Та╓мниц╕ медицини древнього ╢гипту.

(в╕д чого помирали люди в древност╕ ╕ як ╖х л╕кували)

 

Теор╕я, яка стверджу╓ н╕би п╕рам╕ди древнього ╢гипту були створен╕ пришельцями з космосу отримала черговий удар, в╕д якого вона навряд чи виживе. Як стверджу╓ професор археолог╕╖ Зах╕ Хавас, неподал╕к в╕д п╕рам╕д в Г╕з╕ (╢гипет) знайдено масов╕ поховання величних розм╕р╕в. Вони не можуть належати якомусь населеному пункту, бо мають надто значн╕ масштаби. Поява в древност╕ тако╖ концентрац╕╖ мерц╕в за в╕дносно короткий в╕дтинок часу неможлива нав╕ть у дуже великих тогочасних м╕стах. Однак вона ц╕лком можлива на великих буд╕вництвах, в результат╕ яких було спорудженно ╓гипетськ╕ п╕рам╕ди. Стверджу╓ться, що в ╢гипт╕ час╕в правл╕ння фараон╕в близько 80% населення складали рем╕сники та прац╕вники, зайнят╕ на буд╕вництвах усипальниць для чергового фараона або вищих сановник╕в держави. Це було обумовлено в╕дносно великою природньою продуктивн╕стю земель, як╕ щор╕чно заливались водами Н╕лу. Завдяки сприятливому кл╕мату та працьовитост╕ селян, ╢гипет здатен був не лише прогодувати все сво╓ населення, а й ╕мпортувати в ╕нш╕ кра╖ни продукти харчування.

Археолог╕чн╕ досл╕дження поховань древньо╓гипетських роб╕тник╕в та рем╕сник╕в ╓ неоц╕ненним матер╕алом, який здатен пролити св╕тло на безл╕ч та╓мничих запитань, що стосуються культури, способу життя та здоров■я древн╕х ╓гиптян - творц╕в одн╕╓╖ з найзагадков╕ших цив╕л╕зац╕й древност╕.

Вища рада старожитностей Арабсько╖ Республ╕ки ╢гипет у сп╕впрац╕ з Нац╕ональним ╕нститутом здоров■я, профессором медичного факультету Ка╖рського ун╕верситету та в╕русологом Мум╕лем Камелем проводять науков╕ досл╕дження останк╕в роб╕тник╕в та предмет╕в побуту, знайдених у похованнях.

Мум╕я Рамзеса ╤╤

╥х досл╕дження дозволяють зробити висновок, що середн╕й в╕к прац╕вник╕в на буд╕вництв╕ п╕рам╕д не перевищував 30-35 рок╕в, а найб╕льш поширеним захворюванням, яке було причиною значно╖ к╕лькост╕ смертей, була одна з форм трематодозу - захворювання, спричинюваного паразитуванням у сечових шляхах та кишечнику глист╕в трематод з родини глистосоматид. Дана хвороба б╕льгарц╕оз, названа ╕м■ям Т.Б╕льгарца, який в╕дкрив ╕ описав у 1851 роц╕ збудника недуги, донин╕ не поборена закладами охорони здоров■я держав даного рег╕ону. Ще й зараз громадяни ╢гипту, робота яких пов■язана з аграрною сферою, нер╕дко вражаються ц╕╓ю страшною хворобою. В похованнях також знайден╕ залишки людей, як╕ страждали в╕д раку к╕сток вже в т╕ древн╕ часи.

П╕д час розкопок поблизу селища буд╕вничих було знайдено установу, яка, на думку спец╕ал╕ст╕в, мала надавати швидку медичну допомогу постраждалим на буд╕вництв╕. Зг╕дно наведених науковцями даних, р╕вень медично╖ допомоги для нижчих верств населення на час зведення п╕рам╕д перебував на найнижчому р╕вн╕*. Красномовним ╓ лише той факт, що значна к╕льк╕сть ж╕нок вмирала не в╕д якихось невил╕ковних захворювань, а п╕д час полог╕в, при народженн╕ д╕тей. Пор╕вняльна пропорц╕я смертност╕ ж╕нок та чолов╕к╕в у той час приблизно становила 4 : 1.

Неподал╕к було також розкопано пекарню. Фрагменти обладнання (залишки корит для зам╕су т╕ста, форми для випечки хл╕ба) та будова печей говорять про те, що у в╕дносно ╕зольованих, в╕ддалених в╕д центру с╕льських м╕сцевостях кра╖ни ще до недавнього часу технолог╕я приготування хл╕ба залишалася майже не зм╕нною. Характерним недугом, притаманним культур╕ тогочасно╖ випечки хл╕бопродукт╕в, був поганий стан зуб╕в в╕дносно молодих людей. Його причина полягала в додаванн╕ до зерна п╕д час помолу невелико╖ к╕лькост╕ чистого п╕ску, який сутт╓во п╕двищував як╕сть отримувано╖ муки. Так за схильн╕сть до гурманства древн╕ ╓гиптяни платили найдорожчим ╕ незам╕нним, що ╓ у людини - сво╖м власним здоров■ям.

Поб╕чним ╕ пох╕дним продуктом пекарень у Древньому ╢гипт╕ було пиво, яке виготовлялось з перебродженого хл╕ба.

Профессор Зах╕ Хавас не погоджу╓ться з поглядами пров╕дних ╓гиптолог╕в, як╕ вважали що древньо╓гипетськ╕ зодч╕ вмирали в╕д непосильно╖ прац╕ та виснаження. На його думку помилковими ╓ також думки про те, що буд╕внич╕ були рабами ╕ нещадно експлуатувались. Основуючись на лог╕чних висновках, в╕н приходить до думки ╕ зазнача╓: ⌠Тод╕шне сусп╕льство багато в чому було демократичн╕шим н╕ж у деяких кра╖нах за наших час╕в. Трудар╕, як╕ вибудовували величн╕ споруди для фараон╕в, що мали назавжди ув╕чнити ╖х пам■ять, не лише добре ╖ли та пили, а й нав╕ть мали можлив╕сть, прикрашати ╕ облаштовувати сво╖ власн╕ майбутн╕ могили. Як св╕дчать розкопки, ╖х ст╕ни вкрит╕ написами, що розпов╕дають про життя людини, яка нав╕ки упоко╖лась в ц╕й могил╕. Так ретельно подбати про сво╓ життя в кращому св╕т╕, м╕г лише сам майбутн╕й володар в╕чного пристанища■.

---------------------------------------------------------------------

* Анал╕з методолог╕чного р╕вня ман╕пулювання з т╕лами померлих фараон╕в та член╕в ╖х с╕мей з метою мум╕ф╕кац╕╖, говорить про те, що древньо╓гипетська медицина потенц╕йно перебувала на дуже високому р╕вн╕. Про ефективну терапевтичну д╕ю тогочасних л╕к╕в ╕ методи ╖х застосування незаперечно св╕дчать специф╕чн╕ залишки усп╕шно вил╕куваних хвороб, як╕ виявлен╕ ╕ д╕агностован╕ науковцями по к╕стякам та мум╕ф╕кованим тканинам мум╕й. Про високий р╕вень медичних знань тогочасних л╕кар╕в говорять численн╕ посилання на рецепти ╓гиптян у спец╕альних медичних трактатах, як╕ д╕йшли до нас в╕д авторитетних грецьких, древньоримських та сх╕дних автор╕в. Наприклад, д╕агностикою по райдужин╕ ока ╓гипетськ╕ л╕кар╕ усп╕шно займались за час╕в фараона Тутанхамона. В╕домому жерцю Ел Аксу припису╓ться не лише слава ╕ридод╕агноста (розп╕знавача хвороб людини по очах), але й заслуга в ╖╖ популяризац╕╖, завдяки чому вона була сприйнята в╕д ╢гиптян вав╕лонянами, л╕карями Т╕бету, всього ╤ндокитаю, а значно п╕зн╕ше п╕зн╕ше ╕ ╓вропейцями.

Ел Акс описав методику д╕агностування по очах на пап╕русах шириною в 1,5 ╕ довжиною в 50 метр╕в! Ц╕ письмена були знайден╕ при розкопках гробниц╕ неподал╕к м╕ста Г╕зи. Дана наукова праця за сво╖м об■╓мом ╓ досить вагомим внеском в науку нав╕ть за м╕рками сучасност╕. Характерно, що в ц╕й прац╕ згаду╓ться метод ⌠фотографування■ райдужки ока при допомоз╕ спец╕альних н╕келевих або цинкових пластин, вкритих особливим ср╕блясим розчином. Таку пластину Ел Акс встановлював б╕ля ока хворого на в╕дстань приблизно 2-х сантиметр╕в, тримав ╖╖ нерухомо якийсь ф╕ксований час (б╕ля 4-х хвилин), змащував якимсь розчином ╕ знову п╕дносив до ока** ще приблизно на 30 секунд. П╕сля вторинно╖ обробки поверхн╕ пластини на н╕й з■являлось кольорове зображення!!! Яскрав╕сть фарб зображення ока збереглась до наших дн╕в, хоча та╓мниця ⌠кольорово╖ фотограф╕╖■ древн╕х ╓гиптян втрачена ╕ не розкрита нав╕ть при допомоз╕ найсучасн╕ших х╕м╕чних досл╕джень. В усипальниц╕ жерця Тутанхамона було знайдено к╕лька пластинок з зображенням очей фараона. Дореч╕, для сучасних ╕ридод╕агност╕в, вони ╓ матер╕альним п╕дтвердженням того факту, що фараон Тутанхамон був досить хворою людиною, що й призвело, як в╕домо, до його ранньо╖ смерт╕ (╢.С.Вельховер, Н.Б.Шульпина, З.А.Алиева, Ф.Н.Романов) (1).

Ситуац╕я подв╕йного медичного стандарту в Древньому ╢гипт╕ в значн╕й м╕р╕ нагаду╓ колишн╕й СРСР, де прост╕ люди л╕кувались у пол╕кл╕н╕ках та звичайних л╕карнях, а вищ╕ сановники комун╕стично╖ парт╕╖ та державного апарату створили для себе не лише окрем╕ л╕кувальн╕ заклади, а й нав╕ть строго в╕дд╕лили ╖х адм╕н╕стративне п╕дпорядкування.

** Подв╕йна експозиц╕я, а саме вона була в даному випадку застосована древньо╓гипетським жерцем Ел Аксом, в сучасн╕й фотограф╕╖ була розроблена на основ╕ сучасних фотох╕м╕чних досл╕джень ╕ до цього часу через технолог╕чну складн╕сть не знайшла широкого застосування.

Використана л╕тература:

1. ╢.С.Вельховер, Н.Б.Шульпина, З.А.Алиева, Ф.Н.Романов ⌠Иридодиагностика■, М., ■Медицина■ 1988, с.3;