Найден╕ залишки,

рел╕ктового ссавця австрал╕йського континенту.

 

В п╕вн╕чн╕й частин╕ Нового П╕вденного Уельсу в Австрал╕╖ знайдено залишки прадавнього качконоса. Датують ╖х в╕ком 110 м╕льйон╕в рок╕в. Вчен╕ припускають, що це був один з найперших ссавц╕в Австрал╕╖.

Палеонтологи Австрал╕йського музею вважають цю под╕ю одн╕╓ю з найголовн╕ших у останньому десятил╕тт╕. Можливо викопна ╕стота ╓ пром╕жним к╕льцем еволюц╕йного л╕нцюга, котрий об'╓дну╓ справжн╕х ссавц╕в з групою, так званих, монотерм.

В фаун╕ св╕ту з ц╕╓╖ групи, з числа тих, що дожили до наших дн╕в, в ре╓стр╕ живих викопних ╕стот, представлен╕ лише качкон╕с та ╓хидна. Ця довол╕ та╓мнича група протоссавц╕в жила в часи динозавр╕в ╕ не ма╓ будь-яких аналог╕в чи чогось под╕бного в численних палеонтолог╕чних колекц╕ях св╕ту.

В результат╕ наукового опису за вс╕ма законами ╕ зоолог╕чними кодексами, нова викопна тварина отримала назву Кол╕кодон р╕тче╖. В╕рог╕дно вона була карн╕вором, що мешкав у вод╕. Тварина мала дивовижн╕ зуби, котр╕ в як╕йсь м╕р╕ под╕бн╕ краб'ячим елементам, котр╕ приймають участь у подр╕бненн╕ ╖ж╕.

 

Верхня щелепа прадавнього монотерма з геолог╕чного пер╕оду мезозою була знайдена в кв╕тн╕ 1999 року шахтарем Андрю Код╕ в опалов╕й копальн╕ Лайт╕н Р╕дж (Хребет Блискавиц╕).

Знах╕дка перв╕сного ссавця тако╖ давнини зм╕ню╓ уяву науковц╕в про час появи ссавц╕в Австрал╕й по менш╕й м╕р╕ на 40 м╕льйон╕в рок╕в ран╕ше за традиц╕йно прийняту дату.

Поява перших австрал╕йських сумчастих (marsupials) дату╓ться 55 м╕льйонами рок╕в.

Ймов╕рно, К╕л╕кодон явля╓ принципово нову групу ссавц╕в. Це припущення може стати причиною появи ново╖ теор╕╖. ╥╖ суть поляга╓ в припущенн╕, що в час, коли Австрал╕я, становила ╓дине ц╕ле з первинним материком Гондваною, основною, дом╕нуючою групою ссавц╕в були монотерми, котр╕ ╕снували одночасно з плацентними та сумчастими.

"Ми нав╕ть не мали поняття ╕ не здогадувались, що так╕ тварини колись ╕снували. Те, що ми знайшли, це зовс╕м нова група тварин. Ц╕ верхн╕ зуби - це щось найхимерн╕ше з усього, що у ссавц╕в колись було знайдено дотепер. Зовс╕м можливо, що ця тварина використовувала сво╖ зуби в такий спос╕б, як жоден з ссавц╕в! Австрал╕ю не можна пор╕внювати з жодним ╕ншим континентом. Це дивна земля, але ця знах╕дка показу╓, що колись вона була набагато дивовижн╕шою, н╕ж ми соб╕ уявляли" - сказав Майкл Арчер, директор Австрал╕йського музею.

З цим в╕дкриттям перед науковцями постали нов╕ питання - чому монотерми були в нижн╕й частин╕ еволюц╕йно╖ сп╕рал╕. Можливо, ми також отрима╓мо в╕дпов╕дь на багато та╓мничих загадок з геолог╕чного минулого качконоса.

Професор Арчер та палеолог Ан╕ Муссер проводять подальш╕ досл╕дження. Вони намагаються встановити деяк╕ особливост╕ б╕олог╕╖ викопно╖ тварини - наприклад особливост╕ травно╖ системи , котра напряму пов'язана з щелепним апаратом. Вона мала кутн╕ зуби у форм╕ булочок з хрестами у верхн╕й частин╕, а р╕зц╕, як н╕ в жодного з виду ссавц╕в, були в╕д самого народження досить ефективн╕.

Ця знах╕дка розширила нашу уяву про розвиток класу ссавц╕в на наш╕й планет╕, сказав доктор Арчер. Це також означа╓, що ми можемо чекати под╕бних хвилюючих знах╕док ╕ в майбутньому. Хоча може статися так, що це ╓дина знах╕дка, котра да╓ нам ун╕кальн╕ дан╕ про те, що даний викопний вид був хоч ╕ спор╕днений з качконосом ╕ ╓хидною, все ж розвивався зовс╕м ╕ншим шляхом перед тим, як остаточно вимерти. Однак, професор Арчер не втрача╓ над╕╖ отримати в майбутньому нов╕ знах╕дки, котр╕ дозволять лог╕чно по╓днати еволюц╕ю вс╕х цих груп ссавц╕в.

Валентина та Гай Домазар

за матер╕алами австрал╕йсько╖ преси