Таємниці медицини древнього Єгипту.

Археологічні дослідження поховань древньоєгипетських робітників та ремісників є неоціненним матеріалом, який здатен пролити світло на безліч таємничих запитань, що стосуються культури, способу життя та здоров”я древніх єгиптян - творців однієї з найзагадковіших цивілізацій древності.

Вища рада старожитностей Арабської Республіки Єгипет у співпраці з Національним інститутом здоров”я, профессором медичного факультету Каїрського університету та вірусологом Мумілем Камелем проводять наукові дослідження останків робітників та предметів побуту, знайдених у похованнях.

Мумія Рамзеса ІІ

Їх дослідження дозволяють зробити висновок, що середній вік працівників на будівництві пірамід не перевищував 30-35 років, а найбільш поширеним захворюванням, яке було причиною значної кількості смертей, була одна з форм трематодозу - захворювання, спричинюваного паразитуванням у сечових шляхах та кишечнику глистів трематод з родини глистосоматид. Дана хвороба більгарціоз, названа ім”ям Т.Більгарца, який відкрив і описав у 1851 році збудника недуги, донині не поборена закладами охорони здоров”я держав даного регіону. Ще й зараз громадяни Єгипту, робота яких пов”язана з аграрною сферою, нерідко вражаються цією страшною хворобою. В похованнях також знайдені залишки людей, які страждали від раку кісток вже в ті древні часи.

Під час розкопок поблизу селища будівничих було знайдено установу, яка, на думку спеціалістів, мала надавати швидку медичну допомогу постраждалим на будівництві. Згідно наведених науковцями даних, рівень медичної допомоги для нижчих верств населення на час зведення пірамід перебував на найнижчому рівні*. Красномовним є лише той факт, що значна кількість жінок вмирала не від якихось невиліковних захворювань, а під час пологів, при народженні дітей. Порівняльна пропорція смертності жінок та чоловіків у той час приблизно становила 4 : 1.

Неподалік було також розкопано пекарню. Фрагменти обладнання (залишки корит для замісу тіста, форми для випечки хліба) та будова печей говорять про те, що у відносно ізольованих, віддалених від центру сільських місцевостях країни ще до недавнього часу технологія приготування хліба залишалася майже не змінною. Характерним недугом, притаманним культурі тогочасної випечки хлібопродуктів, був поганий стан зубів відносно молодих людей. Його причина полягала в додаванні до зерна під час помолу невеликої кількості чистого піску, який суттєво підвищував якість отримуваної муки. Так за схильність до гурманства древні єгиптяни платили найдорожчим і незамінним, що є у людини - своїм власним здоров”ям.

* Аналіз методологічного рівня маніпулювання з тілами померлих фараонів та членів їх сімей з метою муміфікації, говорить про те, що древньоєгипетська медицина потенційно перебувала на дуже високому рівні. Про ефективну терапевтичну дію тогочасних ліків і методи їх застосування незаперечно свідчать специфічні залишки успішно вилікуваних хвороб, які виявлені і діагностовані науковцями по кістякам та муміфікованим тканинам мумій. Про високий рівень медичних знань тогочасних лікарів говорять численні посилання на рецепти єгиптян у спеціальних медичних трактатах, які дійшли до нас від авторитетних грецьких, древньоримських та східних авторів. Наприклад, діагностикою по райдужині ока єгипетські лікарі успішно займались за часів фараона Тутанхамона. Відомому жерцю Ел Аксу приписується не лише слава іридодіагноста (розпізнавача хвороб людини по очах), але й заслуга в її популяризації, завдяки чому вона була сприйнята від Єгиптян вавілонянами, лікарями Тібету, всього Індокитаю, а значно пізніше пізніше і європейцями.

Ел Акс описав методику діагностування по очах на папірусах шириною в 1,5 і довжиною в 50 метрів! Ці письмена були знайдені при розкопках гробниці неподалік міста Гізи. Дана наукова праця за своїм об”ємом є досить вагомим внеском в науку навіть за мірками сучасності. Характерно, що в цій праці згадується метод “фотографування” райдужки ока при допомозі спеціальних нікелевих або цинкових пластин, вкритих особливим сріблясим розчином. Таку пластину Ел Акс встановлював біля ока хворого на відстань приблизно 2-х сантиметрів, тримав її нерухомо якийсь фіксований час (біля 4-х хвилин), змащував якимсь розчином і знову підносив до ока** ще приблизно на 30 секунд. Після вторинної обробки поверхні пластини на ній з”являлось кольорове зображення!!! Яскравість фарб зображення ока збереглась до наших днів, хоча таємниця “кольорової фотографії” древніх єгиптян втрачена і не розкрита навіть при допомозі найсучасніших хімічних досліджень. В усипальниці жерця Тутанхамона було знайдено кілька пластинок з зображенням очей фараона. Доречі, для сучасних іридодіагностів, вони є матеріальним підтвердженням того факту, що фараон Тутанхамон був досить хворою людиною, що й призвело, як відомо, до його ранньої смерті (Є.С.Вельховер, Н.Б.Шульпина, З.А.Алиева, Ф.Н.Романов) (1).

** Подвійна експозиція, а саме вона була в даному випадку застосована древньоєгипетським жерцем Ел Аксом, в сучасній фотографії була розроблена на основі сучасних фотохімічних досліджень і до цього часу через технологічну складність не знайшла широкого застосування.