Полювання на зайця ╕з зимняком

Ростислав Сор╕ш

Вчора сонце було по весняному теплим. За день сн╕г п╕дтанув, ущ╕льнився ╕ п╕дс╕в на к╕лька сантиметр╕в. А вноч╕ тр╕скучий мороз скував все навколо неначе сталевим панцирем. Через це можна було обирати будь-який напрямок не притримуючись торованих в сн╕гових заметах шлях╕в.

Особливих усп╕х╕в я, зв╕сно, не чекав, адже птаха, що сид╕в на мо╖й правиц╕ н╕як не зараху╓ш до традиц╕йно ловчих птах╕в. На вол╕ великий, строкатий канюк-зимняк полю╓ майже виключно на мишовидних гризун╕в. Тому ╕ пол╕т його не стр╕мкий. Канюк вигляда╓ свою здобич з верх╕вки якогось дерева або кружля╓ над полем на невелик╕й висот╕, зависаючи над скупченням мишачих н╕рок. Окр╕м цього, м╕й птах на ╕м'я С╕д був колись п╕дранком. Щоправда, перебите крило вже давно зрослось ╕ на щастя птах знову спроможний л╕тати. Однак, колишньо╖ здатност╕ ширяти п╕д хмарами, йому вже н╕коли не повернути.

Канюк виявився непоганим учнем, бо швидко засво╖в все необх╕дне для сум╕сного полювання разом з людиною. Проте, дос╕ ловив лише п╕дсадних голуб╕в. Однак, незважаючи на обмежен╕сть шанс╕в, з самого ранку я чомусь передчував усп╕х.

Вже за м╕стом на заметених зимовими зав╕рюхами п╕щаних пагорбах, натрапив на пом╕тн╕ здаля кривав╕ заяч╕ сл╕ди. Вухань мабуть не розрахувавши стрибка, пор╕зався об гостру, немов лезо крижину. Кров не встигла замерзнути - отже трапилось це нещодавно. Мене здивувала повед╕нка зимняка. В╕н почав рватися з руки ╕ я в╕дпустив опутц╕. Злет╕вши на пагорб, хижак зобнув к╕лька раз╕в червоно-криваву пляму. По тому, вдовольнивши свою ц╕кав╕сть, злет╕в на рукавицю ╕ пильно подивився в напрямку ланцюжка сл╕д╕в, що губилися вдалечин╕. Десь там, за численними сн╕говими кучугурами лежав скутий товстою кригою Дн╕про.

Канюк знову злет╕в. Але цього разу вже не донизу. Через десяток метр╕в прямого ковзання почав крутити сп╕раль, повол╕ п╕д╕ймаючись у свинцево-с╕ре небо. Ось в╕н вже став темною цяткою на тл╕ велико╖ сн╕гово╖ хмари. Нав╕ть у б╕нокл в╕н був ледь пом╕тним. На мить застиг, тяжко змахуючи крилами супроти холодного подиху в╕тру. Та ось щось зм╕нилося за хмарами - канюк енерг╕йно ковзнув униз ╕ пон╕сся з╕ складеними крилами по похил╕й траектор╕╖ немов на санчатах.

Я посп╕шив навздог╕н за птахом. Наст, що легко втримував вагу мого т╕ла, при пов╕льному рус╕, став небезпечно тр╕щати т╕льки но я п╕ддав ходу. К╕лька раз╕в в╕н зрадливо провалювався ╕ я падав, аж поки не зрозум╕в остаточно, що за птахом не встигу. Я спов╕льнив х╕д, намагаючись хоча б не загубити його з поля зору. За мить птах зник за останн╕м п╕щаним пагорбом перед Дн╕пром.

Коли я нарешт╕ вийшов на берег скуто╖ льодяним панцирем р╕чки, то не одразу углед╕в свого пернатого друга метр╕в за п'ятьсот в╕д берега, серед нер╕вних замет╕в. Птах в╕ялом розкинув крила ╕ розвернув хвоста, прикриваючи зайця, що с╕пався в намаганн╕ зв╕льнитись в╕д м╕цних об╕йм╕в. Енерг╕йн╕ спроби зайця вирватись салютували фонтаном др╕бних сн╕жинок, що вил╕тали з-п╕д пружних п╕р'╖н.

Якими хитрощами вдалось мишо╖ду-зимняку здолати хоч ╕ п╕драненого, але все ж завеликого зайця, для мене донин╕ залиша╓ться одн╕╓ю з нерозгаданих та╓мниць╕ Мат╕нки-Природи.

 Коментар редакц╕╖:

 В англ╕йськ╕й мов╕ ╕сну╓ характерний соколярський терм╕н Broadwings, котрий опису╓ завн╕шню чи повед╕нкову под╕бн╕сть до канюк╕в (Buteo та Parabuteo). Це обумовлено тим, що з найдавн╕ших час╕в у Велик╕й Британ╕╖ був жорсткий деф╕цит на ловчих птах╕в. Як св╕дчать досл╕дження орн╕толог╕в, на Британських островах яструби зникли досить давно, а соколи, як м╕сцев╕ види, в л╕тератур╕ практично не згадуються. Високородн╕, заможн╕ островитяни ╖х завозили з п╕вн╕чно╓вропейських кра╖н. Отже широкому соколярському загалу не лишалось н╕чого ╕ншого, як шукати можливост╕ задоволення сво╖х потреб у вивченн╕ ╕ використанн╕ зимняк╕в (канюк╕в), або, як ╖х звуть в Укра╖н╕ - мишо╖д╕в.

Сл╕д зауважити, що саме британцями в цих намаганнях були в╕дкрит╕ неабияк╕ зд╕бност╕ цих пернатих хижак╕в до полювання.

Одним з таких доказ╕в ╓ стаття в╕домого укра╖нського соколяра Р.Сор╕ша, де описано саме такий, ц╕кавий факт.

Варто зазначити, що соколяр╕ Укра╖ни, а також ╕нших слов'янських кра╖н, в переважн╕й б╕льшост╕ досить скептично ставляться до мисливських можливостей описуваних птах╕в. Можливо через це, у нас вони практично не використовуються у фальконерськ╕й практиц╕.

Канюки

Канюк звичайний

(Buteo buteo)

В соколярських ╕нструкц╕ях для молодих член╕в фальконерських клуб╕в Велико╖ Британ╕╖ канюка звичайного рекомендують, як птаха, котрого п╕д силу вивчити (виносити) початк╕вцю п╕д наглядом старшого досв╕дченого соколяра. За пов╕домленнями укладач╕в цих ╕нструкц╕й, птах здатен добувати кур╕пок та молодих кролик╕в.

Зимняк (мишо╖д)

( Buteo lagopus Brunn.)

Верх дорослого птаха бурий з вохристими ╕ б╕луватими плямами. Дзьоб чорний, восковиця ╕ лапи жовт╕, оперен╕ до самих к╕гт╕в. В Укра╖н╕ звичайний перел╕тний ╕ зимуючий птах вс╕╓╖ територ╕╖. Прил╕та╓ в жовтн╕, р╕дше, в ранн╕ зими, в к╕нц╕ вересня. Скупчу╓ться в с╕льськ╕й м╕сцевост╕ поблизу скирд с╕на, ферм, агрокомплекс╕в, зерносховищ, на елеваторах. Мишовидн╕ гризуни в природ╕ ╓ його основною ╖жею.

Добре п╕дда╓ться дресур╕. За переказами практикуючих соколяр╕в, може добувати невеличких зайц╕в, птах╕в при земл╕. В╕рог╕дно, здатен добувати кур╕пок. Про можлив╕сть вза╓мод╕╖ з собакою дн╕ в╕дсутн╕.

Канюк

(Buteo regalis)

Досить великий птах, котрий водиться на в╕дкритих просторах П╕вн╕чно╖ Америки. Незважаючи на сильний в╕тер, здатний протистояти йому ╕ полювати на здобич. Ма╓ видатн╕ п╕лотн╕ якост╕. ╤нод╕ таксоном╕чно його розглядають скор╕ше як орла, н╕ж канюка. Утримування ╕ полювання з ним вимага╓ в╕дпов╕дно╖ теоретично╖ та практично╖ п╕дготовки.

Червонохвостий канюк

(Buteo jamaicensis)

Даний п╕вн╕чноамериканський вид вважа╓ться чудовим ловчим птахом. Це агрессивний ╕ потужний мисливець, здатний добувати кролика ╕ нав╕ть зайця. Досить схожий на звичайного канюка (Buteo buteo), однак б╕льший ╕ активн╕ший за нього.

╘ Передрук матер╕ал╕в можливий лиш за попередньою згодою редакц╕╖ журналу "Натурал╕ст".

Надсилайте нам сво╖ в╕дгуки та враження на E-mail: nature@nature.kiev.ua