ISSN 0557≈5672. Рибне господарство. 1994. Вип. 48.
УДК 639.371.5 : 591.631.1 : 639.3.06 : 626.887

старші наукові співробітники Інститут рибного господарства УААН

ЕТОЛОГІЧНІ ТА МОРФОЛОГІЧНІ АДАПТАЦІЇ
ТОВСТОЛОБИКІВ ДО ТРОФІЧНОЇ ФУНКЦІЇ
В УМОВАХ САДКОВОГО УТРИМАННЯ ____________________________________________________________
Наведено результати спостережень за поведінкою товстолобиків в умовах
садкового утримання. Розглянуто поведінкову реакцію риб на зміну природної
кормової бази та механізми компенсації з метою оптимізації процесу живлення.

При розгляді можливості вселення товстолобиків у водойми різноманітних типів для підвищення рибопродуктивності очевидна залежність цих риб від рівня розвитку кормової бази. Особливі вимоги висуваються до тих водойм, де передбачається їх культивування в умовах садків.

Дослідження ефективності використання кормової бази товстолобиками показали широкий спектр складу споживаних ними кормів, а також відсутність суттєвих відмінностей у живленні садкових особин і тих, які мешкають в умовах вільного нагулу (Лупачова Л.І. та ін., 1982; Лупачова Л.І., Балтаджі Р.А., Бортник А.Ф., 1984). Це дозволяє припустити, що дані види мають певні адаптаційні механізми, які оптимізують живлення при нестачі кормових організмів у замкненому просторі садків та компенсують відсутність можливості активного руху у пошуках ділянок акваторії з високою концентрацією природного корму.

Методика досліджень. Дослідження проводили у 1986-1993 рр. на водоймах-охолоджувачах Зміївської та Бурштинської ДРЕС на базі рибоцехів "Лиманський" та "Бурштин" Харківського та Івано-Франківського облрибокомбінатів. Матеріалом були різновікова молодь, а також дорослі особини білого то строкатого товстолобиків, яких вирощували в садках в моно- та полікультурі з великоротим буфало.

Результати досліджень. З моменту підрощування личинок в плавучих садках як білий, так і строкатий товстолобики виявляють схильність до рухів по колу уздовж стінок садків. У міру росту риб така поведінка не зникає і навіть стає більш впорядкованою.

Особливо активний рух по колу спостерігається ранньою весною у чотирирічних особин в період завершення статевого дозрівання з підвищенням температури води до 15╟С, а також у збережених плідників після відбору статевих продуктів і повернення їх до садків. У вказані періоди організм риб потребує активного споживання корму. У першому випадку це пов'язане з процесом завершення розвитку яйцеклітин до кондиційного стану на час початку нерестової кампанії. У другому випадку закономірне збільшення споживання корму викликане необхідністю витрат організмом риб значних ресурсів на закладання нової генерації яйцеклітин і розвиток вже сформованої. Активний процес структурних змін статевої залози самок вимагає суттєвих витрат енергії і синтезу необхідних речовин.

При розміщенні садкових ліній на ділянках акваторій з слабкою течією (нижче 0,05 м/сек), колові рухи товстолобиків створюють у центрі садка зону з від'ємним тиском. На периферії садка завдяки цьому утворюється зона надлишкового тиску, що саме спричиняє до утворення проточності. Вода, потрапивши в садок в нижній, центральній його частині, пройшовши уверх по спіралі, виходить через приповерхневу частину садка за зону руху риб. Внаслідок збільшення циркуляції води зростає надходження у садки природного корму (бактеріо-, фіто-, зоопланктону, детриту). Таким чином, можна припустити, що стимулом до впорядкованого руху товстолобиків у садках є створення активного обміну води і притоку корму одночасно з винесенням метаболітів. В даному випадку мова йде про теоретичне обгрунтування механізму утворення адаптації трофічного характеру. Рух личинок по колу уздовж стінок спостерігається як в садках, так і в басейнах. Але ні в якому з випадків, окрім специфічних умов садка, не може утворитись позитивного зворотного зв'язку, який би стимулював дану поведінку через забезпеченість кормом. При цьому генетичне обумовлена зграйна поведінка сприяє утворенню психорефлекторного зв'язку між рухом по колу і забезпеченням кормом, який зміцнюється у міру збільшення маси риб. Очевидна також залежність зростання інтенсивності водообміну у садку від збільшення маси риб і швидкості руху.

Описуваний механізм оптимізації трофічної функції товстолобиків в умовах садкового утримання цікавий також як елемент життєдіяльності, виходячи з якого певною мірою можна пояснити попередні результати по сумісному вирощуванню цьоголіток білого товстолобика і великоротого буфало при кількісному співвідношенні відповідно 2 : 1. У експериментах виявлено, що темп росту буфало в садках, де він вирощувався разом з білим товстолобиком, був на 43% вищим, ніж у варіанті монокультури. Відомо, що указані види розрізняються за спектром живлення. Великоротий буфало споживає переважно зоопланктон, а основним кормом для білого товстолобика є фітопланктон. У зв'язку з цим нами були відмічені відмінності у характері поведінки цих риб. Зграї буфало повільно рухались у товщі води всього об'єму садків.

Збільшення водообміну в садках за рахунок інтенсивних колових рухів товстолобиків паралельно з винесенням метаболітів підвищувало рівень трофності в садках по зоопланктону. В результаті цьоголітки буфало отримували можливість постійно задовольняти свої харчові потреби, не лімітуючи при цьому білих товстолобиків, у яких також спостерігалось збільшення кінцевої маси в середньому у порівнянні з контролем (монокультура) на 8-10 %.

Окрім вищеописаних біологічних особливостей, у садкових товстолобиків в зимовий період при зниженні рівня розвитку кормової бази спостерігалась поява морфологічних утворень м'яких тканин на нижній щелепі у вигляді соскоподібних виростів з ознаками незначного механічного пошкодження поверхні. Досить яскраво означені вказані зміни у риб в садках, розташованих на лініях, віддалених рід місця скиду теплих вод електростанції, обумовили низьку концентрацію у воді корму. Причина появи даних морфологічних утворень, вірогідно, обумовлена переходом риб на споживання органічних обростань капронової делі садків. Характерні рухи щелеп риб, направлені на зчищання обростань, обумовлюють виникнення вгаданих утворень, як елементів, що, вірогідно, оптимізують сам процес. Є всі підстави вважати, що дані, утворення щелепного апарату не є наслідком механічного впливу безпосередньо на тканини. В такому разі мова могла б іти лише про травму, яка не може мати закінченої, ідентичної форми, що одночасно виникає і зникає у великої кількості особин. Ця обставина дозволяє припустити, що характерна форма утворень пов'язана зі специфікою виконуваних рухів і функцій в той час коли єдиним доступним кормом є наноси органіки і водорослеві обростання делі. При збільшенні концентрації корму соскоподібні вирости нижньої щелепи вникають риби переходять на активний рух по колу уздовж стінок садків і споживанню характерного корму. У міру дальшого розвитку кормової бази до рівня, що перевищує можливість його утилізації рибами, колові рухи, які спричинюють проточність, припиняються через відсутність біологічної доцільності. Це обумовлено тим що при достатній концентрації корму, навіть якщо риба знаходиться в статичному положенні, ефективність роботи надзябрового апарату у повній мірі задовольняє потреби живлення. Слід також вказати, що при наявності течії, більшої за 0,2 м/сек., товстолобики припиняють концентричні рухи і відфільтровують корм при мінімальних витратах енергії на орієнтацію тіла відносно течії. Висновки. Таким чином, є підстави вважати, що доцільність описаних адаптацій знаходиться в прямій залежності від рівня розвитку кормової бази, або повної відсутності характерного корму.

БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК

1. Лупачева Л. И., Балтаджи Р. А., Бортник А. Ф. Использование естественной кормовой базн при индустриальном методе вмращивания производителей белого й пестрого толстолобиков на теплих водах//Тез. докл. Всесоюз. конф. по созда-нию естеств. кормовой бази для повншения продуктивности рнбоводства, сент. 1984 г. М., 1984.≈С. 149≈150.

2. Первые сведения о питаний белого толстолобика в садках на водоеме-охладителе
Змиевской ГРЕС / Л. И. Лупачева, Р. А. Балтаджи, А. А. Лисенко й др. //
Тез. докл. респ. науч.-практ. конф. по внедрению интенсивннх форм ведення рыб.
хоз-ва внутрен. водоемов УССР.≈ К., 1982.≈ С. 110≈111.

Одержано редколегією 3.09.93.

Приведеные результати наблюдений за поведением толстолобиков в условиях
садкового содєржания. Рассмотреньї поведенческие реаг.ции рыб на изменение
естественной кормовой бази й механизми компенсацію с целью опгимизации
процесса питаная.

(С) Рудь М. П., Третяк О. М., 1994