Ведмедики коали розраховують на гуман╕зм людини.

Х╕рург╕чна операц╕я, котру вдалось заф╕ксувати фотокореспонденту журналу ⌠Australian Geographic■ Полу Т╕сону, зд╕йсню╓ться в центр╕ рятування коал х╕рургом Грегом Джонсоном. Потр╕бно лише к╕лька секунд, щоб самочка ведмедика коали при допомоз╕ спец╕ального газу опинилась в стан╕ анестез╕╖ ╕ не в╕дчувала болю в╕д операц╕╖ закриття проток╕в обох яйцепровод╕в при допомоз╕ високотемпературно╖ коагуляц╕╖. Це робиться для того щоб унеможливити подальше розмноження хоча б тих особин, котр╕ з р╕зних причин потрапили до науковц╕в. Прооперованих тваринок м╕тять спец╕альним м╕цним барвником зеленого кольору, котрий не змива╓ться протягом всього життя. Це робиться для того, щоб у раз╕ повторного в╕зиту до л╕каря, ведмедики не бути повторно п╕ддан╕ ман╕пуляц╕ям. Центр заснований б╕ля трьох десятил╕ть тому, в пер╕од катастроф╕чного, на той час, зменшення к╕лькост╕ коал ╕ виникнення реально╖ небезпеки ╖х зникнення. Однак нин╕ все зм╕нилося. У такий спос╕б науковц╕ намагаються хоча б у незначн╕й м╕р╕ призупинити розмноження цих чудових тварин. За останн╕ роки вони наст╕льки зб╕льшили свою чисельн╕сть, що стали являти собою загрозу ╕снування ╕нших мешканц╕в евкал╕птових л╕с╕в... через небезпеку знищення коалами самих л╕с╕в.

Заборона уряду Австрал╕╖ к╕лька десятил╕ть тому на традиц╕йне полювання м╕сцевими аборигенами на ведмедик╕в коал, була прийнята в часи, коли ╖х к╕льк╕сть наблизилась до небезпечно╖ меж╕ ╕ виникла небезпека зникнення виду. Д╕я заборони протягом тривалого часу, влаштування спец╕альних резерват╕в з╕ статусом нац╕ональних парк╕в, де коали перебували п╕д суворою охороною закону, призвели до того, що тваринки розмножились у велетенськ╕й к╕лькост╕ ╕ стали являти собою сутт╓ву загрозу для евкал╕птових л╕с╕в, площа яких, нажаль, ма╓ тенденц╕ю до скорочення.

Коали споживають специф╕чний корм - листя к╕лькох вид╕в евкал╕пт╕в. ╤ншо╖ ╖ж╕ вони не визнають. Саме ця обставина призвела до того, що ╖х не можна побачити в жодному зоопарку планети, окр╕м тих м╕сць, де для ╖х утримання ╓ можлив╕сть культивувати достатню к╕льк╕сть евкал╕птових дерев. Деяк╕ б╕ологи бачать вих╕д з ситуац╕╖ в тому, щоб дозволити австрал╕йським аборигенам традиц╕йне полювання на коал, як це було завжди до приходу ╓вропейц╕в. Позиц╕ю активного спротиву такому вир╕шенню проблеми зайняли численн╕ гуман╕тарн╕ орган╕зац╕╖ ╕ прост╕ громадяни Австрал╕╖. Суперечка з приводу того чи дозволити полювання на беззахисних тварин ╕нод╕ набува╓ гострого громадянського звучання. ╥╖ причина в б╕льш╕й м╕р╕ лежить в площин╕ морал╕, а не безпристрастного наукового розрахунку. Пропозиц╕╖ переселювати коал на в ╕нш╕ м╕сця не можуть бути прийнят╕ через обгрунтован╕ заперечення науковц╕в-еколог╕в. Коали повинн╕ жити в межах свого природнього ареалу. Такий невблаганний закон природи.

Демонстрац╕я захисник╕в евкал╕птових л╕с╕в.

На ведмедик╕в н╕хто не полював протягом десятил╕ть. Отже якщо вони колись ╕ мали як╕сь механ╕зми повед╕нково╖ протид╕╖ потенц╕йн╕й небезпец╕, то давно ╖х втратили. Близьк╕сть людини, в╕д котро╖ коали майже н╕коли не в╕дчували загрози, призвели до того, що ведмедики не сприймають ╖╖ як ╕стоту в╕д котро╖ можна чекати небезпеки. Малоймов╕рно, що коали встигнуть швидко набути в╕дпов╕дного досв╕ду, якщо полювання на них буде дозволене.

З ╕ншого боку, в╕дновлення дозволу на полювання м╕сцевими жителями, стане регуляц╕йним чинником ╖х чисельност╕, а також, можливо, призведе до набуття ними природн╕х якостей притаманних диким тваринам.

Оппозиц╕я висува╓ сво╖ вагом╕ супротивн╕ аргументи: раптовий дозв╕л на полювання з боку людини дуже схожий на зраду. Адже коалам не поясниш, з якого дня ╖м вже не варто дов╕ряти людин╕, а потр╕бно бути якомога обережними. До того ж, чи можливо, що дов╕рлив╕ коали вже н╕коли не навчаться бути обережними ╕ дикими?! Так, нажаль ╕ таке може статися.

Однак, ╓ ╕нший вих╕д, хоча в╕н не вс╕х влаштову╓: просуватися вперед шляхом використання нов╕тн╕х технолог╕й - у гуманний спос╕б намагатися регулювати чисельн╕сть коал, хоча це же й дуже дорого. Однак неспростовним фактом ╓ те, що сусп╕льство, встановивши гуманн╕ закони не лише для людей, а й для тварин, самою природою винагороджу╓ться достатком. Якщо ж так╕ заходи будуть проводитись паралельно з кампан╕╓ю охорони, або ще краще, в╕дновлення площ евкал╕птових л╕с╕в, це призведе до небаченого п╕двищення загально╖ еколог╕чно╖ культури людства ╕ збереження природи у ╖╖ перв╕сному вигляд╕.

Як на нашу думку, враховуючи традиц╕йно високу еколог╕чну св╕дом╕сть перес╕чного австрал╕йця, н╕чого кращого не можна соб╕ уявити... особливо з урахуванням того, що нин╕ в╕дбува╓ться в деяких кра╖нах на фон╕ прийняття нелюдських юридичних норм оподаткування, колективно-безв╕дпов╕дального господарювання, бузув╕рського розорювання берег╕в р╕чок, бездумного осушування бол╕т, хижацького знищення рел╕ктових г╕рських л╕с╕в та степ╕в.

Це миле створ╕ння в даний час просто спить. Тож, щоб вполювати коалу, особливо╖ майстерност╕ не потр╕бно. Зовс╕м ╕нше питання, котре повинн╕ люди вир╕шити для себе - чи морально вбивати ╕стоту, котра не створила н╕кому жодних проблем, окр╕м власно╖ присутност╕ у природ╕?

При п╕дготовц╕ ц╕╓╖ статт╕ були використан╕ матер╕али австрал╕йсько╖ преси, любязно над╕слан╕ австрал╕йським симпатиком журналу "Натурал╕ст" п. Га╓м Домазаром.