Микола Рудь

Найб╕льший за розм╕рами представник справжн╕х сокол╕в. Самки мають б╕льш╕ розм╕ри н╕ж самц╕. Розм╕ри птаха можуть сягати 55-60см ╕ максимально╖ ваги 2 кг. Соколяр╕ ╕нод╕ звуть кречета соколиним яструбом. З древност╕ кречета (в особливост╕ його алтайську форму) звуть ⌠турул■. В Середн╕й Аз╕╖ серед мисливц╕в з ловчими птахами в╕н в╕домий п╕д назвою шумкар або сункар. Як вважа╓ в╕домий автор Г.П.Дементь╓в, кор╕нь даного слова лежить в основ╕ назви Джунгар╕я (Зунгар╕я) /⌠Schunkar■, ⌠Songor■/. В багатьох м╕сцевостях Аз╕╖ (в кордонах колишнього Туркестану) збереглись географ╕чн╕ назви ⌠Шумкар-кий■.

У в╕дом╕й прац╕ М.Мензб╕ра, видан╕й у 1910 роц╕ автор опису╓ кречета трьома формами: б╕лий або полярний (Hierofalko candicans), ╕сландський (H. Islandicus) та норвежський (H. gyrfalco). Нин╕ загальновизнана таксоном╕я в╕др╕зня╓ться ╕ описан╕ форми вважаються ╓диним видом, але описан╕ видатним орн╕тологом форми мають п╕д собою реальний грунт.

Кречет з найдавн╕ших давен був найц╕нн╕шим ловчим птахом. Полювати з ним було честю ╕ великим задоволенням. Дозволити це соб╕ могли лише видатн╕ або дуже заможн╕ люди, монархи чи видатн╕ во╓начальники.

За св╕дченнями сх╕дних письмових джерел, добре виношений кречет мав ц╕ну екв╕валентну вартост╕ арабського високопор╕дного коня. Особливу ц╕ну у вс╕ часи мали б╕л╕ кречети. Саме ц╕ птахи завжди були предметом гордост╕ ╖х володар╕в та предметом мр╕й вс╕х соколяр╕в св╕ту. В╕домий ╕сторичний факт, коли герцог Бургундський викупив з турецького полону свого сина за 12 кречет╕в. При цьому, знаючи можливост╕ герцога роздобути сокол╕в, господар становища не погоджувавсь н╕ на який ╕нший екв╕валент, ц╕ну або речову чи майнову компенсац╕ю. Висок╕ ц╕ни на птах╕в в районах, де соколярство ╓ традиц╕йним збереглись до першо╖ половин╕ Х╤Х ст. Казахи Оренбуржжя давали за кречета трьох добрих коней.

Як вказу╓ Г.П.Дементь╓в, ⌠стиль■ полювання у кречета дещо в╕дм╕нний н╕ж у ╕нших сокол╕в. В пор╕внянн╕ з сапсаном в╕н ма╓ дещо коротш╕ кидки на здобич, а отже при пролов╕ значно менше втрача╓ у висот╕. Це дещо звужу╓ його можливост╕ швидкого повторення нападу. Для кречет╕в характерн╕ ставки тако╖ сили, коли при напад╕ на качку з не╖ у пов╕тр╕ випадають нутрощ╕, а в такого доброго п╕лота як шул╕ка (коршак) вил╕та╓ 6-7 махових п╕р▓╖н. Кречет здатен протягом тривалого часу пересл╕дувати здобич ╕ зд╕йснювати до 70 (!) ставок. На в╕дм╕ну в╕д сапсана кречет н╕коли не п╕дхоплю╓ здобич в пов╕тр╕, а збива╓ ╖╖ на землю. Саме чекрез це, з найдавн╕ших час╕в, з кречетами полювали при наявност╕ добре видресирувано╖ собаки, здатно╖ швидко знайти здобич ╕ апортувати ╖╖. Це важливо ще й тому, що пересл╕дувати здобич кречет здатен на протяз╕ десяти англ╕йських миль. Зазначаючи дану обставину, необх╕дно також в╕дзначити важлив╕сть полювання не лише з собакою, а й на кон╕ або на верблюд╕, як це роблять араби-беду╖ни. В наш час цих тварин з усп╕хом зам╕ню╓ високопрох╕дний легковий автомоб╕ль.

Виноска ╕ дресура кречет╕в, за св╕дченням багатьох фальконер╕в ╓ значно складн╕шою н╕ж ╕нших сокол╕в та яструб╕в. ⌠Характер■ у кречета впертий ╕ твердий. На повний пер╕од приручування ╕ навчання потр╕бен м╕сяць ╕ не завжди вкладена праця винагороджу╓ться усп╕хом. Саме тому пер╕од ⌠тримання■, приучування до клобучка, а п╕зн╕ше до собаки та коня вимага╓ в╕д соколяра багато часу, терп╕ння, глибокого знання методик ╕ практичних навичок.

Згадки про кречет╕в для ╕сторично╖ науки становлять сутт╓вий ╕нтерес через те, що прямо або поб╕жно ╕нформують про економ╕чн╕, пол╕тичн╕, в╕йськов╕ м╕ждержавн╕ звязки минулого. Вони св╕дчать про р╕вень тогочасно╖ дипломат╕╖, а також дають уяву про сп╕лкування в╕домих ╕сторичних особистостей, доносять до нин╕шн╕х досл╕дник╕в важлив╕ дан╕. Так╕ пов╕домлення становлять ц╕нний матер╕ал для анал╕зу та дають можлив╕сть зробити важлив╕ лог╕чн╕ висновки.

З писемних джерел в╕домо, що англ╕йський король Генр╕х ╤╤ полював з норвежським кречетом у 1172 р. в Пемброц╕. Абульгаз╕ Бехадур пов╕домля╓ про дорогоц╕нний подарунок Ч╕нг╕з-хану киргизським ханом Урус-╤налом ловчих птах╕в ⌠шумкар╕в■ у 1200 р. Автор цього пов╕домлення ч╕тко вказу╓ на те, що русич╕ називали цього птаха ⌠кречетом■. При цьому зазначалось, що птахи були та б╕лими, тобто мали неабияку ц╕нн╕сть. Д╕ти Чинг╕з-хана Джагатай та Огодай котр╕ полювали з птахами ⌠турул■, н╕би то посилали до Самарканду для роздач╕ народу по 50 верблюд╕в, навантажених добутими ними леб╕дями. Як це не дивно, але непряме п╕дтвердження даного факту можна знайти в ⌠╤стор╕╖ Тамерлана■, автором котро╖ ╓ Ал╕ Шереффедд╕н. Там сказано таке: на початку зими Тамерлан ╖хав до Бухари, де на озерах збиралась сила-силенна птах╕в серед яких було багато лебед╕в. З╕гнан╕ з сус╕дн╕х селищ с╕льськими старостами-ра╖сами загонщики п╕дн╕мали птах╕в з води звуками тулумбас╕в - спец╕альних барабан╕в. В╕рог╕дно на зльот╕ на них напускали птах╕в ⌠турул■, котр╕ вдало добували лебед╕в. Хани Золото╖ Орди дарували кречет╕в Тамерлану, отримуючи цих птах╕в з Рус╕-Укра╖ни та п╕длеглих ╖й земель. У 1236 роц╕ англ╕йський король Едуард ╤ отримав з Норвег╕╖ 8 с╕рих та 3 б╕лих кречети. Чотири з них (с╕р╕) були виношен╕ на чапель та журавл╕в. Ц╕ птахи були подарован╕ Каст╕льському королев╕. В лист╕ з цього приводу в╕н писав, що не може над╕слати б╕лих кречет╕в через те, що втратив дев▓ять з них, однак ма╓ над╕ю, що над╕слан╕ в Норвег╕ю ловц╕ доставлять йому таких птах╕в. У 1280 роц╕ Куб╕лай-хан отримав в╕д киргиз╕в в подарунок б╕лих шумкар╕в. Значну ц╕кав╕сть становить лист хана Джемаледд╕на до ╕нд╕йського султана Маабера (1300 р.) в якому в╕н вибача╓ться за те, що не може над╕слати кречет╕в з т╕╓╖ причини, що вони водяться лише на п╕вноч╕ ╕ не зносять п╕вденного кл╕мату. У 1384 роц╕ хан Золото╖ Орди Тохтамиш над╕слав с╕м кречет╕в ╓гипетському султану в подарунок. ╤стор╕я зберегла пов╕домлення про надсилання Тамерланом у 1402 р. к╕лькох кречет╕в ╓гипетському султану.

╘ При передруков╕ чи коп╕юванн╕ матер╕ал╕в, попередження про використання,

посилання на автора та журнал "Натурал╕ст" ╓ обов'язковими.

на адресу: nature@nature.kiev.ua

При надсиланн╕ листа обов'язкова наявн╕сть конверта з маркою для в╕дпов╕д╕.