Вийшла в світ книжка Миколи Рудя
"Полювання з ловецькими птахами від найдавніших часів".

Книга написана для тих, хто зберіг в серці молодечий
запал і любов до природи своєї Батьківщини.
Це перше україномовне видання присвячене темі соколярства
як екологічній формі діяльності та альтернативі рушничному
полюванню.

Соколині лови – одна з найдавніших форм мисливства,
яка виключно позитивно впливає на довкілля, бо сприяє
вилученню з популяції тварин та птахів з фізіологічними вадами.

На жаль, в українському законі про полювання соколині лови
не знайшли свого законного місця, а в тексті ловецькі птахи
згадані лише один раз та й то з приводу необхідності вносити
їх до мисливського квитка.

В даний час практично всі мисливські угіддя країни
експлуатуються з застосуванням вогнепальної зброї.
Нині це можна визнати небезпечним екологічним архаїзмом.
Таке положення неприпустиме і має бути обов'язково зміненим
на законодавчому рівні.

Рушничне полювання в умовах мінімальних площ мисливських
угідь, низького рівня життя народу призводить до незворотної
деградації тваринного світу, бо знищує дичину без розбору.
Розораність земель в деяких областях України перевищила 90%.
В таких умовах існування мисливських товариств, озброєних
виключно вогнепальною зброєю є злочином проти природи.

Влучність пострілу з сучасної вогнепальної зброї сягає майже
100%. За нинішньої оснащеності навіть дуже поганий стрілок
у повній темряві, з допомогою спеціальних пристроїв здатен
влучно вразити беззахисну тварину на відстані кількох сот метрів.
Нерідко власники багатозарядної автоматичної мисливської зброї,
піднявши на крило виводок куріпок, живою не залишають жодної!

Сучасний мисливець, озброєний вогнепальною зброєю, шансів
на врятування дичині не дає, а за своїм негативним впливом
на природне середовище перевершує всіх відомих хижаків.
Лише за одне полювання компанія vip-браконьєрів з рушницями,
забезпечених транспортом, здатна вбити до сотні куріпок,
десятки зайців, кілька косуль, а після чаю біля багаття можуть
до ранку стріляти по всьому, що з'являється неподалік місця
мисливського пікніку.

На противагу такому "полюванню" ловецький птах може
вилучити з природи лише одну жертву і лише в тому випадку,
якщо вона має генетичні вади, уражена зовнішніми чи
внутрішніми паразитами або є підранком.
Тобто кілька перепелів або куріпка, котрих ловецький птах
може добути (а може й не добути) – це мінімальна плата
популяції за свою генетичну санацію.

Все вищенаведене стимулювало "Лігу захисту права на життя"
видати цю книжку і виступити за розділ всіх мисливських
угідь України з тим, щоб соколярство мало можливість
розвиватись окремо, як альтернатива мисливству з
використанням вогнепальної зброї.
Лише скорочення полювання з вогнепальною зброєю
та введення екологічної форми вилучення невідповідних
особин дичини, може сприяти відновленню й органічному
очищенню природи від наслідків згубної дії людини, котра
з часу винайдення шротового заряду протягом кількох
століть засмічує і отруює довкілля свинцем та похідними
токсичними речовинами.

Видання має невеличкий наклад - близько 1 тис. примірників
та призначене для поширення виключно серед членів громадської
організації Ліга захисту права на життя та сприяння рівновазі
в природі "Натураліст".
Причина малого накладу банальна - відсутність коштів.
Повідомити про намір вступити до природоохоронної
громадської організації можна за адресою:
03162, Київ-162, а/с 189,
Рудю Миколі

E-mail: uvira@ukr.net

Висловити свої думки з приводу виходу книжки
та обмінятись інформацією з однодумцями можна
на форумі журналу "Натураліст"
http://proeco.visti.net/naturalist/