Особливост╕ полювання з соколом
у в╕дпов╕дност╕ до деяких соколярських традиц╕й.

 

Ростислав Сор╕ш

Використання сокол╕в
у якост╕ ловчих птах╕в пов'язане
з б╕льшими труднощами ан╕ж
з представниками родини яструбиних.

Сам спос╕б добування здобич╕ на льоту
потребу╓ в╕д хижака значних
ф╕зичних зусиль.

Тому при найменш╕й можливост╕ чеглик, сапсан, балобан чи кречет намагаються перейти на б╕льш економний спос╕б полювання. При вза╓мод╕╖ з людиною, птах не бачить сенсу полювати на дичину, витрачати значн╕ зусилля , якщо хазя╖н забезпечу╓ його харчов╕ потреби. Такий птах у соколяр╕в ма╓ принизливе пр╕звисько "пискуна". Дуже р╕дко пискунами стають яструби чи орли.

Проблема канючення корму ╓ дуже актуальною для вс╕х без виключення соколярських шк╕л.
Особливо характерною вона ╓ для початк╕вц╕в, котр╕ ще не набули в╕дпов╕дного досв╕ду ╕ чия
д╕яльн╕сть у засво╓нн╕ правил зд╕йснення виноски проходила без нагляду досв╕дченого вчителя.

Наприклад, арабськ╕ мисливц╕ в╕ддають перевагу б╕льш дорослим птахам, котр╕ вже встигли на вол╕, спочатку п╕д наглядом батьк╕в, а пот╕м самост╕йно, засво╖ти деяк╕ елементи полювання ╕ набути в╕дпов╕дного досв╕ду.

М╕ж тим, зах╕дн╕ ╕ особливо школи аз╕йських республ╕к колишнього СРСР в╕др╕зняються тим, що виховують робочих сокол╕в майже виключно з пташенят р╕зноман╕тного в╕ку. Свого часу мен╕ пощастило ╕ я мав змогу близько року сп╕лкуватись з к╕лькома соколярами з Туркмен╕╖. Серед них була л╕тня людина, що походила з роду, котрий з прадавн╕х час╕в полював з соколами. Цей аксакал одного разу зронив во╖стину ген╕альну фразу: "Дресирувати сокола можна як завгодно, однак св╕й харч в╕н ма╓ заробляти щодня ╕ цим п╕дтверджувати сво╓ право на життя".

Св╕й денний рац╕он в природ╕ хижак добува╓, без переб╕льшення, протягом к╕лькох годин. Отже й в
невол╕ в╕н ма╓ сам добувати харч, годинами "полюючи" на вабило з маленькими шматочками корму.
╤ це зовс╕м не гра в п╕ддавалки - вабило повинно обертатись на шнур╕ з досить великою швидк╕стю.

Все зазначене ма╓ в╕дношення скор╕ше до метод╕в п╕дготовки сокол╕в, н╕ж до самого процесу полювання.
Однак цей ╕нформац╕йний м╕н╕мум необх╕дний для розум╕ння мо╖х подальших тез. Нижче вказан╕
можлив╕ зони концентрац╕╖ уваги сокола.

Зона 1 - це людина (сок╕л вважа╓ свого господаря джерелом здобуття харчу ╕ концентру╓ увагу на ньому).

Зона 2 - наближена до людини сфера мисливських уг╕дь (сконцентрований на н╕й птах оч╕ку╓ коли буде
п╕днята дичина).

Зона 3 - в н╕й незалежно в╕д в╕дстан╕, в межах можливого, сок╕л атаку╓ будь-яку здобич.

Виходячи в зазначеного виходить, що птах, сконцентрований на зон╕ 1, для полювання не придатний -
це пискун.

╢вропейська соколярська традиц╕я передбача╓ навчання, так званому "полюванню з╕ сторони" - коли увага сокола концентру╓ться на зон╕ 2. Займаючи позиц╕ю зверху над господарем (нер╕дко над лягавим собакою), сок╕л чека╓ коли його товариш на земл╕ зд╕йме дичину, щоб йому було зручно атакувати ╖╖ на зльот╕, коли та перебува╓ в абсолютно невиг╕дному положенн╕, з тактично╖ точки зору. Сл╕д в╕дм╕тити, що видовище це неперевершене за сво╓ю видовищн╕стю. Саме тому, одним з найб╕льш популярних вид╕в з ус╕х сокол╕в, ╓ сапсан.

Уяв╕ть соб╕ зелене поле вкрите р╕знобарвними кв╕тами! До небосхилу його перер╕за╓ поросла осокою
╕ подекуди очеретом дренажна канава. Над головою колами пливе у височ╕нь сапсан.
Досягнувши зручного пов╕тряного потоку, в╕н завмира╓, зручно ул╕гшись на ньому. Птах висить над лягавим псом, зайнятим пошуком дичини. Його зносить потоком пов╕тря, в╕н робить коло над вашою головою ╕ знову завмира╓ на тл╕ блакитного неба. Аж ось лягавий пес робить стойку, сок╕л митт╓во зор╕╓нтувавшись, заходить п╕д в╕тер, луна╓ команда "Аванс!" - пес зрива╓ться з м╕сця ╕ з заростей зл╕та╓ р╕знобарвний фазан. Сапсан блискавкою пада╓ з п╕днебесся, удар гострих к╕гт╕в... Випереджаючи п╕вня,
що грудкою пада╓ до земл╕, сок╕л несеться на рукавицю, а в╕тер в╕дносить в╕д м╕сця трагед╕╖ хмарку блискучого в сонячних променях майже прозорого п╕р'я ...

Уявили?

Д╕йсно красиво. Але, нажаль це ╕деальний вар╕ант.
Нав╕ть при найкращ╕й виучц╕, сок╕л у будь-яку мить може п╕днятись дуже
високо, чи в╕длет╕ти занадто далеко ╕ раптом зникнути з поля зору.

 

 

Ось чому його треба
"притримувати"
на певн╕й в╕дстан╕
при допомоз╕
помах╕в вабила.

 

 

 



Якщо дичина довго
не з'явля╓ться, сок╕л
губить свою
концентрац╕ю
на зон╕ 2, почина╓
в╕двол╕катися.
А швидк╕сть його льоту
значно вища не лише
наших можливостей
п╕шого пересування по
земл╕, а й на автомоб╕л╕.


Саме тому у сучасних ╓вропейських соколяр╕в так╕ популярн╕ рад╕оприлади,
котр╕ дають можлив╕сть в╕дшукати сокола, якщо в╕н в╕длет╕в.

Соколяр╕ Сходу однаково полюють з ус╕ма пернатими хижаками. Знявши в останню мить
клобучок, вони пускають ловчого птаха навздог╕н дичин╕, якщо вона перебува╓ в пол╕ зору.
При захопленн╕ соколом здобич╕, ╖╖ намагаються якнайшвидше в╕д╕брати ╕ негайно повернути
пернатого ловця на рукавицю.

Зважаючи на те, що лови в пустелях Аз╕╖ неможлив╕ без транспорту, будь це к╕нь, верблюд чи
сучасний джип, вони менш спортивн╕ ╕ видовищн╕ н╕ж у ╢вроп╕. Таке полювання скор╕ше ╓
добуванням щоденного харчу ╕ нагаду╓ "промисловий" характер.

У б╕льшост╕ сх╕дних кра╖н мисливськ╕ сезони просто в╕дсутн╕. Отже, полювання не припиняють нав╕ть
п╕д час линьки птаха. Можливо, це ╕ ╓ причиною того, що при такому режим╕ використання, сокол╕в вда╓ться пл╕дно експлуатувати буквально протягом десятил╕ть, на в╕дм╕ну в╕д ╓вропейських традиц╕й,
де птах ловить здобич лише протягом к╕лькох сезон╕в.

Полювання у прикасп╕йських Кизилкумах не менш ц╕каве н╕ж ╓вропейське. Туркестанський балобан "╕тельги" добува╓ в жаркий сезон переважно птах╕в, а взимку - зайц╕в-тола╖в. Зр╕дка його напускають
на пустельну лисичку, котру в╕н бере з легк╕стю, адже на в╕дм╕ну в╕д сво╓╖ ╓вропейсько╖ родички, вона
ма╓ розм╕ри трохи б╕льш╕ за звичайну к╕шку. В таких умовах сок╕л працю╓ разом з хортами тази.

Нажаль, мен╕ не вдалось побувати на полюванн╕ з соколами в арабських кра╖нах, однак к╕лька ф╕льм╕в,
в котрих красномовно ╕ в подробицях розпов╕да╓ться про полювання на джек╕в, дають ч╕тку уяву про
те, як це все в╕дбува╓ться. Це да╓ п╕дстави пор╕вняти ╕ сп╕вв╕днести арабську школу полювання з ╕ншими сх╕дними школами. Птах так само пуска╓ться з рукавиц╕
всл╕д в╕зуально виявлен╕й дичин╕. Пом╕тною
╓ утил╕тарн╕сть повед╕нки арабських соколяр╕в, котрим чужа спортивн╕сть ╓вропейц╕в. Вони н╕коли не напускатимуть сво╖х птах╕в на крук╕в*.

Промислове полювання з соколом в Укра╖н╕ фактично неможливе через в╕дносну малочисельн╕сть
дичини ╕ недостатню к╕льк╕сть мисливських уг╕д, придатних для полювання з ловчими птахами**.

╤ все ж, поки не налагодиться ╕ не знайде свого вт╕лення ╓вропейський тип орган╕зац╕╖ мисливсько╖
справи, соколяр╕ Укра╖ни будуть намагатись п╕дтримувати хоча б м╕н╕мальну "робочу" кондиц╕ю
ловецьких птах╕в та шукати нов╕ форми орган╕зац╕╖ полювання з ними. Адже лише так можна
зберегти ╕ розвивати одне з найц╕кав╕ших ╕ захоплюючих вид╕в полювання.

****************************

Прим╕тки редакц╕╖:

* За магометанськими традиц╕ями сприйняття оточуючо╖ природи, жив╕
╕стоти под╕ляються на "чистих" ╕ "нечистих". Останн╕х, за уявою магометан,
не лише не можна споживати в ╖жу, а й нав╕ть торкатись до них не бажано.
Ловчий птах, у розум╕нн╕ правов╕рних, ╓ безумовно чистою ╕стотою.
В╕н ма╓ право перебувати в житл╕ поряд з господарем. Отже "оскверняти"
птаха, напускаючи його на "нечистий" об'╓кт, не личить ╕ не можна.

* * Варто зазначити також, що на в╕дм╕ну в╕д б╕льшост╕ ╓вропейських кра╖н,
в Укра╖н╕ до цього часу законодавчо не регламентовано ╕ не обумовлено
полювання з ловчими птахами. Для ц╕╓╖ мети нав╕ть не вид╕лено належних
уг╕дь, не розписан╕ терм╕ни ╕ об'╓кти полювання.
На противагу одному з найб╕льш еколог╕чних ╕ найдревн╕ших вид╕в
мисливства, котрий фактично залиша╓ться поза законом, дозволя╓ться
полювати з багатозарядними, автоматичними, надпотужними видами
озбро╓ння загот╕вельного характеру.