Шановнi колеги!
Додаються витримки з дуже цiкавого мiжнародного документу. Вiн стосу╓ться як екологiчно╖ полiтики в Укра╖нi, так i безпосередньо участi громадськостi в нiй, та навiть i дiяльностi Громадських Рад при Мiнекобезпеки та його обласних управлiннях. Укра╖нський переклад цих матерiалiв зробила та люб`язно надала менi для поширення органiзацiя "МАМА-86".
Серед того, що написано, ╓ при╓мнi речi i не дуже. Серед непри╓мних ╓ об`╓ктивна i корисна критика, а ╓ i спiрнi речi, i навiть фактичнi помилки. Наприклад в Укра╖нi громадських екологiчних органiзацiй набагато бiльше, нiж 100.
Всупереч сказаному в текстi, Укра╖нське географiчне товариство, Укра╖нське ботанiчне товариство та Укра╖нське товариство охорони птахiв не знають за собою практики АВТОМАТИЧНО╥ пiдтримки полiтики Мiнекобезпеки. Також членам Громадсько╖ Ради не вiдомо жодного факту, коли б дiяльнiсть Ради ЗАВАЖАЛА контактам з Мiнекобезпеки тих НУО, якi не входять до Ради. Якщо Ви про такий факт чи факти зна╓те, повiдомте, будь ласка.
А поки що члени Громадсько╖ Ради хочуть з`ясувати у шановних експертiв ╢вропейсько╖ Економiчно╖ Комiсi╖ ООН, що саме вони мали на увазi, на якi факти спиралися. Мова не йде про якiсь обмеження експертiв у виборi джерел iнформацi╖ чи ╖х безперечного
права опитувати тих респондентiв, кого вони вважають за потрiбне. Аби це наближувало до iстини. Взагалi, згадка про громадськi Ради в мiжнародному документi - це висока честь. Чи вiдомо Вам про ще якусь громадську структуру в Укра╖нi, яка б удосто╖лася обговорення в одному з органiв ООН?
Отже, давайте вивчати, обговорювати i покращувати практику вза╓модi╖ НУО мiж собою та Мiнекологi╖ - щоб наступнi публiкацi╖ цього роду вiдобразили прогрес. Якщо вас цiкавлять Змiст та iншi роздiли цього огляду та вiдповiднi рекомендацi╖ - напишiть, будь ласка. Якщо буде можливiсть - пришлю.
Сергiй Федоринчик, керiвник iнформцентру УЕА "ЗС"
****************************************************************************
ОГЛЯД РЕЗУЛЬТАТИВНОСТI ЕКОЛОГIЧНО╥ ДIЯЛЬНОСТI В УКРА╥НI (роздiли 1.8 та 1.9)
ЗАТВЕРДЖЕНИЙ НА ЗАСIДАННI КОМIТЕТА ЕКОЛОГIЧНО╥ ПОЛIТИКИ ╢ВРОПЕЙСЬКО╥ ЕКОНОМIЧНО╥ КОМIСI╥ ООН 21.09.99.

1.8. НУО, громадське занепоко╓ння та участь громадськостi, освiта i iнформацiя.
Рiзноманiтнi закони передбачають участь громадськостi, але бiльшiсть з них не мають дiйсних процедур тако╖ участi. Часто згадуваний приклад вмiщу╓ стаття 11 Закону про екологiчну експертизу, яка проголошу╓ участь громадськостi без забезпечення вiдповiдно╖ процедури (див. вище). Значний iнтерес щодо участi громадськостi в екологiчнiй експертизi виник в зв"язку з суперечливим проектом завершення будiвництва ядерних енергоблокiв Х2/Р4. Незважаючи на повторнi запити iнформацi╖, укра╖нськi офiцiйнi особи не залучили громадськiсть i продемонстрували обмеженiсть розумiння та iнтересу до того, що насправдi означа╓ участь громадськостi. Укра╖на вже ратифiкувала Еспоо Конвенцiю.
Незважаючи на те, що судовi процедури з питань охорони здоров"я i довкiлля ╓ безплатними, лише незначна кiлькiсть громадян зробила юридичнi кроки, вважаючи, що ╖хнi права порушено.

Iсну╓ близько 100 екологiчних НУО на Укра╖нi, бiльшiсть з них дi╓ на локальному рiвнi. При Мiнекобезпеки iсну╓ Громадська Рада НУО. Вона ма╓ дорадчi функцi╖ i склада╓ться з представникiв 18 НУО нацiонального рiвня, тобто таких, що мають представництва щонайменше в 14 областях. Оскiльки члени колишiх наукових центрiв, таких як Iнститут геодезi╖, Товариство ботанiкiв, Товариство гiдроекологiв, Товариство захисту птахiв, Географiчне товариство тощо, зараз стали НУО i часто автоматично подтримують полiтику Мiнекобезпеки, вiдчува╓ться, що Рада не ма╓ повно╖ незалежностi вiд уряду. Часто Рада навiть заважа╓ контактам мiж Мiнекобезпеки та НУО, якi не входять до не╖, пiдриваючи таким чином вплив НУО на процес прийняття юридичних i полiтичних рiшень.

На виконання рiшень ╢вропейсько╖ Конференцi╖ мiнiстрiв охорони довкiлля в Софi╖ (1995) в Ки╓вi створю╓ться Регiональний екологiчний центр. Його метою ╓ посилення участi громадськостi та сприяння мiжнародному та мiжрегiональному спiвробiтництву з екологiчних проблем. Орхуська конвенцiя була подана на розгляд для ратифiкацi╖ в Верховну Раду в травнi 1999 (див. Гл. 3).

Завдяки Чорнобильськiй катастрофi, громадська екологiчна активнiсть в Укра╖нi ╓ все ще порiвняно високою, хоча громадська зацiкавленiсть у вирiшеннi екологiчних проблем знижу╓ться з огляду на складну економiчну ситуацiю. Цей тиск регулярно переважа╓ екологiчнi проблеми.
Вiдповiдно до недавнiх опитувань, 21% громадян Укра╖ни вважа╓, що життя ╓ "дуже поганим"; 39% дума╓, що життя "наближа╓ться до поганого", 80% опитаних, найвищий показник в Центральнiй i Схiднiй ╢вропi, вiдчува╓ погiршення життя за останнi 5 рокiв. Серед найбiльш важливих проблем згiдно з опитуванням, "охорона довкiлля" займа╓ 5-е мiсце пiсля здоров"я, кримiналу, бiдностi та цiн на продукти харчування. Проте 95% все ще вважають охорону довкiлля "важливою", а 80% навiть "дуже важливою".
Серед найчастiше згадуваних екологiчних проблем ╓ забруднення повiтря (86%), забруднення питно╖ води (86%), ядерна безпека (83%), вiдходи (81%), вирубка лiсiв (81%), зникаючi види тварин (68%), глобальне потеплiння (50%). Забруднення питно╖ води (85%!), ядернi проблеми (82%!) та пестициди в харчових продуктах викликають найбiльше занепоко╓ння. Все це вказу╓ на те, що незважаючи на бiльш високу,
порiвняно з iншими ННД, стурбованiсть громадськостi в Укра╖нi щодо широкого спектру екологiчних проблем, головна увага зосереджу╓ться на проблемах, якi можуть впливати на громадське здоров"я.

Вiдповiдно до Закону про охорону навколишнього природного середовища, доброзичливе ставлення до природи i екологiчний тренiнг спецiалiстiв буде полiпшено шляхом загально╖ неперервно╖ i масштабно╖ екологiчно╖ освiти, починаючи з дошкiльних установ до загально╖ середньо╖, спецiально╖ та вищо╖ освiти, а також курси з оновлення знань та пiдвищення квалiфiкацi╖. Екологiчнi знання будуть обов"язковими для всiх посадових осiб, чия дiяльнiсть пов"язана з використанням природних ресурсiв або спричиню╓ вплив на довкiлля. Спецiально визначенi вищi та спецiальнi освiтнi установи будуть забезпечувати тренiнг спецiалiстiв в галузi охорони довкiлля та використання природних ресурсiв з врахуванням громадських потреб.
Добре розвинута активнiсть на мiсцевому рiвнi, в школах i дошкiльних установах, часто iнiцiйована чи пiдтримувана НУО. Наприклад, науковцi й спецiалiсти-практики полтавсько╖ областi розробили iнтегрований природничий освiтнiй курс "Довкiлля", експериментальнi пiдручники i навчальнi матерiали, якi вiдображають екологiчнi проблеми. Цей курс введено в 28 школах областi. Успiшно проводяться щорiчнi
всеукра╖нськi шкiльнi змагання "Моя Батькiвщина". В 1996 р. в них взяли участь 20 областей i м. Севастополь. Безкоштовний доступ до екологiчно╖ iнформацi╖, включаючи iнформацiю щодо якостi продуктiв харчування i товарiв народного споживання, гаранту╓ться Конституцi╓ю, як i право на поширення тако╖ iнформацi╖. Мiнекобезпеки зобов" язане щорiчно готувати й надавати ВРУ Звiт про стан навколишнього середовища в Укра╖нi (Звiт також переклада╓ться на англiйську), а також надавати екологiчну iнформацiю зацiкавленим громадським i приватним iнституцiям. Крiм того, Мiнекобезпеки вида╓ щомiсячний екологiчний бюлетень "Жива Укра╖на" з питань охорони довкiлля, який друку╓ резюме англiйською мовою.

1.9. Висновки i рекомендацi╖
З часу проголошення незалежностi Укра╖на зробила значнi зусилля щодо впровадження сучасного екологiчного права i регулювання в головнi сектори охорони довкiлля. Проте, з часiв Радянського Союзу ще залишаються чинними деякi регулятивнi акти i не завжди зрозумiло, яке регулювання застосову╓ться в конкретних випадках. Крiм того, деякi закони були введенi в дiю до прийняття ново╖ Конституцi╖. Тому нема╓ певно╖ визначеностi щодо дi╖ законiв радянських часiв та спiввiдношення до-конституцiйних законiв з новою Конституцi╓ю. Що стосу╓ться радянських регулятивних актiв, то термiн припинення ╖х дi╖, тобто встановлення точно╖ дати, пiсля яко╖ вони не матимуть сили, пiдвищив би правову визначенiсть - що ╓ важливою вимогою для всiх (включаючи економiчних) дiючих особ в кра╖нi. До того, кра╖ни, що додержувалися практики визначення остаточного термiну, знайшли, що прийняття календарного плану розвитку правових iнструментiв да╓ додатковi переваги. Якщо i коли це необхiдно, регулятивнi акти можуть бути замiненi новими (укра╖нськими) до втановлено╖ дати.

Рекомендацiя 1.1:
Ма╓ бути визначений термiн припинення дi╖ регулятивних актiв колишнього Союзу. Закони, розробленi до ухвалення Конституцi╖ мають бути критично переглянутi. Ефективне застосування законiв повинно бути визначено як прiоритет. Ухвалення НПДООС i "Основних напрямiв:", а також створення Нацiонально╖ Комiсi╖ сталого розвитку стали важливими кроками в розвитку екополiтики та ╖╖ iнтеграцi╖ в iншi стратегi╖. Проте потрiбно встановити чiткi прiоритети щодо фiнансування програм для того, щоб запобiгти "часткового" фiнасування. Тобто, перелiк прiоритетiв ма╓ бути реалiстичним з точки зору наявних фiнансiв. До того зв"язки i спiвробiтництво мiж Мiнекобезпеки та iншими заiнтересованими мiнiстерствами i держкомiтетами видаються недостатнiми. В результатi iншi iнституцi╖ не надто зацiкавленi в процесi сталого розвитку i не дуже враховують вплив сво╖х стратегiй на довкiлля. В цьому вiдношеннi Нацiональна Комiсiя сталого розвитку ма╓ значний потенцiал в секторальнiй iнтеграцi╖ екологiчно╖ i соцiально-економiчно╖ полiтики.

Рекомендацiя 1.2:
В тiснiй кооперацi╖ з iншими мiнiстерствами i заiнтересованими соцiальними групами, НПДООС i "Основнi напрями:" мають бути переглянутi й уточненi з метою визначення чiтких прiоритетiв, цiлей i часових рамок в рiзних секторах охорони довкiлля. Див. також Рекомендацiю 3.1.
Iсну╓ значна проблема спiвробiтництва всерединi самого Мiнекобезпеки, мiж Мiнекобезпеки та iншими мiнiстерствами, держкомiтетами i комiтетами ВРУ, а також мiж Мiнекобезпеки i регiональними i мiсцевими органами. Складнi i довгi процедури не сприяють спiвробiтництву в розробцi законодавчих проектiв.

Рекомендацiя 1.3:
Спiвробiтництво треба активно розвивати на всiх рiвнях, а процедури мають бути модернiзованi. Треба продовжувати обмiн думками мiж рiзними органами управлiння i зацiкавленими групами, залученими до законотворчого процесу; постiйнi контакти i спiвробiтництво мiж мiнiстерствами i iншими iнституцiями мають стати можливими без санкцiй Кабiнету Мiнiстрiв.

Дозволи видаються окремо для повiтряного i водного середовищ; не iснують дозволи на вiдходи. Така система, в порiвняннi з iнтегрованою дозвiльною системою, не сприя╓ повному вирiшенню екологiчних проблем на мiсцях. Впровадження екологiчного управлiння та аудита може стати потужним засобом для вирiшення проблем. Треба також провести дослiдження щодо паралельно дiючих iнспекцiйних iнституцiй з точки
зору ╖х економiчно╖ ефективностi та модернiзацi╖.

Рекомендацiя 1.4:
Екологiчний аудит промислових пiдпри╓мств ма╓ стати придатною засадою для широкого розвитку iнтегровано╖ дозвiльно╖ системи, яка включала б сферу повiтря, води та вiдходiв одночасно. Органiзацiя рiзних iнспекцiйних iнституцiй ма╓ бути переоцiнена з точки зору
спiльно╖ економiчно╖ ефективностi. Iснуюча система монiторингу занадто розпорошена: надто багато iнституцiй вiдстежують дуже багато забрудникiв i застарiлi станцi╖ використовують мало порiвняльнi методологi╖. Часто рiзноманiтнi iнституцi╖ повиннi збирати тi самi данi, тому що вони не пiдлягають обмiну, оскiльки банки даних ╓ несумiсними.

Рекомендацiя 1.5:
Мiнекобезпеки ма╓ посилити свою координацiйну дiяльнiсть щодо екологiчного монiторингу. Мають бути розвинутi повнi i когерентнi нацiональнi системи монiторингу, передумовою яких ма╓ бути гармонiзацiя систем даних i методологiй. Данi повиннi бути
систематизованi, iнтегрованi i пiдготовленi для управлiнських рiшень. Див. також Рекомендацi╖ 7.6, 8.2, 9.5, 10.5, 11.6.

НУО включають не лише незалежнi органiзацi╖, а також i колишнi науковi iнститути, що пiдтримуються державою. Виявля╓ться, що iснуюча Рада НУО не ╓ достатньо репрезентативною для того, щоб бути ╓диним партнером Мiнекобезпеки для громадських консультацiй. Внаслiдок Чорнобильсько╖ аварi╖ громадське екологiчне занепоко╓ння та iнтерес все ще вiдносно високi в порiвняннi з багатьма iншими кра╖нами Центрально╖ i Схiдно╖ ╢вропи, хоча охорона довкiлля не вида╓ться вершиною прiоритетiв з огляду на проблеми, пов"язанi з економiчною кризою. Дуже схоже на те, що Мiнекобезпеки може змiцнити сво╖ позицi╖ в очах громадськостi, якщо досягне успiху в задоволеннi все ще високого громадського iнтересу до вирiшення екологiчних проблем. Хоча деякi закони передбачають участь громадськостi, у вирiшеннi екологiчних проблем вона ╓ незначною, оскiльки вiдсутнi адекватнi процедури. Ратифiкацiя Орхусько╖ конвенцi╖ ╓ кроком у слушному напрямку, але вона не може замiнити процедурну базу для участi громадськостi в процесi прийняття рiшень.

Рекомендацiя 1.6:
Мiнеобезпеки ма╓ досягти повного контакту з усi╓ю спiльнотою НУО. Мiнекобезпеки ма╓ iнтенсифiкувати контакти з пресою. Громадськiсть треба заохочувати користуватися сво╖ми екологiчними правами, i розробка процедур щодо участi громадськостi в процесi прийняття екологiчних рiшень ма╓ бути прискорена.
(переклад неурядово╖ органiзацi╖ "МАМА-86")
--
Serghiy M. Fedorynchyk <fedoryn@grworld.freenet.kiev.ua>,
Director of Zeleny Svit Informational Centre,
Ukrainian Environmental Association "Zeleny Svit" (Green World)
Post address: post box 449, Kyiv-1, 01001, Ukraine;
Phone (380-44) 456-3435, fax connected manually on request