Сокіл б'є, а яструб ловить
Микола Рудь
На перший погляд, в цій приказці нема ніякого особливого глибокого сенсу і змісту. Однак, це лиш на перший погляд. За цією простотою - глибока філософія і спостережливість. В ній сутність соколярства, адже лиш за незначним виключенням, лише соколи та яструби є ловчими птахами. Лише зрідка любителі використовують для добування дичини орлів (на зайця, лисицю і дуже рідко на вовка) і пугачів (сучасними соколярами майже ніколи не використовуються).
Тож, щоб зрозуміти суть цих слів, варто поглянути, як поводить себе в польоті яструб і сокіл. Сама будова птахів (відносно довгі крила, назначна маса і розміри тіла у сокола і великі округлі крила та відносно велика маса і розміри тіла у яструба), передбачає їх різне природнє призначення. Чудові пілотні якості сокола, його здатність до швидкісного польоту та силові спринтерські якості яструба зрозумілі з першого погляду. Сокіл здатен швидко наздогнати жертву в польоті і атакувати її під гострим кутом. Яструб здатен зіраватися з місця і швидко набравши швидкість, атакувати жертву ззаду на відносно низькій висоті. Іншими словами - сокіл налітає і б'є кігтем, а яструб наздоганяє і хапає кігтями. При цьому, сокіл практично миттєво вбиває свою жертву і через це вважається чистим створінням, котре не припускає тривалих страждань жертви
*.Яструби, не маючи природних ефективних способів благородного позбавлення життя, як соколи, досить часто дають шанс на виживання своїй жертві, якщо соколяр має прудкі ноги і швидко прибув на місце.
Дуже часто зайці, куріпки, кеклики, фазани, голуби і навіть горлиці лишаються живими будучи вправно і вчасно відібрані.
__
*
Виділення дичиною в кров речовин тривоги в результаті тривалої боротьби чи страждань через травму, робить м'ясо малопридатним до вживання. Недаремно, багато народів, за заповітами предків, забороняли вживати м'ясо задушених чи неправильно забитих тварин.