Микола Рудь
фотограф╕╖ автора,
малюнки Ростислава Сор╕ша

Балабан - птах родини соколиних,
за розм╕рами трохи менший за
кречета. Його максимальна довжина
60 см, маса 800-1300 г при довжин╕
крила у самок, як╕ звичайно б╕льш╕ за самц╕в - 413 мм. В збудженому стан╕ птах
в╕дтворю╓ звуки: к▓як-к▓як-ке╓к-ке╓к.

Для забарвлення балабан╕в характерн╕ рудуватий та коричневий кольори.
Наявн╕ слабкопом╕тн╕ ⌠вуса■ у вигляд╕ темних смужок по боках голови.
П╕сля линьки на другий р╕к свого життя спина крила та надхв╕стя птаха
набувають темно-сивого в╕дт╕нку. Краплевидн╕ строкатини зам╕нюються
на широк╕ смужки на грудях та живот╕, блакитн╕ лапи та восковиця
набувають жовтого в╕дт╕нку.

У деяких автор╕в можна зустр╕ти опис дещо меншого за розм╕рами ╕
контрастн╕ше забарвленого птаха п╕д назвою сокола Лоренца.
Насправд╕ ж мнимий вид ╓ балабаном. Древня слов▓янська назва балабана
⌠красний сок╕л■ вказу╓ не лише на тепл╕ кольори забарвлення, а й на його
видатн╕ якост╕, як ловчого птаха. ╢ у птаха ╕ще одна древня слов▓янська
назва - рарог.

В природ╕ балабан харчу╓ться переважно р╕зноман╕тними видами гризун╕в.
Зникнення балабан╕в в деких кра╖нах ╢вропи пов▓язують з╕ скороченням
нерозорюваних степових ц╕линних земель. Насл╕дком цього ╓ зникнення
ховрах╕в - основного елементу в харчовому спектр╕ виду.
Полюють балабани також на птах╕в (шпак╕в, голуб╕в, жайворонк╕в),
а подекуди нав╕ть на зайц╕в, беручи ╖х при сам╕й земл╕.
В природ╕ вид поширений в╕д П╕вденно-Сх╕дно╖ ╢вропи до Монгол╕╖,
П╕вденного Забайкалля та П╕вн.Зах. Африки.

Самець балобана
( малюнок Р.Сор╕ша)

В Укра╖ну птахи прил╕тають в друг╕й половин╕ березня, або на початку
кв╕тня, окрем╕ пари зимують на п╕вдн╕.

В Укра╖н╕ балабан гн╕здиться по вс╕й територ╕╖ окр╕м безл╕сих район╕в.
Для гн╕здування обира╓ переважно л╕сов╕ балки та галявини. По берегах
р╕чок, в болотах на високих в╕льхах, залитих водою, нер╕дко можна
побачити гн╕здо балабана, розташоване в гн╕здов╕й колон╕╖ чапель.
В г╕рських районах птахи облюбовують для сво╖х гн╕зд неприступн╕ скел╕.
В л╕сових масивах обирають тактику зайняття чужих гн╕зд. При цьому,
легко зганяють крук╕в, ворон, канюк╕в, шул╕к, чапель, залишаючись
протягом всього гн╕здового пер╕оду в колон╕╖ у пост╕йному оточенн╕
птах╕в вказаних вид╕в або нав╕ть близькому сус╕дств╕ з ╕ншими соколами.
Особливо часто поселються балабани в колон╕ях грак╕в.
Як показують спостереження спец╕ал╕ст╕в, пом╕тного антагон╕зму м╕ж
балабанами та гайворонням нема╓. Така форма сп╕в╕снування,
в╕рог╕дно, виг╕дна балабану.
Наск╕льки важко визначити де саме розташоване гн╕здо балабана в
оточенн╕ велико╖ к╕лькост╕ гн╕зд грак╕в, можна пересв╕дчитись п╕сля
тривалого спостереження за колон╕╓ю. Найб╕льш дивовижним ╓ те,
що при деф╕цит╕ придатних для в╕дкладання я╓ць гн╕зд, балабан може
з╕гнати з гн╕зда нав╕ть такого великого ╕ сильного птаха, як орел могильник.
Балабани в╕дкладають, як правило, не б╕льше 5 я╓ць, котр╕ мають досить
м╕нливе, переважно рудувате забарвлення. Насиджу╓ кладку виключно
самка протягом 30 дн╕в. Пташенят бува╓ р╕дко б╕льше 4-х. Вони вил╕тають
з гн╕зда через 40-45 дн╕в п╕сля вилуплення.

Молодий птах
( малюнок Р.Сор╕ша)

В к╕нц╕ червня вони вже добре л╕тають ╕
зд╕йснюють перш╕ спроби самост╕йного полювання.

За твердженням Ральфа Пфеффера, висловленими у в╕дом╕й
книз╕ ⌠Птица на руке■, балабани, взят╕ з гн╕зда не старшими 10-14-ти дн╕в,
вс╕ без вийнятку стають ручними.
Казахськ╕ соколяр╕ за давньою традиц╕╓ю утримують молодих птах╕в в житл╕
практично у в╕льному стан╕. Таким життям птах живе доти, поки сам не вилетить
на полювання ╕ не повернеться з повним волом (зобом). З цього часу з ним
починають працювати ╕ обов▓язково беруть на прив▓язь.
Якщо цього не зробити, птах в╕дчувши свою здатн╕сть до самост╕йного ╕снування,
може в╕длет╕ти ╕ вже не повернутись.

Зображення птаха в польот╕.
( малюнок Р.Сор╕ша)

Балабан - шанований птах у соколяр╕в арабсько╖ школи.
В╕рог╕дно, через б╕льшу видовищн╕сть полювання, в ранжир╕
ц╕н на ловчих птах╕в, видатних балабан╕в часто ставлять вище сапсана ╕ нав╕ть кречета. Ось що в╕дм╕тив в╕домий автор Гейл╕нг, описуючи повадки дикого балабана в болотист╕й дельт╕ Н╕лу: ⌠полю╓ в╕н з меншим посп╕хом ╕ запальн╕стю, н╕ж ╕нш╕ соколи. Можна також припустити, що балабан в близькосх╕дних умовах ╓ б╕льш ун╕версальним та здобичливим■.

Добре виношений балабан вважа╓ться чудовим засобом для в╕дпочинку
забезпечених громадян кра╖н Близького Сходу. З ним можна добувати
практично увесь спектр мисливсько╖ дичини, характерний для даного рег╕ону
(зайц╕в, фазан╕в, дрохв (хубар), кам▓яних кур╕пок кеклик╕в, болотну пернату
дичину).

В╕дпов╕дне ставлення соколяр╕в Сходу до птаха п╕дкреслю╓ та обставина,
що в Центральн╕й Аз╕╖ ще стол╕ття тому за добре виношеного балабана давали
верблюда з с╕длом.

Як зазнача╓ ряд авторитетних автор╕в (Н.А.Холодковський, А.А.Силанть▓╓в
та ╕нш╕), лише з балабаном можливе полювання на газелей. ╤нш╕ соколи через
свою запальн╕сть кидаються на здобич з такою великою силою, що ломають
соб╕ грудну к╕стку та гинуть.

В Туркмен╕╖ балабан ╓ популярним птахом з яким традиц╕йно полюють на
зайц╕в-тола╖в. Зважаючи на те, що в Укра╖н╕ зайц╕ мають значно б╕льш╕ розм╕ри
╕ вагу, це сл╕д враховувати при п╕дготовц╕ до полювання нав╕ть з добре
виношеними, крупними самкам балабана.

Деяк╕ старовинн╕ автори наводять
сумн╕вн╕ дан╕ про випадки напуск╕в балабан╕в
на людей. Якщо з цим важко погодитись,
або нав╕ть уявити соб╕, то факти нападу
птах╕в на собак ╓ довол╕ поширеним явищем.
Така ун╕версальн╕сть ╕ здобичлив╕сть призвели
до того, що балабан ╓ ловчим птахом, за рахунок
якого поповнюються соколятн╕ заможних
любител╕в у всьому св╕т╕. За приблизними
п╕драхунками щор╕чно до 2 тисяч молодих
птах╕в потрапляють в неволю.

В св╕тов╕й прес╕ неодноразово пов╕домлялось
про затримання контрабандних парт╕й болабан╕в,
котрих намагались переправити з Китаю та
Рос╕йсько╖ Федерац╕╖.
При цьому, часто, значна частина живого товару,
на час його знайдення митниками або
прикордонниками ф╕ксу╓ться як загибла. Це трапля╓ться тому, що птах╕в
великими парт╕ями (до 40 особин) вкладають м╕цно зв▓язаними в т╕сн╕ коробки
без належно╖ вентиляц╕╖ ╕ захисту в╕д впливу низько╖ температури.

Контрабандна торг╕вля ловчими птахами сутт╓во п╕дрива╓ популяц╕ю ╕, в╕рог╕дно,
вже в близькому майбутньому може призвести до незворотних насл╕дк╕в.

Балабан занесений в ⌠Червон╕ книги■ багатьох держав. Це призвело до того,
що соколяр╕ Европи почали активно використовувати для полювання
мексиканського балабана (Falco mexicanus), якого в╕дносно недорого можна
придбати в кра╖нах, де його популц╕я перебува╓ не в такому загрозливому стан╕.

╤ хоча ран╕ше вказаний вид у так╕й якост╕ н╕коли не використовувався,
практика показала, що птах американського походження ма╓ чудов╕
мисливськ╕ якост╕ ╕ хорошу здатн╕сть до дресури.
Окр╕м того, останн╕ дестил╕ття ознаменован╕ позитивними зм╕нами
- в кра╖нах Зах╕дно╖ ╢вропи балабана навчились розмножувати в умовах
воль╓рного утримання.

Гн╕здар╕ вигодуван╕ недосв╕дченими соколярами часто мають яскраво виявлен╕
ознаки непридатност╕ до полювання. Вони безупину кричить, чим полохають
дичину, погано п╕ддаються дресур╕. Будучи переданими в ╕нш╕ руки, можуть
бути поступово виправлен╕, якщо для цього у нового господаря ╓ терп╕ння
╕ достатн╕й досв╕д. Основним способом такого процесу ╓ переведення птаха
на строго розм╕рений ╕ вив╕рений по годинах граф╕к ╕снування, котрий
передбача╓ пост╕йне щоденне тренування ╕ полювання.
Год╕вля за таких умов проводиться виключно в процес╕ дресури та на
полюванн╕ при усп╕шних напусках.