Лист до редакц╕╖
Шановна редакц╕я!
Я давно шукав можливост╕ отримати хоч якусь ╕нформац╕ю з соколярства ╕ ось нещодавно натрапив на ⌠Натурал╕ст■. Ви не уявля╓те, яким подарунком для мене ╕ мо╖х друз╕в були статт╕ В. Боярського, Р. Сор╕ша та М. Рудя!
C
п╕лкуючись з╕ сво╖ми колегами-сокольниками, котр╕, як ╕ я ╓ теж початк╕вцями, ми часто зверта╓мось за дов╕дками до цих автор╕в. Статт╕ дають нам багато тем для дискус╕й.Наявн╕сть такого видання важко переоц╕нити. Вс╕ ми дуже рад╕, з того, що в Укра╖н╕ ╓ журнал, де можна почитати про соколине полювання.
Звернутись до Вас мене змусило питання на яке я не можу самост╕йно знайти в╕дпов╕д╕. Вл╕тку в нас з▓явився зльоток балобана, котрого ми врятували п╕сля проф╕лактичного огляду електроопор в наш╕й м╕сцевост╕. Прац╕вники ЛЕП, очищаючи опори в╕д пташиних гн╕зд, скидали ╖х на землю без розбору. Викинули й наших балобан╕в, котр╕ вже були нап╕в-зльотками. Лише один з них, на наше щастя, чудом вц╕л╕в. В село до мо╓╖ тещ╕ його з поля принесли д╕тлахи. Вигодувати гн╕здаря мен╕ вдалось, а от правильно п╕дготувати птаха я не зм╕г. В╕н вир╕с крикливим. Весь час кричить ╕ бо╖ться людей. Вся виноска п╕шла на брак. На нашу думку, я щось зробив нев╕рно. Мен╕ жаль птаха ╕ власного часу. Напиш╕ть, як виправити його повед╕нку ╕ що треба зробити, щоб позбутися тако╖ вади. Адже з ним полювати неможливо. Сво╖м криком в╕н на к╕лометр полоха╓ все навкруги, хоча чудово йде на вабило ╕ я бачу, що в╕н потенц╕йно здатен ловити, бо л╕та╓ енерг╕йно ╕ вправно. Зовн╕ птах вигляда╓ красиво ╕ нав╕ть розк╕шно. Я до нього дуже звик ╕ встиг полюбити.
З проханням прокоментувати даного листа редакц╕я звернулась до в╕домого укра╖нського соколяра Ростислава Сор╕ша.
Сок╕л, котрого не виношували або неправильно виношували, знавець одразу вп╕зна╓. Поряд з людиною такий птах почува╓ себе невпевнено, ляка╓ться рух╕в та звук╕в, не допуска╓ щоб до нього торкалися, гучно ╕ часто кричить. Причиною крику може бути стрес або голод. Важливо визначити чи це пташенячий крик, котрим зльотки випрошують корм у батьк╕в, чи це клич тривоги, котрий ╓ результатом реакц╕╖ птаха на внутр╕шн╓ напруження.
Як правило, це мина╓ться вже через першу добу правильно орган╕зовано╖ виноски (виношування). Суть ╕ детал╕ цього процесу широков╕дом╕ ╕ зупинятись на ньому я не буду. Зазначу лиш поб╕жно, що пер╕од виноски трива╓ 10-15 д╕б, протягом котрих запуска╓ться адаптивний механ╕зм з метою якнайскор╕шого приручення птаха.
Важливим чинником ╓ процес навчання сокола полювати (якщо птаха взято пташеням чи ранн╕м зльотком). Якщо в руки соколяра потрапив дорослий птах, задача ╕нша - зберегти ╕ в╕дшл╕фувати природн╕ та набут╕ навички полювання.
Для тренування, год╕вл╕ та проведення будь-яких ╕нших заход╕в важливим чинником ╓ пунктуальн╕сть. Птахи особливо ч╕тко в╕дчувають плин часу ╕ чудово звикають до режиму. Саме це допомага╓ попередити випрошування ⌠канючення■ птахами подачок протягом дня. Зрозум╕ло. Що це стосу╓ться лише дорослих птах╕в, а не молодих, ще не оперених особин.
Отже дорослого птаха, що ма╓ вс╕ ознаки завершеного процесу росту ╕ формування оперення, сл╕д годувати в належний час, а приступати до занять з ним лише п╕сля скинуто╖ погадки.
В╕д редакц╕╖:
На додачу до лакон╕чних рекомендац╕й консультанта сл╕д зазначити, що викликають сумн╕ви так╕ слова автора листа: ⌠вся виноска п╕шла на брак■. В╕рог╕дно, виноски, як тако╖ фактично не було. Був лише процес вигодовування зльотка. Саме через це ╕ спостер╕га╓ться описана картина. Треба проштудиювати в╕дпов╕дну л╕тературу, засво╖ти вс╕ необх╕дн╕ заходи, провести ╖х на належному р╕вн╕ ╕ ч╕тко виконувати вс╕ рекомендац╕╖. За ╕ншого переб╕гу под╕й задов╕льних результат╕в чекати марно.
Для багатьох любител╕в природи, котр╕ звертаються до нас з под╕бними питаннями в╕рним буде таке твердження: соколярство - це заняття не для кожного ╕ завжди не для д╕тей, бо дуже небезпечне без в╕дпов╕дного досв╕ду ╕ нагляду. Ми вже писали про це у ╧ 1998.
Навряд чи ще знайдеться справа, котра вимага╓ б╕льшо╖ регулярност╕ в заняттях ╕ наявност╕ у любителя тако╖ к╕лькост╕ в╕льного часу, як соколярство.
М╕н╕мальними вимогами, котр╕ дадуть над╕ю на появу перших усп╕х╕в, ╓:
Лише раз на тиждень птаха не годують ╕ не тренуються чи не полюють з ним. Але цього дня, як ╕ завжди, за ним доглядають ╕ прибирають м╕сце його утримання. При неможливост╕ виконання ус╕х вказаних вимог, заводити птаха не лише нема сенсу, а й аморально.
На завершення, варто зазначити: як показу╓ досв╕д багатьох фальконерських клуб╕в, молод╕ люди дуже р╕дко досягають усп╕ху, навчаючись самост╕йно.
Наприклад, Британський клуб фальконер╕в не рекоменду╓ молод╕ до 16 рок╕в заводити соб╕ ловчого птаха, якщо вони не мають можливост╕ отримувати пост╕йн╕ консультац╕╖, необх╕дну допомогу ╕ дружбу досв╕дченого соколяра. При цьому, останн╕й сам повинен мати досв╕д не менше 5 рок╕в п╕дготовки, культивування ╕ полювання з птахом.
Практично вс╕ в╕дом╕ клуби соколяр╕в передбачають к╕лька сходинок для досягнення молодими членами клубу належно╖ квал╕ф╕кац╕╖. На початках, перш н╕ж дозволити завести молодому учню ловчого птаха, в╕н повинен:
В багатьох кра╖нах ╕сну╓ така форма соколярського захоплення, котра передбача╓ пер╕одичну участь у полюваннях ╕ користування ловчими птахами, як╕ належать ╕ншому власнику. Однак ╕ для тако╖ форми мисливства або нав╕ть змагань соколяр повинен волод╕ти в╕дпов╕дними навичками ╕ мати високу теоретичну ╕ практичну п╕дготовку. Така форма в╕дпочинку отримала широку популярн╕сть в багатьох кра╖нах св╕ту. В Австрал╕╖ особливою популярн╕стю користу╓ться фальконерський туристичний маршрут, котрий передбача╓ полювання з ловчими птахами. Рекламу таких форм в╕дпочинку лише вряди-годи можна побачити на стор╕нках спец╕ал╕зованих журнал╕в. Як правило, фальконерськ╕ тури по кишен╕ лише заможним людям ╕ масов╕стю не в╕дзначаються.
╘
При передруковуванн╕ матер╕алу, посилання на автора та журнал "Натурал╕ст" обов'язкове.