Даний матеріал є фрагментом з книжки М.Рудя "Культура полювання з ловчими птахами в Україні-Русі від найдавніших часів". В ній викладено цікавий текстовий та графічний історичний матеріал, котрий вдалось зібрати протягом тривалого часу, наведено основні відомості з історії соколярства в країнах Європи та Азії. Публікація даного матеріалу є спробою сповістити потенційним читачам і фальконерам-любителям про наміри автора найближчим часом випустити книгу у світ.
Майбутнє видання містить історико-публіцистичні елементи, котрі на думку видавців та автора, роблять його цікавим, як для соколярів-початківців, так і для широкого кола любителів природи. Книга розрахована на широке коло читачів: любителів соколиного полювання, природолюбів та мисливців в широкому розумінні.
З метою отримати інформацію про потенційну необхідність такої книжки, вирішено провести опит потенційних читачів. Всіх, кого дана тема не залишила байдужим, прохання написати кілька слів на адресу: 252162, Київ-162, А/С 189; E-mail: <
nature@nature.freenet.kiev.ua >, < nature@nature.kiev.ua >. Бажаючі придбати видання після друку або отримати каталог матеріалів з соколярства, можуть звернутись при умові надсилання конверта з маркою для відповіді.Сокіл - символ влади ... і засіб її досягнення
Соколина забава - сестра війни
(монгольська народна приказка)
Похід хана Батия на Європу у 1241 році був ознаменований чередою страшних розгромів армій європейських монархів. Паніка та страх запанували над континентом. І лише Фрідріх Другий Гогенштауфен зберігав спокій і шляхом таємного та явного листування з Батиєм готувався до рішучої битви з своїми запеклими ворогами - партією гвельфів.
Створення антимонгольської коаліції, очолюваної папою Іннокентієм ІV, як з політичного, так і з військового боку виявилось безплідним. Вмілі інтриги Фрідріха ІІ з метою використати монголів у Європейській силовій політиці дозволили йому отримати перемогу в Ломбардії. Це призвело до втечі папи Іннокентія ІV до Ліону. Перебуваючи у розпачі і безсилій люті, не маючи можливості зробити щось більш суттєве, духовний владика всіх католиків світу піддав анафемі непокірного імператора і хана Батия одночасно. Як зазначає Лев Гумільов, за свою підтримку Батий вимагав від Фрідріха ІІ лише "покірності", що в перекладі з тогочасного дипломатичного лексикону означало укладення обопільного "пакту про ненапад". Фрідріх миттєво зрозумів правила східної політичної гри і підіграв у витонченому філігранному стилі. У відповідь на пропозицію могутнього монгольського хана, Фрідріх, відомий у Європі як неперевершений знавець соколярства, жартома запропонував свої послуги сокольничого при дворі східного військового володаря. Батий у особі Фрідріха ІІ бажав мати не стільки союзника, скільки нейтрально налаштованого монарха, котрий не заважав би йому провести військові операції, спрямовані на знищення Половецької орди, котра мігрувала в Європу в Панонійські степи під захист угорського короля Бели ІV.
В Європі на ХІІІ-ХIV століття припадає пік розвитку соколярства, що ознаменовано появою перших рукописних праць, котрі на час їх створення, можна визнати у вищій мірі науковими і популярними одночасно.
Імператор Фрідріх ІІ з роду Гогенштауффенів "Соколиний Кайзер" (1194 - 1250 рр) - автор видатного трактату "Про мистецтво полювання з птахом".
Даний твір є літературним пам"ятником світового рівня. За змістом є актуальним і популярним серед любителів донині. В ньому описані тогочасні методи дресури птахів та способи полювання з ними, які в методологічному плані прийнятні і в наш час. Вперше твір виданий в Аугсбурзі у 1596 р. Книгу прикрасили чисельні коментарі до тексту, які належали сину Фрідріха ІІ - Манфреду, королю Сицілійському.
Так видатні політичні якості Фрідріха ІІ і його уподобання соколиних ловів призвели до утворення напрочуд вигідного йому союзу і значних військових перемог над своїми могутніми ворогами. Описані події стали причиною виникнення в тогочасному католицькому світі такого дивного поняття як "п'ять скорбот" католицької церкви: татари; православні (схизматики); єретики-катари; хорезмійці та Соколиний Кайзер-Фрідріх Другий Гогенштауфен
.Микола Рудь
Головний редактор журналу
“Натураліст”
Малюнки, що ілюструють дану публікацію є копіями сторінок та зовнішнього вигляду справжньої "Соколиної Книги". Її оригінал зберігається в державній бібліотеці Ватікану.