Швейцарські пригоди українського професора

В даному "ессе" деякій частині зайнятій взаємовиясненнями
"хто, де, коли і для чого повинен би бути і чому його там немає"
(чи на Шляху до Міністерської Конференції в Києві) українській
громадськості пропонуються деякі матеріали, котрі не лише трішки
пов'язані з лісами, але, на відміну від попередніх вражень учасника,
заслуговують, на думку автора, також розсилки Довкілля та здоров'я,
оскільки напряму стосуються нашого психічного здоров'я і етіології
та патогенезу того, що називається постсовєтським синдромом.

З 22 по 28 березня Року Божого 2003 у м. Цюріху відбулося дійство, котре називалося "Майбутнє водних екосистем".

Приблизно 180-200 учасників з усього світу зібралися, щоб обсудити
перспективний Армагеддон, котрий обіцяє нам парниковий ефект,
перевилов риби і узагалі уся наша система господарювання.
Оскільки серед 3-х учасників з України (Потужна, під стать американській
делегація зі Львова з інституції Європейський вибір чомусь не зупинила
свій остаточний вибір на Швейцарії, хоча у списку перспективних учасників
фігурував чи не увесь науковий склад Вибору) сидів на засіданнях лише
я (інші двоє "членів" найбільшої держави Європи переважно займалися
облаштуванням амурних справ чи дослідженням магазинів), то пропоную
Вам найсвіжіші новини. Отже, Швейцарські гастролі, або Враження учасника.

Шлях у Швейцарію, яку обожали і більшовики і нацисти
(згадаємо вікно пастора Шлага - правда сцену із квіткою
знімали через дороговизну оригіналу в Прибалтиці),
котра завжди відрізнялася релігійною терпимістю і вмінням
не влазити у справи, котрі її безпосередньо не стосуються,
котра створила знамениті годинники і банки, а також
унікальну картярську гру Джесс, котра у ході самої гри має
здатність змінювати правила і котрій вони ну дуже неохоче
навчають іноземців, був непростим. Внесок учасника цієї
елітарної конференції становив 500 Євро, що є зарплатою
пересічного українського професора за самовіддану працю
протягом 5-6 місяців (чи розміром експрес грантів, які
пропонує своїм пошукувачам ISAR-Єднання на вирішення
ключових проблем природи), тому без надії на магічний
реімбурсемент (покриття грошей за рахунок доброго дяді
з Євросоюзу) сподівань на прийняття участі у цьому
збіговиську практично не було. Після першого етапу
переговорів швейцарські організатори з EAWAG,
що людською мовою значить Федеральний Інститут
Енвайронментальних наук та Технологій, запропонували
знизити внесок до 4 місячного окладу пересічного
українського професора. Зрозуміло, що після
цього залишалося зайнятися поточними справами,
котрі починалися із відвідин Конференції у Швеції
(враження учасника пропонувалися Вашій увазі
дещо раніше), і де добрий дядя таки знайшовся.
І яким же було моє здивування, коли країна банків
раптово запропонувала грант на участь,
знизивши внесок учасника лише до цілком прийнятної
для нас і сміховинної для них суми чотиримісячного
окладу простого українського лаборанта!

Але цю суму ще треба було туди переслати! І ось тут
відзначилася наша досконала банківська система.
У відділенні Ексімбанку м. Ужгорода мене попросили
принести завірені у Торговій палаті копії усіх документів!
І це на суму у 150 Євро. Як виявилося, в Експортно-імпортному
банку просто не володіють англійською, оскільки навіть
Тигипко не міг дійти до подібного ідіотизму, хоча працівники
щиро переконували мене, що це постанова саме Нацбанку.

Правильно, бізнесмени у таких випадках міняють банк. І я
посунувся до Приватбанку, який заслав мій переказ до Дойчебанку,
де він і осів на цілих 12 днів. Відповідальні особи банку заявили,
що швейцарці не вміють добре заповняти банківські реквізити!
Скромне зауваження, що у швейцарців є деякі навики у цьому
питанні подіяли не відразу. Собака, як виявилося, зарита у
способах написання абревіатури ICEF, котре у інтерпретації
Приватбанку перетворилося у ICEP. Зрозуміло, що Швейцарський
банк не розумів, що це за гроші і відмовлявся їх прийняти!

Організація конференції, попри деякі нюанси, була на висоті.

Передбачалася навіть повсякденна оплата проїзду на громадському
транспорті (спеціальні картки уже чекали нас в готелі), оскільки
6 днів таких поїздок обійшлися б у суму приблизно 30 $.
До речі, як виявилося, за ці гроші в Швейцарії можна купити
100 (!) пляшок непоганого пива.

У готелі в Швейцарії возять безплатно. Правда лише з аеропорту
і на спеціалізованому мікроавтобусі готелю. Частина російської
делегації вважала за краще їхати на таксі власним коштом!
Допомогло таке характерне для більшості російських колег
володіння іноземними мовами. Важко було прочитати
на автобусі та об'яві Free of charge. У подальшому любителі
таксомоторного сервісу спробували частково компенсувати
собі витрати за рахунок організаторів. Їм сповістили,
що у готелі карток вистачило не на всіх.
Організатори люб'язно тут же видали чисту картку, яку
практичні росіяни відразу здали до каси на вокзалі
(чисті проїзні картки приймають назад),
поклавши до кишені 30 USD!

Серед контингенту, який прибув на конференцію, - близько
200 вчених, було понад 50 відомих професорів із установ,
котрі спеціалізуються на прогнозах стану водних екосистем
різного типу. Об'єм поданої інформації, котра у нас в'яло
поширюється в деяких розсилках, був як потужний водоспад,
особливо стосовно парникового ефекту. Стало навіть моторошно.
Радувала лише надія, що особисто я через короткотривалість
людського життя до найбільш катастрофічних проявів цього
неприємного явища очевидно не доживу.

Деякі факти:
Проф. Деніел Полі з Центру рибальства Британської Колумбії
(це Канада!) зазначив, що за історію морського рибальства,
середній розмір риби, що виловлюється та інших супутніх
організмів зменшився у 10 раз. Такий вплив призводить
до скорочення трофічних ланцюгів і суттєвого пришвидшення
трансформації енергії. Прогноз - тотальне зникнення морської
фауни на деяких ділянках світового океану!

Проф. Рональд Прінн зі знаменитиго Массачусетського
Технологічного Інституту США (Інституту, який дав світу
більше Нобелівських лауреатів, як Україна мультимільйонерів)
сповістив, що прогноз зміни температури з 1990 до 2100
року становить 2,3 градуси на 95% рівні достовірності.
Найкращий (малоймовірний) варіант - 0,9 градусів,
найгірший - 5,3.

Проф. Роберт Енгельман з Демографічного Центру Вашингтону
зазначив, що 23 вісотки людських істот живе у межах 100 км
від берегової лінії світового океану. А це значить (Плодіться
і розмножуйтеся), що при реалізації прогнозу проф. Прінна,
для прикладу, третина нещасної азійської держави Бангла-Деш
(території учетверо менша території України - 142776 км кв, а
населення майже утричі більше), територія її буде на третину
затоплена, однак це вплине приблизно аж на 50% відсотків
населення, стимулюючи приблизно 60 мільйонів чоловік
на відвідини з метою екскурсій та навчання ряду Європейськиї
країн, зокрема і нас із нашими вічнопрозорими кордонами
на нашій (!) півночі та нашому (!) сході.

Ми вже випиваємо цілі річки! Колорадо, Жовта ріка та й наш
Дніпро уже практично не досягають океану. Зникли величезні
озера - Арал та Чад.

Зміни у вмісті парникових газів атмосфери за сто років такі,
як за останні 20 мільйонів років!!! Про це сповістив Др. Тімоті
МакКланахан з Момбаси (Кенія). Це спричинить, зокрема,
колосальні зміни в трофічних ланцюгах коралових рифів
і може призвести до зникнення цілих островів.
Сумнівів у такому розвитку подій практично немає.

Як можна з'їсти слона? Запитує Поль Саммарко із Луїзіани
(США), і відповідає - One bite at a time! (По кусочку).

Прогресивно знижуються площі, зайняті морською травою (зараз
до 0,2%), про що повідомив Карлос Дуарте з Іспанії. Втрати уже
зараз сягають 33000 км кв. за останні 20 років, про що сповістив
Фредерік Шорт із Університета Нью Гемпшір (США).

Мангрові ліси зараз займають площі близько 181000 км кв.
За останні 50 років втрачено третину цих лісів (Др. Деніел
Алонгі, Ун-т Сан-Дієго, США). На перспективу прогнозується
зниження цих площ на 1% за рік (прогноз Проф. Джін Онга
з Ун-ту Пенангу, Малайзія).

Такі фігури досить часто зустрічаються біля лісових доріг Швейцарії.

Прісноводні водно-болотні угіддя. Марк Брінсон (США) та Ана Альварес
(Аргентіна) зарахували, що приємно, але навряд чи об'єктивно, Україну
до країн, де з питанням їх збереження та реабілітації порівняно усе в порядку.
А що тоді у країнах, де не все? А ціна ветлендів (14785 USD за гектар),
як природно-культурного надбання вища, ніж у лісів (969 USD за гектар),
чи лук (232 USD за гектар), про що сповістив Др. Вольфганг
Юнк із Лімнологічного Інституту Макса Планка (Німеччина).

Трохи про приємне.

Цюріхське озеро є справжнім раєм для багатьох десятків
пернатих. Їхнє щастя полягає у тому, що вони досить далеко
від неньки України, та навіть Златої Праги. Адже навіть
у Празі наші заробітчани примудрилися засмажити та з'їсти
лебедів! Отже лебедів та іншої живності тут тисячі. Людей вони
підпускають зовсім близько. Це хороша оцінка рівня людськості!
Береги озера практично усюди відкриті для відвідування.
Житлова забудова дозволена лише на значній віддалі від берега
у передгір'ях. Подвір'я охайних будиночків були суцільно
вкриті весняними альпійськими первоцвітами. Їх чомусь ніхто не
рвав і не витоптував. Аж не затишно було від відсутності сміття
різного сорту. Мабуть настав час відправляти Ужгородського
мера Віктора Погорєлова на стажування до Швейцарії
(непогано б назавжди).

Ліси біля Цюріха мішані. Досить багато бука, дуба, ялини, є
цілі масиви тиса. Період рубок (дозволені лише осінньо-зимові
рубки) закінчився і дерево чекало вивезення складене в акуратні
стоси і пронумероване. Обсяг розрахункової лісосіки досить значний,
але в околицях населених пунктів застосовуються лише вибіркові рубки.
Зрозуміло, що рубки догляду застосовуються усюди, причому
ні в якому разі не зачіпають тис.

Зараз ліси займають близько 26-27% території держави (площа Швейцарії
41290 км кв.) і цифра ця повільно, але неухильно зростає. Ще 1850 року
цифра становила лиша 750 тисяч га, а уже 1910 - понад 1000 тис. га.
Позитивні зміни у лісовому господарстві Швейцарії пов'язують з ім'ям
лісівника Карла Карстхоффера, котрий разом з однодумцями ще
в 30-40 роках 18 сторіччя започаткував реформу лісового господарства,
котра призвела до позитивних змін уже в наступні 50 років.
Улюблена фраза Карла: "Лісові кодекси можуть так само зберегти
Альпійські ліси, як моральні - мораль".

Основою реформи стала зміна власності на ліси з державної на
кантонально-общинну. Однак, майже половина землі стала з часом
приватною власністю. Ще в сорокових роках 18 сторіччя конфедерацію
навідували селі, зсуви та катастрофічні паводки, як наслідок суцільних
рубок, масштабних перевищень рубок над лісовідновленням, оскільки
не одне судно на верфях Франції та Нідерландів будувалося за рахунок
швейцарського лісу. Ще одним важливим елементом реформи стала заборона
та строгий контроль за дотриманням приписів щодо випасання кіз на місцях
вирубок. Якщо ще 1880 року лише у Бернському кантоні було 40 тисяч кіз,
то у 2000 році лише 4 тисячі!!!
Тварина, яка створила Сахару, повинна бути на контролі!

Була налагоджена чітка система моніторингу, заборонені суцільні рубки,
відбувся поступовий перехід на зимову форму заготівлі деревини (до речі,
мала гусенична техніка у цих умовах може застосовуватися і застосовується у
Швейцарії). 1876 року був прийнятий загальнонаціональний Лісовий Кодекс,
що стало переломним моментом у переході на рейки гармонійного розвитку
лісового господарства.

Навіть під час моєї короткої екскурсії у ліс я спостерігав лиса, білок,
велику масу птахів, котрі не проявляли великого занепокоєння з
появи людини. Цікаво, що метрів за 500 від місцезнаходження лиса на березі
річки знаходилася лука, де вигулювалося до 15-20 хазяїв із собаками
одночасно.
Слід зазначити, що швейцарські собаки вихованіші за багатьох
українців, а їхні хазяї навіть серед лісу збирають собаче г... у
поліетиленові мішечки, а потім викидають у смітнички, які також
трапляються навіть досить далеко від населених людиною
місцезнаходжень.

Трохи про ціни. Жити в Швейцарії можна, якщо голяка, сидячи дома
і дивлячись CNN про війну в Іраку. Нормальну за європейським стандартом
ціну має лише їжа та деяка випивка. Шок, з якого не можу вийти і тепер, я
одержав від вкривала під назвою "Молдавський килим", який би я сильно
подумав чи покласти у прихожу і який на порядок поступається нашим
гуцульським килимам, коштував ... 3300 USD!!!

Можливо саме через шок від цін російська делегація, об'єднана з деякими
представниками Східної України кожен вечір обмивала враження,
оскільки лише представник славного міста Сиктивкара привіз із собою
в Швейцарію аж 3 пляшки горілки. Оскільки у перший вечір можна було
нализатися безплатно (тобто за рахунок організаторів) на Evening Party,
після чого цей пан чіплявся до усіх перехожих підряд, аж поки його
не послали у трамваї російською мовою, то з доплюсованими пляшками
інших "делегатів" шум та гвалт у готелі стояв кожен вечір.

Довелося лише дякувати організаторам, що моя кімната знаходилася
не безпосередньо біля традиційних любителів хмільного.
Більшість швейцарців знає по три-чотири європейські мови.
Цьому сприяє сама країна, де в ходу 4 мови, а також поступове
входження держави до деяких Світових та європейських структур.

На завершення скажу, що ми відвикли від людського ставлення один до другого.
Але ж саме це є, очевидно, чи не основною необхідною умовою переходу до
сталого розвитку. А ще вміння репрезентувати свою державу, куди входить і
достойна поведінка за кордоном і гідне представлення вітчизняної науки,
котра, хоч і в занепаді, має також свої досягнення. Адже усе таки помічають
зарубіжні колеги, що до чого і роблять відповідні висновки, хоч через м'якість
і вихованість лише зрідка це показують!

Однак приємно уже хоча б те, що колеги з деяких пострадянських
країн не відзначилися тим, що цупили книжки, на яких було написано:
>Do not remove, Please!>, що я спостерігав на деяких інших Please!>
європейських конференціях. Однак, припускаю, що цього не сталося
лише через регулярну присутність деяких "членів" делегацій лише на обідах!
На завершення організатори подарували усім учасникам гарні сорочки з
емблемами конференції (ціною 100 гривень) та повернули по 20 франків (!)
котрі залишилися з організаційних внесків чи плати учасника.

Professor від біол. ф-ту Ужгородського НУ Andrey Kovalchuk
Member of Presidium of NGO Carpathians EcoClub "Ruthenia"
(Carpathians filial branch of National Ecological Center of Ukraine)
kov@mail.uzhgorod.ua

(С) Ukrainian "Naturalist" magazine