Собаку схожу на маленького гiпопотама, з мордою в складочку, не часто зустрiнеш на вулиці. Однак, приемно дивуєшся, коли перехожі впiзнають породу iз загадковою назвою шар-пей.

Вважають, що історія виникнення породи сягає в глибину віків i налiчуе бiльше двох тисячолiть. Вченi археологи датували фiгурки собак, схожих за формою тіла на шар-пеїв саме таким віком. Iснуе декiлька поглядiв на появу породи. Деякі спеціалісти-кінологи вважають, що ці собаки походять вiд мастифоподібних, про що свідчить мiцний костяк, важка голова, характерна будова покровів. Iншi вважають що шар-пеї схожі з чау-чау (синiй колір язика, характерна будова очей). До нашого часу ведеться робота по збору та систематизації даних що до походження цiєї цікавої породи.

Походження шар-пея пов’язують з пiвденними провiнцiями Китаю. Місцеві жителi використовують шар-пеїв у різноманітних якостях: як мисливських собак, для випасу худоби, охорони житла. "Шар-пей" в перекладі з китайської мови означає "пiсчана шкiра". Зморшки на корпусi, головi, холцi i рiдше на ногах, є характерною породною ознакою молодих собак.

Багато людей вважають, що чим бiльше зморшок у собаки, тим вона краща і високопороднiша. Чи правильна це точка зору?

Це не зовсiм так. Деякi елементи экстер'ера також важливі і на них потрiбно звертати увагу. Якщо говорити про зайву шкiру, то слід вiдзначити, що цуценята народжуються зовсiм без зморшок. Вони з'являються в процесi росту і до якогось часу їх стає все бiльше i бiльше.

Це робить цуценят милими, смiшними i привабливими. Пізніше у міру набуття собакою ознак дорослості, зморшки зникають. Для дорослого собаки велика кiлькiсть зморшок не є типовою. Найперша характеристика шар-пея - це квадратний формат тіла, важка голова, маленькi вуха, синювато - чорний язик, закинутий на спину хвiст. Рiст - 45,7-50,8 см. вага - 18-25 кг.

Шар-пеї поки що залишаються рiдкiсними, але на виставках іноді вже можна побачити представникiв цієї породи. Вони мають кремовий, червоний, блакитний, соболиний, чорний, а також "дельют" - розбавлений колiр всiх мастей. Говорячи про мастi, потрiбно також вiдзначити особливостi шерстi. Вона буває двох типiв - "хорс" (кiнська) - дуже коротка, жорстка, трiшки колюча та "браш" - довша нiж "хорст" довжиною до 2,5 см.

Iжа, якою повинен харчуватися шар-пей не повинна бути надто збагаченою на бiлок. В кормi необхiдно вводити достатню кiлькiсть вуглеводнiв. Це пов'язано з походженням порди. У сиву давнину шар-пеї пристосувались до iжi господаря. Відомо, що основу китайської національної кухні складають рис та овочі. Тому для шар-пеїв характерний такий обмiн речовин, при якому засвоюеться лише невелика кiлькiсть корму. Отже, такi багатi на бiлок продукти, як м'ясо, сир та iншi, можуть викликати у собак алергiю. Цiєю проблемою займаються науковцi, котрі працюють над створенням спецiального корма для собак, котрі страждають порушенням обмiну речовин. Якщо собака правильно харчується, має регулярнi прогулянки, утримується у чистотi сама i її спальне мiсце, жодних роблем не виникає. Догляд за шар-пеєм має бути таким самим як і за iншою породою - утримувати в чистотi вуха, зуби, очi, чистити щiткою шерсть. Якщо виникають проблеми iз здоров'ям, потрiбно звернутися до ветеринара.

Шар-пей - це давня i рiдкiсна порода. На жаль, поки що не багато сiмей можуть дозволити собі придбати такого собаку. Однак, зараз вже з'являються собаки цiєї породи, які коштують зовсім не дорого, хоча вони й не мають видатних екстер’єрних якостей. Отже, якщо Ви вирiшите придбати цуценя шар-пея, варто з самого початку все ретельно обміркувати, щоб не жалкувати, коли вирощений собака не зможе виправдати сподівань що до экстер'еру, породностi, коли на виставках, де оцiнку дають квалiфiцированi эксперти, ваш улюбленець залишиться без високої відзнаки. Хочеться дати пораду початкiвцям, яким подобаеться порода шар-пей - купувати собаку слiд в клубах або розплідниках, де можна отримати консультацii з усiх питань. Ми полюбили цю породу, бажаємо, щоб шар-пей сподобався i Вам.

(С) При передрукові матеріалу посилання на журнал "Натураліст" є обов'язковим.