Шановнi колеги!
Для кожнойi областi можна розробити аналогiчну програму.
I виконати можна буде, якщор на це буде воля.
Треба вимагати вiд обласних та мiсцевих Рад передбачати в бюджетах
кошти на заходи енергозбереження та розвиток альтернативнойi
енергетики.
Сергiй Федоринчик, керiвник iнформцентру УЕА "Зелений свiт"
--------------------------------------------------------------

Концепцiя програми енергозабезпечення районiв Черкасько╖ областi

Енергетика - базова галузь, вiд яко╖ у найбiльшiй мiрi залежить ефективнiсть економiки та забезпечення вимог розвитку соцiально╖ сфери. Фiнансова криза, криза неплатежiв в Укра╖нi зумовлюють неякiсне енергопостачання споживачiв, великi збитки у виробничiй сферi, незадовiльне поповнення державного i мiсцевих бюджетiв, а в кiнцевому результатi - зниження житт╓вого рiвня населення. Усi недолiки в енергозабезпеченнi економiки i населення Укра╖ни викликанi дефiцитом енергоносi╖в власного видобутку, пiдвищенням цiн на них на свiтовому ринку, недосконалою структурою економiки, низькою культурою
енергоспоживання. За цих обставин проблема енергозабезпечення споживачiв Украiни може бути розв'язана за рахунок впровадження енергоефективних (енергоощадних) технiки i технологiй та широкомасштабного використання нових (нетрадицiйних) i поновлюваних джерел енергi╖ (НПДЕ). Заходи щодо енергоощадностi в рiзних регiонах залежно вiд клiматичних i виробничих умов дуже рiзноманiтнi i мають визначатися окремо для кожного району, галузi чи пiдприiмства, тодi як заходи щодо використання НПДЕ повсюдно можуть здiйснюватись за такими напрямами: вiтроенергетика, мала гiдроенергетика, мiсцевi види палива, сонячна енергетика, використання енергi╖ довкiлля та вторинних енергоресурсiв. Однак при визначеннi заходiв щодо використання НПДЕ мають обов'язково враховуватися регiональнi клiматичнi та виробничi вiдмiнностi.
З огляду на зазначене, основний змiст робiт з впровадження НПДЕ в районах Черкасько╖ областi поляга╓ в наступному. Вiтроенергетика. Впровадження вiтроенергетично╖ технiки буде здiйснюватись у трьох напрямах. Найпростiший варiант - органiзацiя виробництва та експлуатацi╖ вiтрового механiчного приводу, вiтроустановок типу <Ромашка>. Цi багатолопатевi вiтроустановки досягають розрахункових параметрiв продуктивностi (потужностi) при швидкостi вiтру в межах 4-5 м/с i завдяки цьому вони можуть застосовуватися у будь-якому регiонi для водопiдйому, а також для приводу соломо- чи силосорiзок, млинiв, компресорiв. Споживачами цi╓╖ технiки мають бути фермери, мелiоративнi, сiльсько-, рибо- i водогосподарськi та iншi пiдпри╓мства. Таких суб'╓ктiв господарювання в Укра╖нi нарахову╓ться нинi в межах 80-100 тисяч. Якщо врахувати, що середня потужнiсть таких вiтроустановок становить близько 1 кВт, то при середнiй потребi в них на одне господарство у кiлькостi лише 2 штуки, загальна потреба по Укра╖нi обчислю╓ться у 160-200 тис. штук.

Вартiсть однi╓╖ установки в середньому ма╓ становити 600-800 дол. США, що зробить ╖х доступними для широкого кола споживачiв, тобто забезпечить ╖х збут. Виробництво тако╖ вiтротехнiки доступно для будь-якого машинобудiвельного пiдприiмства. Одночасно з налагодженням виробництва цi╓╖ технiки потрiбно створювати сервiснi структури для ╖╖
монтажу i ремонту. Другий напрям впровадження вiтротехнiки - органiзацiя виробництва, монтажу, налагодження та експлуатацi╖ вiтрових електрогенеруючих установок (ВЕУ) потужнiстю 20 кВт, що працюють переважно паралельно з електромережею нацiонально╖
енергосистеми. Вибрана потужнiсть - 20 кВт ╓ тi╓ю межею, що дозволя╓ здiйснювати безпечну експлуатацiю ВЕУ без створення додатково╖ iнфраструктури (ЛЕП, трансформаторнi пiдстанцi╖). Вартiсть тако╖ ВЕУ, 8000 дол. США, робить ╖╖ доступною для укра╖нського споживача та привабливою для експорту в СНД, насамперед у Молдову, Грузiю, Прибалтику.

Технiка розрахована на досягнення номiнально╖ потужностi при швидкостi вiтру 8,5-9,0 м/с. Завдяки цьому в регiонах Укра╖ни iз середньорiчною швидкiстю 4,0 м/с вона забезпечить генерування 40000 кВт*год/рiк i окупнiсть за 6-7 рокiв, а в регiонах, де середньорiчна швидкiсть становить 6,0 м/с, вона забезпечить генерування 80000 кВт*год/рiк i окупнiсть за 4-5 рокiв. Для порiвняння: нинi в Укра╖нi випуска╓ться ВЕУ USW 56-100 потужнiстю 107,5 кВт, яка в умовах Криму забезпечу╓ генерування 40000-50000 кВт*год/рiк. Це кращi показники цього типу ВЕУ в Укра╖нi. Кошту╓ ВЕУ USW 56-100 62.000 дол. США. Для ╖╖ роботи необхiдно створювати додаткову iнфраструктуру. Сумарнi питомi вкладення становлять у цьому випадку 880 дол. США на 1 кВт встановлено╖ потужностi. Потреба у ВЕУ потужнiстю 20 кВт в Укра╖нi обчислю╓ться у 100000-150000 шт. ╥╖ основнi споживачi - фермери, сiльськогосподарськi пiдпри╓мства.

Органiзацiя серiйного виробництва таких ВЕУ можлива на будь-якому пiдпри╓мствi машинобудiвельного чи електроремонтного профiлю. Третiй напрям впровадження вiтроенергетично╖ технiки - спорудження та експлуатацiя мережних ВЕУ потужнiстю понад 600 кВт на територii кожного району областi (при кожному виробничому пiдроздiлi районних електромереж, якi в змозi забезпечити технiчно грамотну експлуатацiю таких ВЕУ).

Кiлькiсть ВЕУ визнача╓ться для кожного району, виходячи iз потреби покриття рiзницi навантаження мiж годинами <пiк> та <нiчного провалу>. Залежно вiд обсягiв енергоспоживання району потрiбна кiлькiсть ВЕУ потужнiстю 600 кВт може становити вiд 1 до 10 штук. Для тако╖ кiлькостi ВЕУ у будь-якому районi можна вiдшукати площадки iз задовiльним для ╖х роботи вiтропотенцiалом, оскiльки цi ВЕУ потребують
значно бiльших швидкостей вiтру: номiнальну потужнiсть вони досягають при швидкостi (на вiсi вiтротурбiни) 11,5-13,5 м/с. За багаторiчними даними середньорiчна швидкiсть вiтру на площадцi метеостанцi╖ <Христинiвка> становить 4,3 м/с.

ВЕУ потужнiстю 600 кВт комплектуються вежами висотою 50-80 м, що дозволя╓ очiкувати середньорiчно╖ швидкостi вiтру на вiсi вiтротурбiни вiд 5,7 м/с до 6,0 м/с i вiдповiдного генерування електроенергi╖ в обсягах вiд 1,0 до 1,6 млн кВт*год/рiк, що забезпечить окупнiсть цi╓╖ технiки в межах 10-12 рокiв. ВЕУ потужнiстю 600 кВт - надзвичайно складна технiка i можливостi осво╓ння ╖╖ виробництва на пiдпри╓мствах
Черкасько╖ областi необхiдно вивчати окремо. Експлуатацiю та частково сервiс цих ВЕУ ма╓ здiйснювати персонал РЕМ. Для повномасштабного сервiсу ВЕУ необхiдно створити спецiалiзовану органiзацiю.

Вiтроелектричнi установки, що будуть експлуатуватись на територi╖ областi, наближенi до споживача, дозволять сутт╓во (на 2-4 %) скоротити втрати в електромережi, що дасть значний додатковий економiчний ефект для держави та прибуток для обленерго. З огляду на зазначене, держава та обленерго мають сприяти спорудженню цих децентралiзованих енергооб'╓ктiв (наприклад брати фiнансову участь у ╖х спорудженнi).

Мала гiдроенергетика в Черкаськiй областi ма╓ розвиватися в напрямi вiдновлення малих ГЕС, побудованих у 50-тi роки, та в спорудженнi нових малих ГЕС. В обох випадках будiвництво малих ГЕС ма╓ здiйснюватись на базi сучасно╖ технiки з повною автоматизацi╓ю роботи МГЕС, тобто за варiантом безлюдно╖ експлуатацi╖ з комп'ютерним
контролем та управлiнням. Основна кiлькiсть МГЕС на територi╖ Черкасько╖ областi ма╓ працювати паралельно електромережi з навантаженням виключно в години <пiк>. В решту часу здiйсню╓ться накопичення запасу води. В рядi районiв областi МГЕС можуть працювати в режимi гiдроакумулюючо╖ електростанцi╖, для накопичення запасу води
для яких можуть застосовуватися вiтровi водопiдйомнi установки та електронасоси, що закачуватимуть воду з нижнього водоймища у верхнi в години <нiчного провалу> за пiльговим тарифом.

Мiсцевими видами палива в Черкаськiй областi можна вважати бiомасу, тобто вiдходи сiльського господарства (солома, бадилля та кошики соняшникiв, вилущенi качани кукурудзи) та лiсопаркових господарств (сухостiй, обрiзь деревини) та бiогаз. Бiомасу можна спалювати в котельних для отримання тепла (гарячо╖ води), а також використовувати для отримання генераторного газу, що на 80-100 % може замiнити моторне пальне для дизельних ТЕЦ.
Найбiльш поширеними будуть дизельнi ТЕЦ з потужнiстю електрогенератора 25 кВт та 50 кВт, якi можуть використовуватись для покриття пiкових навантажень фермерських господарств та сiльських населених пунктiв. Дизельнi ТЕЦ бiльшо╖ потужностi можуть використовуватись в районних центрах областi та на промислових пiдпри╓мствах. Для комплектацi╖ цих ТЕЦ можна використовувати вiтчизнянi дизельнi електростанцi╖, а
газогенераторнi установки можуть вироблятися пiдпри╓мствами областi. Дизельнi ТЕЦ, як ВЕУ та МГЕС, мають працювати паралельно з електромережею. Робота в режимi ТЕЦ дозволить ефективнiше (у 1,5-2 рази) використовувати енергiю спалення палива. В години, коли не буде потреби генерувати електроенергiю, дизель може приводити в дiю
тепловий насос, завдяки чому здiйснювати теплопостачання житлових та виробничих примiщень.

Надзвичайно великим ресурсом для енергозабезпечення сiл може бути бiогаз, отриманий анаеробною переробкою гною та iнших органiчних вiдходiв в метантенках. При нормальному розвитку економiки i особливо сiльського господарства в Укра╖нi для забезпечення родючостi грунтiв потрiбно мати стадо велико╖ рогато╖ худоби (ВРХ) у 40-60 млн голiв, що може забезпечити сировини для отримання 12-16 млрд куб. м бiогазу.
Цi╓╖ кiлькостi бiогазу достатньо для забезпечення побутових потреб в газi сiльського населення (опалення, приготування ╖жi) та частково для роботи дизельних ТЕЦ. Обладнання для виробництва бiогазу може випускатись заводами Черкасько╖ областi. Окрiм ВРХ Укра╖на з часом наростить поголiв'я свиней. Гнiй iз свиноферм без обробки шкiдливий для грунту (i питно╖ води). Пiсля його обробки в метантенках вiн ста╓
нешкiдливим корисним добривом.

Для отримання бiогазу можна ефективно використовувати також курячий послiд, свiжу зелену бiомасу (бур'яни) та iншi вiдходи (наприклад, м'ясокомбiнатiв, шлами очистки каналiзацiйних стокiв).
Серед iнших мiсцевих видiв палива необхiдно мати на увазi можливiсть i необхiднiсть використання горючих побутових i промислових вiдходiв. Теплопостачання об'╓ктiв за рахунок використання НПДЕ може здiйснюватись шляхом спалення в котлах та у дизельних ТЕЦ мiсцевих видiв палива, утилiзацii енергii сонячного випромiнювання, вилучення за допомогою теплових насосiв теплово╖ енергi╖ iз навколишнього середовища (грунту, грунтових вод, рiк, озер, водойм, атмосферного повiтря) та iз теплових скидiв промислових та iнших пiдпри╓мств.
Для утилiзацi╖ енергi╖ сонячного випромiнювання i створення високоефективних систем лiтнього гарячого водопостачання у Черкаськiй областi можна налагодити серiйне виробництво сучасних сонячних колекторiв. Потреба в колекторах тiльки в Черкаськiй областi перевищу╓ 1 млн кв. м. В iмпортi сучасних дешевих сонячних колекторiв
зацiкавлена Молдова. Тепловi насоси серiйно випускаються в Укра╖нi. Для монтажу i сервiсу сонячно-колекторних i теплонасосних систем теплопостачання необхiдно створити пусконалагоджувальнi дiльницi.

КОРОБКО Борис Павлович, заступник директора державного науково-дослiдного та проектно-конструкторського Iнституту Нетрадицiйно╖ Енергетики та електротехнiки Мiненерго 253094, м.Ки╖в, вул.Червоногвардiйська, 20А; тел.044/551-6632,факс.551-66-62;
--
Serghiy M. Fedorynchyk <fedoryn@grworld.freenet.kiev.ua>,
Director of Zeleny Svit Informational Centre,
Ukrainian Environmental Association "Zeleny Svit" (Green World)
Post address: post box 449, Kyiv-1, 01001, Ukraine;
Phone (380-44) 456-3435, fax connected manually on request