|
Навряд чи є хтось серед славетних мисливських письменників минулого, щоб не висловився з приводу відмінності способу полювання сокола та яструба.
Питання, хто кращий: сокіл чи яструб - нерідко було предметом численних дискусій та темою суперечок протягом тривалих зимових вечорів. Однак, на серйозному рівні ця розмова могла вестись лише серед простого люду. Вищі сановні верстви давно зробили свій вибір ... звичайно на користь сокола. І чим більший за розмірами птах, чим він світліший, тим бажаніший для можновладців.
І дійсно! Хіба цікавились хлібом насущним ті, хто здатні заплатити за сокола велику суму грошей? Хіба бажали вони задовольнитись здобичливим ловом яструба і відмовитись від високого льоту сокола та ставки з піднебесних висот на жертву?
Чим міг яструб підкупити високого лицаря качкою, зайцем чи куріпкою за право сидіти на його руці?! Ні красиві золотаві очі, ні азартний лов навздогін, а ні здатність у скрутну хвилину нагодувати смачно печенею, не переважать бажання лицаря володіти соколом - чорноокою блискавицею!
Отже, яструб донині лишається трудівником і добувальником, а сокіл радісною розрадою душі.
Суттєвою вадою соколів є їх можливий відліт від господаря. При цьому, якщо яструб не відлітає на далеку відстань, то сокіл здатен за кілька годин подолати сотні кілометрів. І марно шукати його в ближніх околицях. Ось чому соколярі минулого повинні були мати доброго коня, а сучасний любитель повинен обов'язково оснастити свого птаха радіопошуковим маяком, мати чутливого приймача і автомобіль.
Як свідчать знавці соколярської справи, сокіл в якого вкладено багато сил і енергії, через кілька хвилин після напуску, відчувши вперше після виноски свободу вільного польоту, може назавжди щезнути в небі. Саме тому навіть добре оснащений сучасним обладнанням любитель не гарантований від несподіванок.
Інша справа яструб - він рідше покидає свого господаря, але якщо це й станеться, не варто одразу впадати у відчай. Птаха недмінно треба шукати. Як свідчить практика київських соколярів, свого пернатого улюбленця, якщо він того вартий, після наполегливих пошуків нерідко вдається повернути навіть якщо він не був оснащений дорогою та складною системою радіопошуку.
Основна специфіка яструба в тому, що він має в'юнкий політ бо по природі своїй є мешканцем лісу. Його політ маневрений і це є великою перевагою над соколом. Це дає йому можливість ловити здобич на спринтерській дистанції. На відміну від сокола, окрім дзвоників та опутців, він не потребує ніякої амуніції. Полювання з ним доступне і пішому, і вершнику, і навіть без собаки. До того ж яструб універсальний птах. Йому доступний одночасно і заяць і качка. Власник яструба, живучи у великому місті, може дозволити собі суто спортивне полювання "по черні" - тобто виходячи із необхідності тренінгу або ж просто із задоволення напускати і тренувати птаха у нагоні, добуваючи грачів, ворон або галок. З соколом, нажаль це неможливо. Для нього специалізація має бути більш вузькою.
Важливим є те, що яструб не вимагатиме від соколяра таких суттєвих витрат часу, терпіння при навчанні, а потім при утриманні та полюванні. Добра самка після нетривалого, але ретельного і правильного періоду виноски може показати чудові якості в добуванні зайців або качок, якщо для цього соколяр прикладе чимало зусиль і знайде правильні відповіді на загадки, котрі задасть йому птах. Згодом соколяр буде винагороджений птахом за те, що перевагу було віддано саме йому. Протягом тривалого часу з ним можна буде полювати, отримуючи чимале задоволення.
Як свідчать західні джерела, соколярі Німеччини, Нідерландів, Угорщини вдало полюють з великим яструбом протягом багатьох років.
Досить важливим для майбутнього полювання є вибір птаха за статтю. Загальновідомо, що у пернатих хижаків самки мають суттєво більші розміри, ніж самці. Однак, найважливішим є те, що лапи самок мають також більші розміри ніж у самців. З найдавніших часів досвідчені соколярі з наймолодшого віку птаха визначали потенційну якість майбутнього пернатого ловця за морфологічними ознаками - за так званою єм'ю - розміром між кінчиками кігтів. Тобто, особина із значною відстанню між кігтями (єм'ю), потенційно здатна більш ефективно та вправно ловити і що найбільш важливо, міцно утримувати здобич.
Отже, якщо мисливець бажає полювати на відносно невеличких птахів (дрозди, шпаки, куріпки) - краще брати самця. Виховання самця ловчого птаха з метою протидії птахам-шкідникам, котрі восени виїдають дозрілий урожай ягід, є досить доцільним. Самці, як правило, мають більш маневрений політ, здатні ефективно на короткій відстані наздогнати дрібних птахів.
В Європі останні роки віддається перевага саме полюванню з самцями великого яструба на дрібних пернатих шкідників. На осінніх прольотах птахи велетенськими зграями нападають на сади, виноградники, грядки суниць. Молодий, сильний та маневрений самець яструба дозволяє успішно захищати врожай черешень, вишень та інших ягідних культур, котрі нищаться та псуються в значній кількості велетенськими прольотними зграями шпаків, дроздів та горобців.
Якщо ж ставиться більш вагома мета - добувати зайців та качок - безумовно слід віддати перевагу самці.
|
Увага!
Готується до друку книжка з соколярства.
"Культура полювання з ловчими птахами в Україні-Русі від найдавніших часів". В ній викладено історичний матеріал, котрий вдалось зібрати протягом тривалого часу, наведено основні відомості з історії соколярства в країнах Європи та Азії від ІІІ до ХІХ тисячоліття, висвітлено цікаві факти. Видання містить історико-публіцистичні елементи, котрі на думку видавців та автора, роблять його цікавим, як для соколярів-початківців, так і для любителів зі стажем.
Видання розраховане на любителів соколиного полювання, природолюбів та мисливців в широкому розумінні.
З метою отримати інформацію про потенційну необхідність такої книжки, вирішено провести опит потенційних читачів. Отримати книжку (сигнальний варіант) можна за умови попередньої оплати її собівартості (без отримання прибутку) та згоди написати короткого листа з викладом своїх вражень.
Бажаючі придбати сигнальний екземпляр видання можуть звернутись до редакції при умові надсилання конверта з маркою для відповіді.
252162, Київ-162, А/С 189; Рудю Миколі Павловичу.
|
