СУЧАСНІ ЗМІНИ КЛІМАТУ НА ХЕРСОНЩИНІ.СУЧАСНІ ЗМІНИ КЛІМАТУ НА ХЕРСОНЩИНІ.
Чорний С.Г., завідувач кафедри екології і географії, доктор с.-г. наук, професор, Тищенко Г.І., аспірант, Кувавіна Н.С., студентка
Херсонський державний педагогічний університет
В багатьох публікаціях останнього часу гостро ставиться питання про зміни клімату. Стрімке глобальне потепління за останні 100 років слід вважати надійно встановленим емпіричним фактом як в Світі, так і в Україні. В якості причин цього феномену найчастіше згадується антропогенний фактор, зокрема, посилення парникового ефекту. Останнє викликається збільшенням вмісту окису вуглецю в атмосфері, який продукується в атмосферу при спаленні органічного палива. [1; 2; 4; 5]
На наш погляд значне практичне значення буде мати вивчення особливостей динаміки параметрів клімату в окремих регіонах України, зокрема на Херсонщині, що пояснюється певними відмінностями між глобальними та локальними змінами кліматичних показників. Вибір даного регіону для дослідження також пояснюється тим, що ця територія, особливо приморські райони, завжди вважалася найпосушливішою в Україні.
При проведенні досліджень використовувались дані метеостанцій та метеопостів розміщених, як в Херсонській, так і в суміжних з нею областях (Одеській, Миколаївській, Запорізькій та Автономній республіці Крим). Це дало змогу зробити більш точну побудову ізоліній внаслідок зменшення крайового ефекту. Розрахунки виконувались на основі статистичних функцій Excel. Просторово-територіальна інтерпретація отриманих результатів проводилась за допомогою геоінформаційної системи MapInfo, шляхом інтерполяції за методикою Delone з застосуванням сплайн-методу, і послідуючим тематичним картуванням.
Вихідні дані були досить неоднорідними, тому що деякі спостереження почали вестися раніше (наприклад, на м/с Херсон з 1882 року), а на деяких метеостанціях набагато пізніше (наприклад, на м/с Скадовськ з 1948 року). У роки Великої Вітчизняної Війни (1941-1945 рр.) взагалі не велося ні яких спостережень, в післявоєнний період станції працювали ще не на повну силу, так як багато приладів треба було поновлювати. У зв’язку з цим, для проведення статистичного аналізу використовувалися тільки матеріали спостережень тих метеорологічних станцій та постів, які задовольняли відповідним умовам, зокрема:
Виходячи з цих умов, оптимальним став проміжок часу з 1951 по 2000 роки, який нами був поділений на два періоди по 25 років
– 1951-1975 рр. та 1976-2000 рр. Це дало змогу для досить глибокого та точного дослідження змін, які відбулися у кліматі регіону.Для більш повної кліматичної характеристики регіону на основі вихідних даних було розраховано синтетичні кліматичні показники. А саме, коефіцієнт зволоження за Н. М. Івановим:
Кзв
= P/f , деР – кількість опадів (мм);
f – випаровуваність за цей же період (%).Розрахунок випаровуваності проводився за Н.М. Івановим:
f = 0,018 (t + 25)2 (100 – R) , де
t – середня температура за період (0С/рік), R – середня відносна вологість (%).
Згідно класифікації Н.М. Іванова, Кзв показує на природні зони: напівпустелі – 0,5; сухий степ – 0,5-0,8; степ – 0,8-1; лісостеп – 1-1,2; лісова зона – більше ніж 1,3. [3]
Температурний режим області визначається особливостями атмосферної циркуляції, радіаційними факторами та характером підстилаючої поверхні. Окрім загальногеографічних факторів на зміну температур також впливає і антропогенний чинник. Аналіз метеорологічних даних показує, що глобальне потепління, яке виникає, в першу чергу, внаслідок підвищення вмісту в атмосфері окису вуглецю, на території Херсонщини практично не зафіксовано. Лінія тренду середньорічної температури паралельна осі абсцис, тобто незмінна, в числовому показнику – це приблизно 10 0С. Лише за останні три роки (1997 – 2000 рр.) температура повітря почала стрімко зростати.
За період з 1951 по 2000 рік найвища середньорічна температура по всім метеостанціям була зареєстрована в 1966 році (І період) – це 11,8 0С. Найменша – в 1987 році (ІІ період), яка становила – 8,0 0С.
Картографічний аналіз розподілу середньорічної температури по території області показує, що за період з 1951 по 1975 роки ізотерми мають широтний напрямок. Ізотерма найвищої температури – 10,6 0С проходить через метеостанцію Стрілкове, Генічеський район. На північ від Чорного та Азовського морів середньорічна температура поступово знижується. Ізотерма 10 0С проходить через Новотроїцький, Чаплинський, Цюрупинський райони, Херсон і виходить на північний захід області. Ізотерма 9,6 0С проходить північніше, тобто через Ніжньосірогозький , Горностаївський райони, південніше В. Олександрівки і виходить на захід Херсонщини.
Площа, з середньорічними температурами більше 10 0С за період (1951-1975 рр.), становить 35% території, це 9975 км2, і знаходиться на півдні області.
За період з 1976 по 2000 роки ізотерми мають більш меридіональний напрямок (особливо в центральних районах). Ізотерма з найвищою середньорічною температурою – 10,2 0С, також проходить через станцію Стрілкове. Ізотерма 10 0С проходить через Новотроїцький, Чаплинський, Каховський, Бериславський, Голопристанський райони, і виходить на захід області.
Площа з середньорічними температурами більше 10 0С також складає 35% території, як і в І період. Ізотерма 9,6 0С проходить північніше, тобто через Ніжньосірогозький , Горностаївський райони, і виходить на захід Херсонщини.
Отже істотних змін при порівнянні цих двох періодів відмічено не було, але в останні кілька років температури повітря все ж зростають.
Опади в межах Херсонської області утворюються в результаті проходження над нею атмосферних фронтів, інколи – внаслідок процесів, які відбуваються всередині повітряних мас. Річна кількість опадів за останні 50 років коливається від 250 до 620 мм в рік в середньому практично – 400 мм. Однак лінія тренда стрімко зростає від 380 мм до 420 мм за весь період наших спостережень. Найбільша середня кількість опадів по метеостанціям Херсонщини зареєстрована в 1997 році – 620 мм. Найменша кількість – 260 мм, в 1951 році, та 270 мм в 1975 році.
Зростання кількості опадів в регіоні підтверджується і картографічним аналізом. За І період 1951-1975 роки ізолінія опадів 400 мм проходила по Ніжньосірогозькому, Новокаховському, Бериславському районах. Площа з опадами менше 400 мм на рік становить приблизно 60% території – 17300 км2. Найменша кількість опадів за ізолінією – 350 мм – Стрілкове.
За ІІ період 1976-2000 рр. спостерігається переміщення ізолінії 400 мм на південь, тепер вона проходить через Генічеський, Чаплинський, Скадовський, Голопристанський райони, тобто в прибережній зоні Херсонщини. Найменша кількість опадів становить 380 мм – метеостанція Стрілкове, але це на 30 мм більше ніж за перший період. Площа з опадами менше 400 мм становить лише 10% території – 2800 км2.
Отже, території з кількістю опадів менше ніж 400 мм на рік зменшилася на 50%. За останні 25 років кількість опадів в області зросла, причому досить швидко, що має непересічний вплив на природні та антропогенні комплекси регіону.
Існує декілька спроб вираження зональності через визначення співвідношення конкретних кліматичних показників. Найбільш популярним показником є коефіцієнт зволоженості Н.М. Іванова.
Динаміка багаторічних коефіцієнтів зволоження простежується в бік зростання. Лінія тренда коефіцієнту зволоження зростає від 0,68 (1951 рік) до 0,8 (1999 рік), території цих величин, за класифікацією Н.М. Іванова, належать до сухого степу. Найменший коефіцієнт зволоженості (0,4) спостерігається в 1975 році, тобто це самий посушливий рік, і 1997 рік – самий найвологіший (1,38).
Якщо територіально проаналізувати регіон за рівнем зволоження у відповідності до класифікації Іванова (рис. 1 та 2), то видно, що за останню чверть століття значна територія Херсонщини перемістилась з сухого степу, в степ.
Рис. 1. Середнє багаторічне значення коефіцієнтів зволоження за І період
Рис. 2. Середнє багаторічне значення коефіцієнтів зволоження за ІІ період
По даним 1951 – 1975 рр. площа області з коефіцієнтом зволоженості менше 0,7 займає 70% території (19600 км
2), а за даними 1976 – 2000 років території з такими параметрами займає лише деякі острови в південно-західній частині області. В цей період переважають території з коефіцієнтом зволоженості 0,8, ізолінії якої проходять через Новотроїцький, Бериславський, Цюрупинський, Голопристанський райони. Площа, яку займає територія менше 0,8 становить 25% – це 6200 км2. Північні та східні райони Херсонщини за останні роки стали знаходитися в степу 0,8-1,0 (за класифікацією Н.М. Іванова).Отже, в Херсонській області відбувається інтенсивне зростання кількості опадів, коефіцієнту зволоженості при відносно постійному рівні температури повітря. Це має зараз та в майбутньому непересічні наслідки для природних та господарських об’єктів на території Херсонщини. Зокрема, драматичною стає доля зрошуваної меліорації в регіоні. Збільшення опадів, особливо в вегетаційний період, приводить до зменшення зрошуваних норм або до повної відмови від поливів окремих сільськогосподарських культур. З цих позицій буде падати рентабельність зрошуваної меліорації. В той же час, продуктивність незрошуваних агроландшафтів буде зростати.
Очевидною є трансформація водного балансу території. Збільшення опадів при сталому випаровуванні приводить до зростання поверхневого та підземного стоку. Наслідком цього буде інтенсифікація водної ерозій ґрунтів, процесів яроутворення, особливо в Правобережжі області, де розчленованість рельєфу дуже велика. Низинна лівобережна частина Херсонщини вже зараз потерпає від підняття ґрунтових вод, особливо в прибережних районах та в депресійних формах рельєфу (“подах”). Результатом є підтоплення агроландшафтів, селищ та міст, інтенсифікація
процесів засолення ґрунтів. Процеси підтоплення, судячи з всього, в майбутньому будуть тільки посилюватися. [6]Отже, глобальний процес зміни клімату, зокрема збільшення кількості опадів, стосується і таких відносно невеликих територій як Херсонська область і має певні позитивні та негативні наслідки для господарювання та стану навколишнього середовища.
Література: