Шановнi колеги!
Додаються витримки з дуже цiкавого мiжнародного документу. Вiн стосується як екологiчної полiтики в Українi, так i безпосередньо участi громадськостi в нiй, та навiть i дiяльностi Громадських Рад при Мiнекобезпеки та його обласних управлiннях. Український переклад цих матерiалiв зробила та люб`язно надала менi для поширення органiзацiя "МАМА-86".
Серед того, що написано, є приємнi речi i не дуже. Серед неприємних є об`єктивна i корисна критика, а є i спiрнi речi, i навiть фактичнi помилки. Наприклад в Українi громадських екологiчних органiзацiй набагато бiльше, нiж 100.
Всупереч сказаному в текстi, Українське географiчне товариство, Українське ботанiчне товариство та Українське товариство охорони птахiв не знають за собою практики АВТОМАТИЧНОЇ пiдтримки полiтики Мiнекобезпеки. Також членам Громадської Ради не вiдомо жодного факту, коли б дiяльнiсть Ради ЗАВАЖАЛА контактам з Мiнекобезпеки тих НУО, якi не входять до Ради. Якщо Ви про такий факт чи факти знаєте, повiдомте, будь ласка.
А поки що члени Громадської Ради хочуть з`ясувати у шановних експертiв Європейської Економiчної Комiсiї ООН, що саме вони мали на увазi, на якi факти спиралися. Мова не йде про якiсь обмеження експертiв у виборi джерел iнформацiї чи їх безперечного
права опитувати тих респондентiв, кого вони вважають за потрiбне. Аби це наближувало до iстини. Взагалi, згадка про громадськi Ради в мiжнародному документi - це висока честь. Чи вiдомо Вам про ще якусь громадську структуру в Українi, яка б удостоїлася обговорення в одному з органiв ООН?
Отже, давайте вивчати, обговорювати i покращувати практику взаємодiї НУО мiж собою та Мiнекологiї - щоб наступнi публiкацiї цього роду вiдобразили прогрес. Якщо вас цiкавлять Змiст та iншi роздiли цього огляду та вiдповiднi рекомендацiї - напишiть, будь ласка. Якщо буде можливiсть - пришлю.
Сергiй Федоринчик, керiвник iнформцентру УЕА "ЗС"
****************************************************************************
ОГЛЯД РЕЗУЛЬТАТИВНОСТI ЕКОЛОГIЧНОЇ ДIЯЛЬНОСТI В УКРАЇНI (роздiли 1.8 та 1.9)
ЗАТВЕРДЖЕНИЙ НА ЗАСIДАННI КОМIТЕТА ЕКОЛОГIЧНОЇ ПОЛIТИКИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ЕКОНОМIЧНОЇ КОМIСIЇ ООН 21.09.99.

1.8. НУО, громадське занепокоєння та участь громадськостi, освiта i iнформацiя.
Рiзноманiтнi закони передбачають участь громадськостi, але бiльшiсть з них не мають дiйсних процедур такої участi. Часто згадуваний приклад вмiщує стаття 11 Закону про екологiчну експертизу, яка проголошує участь громадськостi без забезпечення вiдповiдної процедури (див. вище). Значний iнтерес щодо участi громадськостi в екологiчнiй експертизi виник в зв"язку з суперечливим проектом завершення будiвництва ядерних енергоблокiв Х2/Р4. Незважаючи на повторнi запити iнформацiї, українськi офiцiйнi особи не залучили громадськiсть i продемонстрували обмеженiсть розумiння та iнтересу до того, що насправдi означає участь громадськостi. Україна вже ратифiкувала Еспоо Конвенцiю.
Незважаючи на те, що судовi процедури з питань охорони здоров"я i довкiлля є безплатними, лише незначна кiлькiсть громадян зробила юридичнi кроки, вважаючи, що їхнi права порушено.

Iснує близько 100 екологiчних НУО на Українi, бiльшiсть з них дiє на локальному рiвнi. При Мiнекобезпеки iснує Громадська Рада НУО. Вона має дорадчi функцiї i складається з представникiв 18 НУО нацiонального рiвня, тобто таких, що мають представництва щонайменше в 14 областях. Оскiльки члени колишiх наукових центрiв, таких як Iнститут геодезiї, Товариство ботанiкiв, Товариство гiдроекологiв, Товариство захисту птахiв, Географiчне товариство тощо, зараз стали НУО i часто автоматично подтримують полiтику Мiнекобезпеки, вiдчувається, що Рада не має повної незалежностi вiд уряду. Часто Рада навiть заважає контактам мiж Мiнекобезпеки та НУО, якi не входять до неї, пiдриваючи таким чином вплив НУО на процес прийняття юридичних i полiтичних рiшень.

На виконання рiшень Європейської Конференцiї мiнiстрiв охорони довкiлля в Софiї (1995) в Києвi створюється Регiональний екологiчний центр. Його метою є посилення участi громадськостi та сприяння мiжнародному та мiжрегiональному спiвробiтництву з екологiчних проблем. Орхуська конвенцiя була подана на розгляд для ратифiкацiї в Верховну Раду в травнi 1999 (див. Гл. 3).

Завдяки Чорнобильськiй катастрофi, громадська екологiчна активнiсть в Українi є все ще порiвняно високою, хоча громадська зацiкавленiсть у вирiшеннi екологiчних проблем знижується з огляду на складну економiчну ситуацiю. Цей тиск регулярно переважає екологiчнi проблеми.
Вiдповiдно до недавнiх опитувань, 21% громадян України вважає, що життя є "дуже поганим"; 39% думає, що життя "наближається до поганого", 80% опитаних, найвищий показник в Центральнiй i Схiднiй Європi, вiдчуває погiршення життя за останнi 5 рокiв. Серед найбiльш важливих проблем згiдно з опитуванням, "охорона довкiлля" займає 5-е мiсце пiсля здоров"я, кримiналу, бiдностi та цiн на продукти харчування. Проте 95% все ще вважають охорону довкiлля "важливою", а 80% навiть "дуже важливою".
Серед найчастiше згадуваних екологiчних проблем є забруднення повiтря (86%), забруднення питної води (86%), ядерна безпека (83%), вiдходи (81%), вирубка лiсiв (81%), зникаючi види тварин (68%), глобальне потеплiння (50%). Забруднення питної води (85%!), ядернi проблеми (82%!) та пестициди в харчових продуктах викликають найбiльше занепокоєння. Все це вказує на те, що незважаючи на бiльш високу,
порiвняно з iншими ННД, стурбованiсть громадськостi в Українi щодо широкого спектру екологiчних проблем, головна увага зосереджується на проблемах, якi можуть впливати на громадське здоров"я.

Вiдповiдно до Закону про охорону навколишнього природного середовища, доброзичливе ставлення до природи i екологiчний тренiнг спецiалiстiв буде полiпшено шляхом загальної неперервної i масштабної екологiчної освiти, починаючи з дошкiльних установ до загальної середньої, спецiальної та вищої освiти, а також курси з оновлення знань та пiдвищення квалiфiкацiї. Екологiчнi знання будуть обов"язковими для всiх посадових осiб, чия дiяльнiсть пов"язана з використанням природних ресурсiв або спричинює вплив на довкiлля. Спецiально визначенi вищi та спецiальнi освiтнi установи будуть забезпечувати тренiнг спецiалiстiв в галузi охорони довкiлля та використання природних ресурсiв з врахуванням громадських потреб.
Добре розвинута активнiсть на мiсцевому рiвнi, в школах i дошкiльних установах, часто iнiцiйована чи пiдтримувана НУО. Наприклад, науковцi й спецiалiсти-практики полтавської областi розробили iнтегрований природничий освiтнiй курс "Довкiлля", експериментальнi пiдручники i навчальнi матерiали, якi вiдображають екологiчнi проблеми. Цей курс введено в 28 школах областi. Успiшно проводяться щорiчнi
всеукраїнськi шкiльнi змагання "Моя Батькiвщина". В 1996 р. в них взяли участь 20 областей i м. Севастополь. Безкоштовний доступ до екологiчної iнформацiї, включаючи iнформацiю щодо якостi продуктiв харчування i товарiв народного споживання, гарантується Конституцiєю, як i право на поширення такої iнформацiї. Мiнекобезпеки зобов" язане щорiчно готувати й надавати ВРУ Звiт про стан навколишнього середовища в Українi (Звiт також перекладається на англiйську), а також надавати екологiчну iнформацiю зацiкавленим громадським i приватним iнституцiям. Крiм того, Мiнекобезпеки видає щомiсячний екологiчний бюлетень "Жива Україна" з питань охорони довкiлля, який друкує резюме англiйською мовою.

1.9. Висновки i рекомендацiї
З часу проголошення незалежностi Україна зробила значнi зусилля щодо впровадження сучасного екологiчного права i регулювання в головнi сектори охорони довкiлля. Проте, з часiв Радянського Союзу ще залишаються чинними деякi регулятивнi акти i не завжди зрозумiло, яке регулювання застосовується в конкретних випадках. Крiм того, деякi закони були введенi в дiю до прийняття нової Конституцiї. Тому немає певної визначеностi щодо дiї законiв радянських часiв та спiввiдношення до-конституцiйних законiв з новою Конституцiєю. Що стосується радянських регулятивних актiв, то термiн припинення їх дiї, тобто встановлення точної дати, пiсля якої вони не матимуть сили, пiдвищив би правову визначенiсть - що є важливою вимогою для всiх (включаючи економiчних) дiючих особ в країнi. До того, країни, що додержувалися практики визначення остаточного термiну, знайшли, що прийняття календарного плану розвитку правових iнструментiв дає додатковi переваги. Якщо i коли це необхiдно, регулятивнi акти можуть бути замiненi новими (українськими) до втановленої дати.

Рекомендацiя 1.1:
Має бути визначений термiн припинення дiї регулятивних актiв колишнього Союзу. Закони, розробленi до ухвалення Конституцiї мають бути критично переглянутi. Ефективне застосування законiв повинно бути визначено як прiоритет. Ухвалення НПДООС i "Основних напрямiв:", а також створення Нацiональної Комiсiї сталого розвитку стали важливими кроками в розвитку екополiтики та її iнтеграцiї в iншi стратегiї. Проте потрiбно встановити чiткi прiоритети щодо фiнансування програм для того, щоб запобiгти "часткового" фiнасування. Тобто, перелiк прiоритетiв має бути реалiстичним з точки зору наявних фiнансiв. До того зв"язки i спiвробiтництво мiж Мiнекобезпеки та iншими заiнтересованими мiнiстерствами i держкомiтетами видаються недостатнiми. В результатi iншi iнституцiї не надто зацiкавленi в процесi сталого розвитку i не дуже враховують вплив своїх стратегiй на довкiлля. В цьому вiдношеннi Нацiональна Комiсiя сталого розвитку має значний потенцiал в секторальнiй iнтеграцiї екологiчної i соцiально-економiчної полiтики.

Рекомендацiя 1.2:
В тiснiй кооперацiї з iншими мiнiстерствами i заiнтересованими соцiальними групами, НПДООС i "Основнi напрями:" мають бути переглянутi й уточненi з метою визначення чiтких прiоритетiв, цiлей i часових рамок в рiзних секторах охорони довкiлля. Див. також Рекомендацiю 3.1.
Iснує значна проблема спiвробiтництва всерединi самого Мiнекобезпеки, мiж Мiнекобезпеки та iншими мiнiстерствами, держкомiтетами i комiтетами ВРУ, а також мiж Мiнекобезпеки i регiональними i мiсцевими органами. Складнi i довгi процедури не сприяють спiвробiтництву в розробцi законодавчих проектiв.

Рекомендацiя 1.3:
Спiвробiтництво треба активно розвивати на всiх рiвнях, а процедури мають бути модернiзованi. Треба продовжувати обмiн думками мiж рiзними органами управлiння i зацiкавленими групами, залученими до законотворчого процесу; постiйнi контакти i спiвробiтництво мiж мiнiстерствами i iншими iнституцiями мають стати можливими без санкцiй Кабiнету Мiнiстрiв.

Дозволи видаються окремо для повiтряного i водного середовищ; не iснують дозволи на вiдходи. Така система, в порiвняннi з iнтегрованою дозвiльною системою, не сприяє повному вирiшенню екологiчних проблем на мiсцях. Впровадження екологiчного управлiння та аудита може стати потужним засобом для вирiшення проблем. Треба також провести дослiдження щодо паралельно дiючих iнспекцiйних iнституцiй з точки
зору їх економiчної ефективностi та модернiзацiї.

Рекомендацiя 1.4:
Екологiчний аудит промислових пiдприємств має стати придатною засадою для широкого розвитку iнтегрованої дозвiльної системи, яка включала б сферу повiтря, води та вiдходiв одночасно. Органiзацiя рiзних iнспекцiйних iнституцiй має бути переоцiнена з точки зору
спiльної економiчної ефективностi. Iснуюча система монiторингу занадто розпорошена: надто багато iнституцiй вiдстежують дуже багато забрудникiв i застарiлi станцiї використовують мало порiвняльнi методологiї. Часто рiзноманiтнi iнституцiї повиннi збирати тi самi данi, тому що вони не пiдлягають обмiну, оскiльки банки даних є несумiсними.

Рекомендацiя 1.5:
Мiнекобезпеки має посилити свою координацiйну дiяльнiсть щодо екологiчного монiторингу. Мають бути розвинутi повнi i когерентнi нацiональнi системи монiторингу, передумовою яких має бути гармонiзацiя систем даних i методологiй. Данi повиннi бути
систематизованi, iнтегрованi i пiдготовленi для управлiнських рiшень. Див. також Рекомендацiї 7.6, 8.2, 9.5, 10.5, 11.6.

НУО включають не лише незалежнi органiзацiї, а також i колишнi науковi iнститути, що пiдтримуються державою. Виявляється, що iснуюча Рада НУО не є достатньо репрезентативною для того, щоб бути єдиним партнером Мiнекобезпеки для громадських консультацiй. Внаслiдок Чорнобильської аварiї громадське екологiчне занепокоєння та iнтерес все ще вiдносно високi в порiвняннi з багатьма iншими країнами Центральної i Схiдної Європи, хоча охорона довкiлля не видається вершиною прiоритетiв з огляду на проблеми, пов"язанi з економiчною кризою. Дуже схоже на те, що Мiнекобезпеки може змiцнити свої позицiї в очах громадськостi, якщо досягне успiху в задоволеннi все ще високого громадського iнтересу до вирiшення екологiчних проблем. Хоча деякi закони передбачають участь громадськостi, у вирiшеннi екологiчних проблем вона є незначною, оскiльки вiдсутнi адекватнi процедури. Ратифiкацiя Орхуської конвенцiї є кроком у слушному напрямку, але вона не може замiнити процедурну базу для участi громадськостi в процесi прийняття рiшень.

Рекомендацiя 1.6:
Мiнеобезпеки має досягти повного контакту з усiєю спiльнотою НУО. Мiнекобезпеки має iнтенсифiкувати контакти з пресою. Громадськiсть треба заохочувати користуватися своїми екологiчними правами, i розробка процедур щодо участi громадськостi в процесi прийняття екологiчних рiшень має бути прискорена.
(переклад неурядової органiзацiї "МАМА-86")
--
Serghiy M. Fedorynchyk <fedoryn@grworld.freenet.kiev.ua>,
Director of Zeleny Svit Informational Centre,
Ukrainian Environmental Association "Zeleny Svit" (Green World)
Post address: post box 449, Kyiv-1, 01001, Ukraine;
Phone (380-44) 456-3435, fax connected manually on request