 Історія відкриття та наукового опису даного виду до цього часу залишається досить заплутаною. За деякими авторитетними даними (М.М.Ільїн) після латинської назви виду, нажаль, подано невірне авторство Ліннея (L). Невірним мабуть є й те, що даний вид потрапив до Європи в 1938 році. З перекладу назви можна дізнатись що рибка названа на честь Тана (рибка Тана = Tanichthys), а знаючи, що вона родом з Китаю, з перекладу видової назви можна прийти до висновку, що вона походить з Білохмарних Гір, що поблизу Кантону (albo - білий та nubes - хмари = білохмарий). Однак, якщо звернутись до чеськословацьк періодичних джерел, можна відзначити більш ретельний і широкий огляд літератури, присвяченої таксономічному положенню виду. В коментарі доктора Франка до статті Кветослава Карліка в журналі Akvarium a terarium ╧3 за 1970 рік, присвяченій кардиналу досконально і чітко зазначено (нажаль без датування вказаних праць), що Aphyocypris pooni Lin є так званим молодшим гомонімом назви Aphyocypris pooni Herre, яка є у свою чергу є синонімом Thanichthys albonubes Lin. Даний вид, описаний Ліном був віднесений до роду Hemigrammocypris Fowler? а відтак і отримав відповідну назву Hemigrammocypris lini. В результаті останньої ревізії, у відповідності до настанов міжнарожних кодексів, з урахуванням всіх умовностей, вид отримав остаточну назву Thanichthys albonubes Lin-Shu Yen, 1932. Варто зазначити, що в плутанину з назвами зробила свій внесок та обставина, що науковцями було описано кілька дещо відмінних за забарвленням форм, що походили з різних точок ареалу - одна з Гонконгу (Сянгану), а інша з Білохмарих Гір що поблизу Гуанджоу (Кантону).
Продовгувате, невеличке тіло кардиналів прикрашене насиченими кольорами, які у гармонійному поєднані дають чудове забарвлення. Верхня частина спинки жовтаво-коричнева, на тлі цього кольору від очей до хвоста проходить срібляста смужка. У молдих особин вона має синювате забарвлення, а дорослих собин - бронзова. Всі плавці мають мають два основних кольори: жовто-лимонний і карміново-червоний.Якщо рибок утримують в стабільних умовах, в густо зарослому акваріумі, з темним грунтом, колір їх тіла набуває неповторного пурпурового забарвлення. Можливо через це рибка і отримала свою назву. Бо ж відомо, що мантія кардинала має червоно-пурпурове забарвлення. Особливо ефектно виглядає зграя кардиналів, що складається з особин різного віку. Нисичене сріблясто-синє забарвлення молоді у поєднанні з переважаючим рубіново-червоним кольором старших риб не може залишити байдужим переважну кількість любителів. Самці забарвлені дещо яскравіше ніж самки і мають стрункіше тіло.
Опису цієї рибки ви не знайдете у книжках М.Ф. Золотницького і навіть у значно пізніших авторитетних авторів. На відміну від переважної більшості акваріумних риб, кардинал був описаний досить пізно - лише у 1932 році. Природнім ареалом виду є потоки та невеликі водойми поблизу китайського міста Гуанчжоу (Кантон), а також прилеглої території до Гонконгу. Температура води в невеличких природних водоймах цього регіону досить стабільна. Вона зазнає незначних коливань, як протягом дня, так і протягом року. Середня температура протягом осінньо-зимового періоду становить +140С. Влітку максимальне значення температури води сягає лише 270С. Отже перепад температури влітку може сягати максимум кількох градусів, а в міжсезоння не перевищувати десятка градусів. Клімат даної території, в особливості м.Чжаоцин (Гаояо), що на річці Сицзян, через свою м■якість вважається курортним.
Існує фантастична легенда що у любителів колишнього СРСР кардинали з■явились ще перед Другою Світовою Війною під час так званої Фінської кампанії. На окупованій радянськими військами фінській території, залишилась неушкодженою акваріумна риборозводня. Вона стала своєрідним музеєм куди сходились солдати щоб подивитись на цікавих риб та рослин. Один з офіцерів, виявився любителем акваріума і серед різновиддя знайомих видів, котрі були в риборозводні, з подивом відкрив для себе невідому рибку. Так, ніби то, у якості військового трофею кардинали були вивезені і з■явились в колишній ⌠Країні Рад■. Таку історію в 70-х роках мені довелось чути від авторитетних ленінградських любителів. І як це не дивно, але такий, на перший погляд, маловірогідний перебіг подій, можливий. Однак, лише за двох умов:
перша - рибка, описана в 1932 році з охопленого буремними соціальними потрясіннями Китаю якимсь чином потрапила до Європи, там була швидко розмножена і потрапила до Фінляндії.
друга - не виключеним є й той варіант, що кардинали могли потрапити до СРСР не з Фінляндії, а прямо з Китаю;
Історія знає безліч фантастичних випадків, коли неможливе, ніби за велінням чарівника стає дійсністю. Але як би там не було, а для українських любителів кардинал ніколи не був проблемним у плані розмноження навіть для акваристів-початківців. Варто зазначити, що на початку 60-х років його кандидатура навіть розглядалась як можлива для польоту в космос і вивчення в умовах космосу. Однак перемогу отримали даніо реріо.
Кардинал - всеїдна рибка, однак в більшій мірі віддає перевагу кормам тваринного походження (трубочник, мотиль, дафнії, коретра). З апетитом вживає спеціалізовані штучні корми, шматочки подрібненого м■яса криля, морожену нежирну проварену рибу і навіть проварену манну крупу.
Ця рибка ніби спеціально пристосована до умов невеличкого акваріума. Окрім того, що вид досить легко розмножується, має привабливий вигляд і невеличкі розміри, йому притаманні такі риси, як висока стійкість супроти всіляких хвороб та спокійна, неагресивна поведінка у відношенні до інших мешканців акваріума. Формуючи зграйку риб для свого акваріума варто забезпечити співвідношення статей таким чином, щоб на одну самочку приходилось два самці. Це забезпечить більш інтенсивне нерестування і зменшить вірогідність утворення у самок небажаних процесів перезрівання ікри.
Якщо любитель ставить собі за мету утримувати кардиналів, які б самі розмножувались, потрібно перш за все потурбуватись про правильне влаштування інтер▓єру акваріума. Найкращими рослинами для для оформлення акваріума є яванський мох, таїландська папороть, всі види цератоптеріусів. При цьому бажано, щоб перші два види росли у спільному, поєднаному, взаємоплетиві. Таку декоративну спільноту легко утворити у вигляді рослинного килима, якщо рослини закріпити на задній стінці акваріума при допомозі присосок і тонкох жилки, котру майже не видно у воді. Таке рослинне угруповання є найкращим сховищем для мальків.
Щільно засаджений рослинністю акваріум є не лише привабливим з естетичної точки зору, а й створює велику кількість природніх укрить для дорослих особин та для їх потомства. Освітлення повинно диктуватись біологічними вимогами тих видів рослин, котрими декоровано акваріум. Дотримання відповідних умов середовища (вода низької або середньої твердості, слабкокислої реакції з стабільним значенням температури 22-250С) є кращою передумовою для розмноження кардиналів. Давно підмічено, що кардинали добре нерестяться в акваріумах, обладнаних фільтром, котрий забезпечує хоч і не потужну, проте постійну течію. Її наявністьнаближає умови утримання риб до природніх, адже риби в межах свого ареалу мешкають переважно у проточних і напівпроточних водоймах. Отже рух води (ріофактор) для кардиналів в значній мірі є стимулятором до ікрометання.
Розмноження кардиналів доступне навіть початківцям. Однак для цього потрібна лише незначна теоретична підготовка і наявність простого обладнання для облаштування нерестовика.
Нерест у кардиналів порційний. Вид є типовим представником, так званих, порційно нерестуючих риб. За один раз під час нерестових ігр рибки викидають і запліднюють лише кілька ікринок. Наступного дня все повторюється. З цієї причини добитись масового розмноження кардиналів досить важко. Для цього потрібно мати не менше ніж кілька десятків самців і самок, розсаджувати їх в різні акваріуми, кілька днів тримати окремо, а на період нересту садити разом. Лише за таких умов з▓являється економічна доцільність вигодовування одразу кілька сотень в незначній мірі різновікових мальків. Окрім цього, така метода дає любителю можливість відібрати на плем▓я елітних перспективних особин з великої кількості потомства, а відтак суттєво прискорити процес селекції.
Ікра кардиналів, як правило, має високий процент викльову нормально розвинених рухливих ембріонів.
Вигодовування молоді кардиналів, як і у більшості акваріумних риб, є процесом значно складнішим ніж саме розмноження, а тому, вимагає наявності у аквариста хоча б незначних практичних навичок. З появою личинок в приповерхових шарах акваріума, слід починати давати дрібних коловерток, інфузорій та невеликі порції жовтка круто зварених куриних яєць.
Хороші результати також показує застосування відомого корму Micromin та інших фірмових стартових штучних кормів. При наявності в акваріумі інфузорій, вони можуть активно споживатись личинками. У міру свого росту мальки починають потребувати щоразу більшої кількості живих кормів. Окрім живих наупліусів циклопів, діаптомусів та дрібних видів дафній можна також давати заморожені брикетики зоопланктону. Їх з великою охотою також споживають дорослі риби. Характерною рисою личинок та мальків є їх локалізація біля поверхні води. Із збільшенням молоді до 7-8 мм, рибки спускаються в пригрунтову частину акваріума.
|