╤ТАЛ╤ЙСЬКА ЛЕВРЕТКА

Микола Рудь

Як вказу╓ автор Л.П. Сабане╓в у сво╓му в╕домому нарис╕ про ╕стор╕ю хорт╕в (1895р), левретка в╕дома з час╕в Римсько╖ ╤мпер╕╖, де використовувалась для лову зайц╕в а п╕зн╕ше крол╕в. Ця обставина сутт╓во вплинула на те, що протягом тривалого часу до дано╖ породи висувались специф╕чн╕ вимоги. Одн╕╓ю з них була лог╕чно виправдана тенденц╕я до зменшення розм╕р╕в. В цьому й поляга╓ причина здр╕бнення ╕ доведення невеличкого ╕тал╕йського хорта до стану декоративного к╕мнатного песика. Побуту╓ також трив╕альна думка, що левретка ╓ закр╕пленою ╕ культивованою з давн╕х час╕в карликовою формою хорта.

Нов╕тн╕ дан╕ к╕нолог╕в-досл╕дник╕в, а також археолог╕чн╕ знах╕дки ХХ стол╕ття св╕дчать про значно давн╕шу ╕стор╕ю левреток. Окр╕м того, за даними В.╤.Казанського з посиланнями на К.Пржездецького, П.Дюреля та професора ветеринарно╖ школи в Л╕он╕ Корневена, левретка ╓ натуральною породою, яка д╕йшла до наших дн╕в не з╕псованою небажаним схрещуванням або ж карликов╕стю. Це п╕дтверджу╓ться зображеннями, як╕ д╕йшли до нас з Древнього ╢гипту. Спец╕ал╕стам в╕домий скелет маленького хорта, знайдений в похованн╕ датованому щонайменше 3200 роком д.н.е.. Науковцям також в╕дома мум╕я маленького хорта з пап╕русом, в якому вказан╕ ╕м■я та в╕к собачки, а також перел╕чен╕ та ретельно описан╕ характерн╕ особливост╕ породи, до яко╖ в╕дносилась мум╕ф╕кована тварина.

У в╕дпов╕дност╕ до хронолог╕╖ подальших под╕й встановлено, що пращури сучасних левреток потрапили з ╢гипту до Древньо╖ Грец╕╖, зв╕дти до Римсько╖ ╕мпер╕╖. Згодом левретка з■явилась в ╤спан╕╖, де стала окрасою корол╕вського двору ╕ предметом ут╕хи численно╖ аристократ╕╖.

На к╕нець Х╤Х стор╕ччя под╕бна порода п╕д назвою Rodengo активно використовувалась в ╤спан╕╖, як справжня мисливська собака з в╕дм╕нним чуттям ╕ чудовими польовими якостями у здатност╕ знаходити ╕ ловити кролик╕в.

На цей час припада╓ значне поширення левреток при дворах вс╕х европейських монарх╕в та ╖х наближених знатних придворних. Численн╕ портрети ос╕б вищого соц╕ального стану заф╕ксували бажання вельможних замовник╕в, щоб ╖х улюбленц╕ левретки були зображен╕ поряд з ними. Неважко здогадатися, що наявн╕сть тако╖ собачки у людини мала св╕дчити також про ╖╖ заможн╕сть.

В Европ╕ в цей час окр╕м суто декоративних якостей описувано╖ породи левретки використовувались в полюванн╕ на кур╕пок та кролик╕в. Можна припустити, що левреток приучували ╕ використовували для мисливсько╖ вза╓мод╕╖ з ловчими птахами. Вони з усп╕хом могли допомагати соколам та яструбам справлятися ╕ утримувати здобич до п╕дходу мисливця в полюванн╕ на таких крупних птах╕в, як журавель, гуска, качка.

К╕нець Х╤Х стол╕ття в ╓вропейських кра╖нах був ознаменований розвитком к╕нолог╕╖, яка сягнула наукового р╕вня. Саме в цей час було створено досить жорсткий стандарт для левретки, який у пор╕внянн╕ з англ╕йським у╕ппетом ставив породу в б╕льш обмежене становище. В╕рог╕дно саме ця под╕я визначила б╕льш н╕ж на п╕в-стол╕ття невиправдано скуте ╕снування породи поза реальним розкриттям ╖╖ д╕йсних можливостей. Обмежен╕сть широкого використання левреток в б╕гах на к╕нодром╕ через меншу швидк╕сть н╕ж в у╕ппета, а також в реальному полюванн╕ на дичину, прирекли породу на к╕мнатно-декоративну форму ╕снування.

На щастя з 1968 року стандарти для левреток було зм╕нено ╕ вони завдяки сво╖й коротк╕й гладеньк╕й шерст╕, компактност╕ ( зр╕ст в холц╕ в╕д 32 до 38 см при мас╕ т╕ла не б╕льш н╕ж 5 кг), стали ╕деальним вар╕антом мисливського хорта для мисливця, що живе у м╕ськ╕й, малогабаритн╕й квартир╕.

Забарвлення ╕тал╕йських левреток ма╓ бути суц╕льним. Допустимими вважаються чорне, с╕ре, св╕тло-жовто-рожеве (полове). Можлива наявн╕сть б╕лих плям на грудях та ногах. П╕гментац╕я носа темна, бажано чорна.

 

На даному ╓тап╕ використання левреток практично у вс╕х кра╖нах, де культивують ╕ люблять цю породу, обмежу╓ться полюванням на кролик╕в та кур╕пок. Враховуючи ту обставину, що з ус╕х хорт╕в емоц╕йно та ╕нтелектуально найб╕льш близькою до людини ╓ саме левретка, нин╕ в час розкв╕ту мисливства на др╕бних птах╕в, можна чекати зростання зац╕кавленост╕ до ╖╖ особливих зд╕бностей у в╕дчутт╕ дичини.

На в╕дм╕ну в╕д европейських кра╖н, де левреток використовують в перегонах на к╕нодромах, в Укра╖н╕, в╕рог╕дно, ця спец╕ал╕зац╕я породи найближчим часом перспективи ╕ розвитку не матиме. Але це може й на краще. Бо для справжн╕х любител╕в природи таке використання собак не ╓ бажаним.