Д╕оксини ╕ людина  

1. Що таке д╕оксини.

2. Джерела надходження д╕оксин╕в у навколишн╓ середовище.

3. Циркуляц╕я д╕оксинопод╕бних сполук у навколишньому середовищ╕

4. Де ╕ як в╕дбува╓ться контакт людини з д╕оксинами.

5. Як╕ порушення в б╕олог╕чних системах, включаючи орган╕зм людини, викликають д╕оксини.

6. Як╕ захворювання виникають в результат╕ контакту людини з д╕оксинами.

7. В╕ддален╕ ефекти контакту людини з д╕оксинами.

8. Материнське молоко та ⌠д╕оксинова проблема■.

9. Як уникнути небезпечного впливу д╕оксин╕в на побутовому р╕вн╕.

10. Не спалюйте пол╕мерн╕ матер╕али!

 

        1. Що таке д╕оксини

        До велико╖ групи хлорованих вуглеводн╕в, що ╖х називають д╕оксинами, входять 75 власне д╕оксин╕в (пол╕хлорованих дибензод╕оксин╕в), 135 р╕зних фуран╕в (пол╕хлорованих дибензофуран╕в) ╕ 209 пол╕хлорованих б╕фен╕л╕в (ПХБ). Лише 7 д╕оксин╕в, 10 фуран╕в ╕ 12 ПХБ ╓ надзвичайно токсичними для усього живого - в╕д бактер╕й до ссавц╕в. Ц╕ 29 сполук мають под╕бну б╕олог╕чну активн╕сть, що обумовлена сп╕льним механ╕змом д╕╖. Представник╕в трьох вищевказаних клас╕в правильн╕ше називати д╕оксинопод╕бними сполуками - ДПС. Проте, найчаст╕ше використову╓ться просто слово ⌠д╕оксин■.

        Хоча вс╕ ДПС небезпечн╕, серед них ╓ сполуки з р╕зним р╕внем токсичност╕. Серед них 2,3,7,8-тетрахлордибензо-p-д╕оксин (ТХДД) √ найб╕льш токсичний ╕ найб╕льш досл╕джуваний. Тому його токсичн╕сть прийнято за ⌠1■ ╕ кожна ╕ ДПС ма╓ св╕й коеф╕ц╕╓нт токсичност╕ в╕дносно ТХДД.

        ДПС мають високу температуру плавл╕ння, дуже низьку летк╕сть, погано розчиняються у вод╕ ╕ краще √ у орган╕чних розчинниках. Ц╕ сполуки вир╕зняються високою терм╕чною стаб╕льн╕стю ╖х розклад почина╓ться при темепратур╕ 750-1000оС. Вони не реагують з кислотами ╕ лугами нав╕ть при кипят╕нн╕. У характерн╕ для ароматичних сполук реакц╕╖ ДПС вступають лише в жорстких умовах у присутност╕ катал╕затор╕в.

        Токсичн╕сть ТХДД така, що його гранично допустима концентрац╕я м╕зерна: 10-12 грама (0,0000000000001 г!) на к╕лограм речовини або л╕тр р╕дини.

На початок стор╕нки

 

        2. Джерела надходження д╕оксин╕в у навколишн╓ середовище

        Д╕оксини - сполуки рукотворн╕, хоча н╕хто н╕коли ц╕леспрямовано не створював цих отрут. Ус╕ ДПС можна см╕ливо назвати ⌠еколог╕чним брудом■, що утворю╓ться...

        ╢ дан╕ про те, що за певних умов потенц╕йним джерелом д╕оксин╕в може бути хлорована водопров╕дна вода. Встановлено, що ПХДД утворюються нав╕ть п╕д час багатьох природних терм╕чних процесах √ при звичайному гор╕нн╕ √ при температур╕ 750-900оС при окисленн╕ орган╕чних сполук у присутност╕ хлору.

На початок стор╕нки

        3. Циркуляц╕я д╕оксинопод╕бних сполук у навколишньому середовищ╕

        Грунт ╓ основним депо д╕оксину в природ╕. Д╕оксини надзвиччайно стаб╕льн╕ в грунт╕ ╕ збер╕гаються в основному у верхн╕х шарах √ на глибин╕ 2-5 см. В╕н практично не м╕гру╓ у грунт╕ ╕ не надходить у грунтов╕ води. Проте, сл╕д зауважити, що його м╕грац╕я у грунт╕ залежить в╕д супун╕х забруднювач╕в ╕ б╕онос╕╖в, що впливають не лише на глибину проникнення, а йна зв▓язування ДПС ╕з компонентами грунту. З грунту д╕оксини поглинаються рослинами ╕ грунтовими орган╕змами, а пот╕м з овочами ╕ фруктами, а також ╕ через ╕нш╕ ланки харчових ланцюжк╕в √ орган╕зм птах╕в ╕ тварин √ потрапляють у орган╕зм людини. Таким чином, концентрован╕ молочн╕ продукти (масло, сир), м▓ясо велико╖ рогато╖ худоби, яйця ╕ м▓ясо птах╕в можуть м╕стити висок╕ концентрац╕╖ ДПС.

        Д╕оксини нерозчинн╕ у вод╕. Потрапивши у вигляд╕ промислових викикд╕в до р╕чок вони ос╕дають у мул╕ ╕ грунт╕, з товщ╕ морсько╖ води вони накопичуються у тканинах г╕дроб╕онт╕в, де ╖х концентрац╕я у десятки ╕ сотн╕ тисяч раз╕в перевищу╓ ╖х вм╕ст у вод╕. Особлив╕стю ДПС ╓ ╖х здатн╕сть до б╕оакумуляц╕╖. У модельних досл╕дах ╕з внесенням рад╕оактивно м╕ченого ТХДД було показано, що у личинках комар╕в його концентрац╕я у 9000 вища, н╕ж у вод╕. Наступна ланка харчового ланцюжка, що спожива╓ личинок комара √ риба чи водоплавний птах, ⌠ц╕леспрямовано■ п╕двищуватиме концентрац╕ю отрути у жирових тканинах свого орган╕зму, зв╕дки вона практично не виводиться. Споживач риби отрима╓ концентрац╕╖ ТХДД, як╕ можуть у десятки, тисяч раз╕в перевищувати р╕вн╕ його у навколишньому середовищ╕.

        ДПС ╓ дуже ст╕йкими сполуками. Тому час ╖х нап╕врозпаду у навколишньому середовищ╕ дуже тривалий: для пол╕хлорованих дибензо-р-д╕оксин╕в в╕н становить в╕д 102 до 139 рок╕в; для пол╕хлорованих дибензофуран╕в √ 29-79 рок╕в.

На початок стор╕нки

 

         4. Де ╕ як в╕дбува╓ться контакт людини з д╕оксинами

        З попереднього розд╕лу ма╓ бути зрозум╕ло, що основний контакт людини з д╕оксинами в╕дбува╓ться при споживанн╕ забруднених харчових продукт╕в. Цим шляхом населення отриму╓ до 95% ДПС. ╤нш╕ 5% людина отриму╓ з пов╕тря ╕ з пилом. Питна вода сутт╓вого вкнеску у сумарну к╕льк╕сть ДПС, що надходять в орган╕зм, не вносить.

        У ╖жу до с╕льськогосподарських тварин д╕оксини потрапляють ╕з забруднено╖ води ╕ корм╕в, насичених пестицидами ╕ герб╕цидами. Американськ╕ вчен╕ вважають, що з говядиною людина може отримати до 37 пг ТЕ/добу; ╕з свининою ╕ курятиною √ 12-13; молоко може ⌠забезпечити■ 17, а ╕нш╕ молокопродукти √ 24 пг ТЕ/добу.

        У кра╖нах ╕з ╕ншими кул╕нарними уподобаннями ╕нш╕ пр╕оритети надходження ДПС в орган╕зм. Особливо сильно забруднен╕ морепродукти, зокрема, риба. Вчен╕ п╕драхували, що жител╕ Швец╕╖ ╕ Ф╕нлянд╕╖ 63% д╕оксин╕в ╕ 42% фуран╕в отримують через рибн╕ продукти. З р╕чкових риб особливу небезпеку складають придонн╕ мешканц╕.

        Хлорорган╕чн╕ сполуки мають особлив╕сть накопичуватися у жиров╕й тканин╕. Тому проби для контролю на вм╕ст д╕оксин╕в (чи то риба, свинина, чи продукц╕я птах╕вництва) беруться саме з жирового екстракту продукту.

        Показано, що у кожн╕й сигарет╕, яку спожива╓ курець, м╕ститься 0,08-0,15 пг ТЕ/сигарету. При випалюванн╕ 20 сигарет за добу курець додатково отриму╓ 1,6-3 пг ТЕ/добу.

На початок стор╕нки

 

        5. Як╕ порушення в б╕олог╕чних системах, включаючи орган╕зм людини, викликають д╕оксини

        Механ╕зми встановлених б╕олог╕чних ефект╕в д╕оксин╕в досить складн╕ ╕ представляють ряд посл╕довних под╕й на молекулярному р╕вн╕, що приводять до зм╕ни у регуляц╕╖ роботи ген╕в ╕ у житт╓д╕яльност╕ кл╕тин. Б╕льш╕сть ДПС д╕ють насамперед на ендокринну систему, руйнуючи ╖╖. Тому так╕ агенти у спец╕альн╕й науков╕й л╕тератур╕ прийнято називати ⌠ендокринними дизрупторами■ (переривачами). Под╕бним руйн╕вникам властива гормонотропна д╕я, але не будучи ╕стинними гормонами, вони порушують нормальну роботу ус╕╓╖ системи. Гормони √ досить потужн╕ б╕олог╕чн╕ сполуки, як╕ д╕ють як х╕м╕чн╕ посередники √ регулюють обм╕н речовин, репродукц╕ю, р╕ст, розвиток, повед╕нку ╕ т. ╕н.

        Виявлено три шляхи, якими дизруптори можуть втручатися у роботу ендокринно╖ системи. Перший шлях ╜рунту╓ться на тому, що деяк╕ з ДПС зв▓язуються з тим же б╕лковим рецептором, що ╕ природн╕ гормони, блокують його ╕ при цьому не виявляють гормонально╖ д╕╖. Так╕ агенти називають блокаторами. Типовий приклад √ вплив ДДТ на розвиток самц╕в крокодил╕в. Так, у ал╕гатор╕в озера Акопка у Флор╕д╕, забрудненого ДДЕ (основним пох╕дним метабол╕том ДДТ), внасл╕док блокади статевого гормона тестостерону, необх╕дного для правильного статевого дозр╕вання самц╕в, спостер╕галося недорозвинення статевих орган╕в. ╤нший шлях √ ╕м╕тац╕йний. Прикладом сполуки-╕м╕татора д╕╖ естрогену (ж╕ночого статевого гормона) ╓ диетисильбестрол √ синтетичний естроген. Так, у д╕вчаток, матер╕ яких застосовували з метою попередження ваг╕тност╕ цю сполуку, в╕дзнача╓ться п╕двищена частота раку статевих орган╕в та ендометр╕озу. Нарешт╕, трет╕й шлях порушення ендокринно╖ системи пов▓язаний з тим, що сполуки типу ТХДД ╕ ряду ╕нших ДПС, не ╕м╕тують ╕ не блокують природн╕ гормони, а ╕н╕ц╕юють, тобто запускають, ⌠фальшив╕■ реакц╕╖ орган╕зму √ неконтрольований р╕ст кл╕тин, зм╕ни обм╕ну речовин, як╕ супроводжуються утворенням нехарактерних речовин в╕дм╕нних в╕д продукт╕в нормальних реакц╕й. Агенти, що д╕ють трет╕м шляхом називають тригерами.

На початок стор╕нки

 

        6. Як╕ захворювання виникають в результат╕ контакту людини з д╕оксинами

 

        Ус╕ ДПС ╓ високотоксичними, а ⌠л╕дер■ ц╕╓╖ групи ТХДД за токсичн╕стю переважа╓ так╕ отрути, як синильна кислота, стрихн╕н, кураре, поступаючися лише ботул╕н╕чному, стовбнячному та дифтер╕йному токсинам. Розрахункова смертельна доза д╕оксина для людини становить 70 мкг/кг маси т╕ла, а м╕н╕мальна д╕юча √ приблизно 1 мкг/кг, що сутт╓во нижче в╕дпов╕дно╖ дози в╕домих синтетичних отрут. В результат╕ контакту людини з д╕оксинами внасл╕док промислових викид╕в, забруднення харчових продукт╕в або при промислових авар╕ях спостер╕гаються...

... шк╕рн╕ прояви - хлоракне, г╕перп╕гментац╕╖, г╕перкератоз, еластоз та ╕н.;

...системн╕ ефекти √ розлади травлення, ф╕броз печ╕нки ╕ п╕дшлунково╖ залози, явища прогресуючого атеросклерозу, порушення ╕мун╕тету, дисфункц╕╖ щитовидно╖ залози та ╕нших гормональних систем;

...невролог╕чн╕ ефекти √ головн╕ бол╕, втрата слуху, смакових в╕дчутт╕в та нюху, порушення зору, слабк╕сть в нижн╕х к╕нц╕вках, бол╕ у м▓язах та суглобах;

...порушення репродуктивно╖ функц╕╖;

...псих╕чн╕ ефекти √ порушення сну, депрес╕я, напади немотивованого гн╕ву та ╕н.    

 

Проте, гостра токсичн╕сть д╕оксин╕в та спор╕днених ╖м сполук не ╓ головною небезпекою. Набагато сутт╓в╕шою ╓ небезпека, яка пов'язана з ╖х кумулятивною д╕╓ю ╕ в╕ддаленими насл╕дками.

На початок стор╕нки

        7. В╕ддален╕ ефекти контакту людини з д╕оксинами

 

        До в╕ддалених ефект╕в в╕дносять насамперед ризик розвитку онколог╕чних захворювань. Ц╕каво, що ⌠л╕дер■ серед д╕оксин╕в √ ТХДД √ у стандартних тестах не справля╓ мутагенного ефекту. Проте, у експериментах на тваринах канцерогенна активн╕сть незаперечна. Питання про те, чи ╓ д╕оксини канцерогенами для людини вир╕шено у лютому 1997 р. на спец╕альному зас╕данн╕ експерт╕в М╕жнародного Агентства з Вивчення Раку (www.iarc.fr) - ТХДД в╕днесено до ⌠в╕рог╕дних канцероген╕в для людини■. Таке р╕шення мотиву╓ться тим, що достов╕рн╕ перевищення онколог╕чно╖ захворюваност╕ серед людей, як╕ зазнали впливу ДПС п╕д час значних авар╕й та на виробництв╕ (смертн╕сть в╕д сарком та лейкоз╕в зросла у 5-16,5 раз╕в (!); смертн╕сть в╕д раку пухлин мозку √ у 2 рази, в╕д раку шк╕ри √ у чотири...) поки що не можна однозначно повязати з впливом саме д╕оксин╕в.

        Але ╓ переконлив╕ дан╕ про те, що внасл╕док контакту людини з ДПС зроста╓ ризик захворювання:

        В останн╕ роки зявилися пов╕домлення, що ДПС можуть викликати прискорене стар╕ння орган╕зму.

        На початок стор╕нки

 

        8. Материнське молоко та ⌠д╕оксинова проблема■

 

        Враховуючи основний шлях перем╕щення д╕оксин╕в та ДПС у природ╕: джерело => пром╕жн╕ ланки (див. стор. 0) => людина => грудне молоко матер╕ => новонароджена дитина, - саме остання виявля╓ться основним ⌠споживачем■ цих супертоксикант╕в, оск╕льки на кожному етап╕ харчового ланцюга в╕дбува╓ться багатократне наростання концентрац╕╖ токсикант╕в. Як ми вже зна╓мо, ДПС притаманна л╕потропн╕сть, тобто вони концентруються у р╕зних жирових тканинах орган╕зму, ╕, в╕дпов╕дно, у грудному молоц╕, жирн╕сть якого становить 3,5-3,8%. У досл╕дах на мавпах встановлено, що п╕д час природнього вигодовування д╕оксини проникають у орган╕зм дитинчати, де концентрац╕╖ ╖х перевищують концентрац╕╖ у молоц╕ у чотири ╕ б╕льше раз╕в.

        За деякими даними, малюки, що вигодовуються грудним молоком отримують 34-53 пг ТЕ/кг маси т╕ла щодоби, а штучне вигодовування ⌠забезпечу╓■ малюкам 0,07-0,16 пг ТЕ/кг/добу. Доросла людина (20 рок╕в ╕ старше) отриму╓ в середньому 0,3-3 пг ТЕ/кг/добу. В╕зм╕ть до уваги, наск╕льки бурхливо розвива╓ться орган╕зм новонароджено╖ дитини масою 2,5-3 ,5 кг...

        Визначення вм╕сту д╕оксин╕в у грудному молоц╕ ж╕нок р╕зних ╓вропейських кра╖н як виявили висок╕ концентрац╕╖ ДПС, так ╕ значн╕ в╕дм╕нност╕ ╖х у р╕зних кра╖нах. Так╕ результати обстежень викликали справжн╕ батал╕╖ м╕ж приб╕чниками ╕ противниками грудного вигодовування. Але, на нашу думку, ╕стина лежить десь посередин╕: для ж╕нок, що зазнають додаткового профес╕йного (або з ╕нших джерел) навантаження ДПС, можливо ╕ сл╕д пом╕ркувати про штучне вигодовування малюка. А за звичайних умов переваги природнього вигодовування безумовн╕.

На початок стор╕нки

 

9. Як уникнути небезпечного впливу д╕оксин╕в на побутовому р╕вн╕

        З ╕нформац╕╖, подано╖ на стор.0 та 0, можна виснувати деяк╕ корисн╕ поради, як наприклад:

    Кожен може просто зясувати, чи м╕стить хлор пол╕мерний матер╕ал, з якого зроблена упаковка або дитяча ╕грашка. Для цього в╕зьм╕ть м╕дний пров╕д, зачист╕ть один к╕нець ╕ обмотайте ⌠досл╕джуваним■ пол╕мером: якщо при спалюванн╕ спостер╕гатиметься зеленкувате забарвлення полум▓я, то ви ма╓те справу з пол╕мером, що м╕стить хлор. А отже, ╓ ⌠д╕оксинонебезпечним■.

    На початок стор╕нки

    _________________________________________________________________________________

    Просв╕тницька сер╕я "Екологя ╕ здоров"я ", випуск 7;
    Автор ╕ упорядник сер╕╖ к.б.н.
    Михайленко П.М.
    "Науково-╕нформац╕йний центр "Еколог╕я. Ж╕нка. Св╕т"
    Укра╖нська секц╕я ╢вропейського ╕нституту Еколог╕╖ та Раку
    http://www.einec.kiev.ua/

    Видання зд╕йснене за п╕дтримки Фонду Ч.С.Мотта та ╤САР-"╢днання" 

    в рамках програми "Еколог╕чний шлях у майбутн╓"