Губить рибу не пиво...

Три кити, що знищують наш рибний ст╕л

Борислав ЛЕСЬК╤В
Фото Миколи РУДЯ

М╕й сус╕д страшенно любить рибу. Ран╕ше в╕н ╖╖ купував, а тепер ус╕ вих╕дн╕ рибалить на
озерах - з учительсько╖ зарплатн╕ важко вид╕лити зайву гривню на нед╕льну юшку.
╤, повернувшись з др╕б'язковим уловом, з╕тха╓ за минулим, коли м╕г дозволити соб╕ рибн╕
страви нав╕ть у будн╕.

Ран╕ше риби було багато ╕ вона була дешевою: к╕лограм коштував десь удв╕ч╕ менше за к╕лограм м'яса. Звичайно, дозволити соб╕ осетр╕в м╕г далеко не кожен, але хека чи скумбр╕╖ вистачало на вс╕х. Сьогодн╕ з широкого асортименту давн╕х час╕в для перес╕чного пролетаря чи ╕нтелектуала залишились доступними х╕ба що к╕лька
та тюлька. Н╕, риба не зникла. Просто ц╕ни на не╖ стали дуже кусючими. Звичайний хек, скаж╕мо, кошту╓ у п╕втора разу дорожче за свинину.
Кажуть, ц╕на п╕днялася, бо риби таки стали ловити менше. Минулор╕чний вилов склада╓ лише п'яту частину в╕д р╕вня вилову 70-х. ╤ не скажеш, що господарства розледащились. Просто багато не наловиш, коли корабл╕ стар╕ ╕ ╖х весь час доводиться ремонтувати. А ще й с╕т╕ у поганому стан╕, та паливо дороге. Аби добути грош╕, треба продати рибу. А щоб продати ╖╖ багато, треба багато зловити. Замкнене коло. А до того ще - загрозлива еколог╕чна ситуац╕я, в╕дсутн╕сть штучних корм╕в, розгул браконь╓рства. Ось, зда╓ться, основн╕ три кити, що гублять нашу рибу.

Сьогодн╕ в Укра╖н╕ працю╓ значно менше промислових п╕дпри╓мств, ан╕ж 10 рок╕в тому. Це лихо ма╓ ╕ позитивн╕ насл╕дки: р╕зко зменшився обсяг шк╕дливих викид╕в у довк╕лля. Здавалося б, еколог╕чна ситуац╕я мала пол╕пшитися. Але вона й надал╕ залиша╓ться б╕льш н╕ж складною. Частково "завдячуючи" тор╕шн╕м гр╕хам, частково - внасл╕док почаст╕лих авар╕й. Спершу про моря. Щороку в Чорне море водокористувач╕ скидають 61,6 тис.т шк╕дливих в╕дход╕в. Удв╕ч╕ б╕льше в Азовське - 148 тис. Не менше вимивають дощ╕ з отру╓них прибережних ╜рунт╕в. Для прикладу, земля в околицях Севастополя, за даними ╤нституту м╕неральних ресурс╕в Академ╕╖ наук Укра╖ни, майже всюди насичена свинцем, гранично допустим╕ концентрац╕╖ якого перевищен╕ у 1,5-4 рази. Вм╕ст ртут╕ у багатьох м╕сцях взагал╕ аномальний, б╕льший за норму у 65-68 раз╕в. Додаймо ще пер╕одичн╕ прориви канал╕зац╕йних колектор╕в, з яких у бухти потрапляють сотн╕ тисяч кубометр╕в неочищених сток╕в, ╕ картина морсько╖ еколог╕╖ вимальову╓ться справд╕ гн╕тюча. Але це ще кв╕точки. Викиди у Чорне ╕ Азовське моря складають лише 6,5% в╕д загально╖ к╕лькост╕. ╤нш╕ 90 з лишком припадають на внутр╕шн╕ водойми. Найг╕рша ситуац╕я, зрозум╕ло, у промислових областях сходу. До тр╕йки л╕дер╕в серед забруднювач╕в внутр╕шн╕х водойм входять Донецька (1534 тис.т), Луганська (391 тис.) ╕ Дн╕пропетровська (327 тис.) област╕. Остання знаменита ще й тим, що ╓ найб╕льшим забруднювачем Дн╕пра та його басейну. Розм╕щен╕ в рег╕он╕ п╕дпри╓мства викидають в атмосферу в середньому за р╕к 900 тис. т шк╕дливих речовин, як╕ так чи ╕накше повертаються у землю та м╕сцев╕ водойми. Кр╕м того, безпосередньо у р╕чки та озера скидають 1800 млн. кубометр╕в ст╕чних вод за р╕к. Вижити у таких умовах п╕д силу далеко не кожн╕й рибин╕. Проте й на такому безрад╕сному тл╕ ╓ факти просто приголомшлив╕. Скаж╕мо, р╕чка Грузська у Донбас╕, яку називають "наймертв╕шою в Укра╖н╕". Мертвою ╖╖ зробили ст╕чн╕ води ВАТ "Мак╕╖вський коксох╕мзавод". Еколог╕чна перев╕рка виявила еревищення допустимо╖ концентрац╕╖ фенол╕в у тисячу раз╕в. Б╕льше у р╕чц╕ н╕хто не живе. Варто згадати ще одну "мертву р╕ку" - Тису, що прот╕ка╓ територ╕╓ю Укра╖ни лише к╕лометр╕в 40, але справно годувала рибою мешканц╕в Закарпаття. Авар╕я на румунськ╕й золотодобувн╕й шахт╕ викинула в р╕чку 100 тис. куб. м води з ц╕ан╕дом. В Укра╖н╕ катастрофа зачепила не т╕льки закарпатц╕в. З Тиси ц╕ан╕д потрапив у Дунай, в т. ч. й у його укра╖нську частину, а дал╕ - до Чорного моря. В обох р╕чках забруднена вода знищила до 90% планктону, яким харчувалися товстолобики, судаки ╕ соми. Мертвий планктон, у свою чергу, розкладаючись, вдруге отру╖в воду. Загальних збитк╕в в╕д авар╕╖ не п╕драховано й дос╕. Менш резонансних, але не менш вбивчих катастроф не зменшу╓ться щороку в Укра╖н╕. Хоча ╕ стверджують, що статистика зна╓ все, але точн╕ втрати рибного господарства в╕д цих еколог╕чних м╕н╕-апокал╕псис╕в нав╕ть вона неспроможна назвати. В╕домо ╕нше: на оздоровлення б╕осфери лише Чорного ╕ Азовського мор╕в необх╕дно не менше м╕льярда гривень. А на внутр╕шн╕ водойми - в десятки раз╕в б╕льше. Грошей цих, як читач, мабуть, здогаду╓ться, вид╕ляти нема╓ найближчим часом з чого.

40% виловлено╖ в Укра╖н╕ риби припада╓ на внутр╕шн╕ водойми, 60 - на Чорне ╕ Азовське моря. Морську рибу природа году╓ сама. А ╕ншу доводиться п╕дгодовувати людин╕. Б╕льш╕сть пор╕д риб швидко набирають ваги, коли ╖м дають достатньо штучних корм╕в (лише товстолобики та б╕лий амур жир╕ють на травах). Для кожного виду риб ╕снують конкретн╕ рецепти комб╕корм╕в. Традиц╕йний ╖хн╕й склад - 40% зерна, 10-15 - рибного борошна ╕ прем╕кси (концентрован╕ в╕там╕нн╕ добавки для стимулювання росту). На кожен к╕лограм приросту риби потр╕бно витратити 3,5-4 кг штучних корм╕в. Так це й робилося донедавна. Однак п╕сля р╕зкого зростання ц╕н на зерно годувати рибу комб╕кормами стало невиг╕дно. А висок╕ кредитн╕ ставки не дозволяють рибним господарствам накопичити достатньо об╕гових кошт╕в, щоб закупити комб╕корми. Адже почати годувати потр╕бно навесн╕, а товарна риба над╕йде у реал╕зац╕ю т╕льки восени. Аби не залазити у боргову яму, б╕льш╕сть господарств вол╕ють вирощувати товарну рибу без п╕дгод╕вл╕ штучними кормами, використовуючи лише природну кормову базу ставк╕в: молюск╕в, ракопод╕бних, водор╕сть та все ╕нше, що риба може з'╖сти п╕д водою. Внасл╕док цього р╕зко меншають обсяги вирощування найц╕нн╕ших вид╕в: коропа, форелей та осетрових. Зам╕сть них у ставки запустили велику к╕льк╕сть рослино╖дних (б╕лий амур, строкатий ╕ б╕лий товстолобики). Вони споживають як м╕кроводорост╕, в╕д яких вода вл╕тку "цв╕те", так ╕ рог╕з, очерет, листя дерев. На перший погляд, вих╕д не з найг╕рших: м'ясо рослино╖дних за смаковими якостями схоже до м'яса коропа. А через ╖хню невибаглив╕сть можна було б заселити амурами ╕ товстолобами вс╕ укра╖нськ╕ водойми. Якби не одне але: не хочуть рослино╖дн╕ розмножуватися в наших умовах. Тому, аби ╖х виростити, весь процес проводять штучно. А штучна ╕нкубац╕я... вимага╓ немалих грошей.
Лише деяким рибгоспам вда╓ться трохи п╕дгодовувати рибу штучними кормами. Скаж╕мо, Сумське ВАТ завдяки в╕дпрацьован╕й та суворо дотримуван╕й технолог╕╖ ╕ дал╕ розводить короп╕в. Сумчани витрачають щороку близько 8 тис. т комб╕корм╕в, отримуючи натом╕сть б╕льше 2,2 т коропа з гектара. Тод╕ як по Укра╖н╕ з одного га "збирають" у середньому 0,45 т. Але цей приклад - р╕дк╕сний виняток. ╤нш╕ рибгоспи викручуються як можуть. Багато з них орендують земл╕ чи беруть земельн╕ над╕ли ╕ сам╕ вирощують зернов╕ культури. Або купують чи вим╕нюють в╕дходи харчово╖ промисловост╕.
Не можна сказати, що б╕дування рибно╖ галуз╕ н╕кого не хвилю╓. Розроблено ц╕лу низку ╕нвестиц╕йних проект╕в, щоб в╕дновити вирощування ц╕нних вид╕в риб: осетрових, форелей та канального сома. Передбачено виробництво в╕тчизняних та куп╕вля ╕мпортних комб╕корм╕в. Залишилися традиц╕йн╕ др╕бниц╕ - знайти необх╕дн╕ для цього кошти.

доведеться заплатити штраф. Таких штраф╕в за перше п╕вр╕ччя 2000-го нараховано на 1,1 млн. грн. Ут╕м, шкоди таке "браконь╓рство", на в╕дм╕ну в╕д навмисного, приносить небагато. Справжн╕ браконь╓ри полюють на рибу с╕тями, або й чимось серйозн╕шим - електрикою чи динам╕том. С╕т╕ все-таки пор╕вняно гуманний зас╕б: ╕ др╕б'язок залишають у вод╕, й ╕ншим мешканцям водойм майже не шкодять. А от динам╕т - смертоносний для всього живого у ставку чи р╕чц╕. До того ж, з убито╖ ним п╕д водою риби на поверхню сплива╓ максимум 30 в╕дсотк╕в. Решта лиша╓ться на дн╕.
Щоправда, в останн╕ роки динам╕т почина╓ втрачати популярн╕сть. Дешевше "порибалити" за допомогою електрики. Спос╕б теж не з найгуманн╕ших. При сильному струм╕ загинути може вся риба водойми, а малькам вистача╓ ╕ слабенького. Не дивно, що у багатьох укра╖нських ставках риба за допомогою "електрик╕в" зникла повн╕стю. А загальн╕ збитки в╕д браконь╓рства лише за половину ц. р. склали 811 тис. грн.Побороти браконь╓рство непросто. Когось спокуша╓ спортивний ╕нтерес, а когось ╕ грошова скрута - ╕ таких ста╓ все б╕льше. До того ж браконь╓рять, як правило, уноч╕, у тихих глухих м╕сцях. А б╕ля кожного ставка охорони не поставиш. Риб╕нспектор╕в не так уже й багато, та й особливого ентуз╕азму при нин╕шньому ф╕нансуванн╕ чекати в╕д них год╕. ╤ навряд чи ситуац╕я кардинально зм╕ниться найближчим часом. Тож потр╕бно шукати ╕нших шлях╕в. Наприклад, зб╕льшення приватно╖ частки рибного господарства, зокрема, шляхом передач╕ н╕чийних ставк╕в у власн╕сть працьовитим господарям. Зиску, держав╕, можливо в╕д цього й н╕якого, та хоч св╕жо╖ рибки на прилавках додасться.
З якого боку до проблеми не берись - висновок ╓диний: рибне господарство (як, зрештою, й сотн╕ ╕нших) у занепад╕. Насамперед тому, що н╕кому до нього нема╓ д╕ла. Державн╕ д╕яч╕ перейнят╕ глобальн╕шими проблемами, потенц╕йн╕ ╕нвестори особливого зиску не бачать. Отож ╕ виходить, що на господарств╕ залишаються окрем╕ фанатики та... браконь╓ри. Лише вони сьогодн╕ дбають про те, щоб на наших столах була риба - кожен у св╕й спос╕б, звичайно. Прикро лише, що других ста╓ все б╕льше, а перших все менше.