н╕мфейних) ( Nimphaeaceae ). В систем╕ Тахтаджяна ц╕ рослини вид╕лен╕ в окремий таксон (родину), що включа╓ лише один р╕д, до якого входить три види.

Р╕д барклай ( Barclaeaceae ) був вперше описаний датським л╕карем ╕ науковцем-ботан╕ком Н. Вал╕чем в 1827р. ╕ названий на честь англ╕йського сад╕вника та колекц╕онера рослин Барклая (G.W. Barclay). У вид╕лений Вал╕чем р╕д, входила, на той час, лише одна рослина - ним же описана барклая довголиста (Barclaya longifolia Wal. 1827).

Вс╕ баркла╖ поширен╕ в троп╕ках П╕вденно-Сх╕дно╖ Аз╕╖. ╥х характерний б╕отоп - невелик╕ затоки, неглибок╕ канави, що з■╓днують л╕сов╕ водойми.В кра╖нах даного рег╕ону вже давно знищен╕ рел╕ктов╕ л╕си та зм╕нено природн╕й первинний ландшафт. Це в╕дбулось через швидк╕й розвиток економ╕ки цього рег╕ону ╕ зм╕ну патр╕архального способу життя туб╕льц╕в. Особливо пом╕тн╕ зм╕ни за останн╕ три десятил╕ття сталися в районах прилеглих до протоки Джохор. На м╕сц╕ колишн╕х первинних л╕с╕в висаджен╕ каучуков╕ дерева, ананасов╕ плантац╕╖, кокосов╕ пальми. Саме тому фрагменти природного ландшафту цього рег╕ону можна побачити лише в ботан╕чному саду м╕ста Джохор-Бару - адм╕н╕стративному центр╕ штату Джохор в Малайз╕╖. Однак, на щастя, в деяких районах Малайз╕╖, до нашого часу ще збериглись куточки дико╖ природи. Це заболочен╕ м╕сця в басейнах р╕чок Муар та Паханг. За св╕дченнями чеського досл╕дника Сад╕лека (Sadilek), який вивчав г╕дрофлору цих м╕сць, на р╕вн╕ з виявленими природн╕ми ареалами барклай мотл╕ та круглолисто╖, знайдено м╕сця де зустр╕чались зарост╕ криптокорин в╕йчасто╖, нур╕, кордати, пурпурово╖, Гр╕фф╕та, Шульца. Окр╕м цього, виявлено бл╕ксу колючепильцеву, л╕мноф╕лу ╕нд╕йську, пухирчатку та досить ц╕кавий невизначений до виду елеохар╕с. Активна реакц╕я води в м╕сцях концентрац╕╖ згаданих вид╕в рослин мала показники Рh 4,8-6 при твердост╕ не вищ╕й за 2о.

Вс╕ в╕дом╕ види барклай в природ╕ ростуть виключно в зануреному стан╕. Через це, при посухах ╕ довготривал╕й в╕дсутност╕ опад╕в, ╖х ареал сутт╓во зменшу╓ться. Це, також, в╕дбува╓ться через широкомасштабне осушування бол╕т. Виходячи з цього, можна прогнозувати занесення вс╕х вид╕в барклай без вийнятку до ре╓стру вид╕в, яким загрожу╓ знищення.

Для акварист╕в, що займаються проблемами культивування аквар╕ума рослинного типу, який також в╕домий багатьом любителям п╕д терм╕ном ⌠голандський■, баркла╖ являють ╕нтерес, перш за все, як ключов╕ елементи композиц╕╖, здатн╕ вносити в загальну картину колористичне р╕знобарв■я. Лише к╕лька дорослих екземпляр╕в баркла╖ довголисто╖, здатн╕ виконувати в композиц╕йному план╕ роль головних в╕зуальних елемент╕в (так званих ■сильних точок■). За ╖х рахунок, можна надати вс╕й композиц╕╖ лог╕чну, завершену форму, а також внести ефект просторово╖ перспективи. Формування композиц╕╖ в голандському аквар╕ум╕, без застосування рослинних елемент╕в червоно-коричневого кольру - малоперспективн╕. Вар╕ац╕╖ кольор╕в лише в╕д св╕тло-зеленого до темного - малоц╕кав╕. Тому для любител╕в аквар╕умного ф╕тодизайну, завжди були привабливими аман╕я сенегальська, вс╕ альтернантери та види под╕бн╕ ╖м за забарвленням.

Композиц╕йне розташування рослин в аквар╕ум╕, як правило, зд╕йснюють за принципом масивност╕ - тобто щ╕льними групами ╕ спрямовують на них окрем╕ в╕дрегульован╕ за потужн╕стю та спектром випром╕нення джерела осв╕тлення. Т╕льки за таких умов можливо досягти задов╕льних результат╕в в культивуванн╕ вищезгаданих вид╕в.

Як показу╓ досв╕д, вс╕ водн╕ рослини що мають насичене червоне забарвлення, завжди були проблемними в культур╕ та розмноженн╕. Нажаль, незважаючи на неодноразов╕ завезення багатьох вид╕в в Укра╖ну, вони не стали загальнов╕домими. Так сталось свого часу з ц╕кавою, декоративною формою альтернантери, яка в середовищ╕ акварист╕в отримала трив╕альну назву ⌠альтернантери Ратая■. Не виправдали покладених на них над╕й к╕лька яскраво-червоних, присадкуватих, компактних форм н╕мфей. Не дивлячись на те, що на ╖х селекц╕ю були витрачен╕ роки коп╕тко╖ прац╕, ц╕ рослини не вдалось широко впровадити в аквар╕умну культуру. Це сталось або через надто складну, не доступну для широких к╕л любител╕в технолог╕ю культивування, як це сталось з альтернантерою Ратая, або через швидке виродження селекц╕йно╖ (низькоросло╖) форми до первинно╖, як це в╕дбулось з н╕мфеями. Причина втрати до них ╕нтересу поляга╓ в тому, що нав╕ть на незначну зм╕ну режиму осв╕тлення рослини реагують зб╕льшенням довжини черешк╕в молодих листових пластинок, як╕ досягнувши поверхн╕ води, починають зат╕нювати всю рослинну композиц╕. Це стало причиною того, що н╕мфе╖ на даний час майже зникли з колекц╕й аматор╕в, як╕ займаються проблемами аквар╕умного ф╕тодизайну. Ось чому, довголиста та червона баркла╖, в культивуванн╕ котрих вже досягнут╕ стаб╕льн╕ результати, можуть розглядатись як альтернатива вищезгаданим видам. Але варто зазначити, що утримування вс╕х барклай також ╓, ╕ можливо буде в майбутньому, прерогативою лише досв╕дчених аматор╕в.

Зараз, в╕рог╕дно, буде великим переб╕льшенням говорити про баркла╖, як про широко культивован╕ рослини. До того ж мова власне йде лише про гарантоване (та й то не в повн╕й м╕р╕) ╕снування в аквар╕умах лише одного виду - перув╕ани, тобто червонолисто╖ баркла╖. Що ж стосу╓ться загальнов╕домо╖ довголисто╖ баркла╖, то на даний час вона ╓ в значн╕й м╕р╕ менш поширеною. В культур╕ ╖╖ можна зустр╕ти лише у небагатьох серйозних аматор╕в, як╕ прикладають значн╕ зусилля для ╖╖ збереження. Два ╕нш╕ види (b.motleyi, b.rotundifolia) в╕дом╕ лише спец╕ал╕стам, та висококвал╕ф╕кованим любителям, як╕ виявляли до них ╕нтерес ╕ спромоглися знайти в л╕тератур╕ в╕дпов╕дну ╕нформац╕ю.

Б╕льш широке розповсюдження червоно╖ баркла╖ в аквар╕умах любител╕в, н╕ж звичайно╖ довголисто╖, в╕рог╕дно, обумовлене ╖╖ яскрав╕шим забарвленням, приваблив╕шою формою листя, в╕дносно б╕льшою невибаглив╕стю до умов культивування ╕, що мабуть найсутт╓в╕ше - значно вищим темпом росту. Таким чином, не дивлячись на те, що даний вид з■явився в Укра╖н╕ лише у к╕нц╕ 70-х рок╕в, значно п╕зн╕ше н╕ж барклая довголиста, вищеозначен╕ особливост╕ ц╕╓╖ рослини, сприяли тому, що б╕льш╕сть любител╕в в╕ддали перевагу саме ╖й. В результат╕ цього основн╕ зусилля любител╕в по розмноженню були спрямован╕ саме на червону барклаю. Не останн╕м мотивом у цьому вибор╕ були комерц╕йн╕ ╕нтереси.

Перш╕ в╕дом╕ публ╕кац╕╖ про баркла╓в╕ були присвячен╕ лише одному виду - баркла╖ довголист╕й. Вони не в╕др╕знялись глибиною та точн╕стю даних. Заповнив ╕снуючий ╕нформац╕йний вакуум в╕домий публ╕цист М.Д.Махл╕н, що присвятив свою л╕тературно-творчу д╕яльн╕сть аквар╕уму. В сво╖х публ╕кац╕ях в╕н квал╕ф╕ковано висв╕тлив елементи б╕олог╕╖ малов╕домо╖ на той час аквар╕умно╖ рослини, яка стала сво╓р╕дною сенсац╕╓ю ╕ одночасно предметом мр╕янь багатьох любител╕в. П╕зн╕ше в сво╖й в╕дом╕й книз╕ ⌠По аллеям гидросада■, в спец╕альн╕й глав╕, присвячен╕й барклаям, автором було викладено результат власних багатор╕чних досл╕джень в галуз╕ систематики, б╕олог╕╖, культури ╕ розмноження цих рослин.

--------------------------------------------------

* На даний час таксоном╕чний статус т. з. червоно╖ форми, як окремого виду, або п╕двиду баркла╖ довголисто╖, залиша╓ться дискус╕йним. Значне поширення назви червоно╖ форми отримав трив╕альний синон╕м ⌠перув╕ана■.

Дал╕ буде

(Продовження в Частин╕ 2)