Яструб малий
(Accipiter nisus L.)

Микола Рудь

Малюнок Вадима Горбатова
Фото Юрія Саміляка та автора

Здавна, в Київській Русі, через свою традиційну спеціалізацію у добуванні перепелиць під час осінніх перельотів, птах отримав широковживану, простонародну назву “перепелятник”. В період проникнення слов'янської культури і мови в Московію, ця назва витіснила різноманітні місцеві тюрко-угро-фіннські еквіваленти і з часу остаточного введення єдиної мови, міцо вкорінилась в московитському діалекті руської мови. Чехи та словаки звуть невеличкого, в'юнкого пернатого хижака krahujec, що чітко виявляє етимологічний зв'язок давньоукраїнської назви з синонімічним еквівалентом "крагуй" або крагулець (Б.Грінченко). В англійській мові птах зветься sparrow-hawk, а в німецькій - sperber (шпербер).

На Кавказі, де він особливо популярний, як ловчий птах, має назву “міміно”.

Після закінчення сезону полювання широко практикується випускання виношених птахів на волю. Іноді особливо здібних птахів, що показали видатні якості, залишають на зимівлю, беручи на себе турботу не лише про їх годівлю, але й утримання протягом тривалого часу, аж до наступного періоду полювання.

Такі птахи мають назву капоеті (кипоеті).

На відміну від великого яструба, полювати з “міміно” взимку (особливо при низьких температурах) досить проблематично через його субтильність та відсутність дичини належного розміру.

 

Холодної пори з переліку потенційної здобичі малого яструба для соколяра-любителя цікавими є лише куріпки та голуби.

Влітку, починаючи з періоду достигання черешень, використання малого яструба бажане супроти птахів (шпаків, дроздів), які можуть суттєво знизити кількість врожаю, а також попсувати його. Використання малого яструба в даному випадку виправдане і є виключно вигідним з фінансової точки зору. Адже за даними спеціалістів, мігруючі птахи можуть за кілька годин знищити значну кількість врожаю черешень, садових суниць, вишень. Особливу небезпеку дрозди становлять в осінній період для врожаю винограду.

У спеціалізованих господарствах багатосоттисячні змішані зграї птахів можуть нападати на виноградники і причиняти значний фінансовий збиток. Значні площі виноградників зменшують можливість застосування якихось ефективних способів відлякування птахів. В таких умовах використання навіть кількох виношених птахів є досить ефективним.

З метою охорони садів та виноградників протягом довгих років застосовувались найрізноманітніші способи відлякування та знищення птахів. Всі вони виявились малоефективними. Як показують досліди науковців, реальна користь може бути отримана лише при використанні дрібних, маневрених, швидких ловчих птахів. Сама поява над виноградником малого яструба, чеглока чи дербника може увігнати у стан масової паніки тисячні зграї птахів, які з страшенним галасом раптово здіймаються у повітря і миттєво зникають. Через це даний метод боротьби є найбільш екологічним і гуманним бо відпадає необхідність знищення великої кількості птахів. Характерно, що після кількох напусків ловчого птаха на зграї в одному й тому ж місці, туди протягом тривалого часу не з"являються навіть розвідники зграї *.

В умовах дикого існування в малосніжні зими малий яструб тримається покосів злакових трав, куди прилітають на годівлю голуби та дрібні фонові види пернатих. Тут він і полює, поки не впаде великий сніг.

Тривале утримання птаха в житлі включає в себе і період линьки. Саме тому серед любителів соколярства культивування малого яструба протягом кількох сезонів, є досить рідкісним явищем. В природі вид поширений в Європі та Азії (крім зони тундр), в Північній Африці. В Україні мешкає по всій території, як осілий птах. Останнім часом відмічені поодинокі особини, що залишаються поблизу Києва навіть в дуже холодні зими.

В реєстрі класичних ловчих птахів вважається найменш популярним та продуктивним. Однак, за свідченням авторитетних спеціалістів (Деменчук Г.А.), будучи підготовлений висококваліфікованим соколярем, здатний добувати практично увесь спектр потенційної пернатої здобичі, яку добуває великий яструб**. Паралельно варто зазначити, що птах здатний швидко приручатись до людини і слухняно виконувати відпрацьовані команди. Соколярі Кавказу особливо цінними вважають білих птахів. На соколярських змаганнях при рівних показниках з іншими конкурсантами, вони отримують перші відзнаки та дипломи за видовищність.

Практика культивування малого яструба свідчить, що його досить важко утримувати в належному стані протягом тривалого часу. Причина полягає в субтильному організмі малого яструба в порівнянні з його значно могутнішим родичем.

Очевидно, що саме тому в Україні в якості ловчого птаха він поширений значно менше ніж яструб великий. Перевага віддається великому яструбу через вищий ступінь уніфікації в орієнтації на здобич та значно більшій здобичливості.

 

І все ж серед яструбичів Києва є любителі, котрі показують добрі результати в тривалому утримуванні та полюванні з крагуєм. До одного з них птах потрапив у жахливому стані з численними пораненнями. У птаха була розірвана шкіра в районі вола (зоба), що за відсутності кваліфікованої хірургічної допомоги, могло бути рівноцінним смертному вироку. Однак любителю вдалось накласти на рани кілька хірургічних швів і годувати птаха відповідним меню протягом кількох тижнів. Птах після складного періоду лікування не лише видужав, а навіть був видресируваний і перетворився на чудового ловця. Після виноски йому вдається успішно брати дичину з-під англійського пойнтера, котрого він чудово відчуває, як власного партнера.


Утримання малого яструба на відміну від великого, має суттєві особливості:

З 60-х років утримання малого яструба міськими соколярами Європи та Америки стало досить поширеним і популярним. Проблематичність проведення тренувань на свіжому повітрі через щільність міської забудови та відсутність вільних місць і неадекватне відношення сусідів, призвело до того, що дресирування стали проводити або в арендованих спортивних залах, або в спеціальних, пристосованих для цієї справи приміщеннях. Полювання проводять зазвичай, не виїзджаючи за місто. Щоб уникнути конфліктів з владою та жителями, птахів напускають на горобців, голубів, горлиць прямо з салона автомобіля черех прочинене вікно. При вдалому напускові птаха і здобич швидко забирають, а при прольоті виходять з авто і підзивають на рукавицю.

Безліч тонкощів, котрі вдається підмітити вдумливим любителям в процесі дресури, дозволяють напрочуд вдало використовувати біологічні можливості малого яструба і забезпечувати собі чудовий відпочинок і радість від спілкування з птахом та вдалих напусків на полюваннях.

------------------------------------------------

* На даний час не розроблено дієвих засобів боротьби з цим явищем, окрім пропозицій дозволу мисливського полювання на деяких птахів. На присадибних ділянках та в спеціалізованих господарствах дрози, шпаки та інші види можуть винищувати та псувати до 70% врожаю вишні, малини, та інш.. В багатьох регіонах птахи повністю винищують врожай суниці. В роки низького врожаю горобини, яка восени є основним кормом в межах північної частини ареалу дроздів-чикотнів (Turdus piralis L.) (горобинників), птахи, що відкочовують в західну частину Європи, можуть пошкоджувати до 30% врожаю яблок та груш. З метою захисту врожаю не допомагають навіть огорнення дерев капоновими сітями. Цей захід виявляється ефективним лише проти горобців та шпаків. Дрозди ж виявляють чудеса кмітливості, знаходять щілини і проникають до ягід. Одним з перспективних напрямків протидії птахам-шкідникам є культивування ловчих птахів. Нажаль на даному етапі цей напрямок в Україні не розробляється через відсутність власності на землю, а відтак і землевласників, кровно зацікавлених у збереженні врожаїв.

** Звичайно, мова не може йти про полювання на зайця, фазана та іншу великорозмірну дичину навіть з крупними самками малого яструба.