С╕ра кур╕пка
Яструб добув курiпку.
Фото Олександра Топiшко - переможець фотоконкурсу журналу "Натуралiст"
Кур╕пка с╕ра (Perdix perdix L.) - ц╕нний мисливський птах родини фазанових ряду куриних. Довжина т╕ла до 30 см, масою до 0,5 кг. В Укра╖н╕ ос╕длий птах вс╕х областей окр╕м Карпат ╕ суц╕льних л╕сових масив╕в Пол╕сся. Кур╕пки оселяються в заростях на полях, в лозах по берегах р╕чок та мел╕орац╕йних канав, на узл╕ссях ╕ великих прогалинах в л╕сових масивах, в чагарниках по краях пол╕в. Гн╕здо влаштовують на земл╕ п╕д кущиком. Кладка на середину травня може складатись з 22-х я╓ць однотонного вохристого кольору. Доросл╕ особини живляться переважно нас╕нням бур"ян╕в, а в л╕тн╕й пер╕од комахами. Взимку птахи харчуються бруньками лози, сходами озимини та ╕нших рослин. Сутт╓ву частку рац╕ону складають нас╕ння бур'ян╕в, ягоди глоду, терну, горобини. П╕д час сн╕гових, морозних зим птахи страждають в╕д голоду ╕ гинуть у великих к╕лькостях. Значну шкоду кур╕пкам завдають бродяч╕ коти та собаки. В пер╕од насиджування я╓ць та вигодовування пташенят сутт╓ву небезпеку становлять с╕р╕ ворони. Загальна чисельн╕сть в Укра╖н╕ за часи панування комун╕стичного режиму сутт╓во знизилась. Через це добування кур╕пок було заборонене. За останн╕ роки, завдяки зниженню застосування в агрокомплекс╕ отрутох╕м╕кат╕в, к╕льк╕сть птах╕в значно зросла. Однак полювання на них поки що обмежене ╕ дозволене лише власникам лягавих собак. Дана норма продиктована б╕олог╕╓ю с╕ро╖ кур╕пки. Нажаль, мисливствознавцями поки що не усв╕домлено, що добування с╕рих кур╕пок з ловчими птахами може бути оздоровлюючим фактором при умов╕ одночасно╖ заборони полювання на не╖ з вогнепальною збро╓ю. Ловчий птах, за будь-яких обставин, забира╓ з популяц╕╖ дефектних особин (уражених гельм╕нтами, з порушеннями розвитку м'яз╕в, скелету, п╕р'ястого покриву, тощо). Полювання з вогнепальною збро╓ю призводить до ураження птах╕в незалежно в╕д стану ╖х орган╕зму ╕ наявност╕ генетичних дефект╕в. Полювання на кур╕пку з ловчим птахом бажано починати зранку обов'язково разом з собакою. Пес швидко знаходить м╕сця ноч╕вл╕ птах╕в ╕ згодом ор╕╓нту╓ться на ╖х перем╕щення у пошуку корму. Поля проса, посадки кукурудзи, соняшника, сади, густ╕ чагарники - улюблен╕ м╕сця концентрац╕╖ кур╕пок. Якщо пес добре видресируваний ╕ ма╓ задов╕льний нюх - це сутт╓ва запорука усп╕шного полювання. Без добро╖ собаки пошук кур╕пок з метою напуску теретворю╓ться на бездумне, марне "витоптування" птах╕в ╕, як правило, даремного подолання багатьох к╕лометр╕в без видимого усп╕ху. Нав╕ть при наявност╕ собаки, чутлив╕ до небезпеки птахи залишаючись непом╕ченими, здатн╕ довго б╕гти в╕д собаки або людини. Якщо собака недостатньо дисципл╕нований або надто гарячий, птахи в╕дчувши його, зл╕тають у супротивному напрямку. Через це соколяр не ма╓ можливост╕ п╕дкрастись ближче, щоб зробити вдалий напуск на коротк╕й дистанц╕╖. Цього недол╕ка можна уникнути, якщо птах здатен вартувати за здобиччю, "стоячи на кол╕" над соколярем. В цьому випадку в╕н бачить птах╕в, як╕ б╕гом пересуваються землею ╕ сам чека╓ можливост╕ для нападу, коли птахи злетять. При цьому сок╕л чи яструб у будь-якому випадку мають значну перевагу, як у швидкост╕, так ╕ в передбаченн╕ напрямку пересування птах╕в перед зльотом. При полюванн╕ з яструбом з руки, а не з верху, наявн╕сть собаки ╕ ╖╖ квал╕ф╕кац╕я ╓ дуже важливими. Правильно навчений пес обережно "потяжками" йде за вт╕каючими землею кур╕пками ╕ т╕льки но вони "западуть" - тобто зупиняться щоб перепочити - в╕рно вказу╓ ╖х м╕сцезнаходження. Важливо також, щоб собака лише за командою соколяра п╕дн╕мав виводок на крило. У ╕ншому випадку, якщо пес не позивистий, не зважа╓ на господаря, "працю╓ на себе", соколяр не матиме можливост╕ п╕дготуватись ╕ зайняти зручну диспозиц╕ю. Птахи, потревожен╕ людиною чи твариною, зл╕тають у пов╕тря ╕ здатн╕ пролет╕ти невисоко над землею в╕д к╕лькох десятк╕в метр╕в, аж до п╕в-к╕лометра. П╕сля посадки птахи не лишаються на м╕ст╕, а продовжують рух б╕гом у виг╕дному напрямку. В залежност╕ в╕д наявност╕ над╕йних сховищ (рослинност╕, кущ╕в, чагар╕в, нагромадженного кам╕ння), птахи обирають в╕дпов╕дну тактику ╕ напрямок подальшого руху. Сл╕д зазначити, що активно рухатись протягом тривалого часу птахи не в змоз╕. Якщо ╖х потривожити знову, в залежност╕ в╕д наявност╕ в╕тру ╕ можливост╕ для маневру, птахи або зд╕ймаються на крило ╕ намагаються набрати висоту, використавши потужн╕ пориви в╕тру, щоб в╕длет╕ти якомога дал╕, або м╕цно затаюються. П╕сля цього, при виникненн╕ небезпеки, кур╕пки зл╕тають лиш поодинц╕. Це ╓ б╕олог╕чним пристосуванням, котре зграйн╕й популяц╕╖ да╓ можлив╕сть врятувати якомога б╕льшу к╕льк╕сть особин. При застосування сучасними мисливцями автоматично╖ вогнепально╖ збро╖, перший п╕дйом на крило ╕ можлив╕сть використання трьох або й п'яти влучних постр╕л╕в, дозволя╓ знищити повн╕стю нав╕ть чисельну зграю кур╕пок. Саме такий тип полювання парт╕йних комун╕стичних кер╕вник╕в у закритих в╕домчих мисливських господарствах, у недалекому минулому, призв╕в до сутт╓вого п╕дриву в Укра╖н╕ чисельност╕ популяц╕╖ с╕ро╖ кур╕пки. Саме з ц╕╓╖ причини в кодекс╕ чест╕ мисливця не допуска╓ться в╕дстр╕л б╕льше двох-трьох особин з╕ згра╖. При полюванн╕ з ловчими птахами, з одн╕╓╖ згра╖, як правило, добува╓ться лише одна особина, котра ма╓ найг╕рш╕ льотн╕ якост╕ чи ╕нш╕ вади, про котр╕ зазначалось вище. Численн╕ спроби штучного розмноження кур╕пок для потреб мисливських господарств, не дали належних результат╕в в жодн╕й з спец╕ал╕зованих лаборатор╕й св╕ту. Нав╕ть в кра╖нах з традиц╕йно високими технолог╕чними можливостями, де б╕отехн╕чна наука досягла значних результат╕в, с╕р╕ кур╕пки розводяться лише в умовах дико╖ природи. Ця обставина призвела до того, що науковц╕ рекомендували прийняти так╕ норми природокористування, за яких можливе гарантоване самов╕дновлення популяц╕╖ цих чудових представник╕в куриних.
Микола Рудь