Г╕дроелектростанц╕╖,
котр╕ н╕кому не потр╕бн╕
Микола Рудь
Незважаючи на те, що протягом багатьох рок╕в буд╕вл╕ маленьких г╕дроелектростанц╕й на р╕чц╕ Гнилий Т╕кич стоять занедбан╕ ╕ зруйнован╕, вони збер╕гають якийсь при╓мний, картинно-живописний вигляд.
Дамби з 50-х рок╕в справно виконують свою функц╕ю, хоча пережили к╕лька повеней ╕ давно не ремонтувались.
Кам"янобр╕дська ГЕС
В нин╕шн╕х умовах енергетично╖ кризи, здавалось, варто було пошукати ╕нвестора або принаймн╕ чекати д╕лово╖ активност╕ жител╕в навколишн╕х с╕л, щоб в╕дновити енергогенеруюч╕ потужност╕. Адже з найдавн╕ших давен людство зрозум╕ло свою безумовну вигоду ╕ користь в╕д маси води, що пада╓ донизу. Запрягати в╕тер, р╕чки ╕ нав╕ть маленьк╕ пот╕чки людина навчилась давно. З того самого часу дороги на дамбах
у всьому св╕т╕ стала платними, бо ╖х потр╕бно було утримувати, вкладаючи важку працю.
Важко дивитись на те, як ц╕нний г╕дроресурс пропада╓ даремно. Вода сплива╓ у безв╕сть, несучи з собою все те, що могла дати людям - багатство, сит╕сть, впевнен╕сть, затишок теплого житла ╕ незалежн╕сть в╕д нетривких обставин.
Водорегуляц╕йна дамба Кам"янобр╕дсько╖ ГЕС
Але люди не скористалися з благост╕ ╕ доброти природи, в╕рог╕дно, через свою л╕н╕сть ╕ рабську сутн╕сть.
Ц╕ споруди н╕кому не потр╕бн╕, н╕хто не уявля╓ соб╕ т╕╓╖ корист╕, котра може бути в╕д них. З╕дки така пасивн╕сть ╕ байдуж╕сть? Невже селянин з б╕льш╕м завзяттям здатен працювати на червоного п╕дпанка, н╕ж на власну вигоду ╕ добробут? Легко п╕драховуються колосальн╕ збитки, котр╕ пон╕с наш народ за довг╕ роки безд╕яльност╕ ╕ розвалу. Можна соб╕ т╕льки уявити, ск╕льки згор╕ло даремно вуг╕лля, газу, мазуту за пер╕од злочинно╖ безд╕яльност╕ ╕ В╤ДСУТНОСТ╤ ╤НСТИТУТУ ПРИВАТНО╥ ВЛАСНОСТ╤, що перетворю╓ звичайних, порядних людей на злод╕╖в ╕ раб╕в.
На в╕дтинку теч╕╖ р. Гнилий Т╕кич протягом менш н╕ж двох десятк╕в к╕лометр╕в перебува╓ у занедбаному стан╕ три г╕дроелектростанц╕╖ (ГЕС) - Семен╕вська, Кам"янобр╕дська ╕ Лисянська.
В╕дновити ╖х д╕яльн╕сть можна силами тих, хто матиме бажання ╖х придбати разом з к╕лькома гектарами навколишн╕х уг╕дь. Добре, якщо б це був хазяйновитий господар, котрому не всеодно, що ко╖ться на його р╕дн╕й земл╕, а у Верховн╕й Рад╕ прийняли б ясний ╕ ч╕ткий закон для загально╖ корист╕.
Семен╕вська ГЕС
Однак навряд щоб так сталося, говорять м╕сцев╕ жител╕ - не зац╕кавлен╕ люди зверху, щоб трудовий люд в кра╖ зв╕льнивсь в╕д залежност╕ центру, чиновника, м╕сцевого князька ╕ д╕став усв╕домлення власно╖ вол╕.
Що ж ми за народ такий?!
Чи може в╕рна та думка, що ми укра╖нц╕ ще не д╕йшли у сво╓му соц╕альному розвитку до усв╕домлення
Одна з найбагатших кра╖н св╕ту - Голанд╕я почалась з побудови дамб, в╕двоювання у болота шляхом важко╖
прац╕ власного шмату земл╕, встановлення на ньому в╕тряка, водяного млина, усв╕домлення сво╓╖ самодостатност╕, котра походить в╕д права
безумовного волод╕ння сво╖м власним добром
╕ життям.
Лисянська ГЕС
Чи прийде на нашу землю час, коли право на працю на власн╕й земл╕ буде св"ященним ╕ не п╕длягатиме в╕дторгненню чиновником чи ╕ншим прислужником влади? Адже влада - це ми. Хто ж ╕нший да╓ нашим обранцям право забирати в нас волю?
М╕ст-гребля Лисянсько╖ ГЕС
з водорегуляц╕йними механ╕змами
Водоспад Лисянсько╖ ГЕС через котрий
роками вит╕ка╓ без корист╕ наше
нац╕ональне багатство, котре може
принести в наш╕ осел╕ зиск ╕ добробут.
Чи ми й надал╕ ╕снуватимемо як безправний
люд, що марно чека╓ коли йому дадуть
оч╕кувану волю ╕ право на працю ...
Вони не дадуть!
Н╕хто не дасть, поки ми сам╕ не зрозум╕╓мо, що ми - в╕льн╕ люди ╕ н╕хто нам волю дати не може, бо вона в ╓ нас самих, в душ╕ наш╕й в╕д народження.