Батьки - Михайло і Катерина Калинці.

Закінчив народню школу в Ходорові.

Свої перші поетичні твори почав

писати ще в молодих літах.

В 1907 р. був рекрутований до австрійської

армії, де дослужився до звання капрала.

Перед війною, в 1913 р. одружився на українці

Юліяні Шведик, котра жила у Відні з старшою сестрою.

Служив у Відні до 1914 р аж до початку Першої Світової

Війни. Протягом двох років перебував на фронті,

а у 1916 р. потрапив у полон, де і перебував аж до

закінчення війни (1918 р.).

(Фотографія 1909 р)

Під час війни у 1914 р. народилася донька Ольга, а в 1917 народився син Володимир. По війні протягом трьох років жив з сім"єю у Відні. Віденський період в житті С.Калинця був ознаменований отриманням систематичної освіти та вдосконаленням літературної практики у поезії, драматургії та прозі.

У 1921 р. С. Калинець повертається на Батьківщину до Ходорова, де живе аж до самої еміграції.

У 1931 р виїздить з сім'єю до Бразилії. На новому місці оселяється в штаті Парана, в м. Курітиба.

Традиційно того часу саме тут осідло більшість українських емігрантів.
В цей час (в 1931р ) його дочка Ольга одружується з Олександром Коцовським, а в 1932 р в них народилася дочка Ада.

В 1938 р письменника спіткала особиста сімейна трагедія - помирає молодою його дочка Ольга.
З цього часу С.Калинець особливо близько переймається справами української громади і присв'ячує їй всю свою творчу енергію. Аж до самої своєї смерті 4 січня 1945 р він не полишає літературної праці.

В перелік творчого доробку входить значна частина поетичних, прозових, драматургічних творів.