Вермикультура
(проблема правильного забезпечення
культури дощових червів якісним кормом)
Микола Рудь
Важливою умовою задовільного культивування червів, є забезпечення їх якісними кормами. Недостача органіки, придатної для годівлі червів, є традиційною проблемою для більшості фермерів. Варто зазначити, що важливою умовою використання червами задаваного їм корму, є його достатня зволоженість та подрібненість - тобто доступність для споживання (заковтування) та пропускання через травну систему. В умовах культури важливо забезпечити дощових червів харчем якомога вищої якості, тобто кормом з максимальним вмістом поживних речовин.
Отримання достатньої кількості поживних речовин рослиннного походження, пов'язане з необхідністю здрібнення грубих решток що мають багатий вміст органіки (овочеві очистки, залишки плодів, картон, папір, деревина, упаковка харчових продуктів, залишки заварки кави та чаю, тощо). Викоритання частково здерев'янілих частин стебел, бульб, коренеплодів дає можливість суттєво збільшити масу кормів, придатних для годівлі червів. Без їх попереднього подрібнення, вони або мають піддаватись процесу дії бактерій, котрі суттєво зменшать кількість поживиних речовин, або дії температури, що також не виключає додаткової операції подрібнення.
В природі доступність рослинної органічної маси для грунтоутворюючих організмів обумовлена досить тривалим періодом, котрий передбачає поступову механічну деструкцію, котра відбувається паралельно з процесом розкладу і споживанням бактеріями суттєвої частки органічних речовин.
На ділянках найбільш сприятливих для життєдіяльності дощових червів, їх кількість може сягати від кількох десятків, до кількох сотень на квадратний метр. Разом з ними у процесі розкладу органіки беруть участь набагато чисельніші форми безхребетних організмів (розміром від найдрібніших і до кількох міліметрів). Їх загальна маса суттєво перевищує массу червів. Це - грунтові кліщі, ногохвостки, різноманітні групи дрібних грунтових нематодів, наземні слимаки, ракоподібні (мокриці, бокоплави, стрептоцефалюси, щитні), павуки, сінокосці, ложноскорпіони, багатоніжки, личинками жуків, двокрилих, перетинчатокрилих, лускатокрилих комах, мурах, а також значна маса бактерій. Діяльність даного грунтоутворюючого комплексу є позитивною і забезпечує рівномірний розподіл фрагментів родючої біомаси в продуктивному шарі грунту.
Слід зазначити, що жоден з грунтових організмів окрім червів не здатен ефективно здійснювати дві найважливіші функції, а саме:
Можна зазначити, що дощові черви на площі 1 га бідних дерново-підзолистих грунтів здатні переробити до 110 тон землі, збагативши її чудодійною родючою властивістю (Стриганова , 1991).
Тож недарма Чарльз Дарвін цілком доречно відзначав: " Задовго до винайдення людиною плуга, дощові черви правильно і ефективно обробляли землю".
Автор прісновідомої теорії природнього відбору присвятив значний час вивченню біології дощових червів. Результатом ретельних досліджень стало написання ним фундаментальної, на той час, наукової праці "Утворення дощовими червами грунтового шару та спостереження за їх життєдіяльністю".