ТИСА ВДРУГЕ ПРИЙНЯЛА “РУМУНСЬКИЙ УДАР”

ТИСА ВДРУГЕ ПРИЙНЯЛА “РУМУНСЬКИЙ УДАР”

ЗБИТКИ ПІСЛЯ ПЕРШОГО ЩЕ НЕ ВІДШКОДОВАНІ

Не встигла закарпатська ділянка Тиси “проковтнути” отруєння ціанідами з румунської золотодобувної копальні, як нове нашестя, цього разу важкими металами, знову поставило усе живе у ріці на грань виживання. Знову в надзвичайних умовах діють працівники держуправління з екобезпеки, де цілодобово стежать за “поведінкою” річки. Яким є стан річки після ще однієї великомасштабної аварії в Румунії? Яких запобіжних заходів уживатимуть природоохоронці? Про це кореспондентові “Старого Замку” Василю БЕДЗІРУ розповів заступник начальника облуправління Василь БАГІН.

Як надійшла до вас інформація про НП в Румунії і як ви реагували на неї у перші години, дні?

Перше повідомлення ми отримали через органи СБУ з Тячева. Ще через чверть години нас сповістили з посольства України в цій державі: в Бая-Борша, що неподалік від Бая-Маре, прорвалася дамба накопичувача виробничих відходів шахти по видобуванню свинцево-цинкової руди. Ми попередили всі органи влади, місцеві ради, організації, від яких залежав контроль над ситуацією, про небезпеку. Через півгодини після одержаного сигналу лабораторія управління екобезпеки поїхала в Тячів. Там є наш філіал. Під ранок наступного дня вже мали результати: “вискочили” цинк, свинець, мідь, марганець зі значним перевищенням гранично допустимих меж.

Коли точно сталася аварія в Румунії і як там події розвивалися далі?

Біда сталася 10 березня, о 12 годині. За інформацією румунської сторони, через 47 годин витікання рідких відходів з накопичувача призупинилося. Румуни почали залагоджувати греблю. Нині рідина ледве просочується.

Яка кількість небезпечних речовин вилилася в Тису?

Площа цього “хвостосховища” — 70-80 гектарів. Довжина прориву дамби становить 25 метрів, її висота — 10 метрів. Через ріку Васер ці отруйні речовини потекли в Вішеу, а звідти в Тису. Відстань від місця виливу висококонцентрованих стоків до їхнього впадіння в Тису, біля Ділового, становить 50-60 кілометрів. В Закарпатті ріку забруднено на відрізку довжиною 138 кілометрів.

Хто, крім вашого управління, задіяний нині до робіт по вивченню впливу аварії на довкілля, захисту населення?

Поряд із нами, цим займаються і облсанепідемстанція, і облмеліоводгосп, і місцеві держадміністрації, і працівники міністерства з надзвичайних ситуацій.

Ви зайняті в основному відбором проб. Наскільки це є необхідним, чому їх потрібно так багато?

Порушення гідрологічного режиму треба докладно задокументувати. Здійснюємо, зокрема, хімічний (на вміст важких металів) аналіз. Це робиться як для оперативного реагування на події та збереження здоров’я людей, так і для того, щоб мати можливість пред’явити штрафні санкції до забруднювачів. Адже міжнародні організації, суд розглядатиме справу лише за наявності аргументованих доказів. У нас цілодобове чергування. Лабораторія працює день і ніч, без вихідних.

До речі, як використані результати аналізів, проведених вами після попередньої аварії в Румунії?

За одержаними даними складено документ, який відправлено в галузеве міністерство. В ньому обгрунтовано доводиться шкода, заподіяна отруєнням ціанідами закарпатської ділянки Тиси, на 108 тисяч гривень.

Чи зустрічалися закарпатські природоохоронці з румунськими після аварії в Бая-Борша?

Ми домовлялися провести тристоронню міжнародну зустріч — за участю нас, угорців і румунів — 11 березня в районі Вилока. Мали на меті зафіксувати сам факт забруднення. Представники Румунії не з’явилися, проігнорували. Тож ми разом із угорськими спеціалістами і відібрали проби, опломбували їх і відправили до Ужгорода та Ніредьгази для вивчення.

Як далі розвивалися події?

Ще 12 березня чорна вода пливла Тисою. Тоді вона підійшла вже до Загоні. Натомість у верхній частині ріки, зокрема в районі Тячева й Хуста, вода посвітлішала. Але й сьогодні (у понеділок — В.Б.) вміст важких металів у воді на всій забрудненій ділянці вищий від допустимих параметрів.

З румунами таки вдалося зустрітися?

Наступна наша зустріч, знову тристороння, планувалася на неділю. Румуни й тоді не з’явилися. Однак того ж дня угорцям вдалося взяти спільні, разом із румунами, проби. Ми теж зустрілися з угорцями і відібрали проби, цього разу вже на їхній території. Наступна зустріч — цього разу на рівні уповноважених урядівтрьох країн —призначена на 15 березняі має відбутися в Дебрецені. В ході її будуть вивчатися проблеми, що постали у зв’язку з двома аваріями.

За останні п’ть років таких НП на румунських підприємствах було, як повідомляють ЗМІ, вже шість. Невже неможливо змусити румунів зробити свої об’єкти екологічно безпечними, суворо відповідати за шкоду, що завдається довкіллю?

“Хвостосховищ” (накопичувачів шкідливих для довкілля речовин — В.Б.), які таять у собі небезпеку, у Румунії ще є не один і не два. Тому в Дебрецені ми наполягатимемо на їхньому інспектуванні, з участю представників різних країн. У цьому знаходимо підтримку і з боку угорців.

Скільки шкідливих стоків потрапило в Тису під час остнньої аварії?

За інформацією, наданою румунами, — 20 тисяч кубометрів. За нашими підрахунками, цю цифру треба перемножити принаймні в п’ять разів.

Що далі?

Забруднення має такі масштаби, що можливостей управління екобезпеки для того, щоб вивчити його наслідки і тим більше ліквідувати їх, далеко недостатньо. Треба провести серію експериментів, і, головне, визначитися з методикою досліджень. Очевидно, що екологам і ученим, які будуть задіяні, доведеться враховувати дію обидвох аварій, що сталися трохи більше як за місяць. Це — велика робота. Поряд із нами, в ній братимуть участь науковці Ужгородського держуніверситету, профільних галузевих інститутів Харкова, Києва. До слова, лабораторія нашого управління відповідає високим вимогам проведення необхідних досліджень. Незабаром отримаємо додатково сучасне обладнання з Німечиини. Загалом його нам поставлять (подарують!) на суму близько 200 тис. доларів. Це зіграє на користь справі.

Фахівцям потрібен буде час, щоб у всьому розібратися. А що можна сказати сьогодні, по свіжих слідах?

Є небезпека того, що частина важких металів може осісти в заплавах Тиси, адже ріка в багатьох місцях розлилася. З молоком від худоби, яка випасатиметься на забруднених пасовищах, іншими шляхами небезпечні речовини можуть потрапляти у організм людей. Тому вкрай важливо проаналізувати наслідки аварії, їхній можливий уплив з усіх боків. Для цього не припиняємо відбирати проби. Місць контрольного вимірювання є 10 — половина так званих постійних стволів і стільки ж тимчасових. Проби беруться щодоби по 3-4 рази; будемо це робити доти, поки вміст у воді важких металів буде вищим від норми.

Що можете сказати про шкоду, заподіяну живому водному середовищу обома аваріями?

Отруєння риби ні попереднього разу, ні тепер нами не зафіксоване. Місяць тому отруєна ціанідами вода швидко протекла і почала губити все живе в пониззі Тиси, на території Угорщини й Югославії. До речі, й цього разу є сподівання, що течія не дозволить важким металам у великій кількості осісти на закарпатській ділянці Тиси.

Не секрет, що багато закарпатських підприємств не дбають про природоохоронні заходи. Чи немає загрози виливу шкідливих речовин з них у річки?

У області є 110 підприємств, що скидають стоки у відкриті водойми. В числі цих підприємств є 25 таких, з яких у річки потрапляють неочищені або недостатньо очищені рідкі речовини, небезпечні для довкілля. Оскільки майже всі “сидять” на картотеці, то штрафні санкції, які на накладаємо через порушення, не завжди є ефективними. Порушники сплачують лише 60-70 відсотків сум штрафних санкцій.Тим не менше 40 тисяч гривень торік за допущені порушення були сплачені.

Чи можна бути певними, що аварії на Тисі не стануть регулярними?

На жаль, ні. У Румунії лише в басейні Тиси “хвостосховищ” є близько десятка. Тому треба розвивати службу попередження і оперативного реагування на НП, міжнародну співпрацю. В цьому відношенні нас не мають розділяти кордони, ми залежні одні від других. Про те, що робиться в сусіда, треба знати, щоб бути готовими до всього.

Дякую вам за розмову.

Взяв інтерв’ю Василь БЕДЗІР.