Г. В. Фесенко, А. А. Бокотей

Інститут зоології НАН України

Державний природознавчий музей НАН України

(Це 3-я редакція праці, з виправленнями, див. Phylloscopus proregulus (Pallas, 1811).

Вказане випралення відповідає поліграфічному виданню)

(Here is the 3rd version of work containing a correction, see Pallas`s Warbler.

This correction correcponds to publication mentioned above)

Перелік українських наукових назв птахів фауни України (українсько-латинсько-російсько-англійський). Г. В. Фесенко, А. А. Бокотей. - Праця стосується українських назв птахів. На основі критичного аналізу різних назв деяких видів і родів та їх змін, що сталися протягом ХХ століття, в роботі наводиться анотований список сучасних українських наукових назв птахів. За найновішими даними, до списку внесено 413 видів птахів, які трапляються на території України. Зміст праці буде цікавим широкому колу читачів, від аматорів у спостереженнях за птахами до орнітологів-професіоналів, укладачів державних законодавчих актів, визначників, підручників, посібників та словників.

Lexicon of the Ukrainian Scientific Names of the Bird Species Belonging to the Fauna of Ukraine (Ukrainian-Latin-Russian-English). H. V. Fesenko, A. A. Bokotej. - The work presents the authentic Ukrainian scientific names of the bird species belonging to the fauna of Ukraine. The annotated list of modern Ukrainian scientific names is preceded by the review of those changes in the use of the names of some bird species and genera that occured in the 20th century. All the 413 bird species recorded in the territory of Ukraine at present entered in the list. The work is intended for professional ornithologists, students of biology and the bird-lovers. It will be useful for lawgivers, lexicographers and authors of text-books and manuals.

ПІДКЛАС СУЧАСНІ ПТАХИ NEORNITHES

НАДРЯД СПРАВЖНІ ПТАХИ NEOGNATHAE

РЯД ГАГАРОПОДІБНІ GAVIIFORMES

Родина Гагарові Gaviidae

Рід Gavia J. R. Forster, 1788

Гагара червоношия Gavia stellata (Pontoppidan, 1763) Краснозобая гагара Red-throated Diver

Гагара чорношия Gavia arctica (Linnaeus, 1758) Чернозобая гагара Black-throated Diver

Гагара полярна Gavia immer (Brunnich, 1764) Черноклювая гагара Great Northern Diver

Гагара білодзьоба Gavia adamsii (G. R. Gray, 1859) Белоклювая гагара White-billed Diver

РЯД ПІРНИКОЗОПОДІБНІ PODICIPEDIFORMES

Родина Пірникозові Podicipedidae

Рід Podiceps Latham, 1787

Пірникоза мала Podiceps ruficollis (Pallas, 1764) Малая поганка Little Grebe

Пірникоза чорношия Podiceps nigricollis C.L. Brehm, 1831Черношейная поганка Black-necked Grebe

Пірникоза червоношия Podiceps auritus (Linnaeus, 1758) Красношейная поганка Slavonian Grebe

Пірникоза сірощока Podiceps grisegena (Boddaert, 1783) Серощекая поганка Red-necked Grebe

Пірникоза велика Podiceps cristatus (Linnaeus, 1758) Большая поганка Great Crested Grebe

РЯД БУРЕВІСНИКОПОДІБНІ PROCELLARIIFORMES

Родина Буревісникові Procellariidae

Рід Fulmarus Stephens, 1826

Буревісник кочівний* Fulmarus glacialis (Linnaeus, 1761) Глупыш Fulmar

Рід Calonectris Mathews et Iredale, 1915

Буревісник cередземноморський* Calonectris diomedea (Scopoli, 1769) Средиземноморский

буревестник Cory`s Shearwater

Рід Puffinus Brisson, 1760

Буревісник малий Puffinus puffinus (Brunnich, 1764) Малый буревестник Manx Shearwater

Родина Качуркові Hydrobatidae

Рід Hydrobates Boie, 1822

Качурка морська Hydrobates pelagicus (Linnaeus, 1758) Прямохвостая качурка Storm Petrel

РЯД ПЕЛІКАНОПОДІБНІ PELECANIFORMES

Родина Пеліканові Pelecanidae

Рід Pelecanus Linnaeus, 1758

Пелікан рожевий Pelecanus onocrotalus Linnaeus, 1758 Розовый пеликан White Pelican

Пелікан кучерявий Pelecanus crispus Bruch, 1832 Кудрявый пеликан Dalmatian Pelican

Родина Бакланові Phalacrocoracidae

Рід Phalacrocorax Brisson, 1760

Баклан великий Phalacrocorax carbo (Linnaeus, 1758) Большой баклан Cormorant

Баклан чубатий Phalacrocorax aristotelis (Linnaeus, 1761) Хохлатый баклан Shag

Баклан малий Phalacrocorax pygmaeus (Pallas, 1773) Малый баклан Pygmy Cormorant

РЯД ЛЕЛЕКОПОДІБНІ CICONIIFORMES

Родина Чаплеві Ardeidae

Рід Botaurus Stephens, 1819

Бугай Botaurus stellaris (Linnaeus, 1758) Большая выпь Bittern

Рід Ixobrychus Billberg, 1828

Бугайчик Ixobrychus minutus (Linnaeus, 1766) Малая выпь Little Bittern

Рід Nycticorax T. Forster, 1817

Квак Nycticorax nycticorax (Linnaeus, 1758) Кваква Night Heron

Рід Ardeola Boie, 1822

Чапля жовта Ardeola ralloides (Scopoli, 1769) Желтая цапля Squacco Heron

Рід Bubulcus Bonaparte, 1855

Чапля єгипетська Bubulcus ibis (Linnaeus, 1758) Египетская цапля Cattle Egret

Рід Egretta T. Forster, 1817

Чепура велика Egretta alba (Linnaeus, 1758) Большая белая цапля Great Whitе Egret

Чепура мала Egretta garzetta (Linnaeus, 1766) Малая белая цапля Little Egret

Рід Ardea Linnaeus, 1758

Чапля сіра Ardea cinerea Linnaeus, 1758 Серая цапля Grey Heron

Чапля руда Ardea purpurea Linnaeus, 1766 Рыжая цапля Purple Heron

Родина Ібісові Threskiornithidae

Рід Platalea Linnaeus, 1758

Косар Platalea leucorodia Linnaeus, 1758 Колпица Spoonbill

Рід Plegadis Kaup, 1829

Коровайка Plegadis falcinellus (Linnaeus, 1766) Каравайка Glossy Ibis

Родина Лелекові Ciconiidae

Рід Ciconia Brisson, 1760

Лелека білий Ciconia ciconia (Linnaeus, 1758) Белый аист White Stork

Лелека чорний Ciconia nigra (Linnaeus, 1758) Черный аист Black Stork

РЯД ФЛАМІНГОПОДІБНІ PHOENICOPTERIFORMES

Родина Фламінгові Phoenicopteridae

Рід Phoenicopterus Linnaeus, 1758

Фламінго Phoenicopterus roseus Pallas, 1811 Обыкновенный фламинго Greater Flamingo

РЯД ГУСЕПОДІБНІ ANSERIFORMES

Родина Качкові Anatidae

Рід Branta Scopoli, 1769

Казарка канадська* Branta canadensis (Linnaeus, 1758) Канадская казарка Canada Goose

Казарка білощока Branta leucopsis (Bechstein, 1803) Белощекая казарка Barnacle Goose

Казарка чорна Branta bernicla (Linnaeus, 1758) Черная казарка Brent Goose

Рід Rufibrenta Bonaparte, 1856

Казарка червоновола Rufibrenta ruficollis (Pallas, 1769) Краснозобая казарка Red-breasted Goose

Рід Anser Brisson, 1760

Гуска сіра Anser anser (Linnaeus, 1758) Серый гусь Greylag Goose

Гуска білолоба Anser albifrons (Scopoli, 1769) Белолобый гусь White-fronted Goose

Гуска мала Anser erythropus (Linnaeus, 1758) Пискулька Lesser White-fronted Goose

Гуменник Anser fabalis (Latham, 1787) Гуменник Bean Goose

Рід Chen Boie, 1822

Гуска біла Chen caerulescens (Linnaeus, 1758) Белый гусь Snow Goose

Рід Eulabeia Reichenbach, 1853

Гуска гірська* Eulabeia indica (Latham, 1790) Горный гусь Bar-headed Goose

Рід Cygnus Bechstein, 1803

Лебідь-шипун Cygnus olor (Gmelin, 1789) Лебедь-шипун Mute Swan

Лебідь-кликун Cygnus cygnus (Linnaeus, 1758) Лебедь-кликун Whooper Swan

Лебідь малий Cygnus bewickii Yarrell, 1830 Малый лебедь Bewick`s Swan

Рід Tadorna von Oken, 1817

Огар Tadorna ferruginea (Pallas, 1764) Огарь Ruddy Shelduck

Галагаз Tadorna tadorna (Linnaeus, 1758) Пеганка Shelduck

Рід Anas Linnaeus, 1758

Крижень Anas platyrhynchos Linnaeus, 1758 Кряква Mallard

Чирянка мала Anas crecca Linnaeus, 1758 Чирок-свистунок Teal

Чирянка-квоктун* Anas formosa Georgi 1775 Клоктун Baikal Teal

Нерозень Anas strepera Linnaeus, 1758 Серая утка Gadwall

Свищ Anas penelope Linnaeus, 1758 Свиязь Wigeon

Шилохвіст Anas acuta Linnaeus, 1758 Шилохвость Pintail

Широконіска Anas clypeata Linnaeus, 1758 Широконоска Shoveler

Рід Netta Kaup, 1829

Чернь червонодзьоба Netta rufina (Pallas, 1773) Красноносый нырок Red-crested Pochard

Рід Aythya Boie, 1822

Попелюх Aythya ferina (Linnaeus, 1758) Красноголовая чернеть Pochard

Чернь білоока Aythya nyroca (Guldenstadt, 1770) Белоглазая чернеть Ferruginous Duck

Чернь чубата Aythya fuligula (Linnaeus, 1758) Хохлатая чернеть Tufted Duck

Чернь морська Aythya marila (Linnaeus, 1761) Морская чернеть Scaup

Рід Histrionicus Lesson, 1828

Каменярка* Histrionicus histrionicus (Linnaeus, 1758) Каменушка Harlequin

Рід Clangula Leach, 1819

Морянка Clangula hyemalis (Linnaeus, 1758) Морянка Long-tailed Duck

Рід Bucephala Baird, 1858

Гоголь Bucephala clangula (Linnaeus, 1758) Обыкновенный гоголь Goldeneye

Рід Somateria Leach, 1819

Пухівка Somateria mollissima (Linnaeus, 1758) Обыкновенная гага Eider

Рід Melanitta Boie, 1822

Синьга Melanitta nigra (Linnaeus, 1758) Синьга Common Scoter

Турпан Melanitta fusca (Linnaeus, 1758) Обыкновенный турпан Velvet Scoter

Рід Oxyura Bonaparte, 1828

Савка Oxyura leucocephala (Scopoli, 1869) Савка White-headed Duck

Рід Mergus Linnaeus, 1758

Крех малий Mergus albellus Linnaeus, 1758 Луток Smew

Крех середній Mergus serrator Linnaeus, 1758 Длинноносый

крохаль Red-breasted Merganser

Крех великий Mergus merganser Linnaeus, 1758 Большой крохаль Goosander

РЯД СОКОЛОПОДІБНІ FALCONIIFORMES

Родина Скопові Pandionidae

Рід Pandion Savigny, 1809

Скопа Pandion haliaetus (Linnaeus, 1758) Скопа Osprey

Родина Яструбові Accipitridae

Рід Pernis Cuvier, 1817

Осоїд Pernis apivorus (Linnaeus, 1758) Обыкновенный осоед Honey Buzzard

Рід Milvus Lacepede, 1799

Шуліка рудий Milvus milvus (Linnaeus, 1758) Красный коршун Red Kite

Шуліка чорний Milvus migrans (Boddaert, 1783) Черный коршун Black Kite

Рід Circus Lacepede, 1799

Лунь польовий Circus cyaneus (Linnaeus, 1766) Полевой лунь Hen Harrier

Лунь степовий Circus macrourus (S. G. Gmelin, 1771) Степной лунь Pallid Harrier

Лунь лучний Circus pygargus (Linnaeus, 1758) Луговой лунь Montagu`s Harrier

Лунь очеретяний Circus aeruginosus (Linnaeus, 1758) Болотный лунь Marsh Harrier

Рід Accipiter Brisson, 1760

Яструб великий Accipiter gentilis (Linnaeus, 1758) Тетеревятник Goshawk

Яструб малий Accipiter nisus (Linnaeus, 1758) Перепелятник Sparrowhawk

Яструб коротконогий Accipiter brevipes (Severtzov, 1850) Европейский тювик Levant Sparrowhawk

Рід Buteo Lacepede, 1799

Зимняк Buteo lagopus (Pontoppidan, 1763) Зимняк Rough-legged Buzzard

Канюк степовий Buteo rufinus (Cretzschmar, 1827) Курганник Long-legged Buzzard

Канюк звичайний Buteo buteo (Linnaeus, 1758) Обыкновенный канюк Buzzard

Рід Circaetus Vieillot, 1816

Змієїд Circaetus gallicus (Gmelin, 1788) Змееяд Short-toed Eagle

Рід Hieraaetus Kaup, 1844

Орел-карлик Hieraaetus pennatus (Gmelin, 1788) Орел-карлик Booted Eagle

Рід Aquila Brisson, 1760

Орел степовий Aquila rapax (Temminck, 1828) Степной орел Steppe Eagle

Підорлик великий Aquila clanga Pallas, 1811 Большой подорлик Spotted Eagle

Підорлик малий Aquila pomarina C. L. Brehm, 1831 Малый подорлик Lesser Spotted Eagle

Могильник Aquila heliaca Savigny, 1809 Могильник Imperial Eagle

Беркут Aquila chrysaetos (Linnaeus, 1758) Беркут Golden Eagle

Рід Haliaeetus Savigny, 1809

Орлан-довгохвіст Haliaeetus leucoryphus (Pallas, 1771) Орлан-долгохвост Pallas`s Fish Eagle

Орлан-білохвіст Haliaeetus albicilla (Linnaeus, 1758) Орлан-белохвост White-tailed Eagle

Рід Gypaetus Storr, 1784

Ягнятник Gypaetus barbatus (Linnaeus, 1758) Бородач Lammergeier

Рід Neophron Savigny, 1809

Стерв’ятник Neophron percnopterus (Linnaeus, 1758) Стервятник Egyptian Vulture

Рід Aegypius Savigny, 1809

Гриф чорний Aegypius monachus (Linnaeus, 1766) Черный гриф Black Vulture

Рід Gyps Savigny, 1809

Сип білоголовий Gyps fulvus (Hablizl, 1783) Белоголовый сип Griffon Vulture

Родина Соколові Falconidae

Рід Falco Linnaeus, 1758

Кречет Falco rusticolus Linnaeus, 1758 Кречет Gyrfalcon

Балабан Falco cherrug Gray, 1834 Балобан Saker

Сапсан Falco peregrinus Tunstall, 1771 Сапсан Peregrine

Підсоколик великий Falco subbuteo Linnaeus, 1758 Чеглок Hobby

Підсоколик малий Falco columbarius Linnaeus, 1758 Дербник Merlin

Кібчик Falco vespertinus Linnaeus, 1766 Кобчик Red-footed Falcon

Боривітер степовий Falco naumanni Fleischer, 1818 Степная пустельга Lesser Kestrel

Боривітер звичайний Falco tinnunculus Linnaeus, 1758 Обыкновенная пустельга Kestrel

РЯД КУРОПОДІБНІ GALLIFORMES

Родина Тетерукові Tetraonidae

Рід Lagopus Brisson, 1760

Куріпка біла Lagopus lagopus (Linnaeus, 1758) Белая куропатка Willow Grouse

Рід Lyrurus Swainson, 1832

Тетерук Lyrurus tetrix (Linnaeus, 1758) Тетерев Black Grouse

Рід Tetrao Linnaeus, 1758

Рід Tetrastes Keyserling et Blasius, 1840

Орябок Tetrastes bonasia (Linnaeus, 1758) Рябчик Hazel Grouse

Родина Фазанові Phasianidae

Рід Alectoris Kaup, 1829

Кеклик Alectoris chukar (J.E.Gray, 1830) Кеклик Chukar

Рід Perdix Brisson, 1760

Куріпка сіра Perdix perdix (Linnaeus, 1758) Серая куропатка Partridge

Куріпка даурська Perdix dauurica (Pallas, 1811) Бородатая куропатка Bearded Partridge

Рід Coturnix Bonaparte, 1791

Перепілка Coturnix coturnix (Linnaeus, 1758) Перепел Quail

Рід Phasianus Linnaeus, 1758

Фазан Phasianus colchicus Linnaeus, 1758 Фазан Pheasant

РЯД ЖУРАВЛЕПОДІБНІ GRUIFORMES

Родина Журавлеві Gruidae

Рід Grus Brisson, 1760

Журавель білий Grus leucogeranus Pallas, 1773 Стерх Siberian White Crane

Журавель сірий Grus grus (Linnaeus, 1758) Серый журавль Crane

Рід Anthropoides Vieillot, 1816

Журавель степовий Anthropoides virgo (Linnaeus, 1758) Красавка Demoiselle Crane

Родина Пастушкові Rallidae

Рід Rallus Linnaeus, 1758

Пастушок Rallus aquaticus Linnaeus, 1758 Пастушок Water Rail

Рід Porzana Vieillot, 1816

Погонич звичайний Porzana porzana (Linnaeus, 1766) Погоныш Spotted Crake

Погонич малий Porzana parva (Scopoli, 1769) Малый погоныш Little Crake

Погонич-крихітка Porzana pusilla (Pallas, 1776) Погоныш-крошка Baillon`s Crake

Рід Crex Bechstein, 1803

Деркач Crex crex (Linnaeus, 1758) Коростель Corncrake

Рід Gallinula Brisson, 1760

Курочка водяна Gallinula chloropus (Linnaeus, 1758) Камышница Moorhen

Рід Porphyrio Brisson, 1760

Султанка Porphyrio porphyrio (Linnaeus, 1758) Султанка Purple Gallinule

Рід Fulica Linnaeus, 1758

Лиска Fulica atra Linnaeus, 1758 Лысуха Coot

Родина Дрохвові Оtididae

Рід Otis Linnaeus, 1758

Дрохва Otis tarda Linnaeus, 1758 Дрофа Great Bustard

Рід Tetrax T. Forster, 1817

Хохітва Tetrax tetrax (Linnaeus, 1758) Стрепет Little Bustard

Рід Chlamydotis Lesson, 1839

Джек Chlamydotis undulata Jacquin, 1784 Дрофа-красотка Houbara

РЯД СИВКОПОДІБНІ CHARADRIIFORMES

Родина Лежневі Burhinidae

Рід Burhinus Illiger, 1811

Лежень Burhinus oedicnemus (Linnaeus, 1758) Авдотка Stone Curlew

Родина Сивкові Charadriidae

Рід Pluvialis Brisson, 1760

Сивка морська Pluvialis squatarola (Linnaeus, 1758) Тулес Grey Plover

Сивка бурокрила Pluvialis fulva (Gmelin, 1789) Азиатская бурокрылая ржанка Pacific Golden Plover

Сивка звичайна Pluvialis apricaria (Linnaeus, 1758) Золотистая ржанка Golden Plover

Рід Charadrius Linnaeus, 1758

Пісочник великий Charadrius hiaticula Linnaeus, 1758 Галстучник Ringed Plover

Пісочник малий Charadrius dubius Scopoli, 1786 Малый зуек Little Ringed Plover

Пісочник каспійський Charadrius asiaticus Pallas, 1773 Каспийский зуек Caspian Plover

Пісочник морський Charadrius alexandrinus (Linnaeus, 1758) Морской зуек Kentish Plover

Рід Eudromias C. L. Brehm, 1830

Хрустан Eudromias morinellus (Linnaeus, 1758) Хрустан Dotterel

Рід Chettusia Bonaparte, 1841

Чайка степова Chettusia gregaria (Pallas, 1771) Кречетка Sociable Plover

Рід Vanellus Brisson, 1760

Чайка Vanellus vanellus (Linnaeus, 1758) Чибис Lapwing

Рід Vanellochettusia Brandt, 1852

білохвоста Vanellochettusia leucura (Lichtenstein, 1823) Белохвостая пигалица White-tailed Plover

Рід Hoplopterus Bonaparte, 1831

Чайка шпорова Hoplopterus spinosus (Linnaeus, 1758) Шпорцевый чибис Spur-winged Plover

Рід Arenaria Brisson, 1760

Крем’яшник Arenaria interpres (Linnaeus, 1758) Камнешарка Turnstone

Родина Чоботарові Recurvirostridae

Рід Himantopus Brisson, 1760

Кулик-довгоніг Himantopus himantopus (Linnaeus, 1758) Ходулочник Black-winged Stilt

Рід Recurvirostra Linnaeus, 1758

Чоботар Recurvirostra avosetta Linnaeus, 1758 Шилоклювка Avocet

Родина Кулики-сороки Haematopodidae

Рід Haematopus Linnaeus, 1758

Кулик-сорока Haematopus ostralegus Linnaeus, 1758 Кулик-сорока Oystercatcher

Родина Баранцеві Scolopacidae

Рід Tringa Linnaeus, 1758

Коловодник лісовий Tringa ochropus Linnaeus, 1758 Черныш Green Sandpiper

Коловодник болотяний Tringa glareola Linnaeus, 1758 Фифи Wood Sandpiper

Коловодник великий Tringa nebularia (Gunnerus, 1767) Большой улит Greenshank

Коловодник звичайний Tringa totanus (Linnaeus, 1758) Травник Redshank

Коловодник чорний Tringa erythropus (Pallas, 1764) Щеголь Spotted Redshank

Коловодник ставковий Tringa stagnatilis (Bechstein, 1803) Поручейник Marsh Sandpiper

Рід Actitis Illiger, 1811

Набережник Actitis hypoleucos (Linnaeus, 1758) Перевозчик Common Sandpiper

Рід Xenus Kaup, 1829

Мородунка Xenus cinereus (Guldenstadt, 1775) Мородунка Terek Sandpiper

Рід Phalaropus, Brisson, 1760

Плавунець плоскодзьобий Phalaropus fulicarius (Linnaeus, 1758) Плосконосый

плавунчик Grey Phalarope

Плавунець круглодзьобий Phalaropus lobatus(Linnaeus,1758) Круглоносый

плавунчик Red-necked Phalarope

Рід Philomachus Anonymous [=Merrem], 1804

Брижач Philomachus pugnax (Linnaeus, 1758) Турухтан Ruff

Рід Eurynorhynchus Nilsson, 1821

Лопатень Eurynorhynchus pygmeus (Linnaeus, 1758) Лопатень Spoon-billed Sandpiper

Рід Calidris Anonymous [=Merrem], 1804

Побережник малий Calidris minuta (Leisler, 1812) Кулик-воробей Little Stint

Побережник білохвостий Calidris temminckii (Leisler, 1812) Белохвостый

песочник Temminck`s Stint

Побережник червоногрудий Calidris ferruginea (Pontoppidan, 1763) Краснозобик Curlew Sandpiper

Побережник чорногрудий Calidris alpina (Linnaeus, 1758) Чернозобик Dunlin

Побережник морський Calidris maritima (Brunnich, 1764) Морской песочник Purple Sandpiper

Побережник ісландський Calidris canutus (Linnaeus, 1758) Исландский песочник Knot

Побережник білий Calidris alba (Pallas, 1754) Песчанка Sanderling

Рід Tryngites Cabanis, 1856

Жовтоволик Tryngites subruficollis (Vieillot, 1819) Желтозобик Buff-breasted Sandpiper

Рід Limicola Koch, 1816

Побережник болотяний Limicola falcinellus (Pontoppidan, 1763) Грязовик Broad-billed Sandpiper

Рід Lymnocryptes Kaup, 1829

Баранець малий Lymnocryptes minimus (Brunnich, 1764) Гаршнеп Jack Snipe

Рід Gallinago Brisson, 1760

Баранець звичайний Gallinago gallinago (Linnaeus, 1758) Бекас Snipe

Баранець великий Gallinago media (Latham, 1787) Дупель Great Snipe

Рід Scolopax Linnaeus, 1758

Слуква Scolopax rusticola Linnaeus, 1758 Вальдшнеп Woodcock

Рід Numenius Brisson, 1760

Кульон тонкодзьобий Numenius tenuirostris Vieillot, 1817 Тонкоклювый

кроншнеп Slender-billed Curlew

Кульон великий Numenius arquata (Linnaeus, 1758) Большой кроншнеп Curlew

Кульон середній Numenius phaeopus (Linnaeus, 1758) Средний кроншнеп Whimbrel

Рід Limosa Brisson, 1760

Грицик великий Limosa limosa (Linnaeus, 1758) Большой веретенник Black-tailed Godwit

Грицик малий Limosa lapponica (Linnaeus, 1758) Малый веретенник Bar-tailed Godwit

Родина Дерихвостові Glareolidae

Рід Cursorius Latham, 1790

Бігунець Cursorius cursor (Latham, 1787) Бегунок Cream-coloured Courser

Рід Glareola, Brisson, 1760

Дерихвіст лучний Glareola pratincola (Linnaeus, 1766) Луговая тиркушка Collared Pratincole

Дерихвіст степовий Glareola nordmanni Nordmann, 1842Степная тиркушка Black-winged Pratincole

Родина Поморникові Stercorariidae

Рід Stercorarius Brisson, 1760

Поморник середній Stercorarius pomarinus (Temminck, 1815) Средний

поморник Pomarine Skua

Поморник короткохвостий Stercorarius parasiticus (Linnaeus, 1758) Короткохвостый

поморник Arctic Skua

Поморник довгохвостий Stercorarius longicaudus Vieillot, 1819 Длиннохвостый

поморник Long-tailed Skua

Родина Мартинові Laridae

Рід Larus Linnaeus, 1758

Мартин каспійський Larus ichthyaetus Pallas, 1773 Черноголовый хохотун Great Black-headed Gull

Мартин середземноморський Larus melanocephalus Temminck, 1820 Черноголовая

чайка Mediterranean Gull

Мартин малий Larus minutus Pallas, 1776 Малая чайка Little Gull

Мартин звичайний Larus ridibundus Linnaeus, 1766 Озерная чайка Black-headed Gull

Мартин тонкодзьобий Larus genei Breme, 1840 Морской голубок Slender-billed Gull

Мартин чорнокрилий Larus fuscus Linnaeus, 1758 Клуша Lesser Black-backed Gull

Мартин сріблястий Larus argentatus Pontoppidan, 1763 Серебристая чайка Herring Gull

Мартин жовтоногий Larus cachinnans Pallas, 1811 Хохотунья Yellow-legged Gull

Мартин полярний Larus hyperboreus Gunnerus, 1767 Бургомистр Glaucous Gull

Мартин морський Larus marinus Linnaeus, 1758 Морская чайка Great Black-backed Gull

Мартин сивий Larus canus Linnaeus, 1758 Сизая чайка Common Gull

Рід Rissa Stephens, 1826

Мартин трипалий Rissa tridactyla (Linnaeus, 1758) Моевка Kittiwake

Рід Chlidonias Rafinesque, 1822

Крячок чорний Chlidonias niger (Linnaeus, 1758) Черная крачка Black Tern

Крячок білокрилий Chlidonias leucopterus (Temminck,1815) Белокрылая

крачка White-winged Black Tern

Крячок білощокий Chlidonias hybrida (Pallas, 1811) Белощекая крачка Whiskered Tern

Рід Gelochelidon C. L. Brehm, 1830

Крячок чорнодзьобий Gelochelidon nilotica (Gmelin, 1789) Чайконосая крачка Gull-billed Tern

Рід Hydroprogne Kaup, 1829

Крячок каспійський Hydroprogne caspia (Pallas, 1770) Чеграва Caspian Tern

Рід Thalasseus Boie, 1822

Крячок рябодзьобий Thalasseus sandvicensis (Latham, 1787) Пестроносая крачка Sandwich Tern

Рід Sterna Linnaeus, 1758

Крячок річковий Sterna hirundo Linnaeus, 1758 Речная крачка Common Tern

Крячок полярний Sterna paradisaea Pontoppidan, 1763 Полярная крачка Arctic Tern

Крячок малий Sterna albifrons Pallas, 1764 Малая крачка Little Tern

Родина Алькові Alcidae

Рід Alle Link, 1806

Люрик Alle alle (Linnaeus, 1758) Люрик Little Auk

РЯД ГОЛУБОПОДІБНІ COLUMBIFORMES

Родина Рябкові Pteroclididae

Рід Pterocles Temminck, 1813- 1815

Рябок чорночеревий Pterocles orientalis (Linnaeus, 1758) Чернобрюхий

рябок Black-bellied Sandgrouse

Рябок білочеревий Pterocles alchata (Linnaeus, 1776) Белобрюхий

рябок Pin-tailed Sandgrouse

Рід Syrrhaptes Illiger, 1811

Саджа Syrrhaptes paradoxus (Pallas, 1773) Саджа Pallas`s Sandgrouse

Родина Голубові Columbidae

Рід Columba Linnaeus, 1758

Припутень Columba palumbus Linnaeus, 1758 Вяхирь Woodpigeon

Голуб-синяк Columba oenas Linnaeus, 1758 Клинтух Stock Dove

Голуб сизий Columba livia Gmelin, 1789 Сизый голубь Rock Dove

Рід Streptopelia Bonaparte, 1855

Горлиця садова Streptopelia decaocto (Frivaldszky, 1838) Кольчатая горлица Collared Dove

Горлиця звичайна Streptopelia turtur (Linnaeus, 1758) Обыкновенная горлица Turtle Dove

РЯД ПАПУГОПОДІБНІ PSITTACIFORMES

Родина Папугові Psittacidae

Рід Psittacula Cuvier, 1800

Папуга Крамера Psittacula krameri (Scopoli, 1769) Ожереловый попугай Ring-necked Parakeet

РЯД ЗОЗУЛЕПОДІБНІ CUCULIFORMES

Родина Зозулеві Cuculidae

Рід Cuculus Linnaeus, 1758

Зозуля Cuculus canorus Linnaeus, 1758 Обыкновенная кукушка Cuckoo

Зозуля глуха Cuculus saturatus Blyth, 1843 Глухая кукушка Oriental Cuckoo

Рід Clamator Kaup, 1829

Зозуля чубата Clamator glandarius (Linnaeus, 1758) Хохлатая кукушка Great Spotted Cuckoo

РЯД СОВОПОДІБНІ STRIGIFORMES

Родина Совові Strigidae

Рід Nyctea Stephens, 1826

Сова біла Nyctea scandiaca (Linnaeus, 1758) Белая сова Snowy Owl

Рід Bubo Dumeril, 1806

Пугач Bubo bubo(Linnaeus, 1758) Филин Eagle Owl

Рід Asio Brisson, 1760

Сова вухата Asio otus (Linnaeus, 1758) Ушастая сова Long-eared Owl

Сова болотяна Asio flammeus (Pontoppidan, 1763) Болотная сова Short-eared Owl

Рід Otus Pennant, 1769

Совка Otus scops (Linnaeus, 1758) Сплюшка Scops Owl

Рід Aegolius Kaup, 1829

Сич волохатий Aegolius funereus (Linnaeus, 1758) Мохноногий сыч Tengmalm`s Owl

Рід Athene Boie, 1822

Сич хатній Athene noctua (Scopoli, 1769) Домовый сыч Little Owl

Рід Glaucidium Boie, 1826

Сичик-горобець Glaucidium passerinum (Linnaeus, 1758) Воробьиный сыч Pygmy Owl

Рід Surnia Dumeril, 1806

Сова яструбина Surnia ulula (Linnaeus, 1758) Ястребиная сова Hawk Owl

Рід Strix Linnaeus, 1758

Сова сіра Strix aluco Linnaeus, 1758 Серая неясыть Tawny Owl

Сова довгохвоста Strix uralensis Pallas, 1771 Длиннохвостая неясыть Ural Owl

Сова бородата Strix nebulosa Forster, 1772 Бородатая неясыть Great Grey Owl

Родина Сипухові Tytonidae

Рід Tyto Billberg, 1828

Сипуха Tyto alba (Scopoli, 1769) Сипуха Barn Owl

РЯД ДРІМЛЮГОПОДІБНІ CAPRIMULGIFORMES

Родина Дрімлюгові Caprimulgidae

Рід Caprimulgus (Linnaeus, 1758)

Дрімлюга Caprimulgus europaeus Linnaeus, 1758 Обыкновенный козодой Nightjar

РЯД СЕРПОКРИЛЬЦЕПОДІБНІ APODIFORMES

Родина Серпокрильцеві Apodidae

Рід Apus Scopoli, 1777

Серпокрилець чорний Apus apus (Linnaeus, 1758) Черный стриж Swift

Серпокрилець білочеревий Apus melba (Linnaeus, 1758) Белобрюхий стриж Alpine Swift

РЯД СИВОРАКШЕПОДІБНІ CORACIIFORMES

Родина Сиворакшеві Coraciidae

Рід Coracias Linnaeus, 1758

Сиворакша Coracias garrulus Linnaeus, 1758 Сизоворонка Roller

Родина Рибалочкові Alcedinidae

Рід Ceryle Boie, 1828

Рибалочка строкатий Ceryle rudis (Linnaeus, 1758) Малый пегий зимородок Pied Kingfisher

Рід Alcedo Linnaeus, 1758

Рибалочка Alcedo atthis (Linnaeus, 1758) Обыкновенный зимородок Kingfisher

Родина Бджолоїдкові Meropidae

Рід Merops Linnaeus, 1758

Бджолоїдка Merops apiaster Linnaeus, 1758 Золотистая щурка Bee-eater

Бджолоїдка зелена Merops superciliosus Linnaeus, 1766 Зеленая щурка Blue-cheeked Bee-eater

РЯД ОДУДОПОДІБНІ UPUPIFORMES

Родина Одудові Upupidae

Рід Upupa Linnaeus, 1758

Одуд Upupa epops Linnaeus, 1758 Удод Hoopoe

РЯД ДЯТЛОПОДІБНІ PICIFORMES

Родина Дятлові Picidae

Рід Jynx Linnaeus, 1758

Крутиголовка Jynx torquilla Linnaeus, 1758 Вертишейка Wryneck

Рід Picus Linnaeus, 1758

Жовна зелена Picus viridis Linnaeus, 1758 Зеленый дятел Green Woodpecker

Жовна сива Picus canus Gmelin, 1788 Седой дятел Grey-headed Woodpecker

Рід Dryocopus Boie, 1826

Жовна чорна Dryocopus martius (Linnaeus, 1758) Желна Black Woodpecker

Рід Dendrocopos Koch, 1816

Дятел звичайний Dendrocopos major (Linnaeus, 1758) Пестрый дятел Great Spotted Woodpecker

Дятел сирійський Dendrocopos syriacus (Hemprich et Ehrenberg, 1833) Сирийский дятел Syrian Woodpecker

Дятел середній Dendrocopos medius (Linnaeus, 1758) Средний дятел Middle Spotted Woodpecker

Дятел білоспинний Dendrocopos leucotos (Bechstein, 1803) Белоспинный

дятел White-backed Woodpecker

Дятел малий Dendrocopos minor (Linnaeus, 1758) Малый дятел Lesser Spotted Woodpecker

Рід Picoides Lacepede, 1799

Дятел трипалий Picoides tridactylus (Linnaeus, 1758) Трехпалый дятел Three-toed Woodpecker

РЯД ГОРОБЦЕПОДІБНІ PASSERIFORMES

Родина Ластівкові Hirundinidae

Рід Riparia Forster, 1817

Ластівка берегова Riparia riparia (Linnaeus, 1758) Береговая ласточка Sand Martin

Рід Ptyonoprogne Reichenbach, 1850

Ластівка скельна Ptyonoprogne rupestris (Scopoli, 1769) Скальная ласточка Crag Martin

Рід Hirundo Linnaeus, 1758

Ластівка сільська Hirundo rustica Linnaeus, 1758 Деревенская ласточка Swallow

Ластівка даурська Hirundo daurica Linnaeus, 1771 Рыжепоясничная ласточка Red-rumped Swallow

Рід Delichon Horsfield et Moore, 1854

Ластівка міська Delichon urbica (Linnaeus, 1758) Воронок House Martin

Родина Жайворонкові Alaudidae

Рід Galerida Boie, 1828

Посмітюха Galerida cristata (Linnaeus, 1758) Хохлатый жаворонок Crested Lark

Рід Calandrella Kaup, 1829

Жайворонок малий Calandrella cinerea (Gmelin, 1789) Малый жаворонок Short-toed Lark

Жайворонок сірий Calandrella rufescens (Vieillot, 1820) Серый жаворонок Lesser Short-toed Lark

Рід Melanocorypha Boie, 1828

Жайворонок степовий Melanocorypha calandra (Linnaeus, 1766) Степной жаворонок Calandra Lark

Жайворонок білокрилий Melanocorypha leucoptera (Pallas, 1811) Белокрылый

жаворонок White-winged Lark

Жайворонок чорний Melanocorypha yeltoniensis (J. R.. Forster, 1768) Черный жаворонок Black Lark

Рід Eremophila Boie, 1828

Жайворонок рогатий Eremophila alpestris (Linnaeus, 1758) Рогатый жаворонок Shore Lark

Рід Lullula Kaup, 1829

Жайворонок лісовий Lullula arborea (Linnaeus, 1758) Лесной жаворонок Woodlark

Рід Alauda Linnaeus, 1758

Жайворонок польовий Alauda arvensis Linnaeus, 1758 Полевой жаворонок Skylark

Родина Плискові Motacillidae

Рід Anthus Bechstein, 1805

Щеврик польовий Anthus campestris (Linnaeus, 1758) Полевой конек Tawny Pipit

Щеврик лісовий Anthus trivialis (Linnaeus, 1758) Лесной конек Tree Pipit

Щеврик лучний Anthus pratensis (Linnaeus, 1758) Луговой конек Meadow Pipit

Щеврик червоногрудий Anthus cervinus (Pallas, 1811) Краснозобый конек Red-throated Pipit

Щеврик гірський Anthus spinoletta (Linnaeus, 1758) Горный конек Water Pipit

Рід Motacilla Linnaeus, 1758

Плиска жовта Motacilla flava Linnaeus, 1758 Желтая трясогузка Yellow Wagtail

Плиска чорноголова Motacilla feldegg Michachelles, 1830 Черноголовая

трясогузка Black-headed Wagtail

Плиска жовтоголова Motacilla citreola Pallas, 1776 Желтоголовая

трясогузка Citrine Wagtail

Плиска гірська Motacilla cinerea Tunstall, 1771 Горная трясогузка Grey Wagtail

Плиска біла Motacilla alba Linnaeus, 1758 Белая трясогузка Pied Wagtail

Родина Сорокопудові Laniidae

Рід Lanius Linnaeus, 1758

Сорокопуд терновий Lanius collurio Linnaeus, 1758 Обыкновенный жулан Red-backed Shrike

Сорокопуд червоноголовий Lanius senator Linnaeus, 1758 Красноголовый

сорокопут Woodchat Shrike

Сорокопуд чорнолобий Lanius minor Gmelin, 1788 Чернолобый сорокопут Lesser Grey Shrike

Сорокопуд сірий Lanius excubitor Linnaeus, 1758 Серый сорокопут Great Grey Shrike

Родина Вивільгові Oriolidae

Рід Oriolus Linnaeus, 1766

Вивільга Oriolus oriolus (Linnaeus, 1758) Обыкновенная иволга Golden Oriole

Родина Шпакові Sturnidae

Рід Sturnus Linnaeus, 1758

Шпак звичайний Sturnus vulgaris Linnaeus, 1758 Обыкновенный скворец Starling

Шпак рожевий Sturnus roseus (Linnaeus, 1758) Розовый скворец Rose-coloured Starling

Родина Воронові Corvidae

Рід Perisoreus Bonaparte, 1831

Кукша Perisoreus infaustus (Linnaeus, 1758) Кукша Siberian Jay

Рід Garrulus Brisson 1760

Сойка Garrulus glandarius (Linnaeus, 1758) Сойка Jay

Рід Pica Brisson, 1760

Сорока Pica pica (Linnaeus, 1758) Сорока Magpie

Рід Nucifraga Brisson, 1760

Горіхівка Nucifraga caryocatactes (Linnaeus, 1758) Кедровка Nutcracker

Рід Pyrrhocorax Tunstall, 1771

Галка альпійська Pyrrhocorax graculus (Linnaeus, 1758) Альпийская галка Alpine Chough

Рід Corvus Linnaeus, 1758

Галка Corvus monedula Linnaeus, 1758 Галка Jackdaw

Грак Corvus frugilegus Linnaeus, 1758 Грач Rook

Ворона чорна Corvus corone Linnaeus, 1758 Черная ворона Carrion Crow

Ворона сіра Corvus cornix Linnaeus, 1758 Серая ворона Hooded Crow

Крук Corvus corax Linnaeus, 1758 Ворон Raven

Родина Омелюхові Bombycillidae

Рід Bombycilla Vieillot, 1808

Омелюх Bombycilla garrulus (Linnaeus, 1758) Свиристель Waxwing

Родина Пронуркові Cinclidae

Рід Cinclus Borkhausen, 1797

Пронурок Cinclus cinclus (Linnaeus, 1758) Оляпка Dipper

Родина Волові очка Troglodytidae

Рід Troglodytes Vieillot, 1807

Волове очко Troglodytes troglodytes (Linnaeus, 1758) Крапивник Wren

Родина Тинівкові Prunellidae

Рід Prunella Vieillot, 1816

Тинівка альпійська Prunella collaris (Scopoli, 1769) Альпийская завирушка Alpine Accentor

Тинівка сибірська Prunella montanella (Pallas, 1776) Сибирская завирушка Siberian Accentor

Тинівка лісова Prunella modularis (Linnaeus, 1758) Лесная завирушка Dunnock

Родина Кропив’янкові Sylviidae

Рід Cettia Bonaparte, 1834

Очеретянка середземноморська Cettia cetti (Temminck, 1820) Широкохвостая

камышевка Cetti`s Warbler

Рід Locustella Kaup, 1829

Кобилочка солов’їна Locustella luscinioides (Savi, 1824) Соловьиный сверчок Savi`s Warbler

Кобилочка річкова Locustella fluviatilis (Wolf, 1810) Речной сверчок River Warbler

Кобилочка-цвіркун Locustella naevia (Boddaert, 1783) Обыкновенный сверчок Grasshopper Warbler

Рід Lusciniola Gray, 1841

Очеретянка тонкодзьоба Lusciniola melanopogon (Temminck,1823) Тонкоклювая

камышевка Moustached Warbler

Рід Acrocephalus J. A. et F. Naumann, 1811

Очеретянка прудка Acrocephalus paludicola (Vieillot, 1817) Вертлявая камышевка Aquatic Warbler

Очеретянка лучна Acrocephalus schoenobaenus (Linnaeus, 1758) Камышевка-барсучок Sedge Warbler

Очеретянка індійська Acrocephalus agricola (Jerdon, 1845) Индийская

камышевка Paddyfield Warbler

Очеретянка садова Acrocephalus dumetorum Blyth, 1849 Садовая камышевка Blyth`s Reed Warbler

Очеретянка чагарникова Acrocephalus palustris (Bechstein, 1798) Болотная

камышевка Marsh Warbler

Очеретянка ставкова Acrocephalus scirpaceus (Hermann, 1804) Тростниковая камышевка Reed Warbler

Очеретянка велика Acrocephalus arundinaceus (Linnaeus, 1758) Дроздовидная

камышевка Great Reed Warbler

Рід Hippolais Baldenstein, 1827

Берестянка звичайна Hippolais icterina (Vieillot, 1817) Зеленая пересмешка Icterine Warbler

Берестянка мала* Hippolais caligata (Lichtenstein, 1823) Северная бормотушка Booted Warbler

Берестянка бліда Hippolais pallida (Hemprich et Ehrenberg, 1833) Бледная

пересмешка Olivaceous Warbler

Рід Sylvia Scopoli, 1769

Кропив’янка рябогруда Sylvia nisoria (Bechstein, 1795) Ястребиная славка Barred Warbler

Кропив’янка співоча Sylvia hortensis (Gmelin, 1789) Певчая славка Orphean Warbler

Кропив’янка чорноголова Sylvia atricapilla (Linnaeus, 1758) Черноголовая славка Blackcap

Кропив’янка садова Sylvia borin (Boddaert, 1783) Садовая славка Garden Warbler

Кропив’янка сіра Sylvia communis Latham, 1787 Серая славка Whitethroat

Кропив’янка прудка Sylvia curruca (Linnaeus, 1758) Славка-завирушка Lesser Whitethroat

Кропив’янка червоновола Sylvia cantillans (Pallas, 1764) Рыжегрудая славка Subalpine Warbler

Кропив’янка пустельна* Sylvia nana (Hemprich et Ehrenberg, 1833) Пустынная славка Desert Warbler

Кропив’янка Рюппеля Sylvia rueppelli Temminck, 1823 Славка Рюппеля Ruppell`s Warbler

Рід Phylloscopus Boie, 1826

Вівчарик весняний Phylloscopus trochilus (Linnaeus, 1758) Пеночка-весничка Willow Warbler

Вівчарик-ковалик Phylloscopus collybita (Vieillot, 1817) Пеночка-теньковка Chiffchaff

Вівчарик світлочеревий Phylloscopus bonelli (Vieillot, 1819) Светлобрюхая

пеночка Bonelli`s Warbler

Вівчарик жовтобровий Phylloscopus sibilatrix (Bechstein, 1793) Пеночка-трещoтка Wood Warbler

Вівчарик зелений Phylloscopus trochiloides (Sundevall, 1837) Зеленая пеночка Greenish Warbler

Вівчарик жовточеревий Phylloscopus nitidus Blyth, 1843 Желтобрюхая пеночка Green Warbler

Вівчарик золотомушковий Phylloscopus proregulus (Pallas, 1811) Корольковая

пеночка Pallas`s Warbler

Вівчарик товстодзьобий Phylloscopus schwarzi (Radde, 1863) Толстоклювая

пеночка Radde’s Warbler

Родина Золотомушкові Regulidae

Рід Regulus Cuvier, 1800

Золотомушка жовточуба Regulus regulus (Linnaeus, 1758) Желтоголовый королек Goldcrest

Золотомушка червоночуба Regulus ignicapillus (Temminck, 1820) Красноголовый королек Firecrest

Родина Мухоловкові Muscicapidae

Рід Ficedula Brisson, 1760

Мухоловка строката Ficedula hypoleuca (Pallas, 1764) Мухоловка-пеструшка Pied Flycatcher

Мухоловка білошия Ficedula albicollis (Temminck, 1815) Мухоловка-белошейка Collared Flycatcher

Мухоловка мала Ficedula parva (Bechstein, 1794) Малая мухоловка Red-breasted Flycatcher

Рід Muscicapa Brisson, 1760

Мухоловка сіра Muscicapa striata (Pallas, 1764) Серая мухоловка Spotted Flycatcher

Рід Saxicola Bechstein, 1803

Трав’янка лучна Saxicola rubetra (Linnaeus, 1758) Луговой чекан Whinchat

Трав’янка чорноголова Saxicola torquata (Linnaeus, 1766) Черноголовый чекан Stonechat

Рід Oenanthe Vieillot, 1816

Кам’янка звичайна Oenanthe oenanthe (Linnaeus, 1758) Обыкновенная каменка Wheatear

Кам’янка лиса Oenanthe pleschanka (Lepechin, 1770) Каменка-плешанка Pied Wheatear

Кам’янка іспанська Oenanthe hispanica (Linnaeus, 1758) Испанская

каменка Black-eared Wheatear

Кам’янка попеляста Oenanthe isabellina (Temminck, 1829) Каменка-плясунья Isabelline Wheatear

Кам’янка білогуза Oenanthe leucura (Gmelin, 1789) Белохвостая каменка Black Wheatear

Рід Cercotrichas Boie, 1831

Соловейко рудохвостий* Cercotrichas galactotes (Temminck, 1820) Тугайный

соловей Rufous Bush Robin

Рід Monticola, Boie, 1822

Скеляр строкатий Monticola saxatilis (Linnaeus, 1776) Пестрый каменный дрозд Rock Thrush

Скеляр синій Monticola solitarius (Linnaeus, 1758) Синий каменный дрозд Blue Rock Thrush

Рід Phoenicurus T. Forster, 1817

Горихвістка звичайна Phoenicurus phoenicurus (Linnaeus, 1758) Обыкновенная

горихвостка Redstart

Горихвістка чорна Phoenicurus ochruros (S.G.Gmelin, 1774) Горихвостка-чернушка Black Redstart

Рід Erithacus Cuvier, 1800

Вільшанка Erithacus rubecula (Linnaeus, 1758) Зарянка Robin

Рід Luscinia T. Forster, 1817

Соловейко західний Luscinia megarhynchos C. L. Brehm, 1831 Южный соловей Nightingale

Соловейко східний Luscinia luscinia (Linnaeus, 1758) Обыкновенный соловей Thrush Nightingale

Синьошийка Luscinia svecica (Linnaeus, 1758) Варакушка Bluethroat

Рід Catharus Bonaparte, 1850

Дрізд Свенсона Catharus ustulatus (Nuttall, 1840) Свэнсонов дрозд Swainson`s Thrush

Рід Turdus Linnaeus, 1758

Дрізд чорноволий Turdus atrogularis Jarocki, 1819 Чернозобый дрозд Black-throated Thrush

Дрізд Наумана Turdus naumanni Temminck, 1820 Дрозд Наумана Dusky Thrush

Чикотень Turdus pilaris Linnaeus, 1758 Рябинник Fieldfare

Дрізд гірський Turdus torquatus Linnaeus, 1758 Белозобый дрозд Ring Ouzel

Дрізд чорний Turdus merula Linnaeus, 1758 Черный дрозд Blackbird

Дрізд білобровий Turdus iliacus Linnaeus, 1766 Белобровик Redwing

Дрізд співочий Turdus philomelos C.L.Brehm, 1831 Певчий дрозд Song Thrush

Дрізд-омелюх Turdus viscivorus Linnaeus, 1758 Деряба Mistle Thrush

Родина Суторові Paradoxornithidae

Рід Panurus Koch, 1816

Синиця вусата Panurus biarmicus (Linnaeus, 1758) Усатая синица Bearded Tit

Родина Довгохвості синиці Aegithalidae

Рід Aegithalos Hermann, 1804

Синиця довгохвоста Aegithalos caudatus (Linnaeus, 1758) Длиннохвостая синица Long-tailed Tit

Родина Синицеві Paridae

Рід Remiz Jarocki, 1819

Ремез Remiz pendulinus (Linnaeus, 1758) Обыкновенный ремез Penduline Tit

Рід Parus Linnaeus, 1758

Гаїчка болотяна Parus palustris Linnaeus, 1758 Черноголовая гаичка Marsh Tit

Гаїчка-пухляк Parus montanus Baldenstein, 1827 Буроголовая гаичка Willow Tit

Синиця чубата Parus cristatus Linnaeus, 1758 Хохлатая синица Crested Tit

Синиця чорна Parus ater Linnaeus, 1758 Московка Coal Tit

Синиця блакитна Parus caeruleus Linnaeus, 1758 Обыкновенная лазоревка Blue Tit

Синиця біла Parus cyanus Pallas, 1770 Белая лазоревка Azure Tit

Синиця велика Parus major Linnaeus, 1758 Большая синица Great Tit

Родина Повзикові Sittidae

Рід Sitta Linnaeus, 1758

Повзик Sitta europaea Linnaeus, 1758 Обыкновенный поползень Nuthatch

Рід Tichodroma Illiger, 1811

Стінолаз Tichodroma muraria (Linnaeus, 1766) Стенолаз Wallcreeper

Родина Підкоришникові Certhiidae

Рід Certhia Linnaeus, 1758

Підкоришник звичайний Certhia familiaris Linnaeus, 1758 Обыкновенная пищуха Treecreeper

Підкоришник короткопалий Certhia brachydactyla C. L. Brehm,1820 Короткопалая

пищуха Short-toed Treecreeper

Родина Горобцеві Passeridae

Рід Passer Brisson, 1760

Горобець хатній Passer domesticus (Linnaeus, 1758) Домовый воробей House Sparrow

Горобець чорногрудий Passer hispaniolensis (Temminck, 1820) Черногрудый воробей Spanish Sparrow

Горобець польовий Passer montanus (Linnaeus, 1758) Полевой воробей Tree Sparrow

Рід Petronia Kaup, 1829

Горобець скельний* Petronia petronia (Linnaeus, 1766) Каменный воробей Rock Sparrow

Рід Montifringilla C. L. Brehm, 1828

В’юрок сніговий Montifringilla nivalis (Linnaeus, 1766) Снежный вьюрок Snow Finch

Родина В’юркові Fringillidae

Рід Fringilla Linnaeus, 1758

Зяблик Fringilla coelebs Linnaeus, 1758 Зяблик Chaffinch

В’юрок Fringilla montifringilla Linnaeus, 1758 Вьюрок Brambling

Рід Serinus Koch, 1816

Щедрик Serinus serinus (Pallas, 1811) Европейский вьюрок Serin

Рід Chloris Cuvier, 1800

Зеленяк Chloris chloris (Linnaeus, 1758) Обыкновенная зеленушка Greenfinch

Рід Spinus Koch, 1816

Чиж Spinus spinus (Linnaeus, 1758) Чиж Siskin

Рід Carduelis Brisson, 1760

Щиглик Carduelis carduelis (Linnaeus, 1758) Черноголовый щегол Goldfinch

Рід Acanthis Borkhausen, 1797

Коноплянка Acanthis cannabina (Linnaeus, 1758) Коноплянка Linnet

Чечітка гірська Acanthis flavirostris (Linnaeus, 1758) Горная чечетка Twite

Чечітка звичайна Acanthis flammea (Linnaeus, 1758) Обыкновенная чечетка Redpoll

Чечітка біла Acanthis hornemanni (Holboell, 1843) Пепельная чечетка Arctic Redpoll

Рід Carpodacus Kaup, 1829

Чечевиця Carpodacus erythrinus (Pallas, 1770) Обыкновенная чечевица Scarlet Rosefinch

Чечевиця сибірська Carpodacus roseus (Pallas, 1776) Сибирская чечевица Pallas`s Rosefinch

Чечевиця велика Carpodacus rubicilla (Guldenstadt, 1775) Большая чечевица Great Rosefinch

Рід Pinicola Vieillot, 1807

Смеречник Pinicola enucleator (Linnaeus, 1758) Щур Pine Grosbeak

Рід Loxia Linnaeus, 1758

Шишкар сосновий Loxia pytyopsittacus Borkhausen, 1793 Клест-сосновик Parrot Crossbill

Шишкар ялиновий Loxia curvirostra Linnaeus, 1758 Обыкновенный клест Crossbill

Шишкар білокрилий Loxia leucoptera Gmelin, 1789 Белокрылый клест Two-barred Crossbill

Рід Pyrrhula Brisson, 1760

Снігур Pyrrhula pyrrhula (Linnaeus, 1758) Обыкновенный снегирь Bullfinch

Рід Coccothraustes Brisson, 1760

Костогриз Coccothraustes coccothraustes (Linnaeus, 1758) Обыкновенный дубонос Hawfinch

Родина Вівсянкові Emberizidae

Рід Emberiza Linnaeus, 1758

Просянка Emberiza calandra Linnaeus, 1758 Просянка Corn Bunting

Вівсянка звичайна Emberiza citrinella Linnaeus, 1758 Обыкновенная овсянка Yellowhammer

Вівсянка білоголова Emberiza leucocephala S. G. Gmelin, 1771 Белошапочная овсянка Pine Bunting

Вівсянка городня* Emberiza cirlus Linnaeus, 1776 Огородная овсянка Cirl Bunting

Вівсянка гірська Emberiza cia Linnaeus, 1766 Горная овсянка Rock Bunting

Вівсянка очеретяна Emberiza schoeniclus (Linnaeus, 1758) Тростниковая овсянка Reed Bunting

Вівсянка жовтоброва* Emberiza chrysophrys Pallas, 1776 Желтобровая

овсянка Yellow-browed Bunting

Вівсянка-ремез Emberiza rustica Pallas, 1776 Овсянка-ремез Rustic Bunting

Вівсянка-крихітка Emberiza pusilla Pallas, 1776 Овсянка-крошка Little Bunting

Вівсянка лучна Emberiza aureola Pallas, 1773 Дубровник Yellow-breasted Bunting

Вівсянка садова Emberiza hortulana Linnaeus, 1758 Садовая овсянка Ortolan Bunting

Вівсянка скельна Emberiza buchanani Blyth, 1844 Скальная овсянка Grey-necked Bunting

Вівсянка сивоголова Emberiza caesia Cretzschmar, 1826 Красноклювая

овсянка Cretzschmar`s Bunting

Вівсянка чорноголова Emberiza melanocephala Scopoli, 1769 Черноголовая

овсянка Black-headed Bunting

Рід Calcarius Bechstein, 1803

Подорожник лапландський Calcarius lapponicus (Linnaeus, 1758) Подорожник Lapland Bunting

Рід Plectrophenax Stejneger, 1882

Пуночка Plectrophenax nivalis (Linnaeus, 1758) Пуночка Snow Bunting

Вирішуючи проблему українських наукових назв птахів, варто, насамперед, звернутися до традицій їх використання, проаналізувати зміни, яких вони з часом зазнали. Історія становлення української орнітологічної номенклатури вже вивчалася фахівцями-філологами, з цього питання було зроблене спеціальне дослідження (Сокол, 1992). У своїх висновках автор цієї праці зазначав, що процес нормалізації національної орнітологічної номенклатури практично завершений, одночасно вказуючи на безпідставну заміну деяких українських назв птахів іншомовними кальками.

Згадане дослідження було здійснене саме напередодні кардинальних геополітичних змін, які сталися на початку 90-х років на великій території, від Західної Європи до Центральної Азії. В суспільствах нових держав, які виникли на цьому просторі, почалися бурхливі соціально-економічні процеси. Потреба докорінного перевлаштування суспільних відносин викликала в багатьох верствах населення нових держав бажання переосмислити пройдений шлях соціального розвитку, відродила інтерес до власної історії та культури, в тому числі до своєї мови.

Дбайливе ставлення до мовної спадщини - одна з ознак високого духовного розвитку будь-якого народу. Тому не дивно, що й в Україні почався пошук того надбання, яке було втрачене в попередні часи. Цей процес захопив і таку галузь мовознавства, як наукова термінологія і номенклатура. Слід було вивчити обставини, за яких зазнали змін ті чи інші терміни, з’ясувати обгрунтованість таких змін. Саме ці завдання були головними у роботі, яка тривала понад десять років і стосувалася збирання та опрацювання матеріалів з української орнітологічної номенклатури та термінології.

Дослідження лексики, її розвитку, правил і норм - сфера діяльності філологів, тому саме їм найкраще відома історія формування української орнітологічної номенклатури. А от широкі кола орнітологів, завдяки яким назви птахів часто власне й потрапляють на сторінки наукових першоджерел, поінформовані про це, мабуть, менше. Щоб, до певної міри, виправити такий стан речей, далі йдеться про основні етапи історії розвитку орнітономенклатури в українській науковій мові.

Засновником української орнітологічної номенклатури заслужено вважається Іван Верхратський, дійсний член Наукового товариства ім. Т. Г. Шевченка у Львові, голова його математично-природописно-лікарської секції. Він опублікував такі праці, як “Початки до уложеня номенклятури и терминологиі природописноі народнe і” (1864, 1867, 1872а, 1872б, 1879), “Зоологія на низші кляси шкіл середніх” (1906), “Нові знадоби номенклятури і термінольогії природописної, народної, збирані між людьми” (1908), де було зібрано понад 2000 українських назв птахів з усіх куточків Галичини та інших районів Західної України. Навіть зараз це чи не найбільші праці такого типу в українській наукової літературі.

Найвагоміше значення для формування складу українських наукових назв птахів має, безумовно, доробок М. В. Шарлеманя. Проаналізувавши надбання своїх попередників у цій галузі, зокрема праці І. Верхратського, та маючи власні багаті матеріали, він видає у 1927 р. “Словник зоологичної номенклатури. Назви птахів”. В ньому були подані не лише обрані як номенклатурні українські назви птахів, що стояли першими після латинської назви, але й численні синоніми, в деяких випадках для одного птаха їх наведено понад 50 (!). Ця фундаментальна праця пройшла редагування у Зоологічній секції Природничого відділу тогочасного Інституту української наукової мови УАН. В редагуванні цього словника брали участь такі відомі зоологи, як М. О. Бурчак-Абрамович, Л. О. Портенко, В. П. Храневич, М. І. Щербина, К. І. Татарко та інші. Врешті, схвалення підсумків такого глибокого дослідження М. В. Шарлеманя могло б остаточно вирішити проблему української орнітологічної номенклатури. На той час, мабуть, саме так і було. Проте згодом з певних причин у праці “Птахи УРСР” М. В. Шарлемань (1938) дещо відійшов від обраних раніше назв. У цій праці в деяких випадках він поставив першими назви, які походять з російської або німецької мов, наприклад, “сплюшка”, “дупель”, “гаршнеп”, “бекас” тощо. Зрештою, видання книги українською мовою на той час було вчинком непересічним, і саме це стало однією з причин, які в подальшому змінили долю М. В. Шарлеманя.

Найрадикальнішої ревізії українські наукові назви птахів зазнали у “Визначнику птахів УРСР” (Воїнственський, Кістяківський, 1952, 1962). В ряді Сивкоподібні зникло кілька загальнородових українських автентичних назв куликів, і з’явилися, натомість, назви, запозичені з російської мови, які використовуються лише для позначення конкретних видів. Крім того, у двох випадках були замінені назви родин та пов’язані з ними назви рядів і родів. Ймовірно, значний обсяг нововведень спонукав авторів навести для деяких видів синоніми, які були основними назвами в працях М. В. Шарлеманя (1927, 1938), наприклад, - стрепет (хохітва), колпиця (косар), вальдшнеп (слуква), стриж (серпокрилець), пищуха (підкоришник), корольок (золотомушка), славка (кропив’янка), кропивник (волове очко), завирушка (тинівка), малинівка (вільшанка). Але й тут не обійшлося без хиб, оскільки в таких парах, як лежень (авдотка), чайка (чибіс), шишкар (клест), берестянка (пересмішка), синьошийка (варакушка) в дужках зазначені не українські синоніми, а власне російські назви птахів. Причини подібних змін в українських назвах птахів автори не пояснюють. Нові основні назви, які вживали М. А. Воїнственський та О. Б. Кістяківський (1952, 1962) і які замінили назви, наведені М. В. Шарлеманем (1927, 1938), з деякими змінами були використані в кількох випусках фундаментального видання “Фауна України” (Кістяківський, 1957; Зубаровський, 1977; Смогоржевський, 1979), в тому числі в російськомовному випуску цього видання, в якому вказані й українські назви птахів (Лысенко, 1991).

Такий стан з українськими назвами птахів було фактично закріплено у “Російсько-українсько-латинському зоологічному словнику” (Маркевич, Татарко, 1983). Слід також згадати останній з вітчизняних визначників птахів “Птахи України” (Марисова, Талпош, 1984), в якому немає синонімики, а наведено основні назви видів відповідно до “Визначника птахів УРСР” (Воїнственський, Кістяківський, 1952, 1962), з незначними змінами - означення “червонозоба” і “чорнозоба” замінені на “червоновола” і “чорновола”, а назва “дрохва” - на “дрофа”, в останньому випадку з порушенням норм української лексики. Певна штучність нововведень у назвах, які були зроблені у 50-і роки, є головною підставою для суперечок, що точаться зараз між науковцями.

Протягом останнього десятиріччя проблема українських наукових назв птахів активно вивчалася у Західному відділенні Українського орнітологічного товариства ім. К. Ф. Кесслера (ЗВУОТ). У лютому 1991 р. на базі Львівського державного університету ім. І. Франка відбувся колоквіум з української орнітологічної номенклатури і термінології, наслідком роботи якого стало створення при ЗВУОТ робочої групи з цих питань. Результатами діяльності цієї групи є підготовка до перевидання праць І. Верхратського з орнітологічної номенклатури і термінології, участь у виставці “Іван Верхратський. Життєвий і творчий шлях”, присвяченій 150-річчю від дня його народження (Пограничний, 1997), публікації про народні назви птахів різних місцевостей (Новак, Мазуркова, 1996; Паньків, 1999 та ін.), статті з історії, сучасних проблем українського орнітологічного термінотворення (Бокотей, Пограничний, 1995) та про біографії вчених, які працювали над науковою номенклатурою (Горбань, 1998; Бокотей, 1999). Крім того, нещодавно в Інституті зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України створено комісію з питань термінології, однією з задач якої є складання сучасної української зоологічної номенклатури з метою створення спеціалізованого словника.

Поширення народних назв птахів досліджувалося й в інших наукових осередках України. Недавно опубліковано цікаву роботу, в якій наведено більше 800 назв птахів, що побутують на Чернігівщині (Марисова, Бойко, 1998). Певні кроки в збиранні народних назв птахів були зроблені і на території інших областей Східної України (Тараненко, 1992; Шапаренко, 1994 та ін.).

Беручись до складання новітнього списку українських наукових назв птахів, слід визначитися стосовно форми видової назви. Загальновизнаною є бінарна латинська назва виду, що обумовлюється нормою “Международного кодекса зоологической номенклатуры” (1988). Створення біному латиною не наштовхується на перешкоди, оскільки латинська мова значною мірою функціонує як символізована мова. Обрати той чи інший символ у вузькому колі науковців не надто складно. Інша справа з живою мовою, яка твориться і діє аж ніяк не за формальними законами. З цього приводу, стосовно ботанічної номенклатури, М. Анненков (1878) писав: “...искусственное установление единой русской бинарной номенклатуры будет иметь значение только для малочисленных кругов ботаников и ученых..”. Бажання порушити усталене використання назв тварин чи рослин у живій мові лише для формальної біномізації навряд чи виправдане. Спроба ввести штучні бінарні назви призвела б до значних складностей у їх сприйнятті серед позанаукових кіл, створила б певну інформаційну перешкоду між науковцями та іншими верствами суспільства. Мабуть, тому один з відомих вчених О. Яната (1928) зазначав: “Укладаючи наукову природничу українську номенклатуру, не треба її штучно робити бінарною...”. До того ж, і на досвіді польських орнітологів, які запровадили вигадані бінарні національні наукові назви птахів і зараз потерпають від ними ж створеної плутанини (Mielczarek, Cichocki, 1999), можна переконатися у недоцільності штучної біномізації національної орнітологічної номенклатури. Велику кількість прикладів використання однослівних національних наукових назв птахів можна побачити, зокрема, в англійській і російській мовах. Не варто уникати однослівних назв і в українській орнітологічній номенклатурі. З іншого боку, нераціонально використовувати трислівні назви видів птахів, зменшення кількості подібних наукових назв спостерігається, скажімо, в російській мові (Степанян, 1990).

Необхідно обумовити і вживання означення “звичайний” у деяких українських наукових назвах птахів, скажімо, в назві “шпак звичайний”, тоді як в інших випадках використано однослівні назви, такі як “чайка”, “галка”, “зозуля”, “рибалочка” тощо. Отже, у випадку, коли в Україні гніздяться два або більше видів одного роду чи родини, наприклад, види роду Sturnus L. - “шпак звичайний” та “шпак рожевий”, вживання означення “звичайний” в назві одного з видів є обов’язковим. Коли ж в Україні регулярно гніздиться лише один вид роду або родини, наприклад, вид, що має назву “чайка”, а решта є рідкісними залітними - “чайка білохвоста”, “чайка степова”, “чайка шпорова” - слово “звичайний” для означення гніздового виду не використовується.

Окремого обумовлення потребує також правило утворення назви родини. У тих випадках, коли назва родини утворюється від однослівної назви відповідного роду, вона закінчується морфемою -ові або -еві, наприклад, “Гагарові”, “Чаплеві”. Виняток становлять три родини, для яких, через неможливість утворення однослівної назви, використані назви з двох слів - “Кулики-сороки”, “Волові очка”, “Довгохвості синиці”.

Видовий склад птахів, для яких пропонуються українські наукові назви, був опублікований в “Систематическом списке птиц Украины” (Серебряков, 1987). Зауважимо, що з цього списка вилучені дві назви - Numenius minutus Gould та Pluvialis dominica (Mull.). У першому випадку латинська назва занесена до списка, мабуть, помилково, на цю думку наштовхує відсутність у списку назви Numenius tenuirostris Vieill. В іншому випадку вилучена назва замінена назвою Pluvialis fulva (Gm.), тому що колишні підвиди fulva i dominica набули статусу окремих видів (Степанян, 1990): Pluvialis fulva (Gm.) - поширений в тундрах Азії, а Pluvialis dominica (Mull.) - в зоні тундр Північної Америки. На думку О. Б. Кістяківського (1957), саме колишній підвид fulva залітає в межі України.

Наведений вище список містить і нові види, про знахідки яких в Україні є повідомлення в першоджерелах, що вийшли з друку протягом останнього десятиріччя (Давыдович, Горбань, 1990; Горбань и др., 1991; Лысенко, 1991; Полуда и др., 1991; Прокопенко и др., 1991; Грищенко, 1992; Шидловський, 1992, 1993; Годованец и др., 1993; Кныш, Сыпко, 1993; Абакумов, Цвелых, 1994; Архипов, 1996; Бучко, 1996; Пилюга, 1998; Горбань, 1999), або в статтях, які були опубліковані значно раніше (Dzieduszycki, 1912; Левицкий, 1965; Пашковский, 1965). Наукові латинські назви і російські назви птахів подано за “Конспектом орнитологической фауны СССР” (Степанян, 1990), англiйськi назви наводяться за виданням “The Birds of the Western Palearctic” (Cramp, 1977, 1980, 1983, 1985, 1988, 1992, 1993, 1994a, 1994b) та за визначником “Birds of Europe with North Africa and the Middle East” (Jonsson, 1992).

На нашу думку, обираючи українські наукові назви птахів, треба враховувати пріоритетність і вагомість досліджень, які були зроблені М. В. Шарлеманем (1927). До того ж, не слід нехтувати тим, що його праця пройшла ретельну перевірку в Інституті української наукової мови УАН. Крім того, для більш обгрунтованого добору можливих варіантів назв необхідними є і дані “Словаря української мови” (Грінченко, 1907, 1908, 1909а, 1909б).

Наступні коментарі стосуватимуться лише тих назв птахів у наведеному вище списку, які можуть викликати суперечки. Інші назви є звичними, тому легко сприйматимуться тими, хто їх вживатиме.

Gavia stellata (Pont.) і Gavia arctica (L.) У М. А. Воїнственського та О. Б. Кістяківського (1952, 1962) цим видам дані відповідні означення “червонозоба” і “чорнозоба”, які фактично скопійовані з російської мови, оскільки в них не враховано, що російському означенню частини тіла “зоб” відповідає українське слово “воло”. В наступних україномовних роботах ці види гагар означені вже як “червоновола” і “чорновола” (Воїнственський, 1984; Марисова, Талпош, 1984). Втім, така заміна не виправляє суттєвої хиби, яка закладена в запозичених з російської мови означеннях - у цих гагар воло насправді біле, лише на його боках є темно-бурі або чорні смужки. А червонувато-руда пляма у одного виду і чорна пляма в іншого знаходяться спереду на шиї, тому використані М. В. Шарлеманем (1927, 1938) означення для цих видів “червоношия” і “чорношия” значно точніше відображають характерну рису шлюбного оперення цих птахів.

Podiceps Latham. Назва “пірникоза”, яка у наведеному вище списку обрана для роду, а потім і для похідних назв родини та ряду, наведена у М. В. Шарлеманя (1927, 1938). У М. А. Воїнственського та О. Б. Кістяківського (1952, 1962) цей рід має назву “норець”. Заміна назви “пірникоза” на “норець” незрозуміла, оскільки автори не дають пояснень. Суперечність вирішує “Словарь української мови” Б. Грінченка (1908, 1909а), де вказано, що “Норець. 2) Родъ утки: нырокъ Mergus albellus”, тоді як “Пірникоза. ... чомга, Podiceps cristatus”. Без сумніву, назва “пірникоза” є характерною для української мови і влучно відображає риси найбільш відомого виду з роду Podiceps пірникози великої - вміння пірнати та “ріжки” в шлюбному вбранні, які надають птахові подобу кози.

Fulmarus glacialis (L.). З обранням назви для виду виникла певна складність. Хоча у роботі М. В. Шарлеманя (1927) було подано назву “фульмар”, експрес-опитування серед фахівців та аматорів виявило різке несприйняття цього іншомовного слова. З огляду на це, для виду, про який йдеться, пропонується назва “буревісник кочівний” - родова назва походить від назви родини Буревісникові, до якої цей вид належить, а видове означення вказане у словнику О. П. Маркевича та К. І. Татарка (1983).

Egretta T. Forster. Для видів цього роду доцільно використовувати назви “чепура велика” і “чепура мала”. За М. В. Шарлеманем (1927, 1938), назви “чепура або чапля” для білих чапель вказані як рівнозначні синоніми. Використавши родову назву “чепура”, ми уникнемо трислівних назв видів і матимемо осібну назву для роду Egretta. Деякі російські автори також використовують назву “чепура”, хоча й для іншого роду чапель (Кузнецов, 1974), втім ця назва не наводиться в “Конспекте орнитологической фауны СССР” (Степанян, 1990).

Platalea leucorodia L. У М. В. Шарлеманя (1927, 1938) вид зазначений як “косар”, ця ж назва в якості синоніма зустрічається у М. А. Воїнственського та О. Б. Кістяківського (1952, 1962). В цій назві відображено характерний спосіб, яким птах здобуває їжу - походжаючи мілиною і зануривши дзьоб у воду, водить головою з боку в бік, ніби щось косить дзьобом під поверхнею води (Воїнственський, 1984). У змістовності і колоритності автентичної української назви “косар” є перевага над назвою “колпиця”, яка походить з російської мови.

Anas querquedula L., Anas crecca L. Ці качки у М. А. Воїнственського та О. Б. Кістяківського (1952, 1962) мають назви “чирок-тріскунок” і “чирок-свистунок”, що, власне, є калькою з російської мови. Більш доцільними та коректними, з точки зору нормативності сучасної української мови, були б варіанти назв “чирок-тріскунець” та “чирок-свистунець”. Проте для цих видів існують автентичні українські назви. В одному випадку М. В. Шарлемань (1927) вказує назви “чирка більша” і “чирка менша, або чирянка”, в іншому (Шарлемань, 1938) - “чирянка більша” і “чирянка менша”. У словнику Б. Грінченка (1909б) слово “чирка” означає не лише качку, але й різновид хвороби, тоді як “Чирянка=Чиранка. Порода утки, Anas crecca”. За сучасною традицією, назви птахів, в яких вживається порівняння за розміром, містять означення “малий” і “великий”, як, скажімо, “баклан великий” та “баклан малий”, “яструб великий” та “яструб малий” тощо. Тому, враховуючи вищенаведене, для двох вказаних видів качок доцільно використовувати назви “чирянка велика” і “чирянка мала”.

Aythya ferina (L.). Назва “попелюх” стосовно даного виду вживається як синонім у М. А. Воїнственського та О. Б. Кістяківського (1952, 1962), і, на наш погляд, є дуже влучною та зручною в користуванні.

Somateria mollissima (L.). Назва “пухівка” для виду наводиться у М. В. Шарлеманя (1927, 1938) і вказує на характерну особливість цього птаха вимощувати своє гніздо великою кількістю пуху.

Melanіtta nigra (L.), Melanitta fusca (L.), Eudromias morinellus (L.). Для цих видів негніздової орнітофауни України можна вважати доцільним обрання назв, які вживаються в інших мовах, тобто використати тамтешні місцеві назви, а саме назви “синьга”, “турпан”, “хрустан”. Власне, їх як синоніми або як означення у формі прикладки наводить М. В. Шарлемань (1938).

Меrgus L. Для роду обрано назву “крех”, відповідно до М. В. Шарлеманя (1927, 1938). Значно пізніше для двох видів цього роду було використано родову назву “крохаль” (Воїнственський, Кістяківський, 1952, 1962).

Mergus albellus L. У М. В. Шарлеманя (1927) цей вид дістав назву “крех малий”, а пізніша назва “луток”, яку наводять М. А. Воїнственський та О. Б. Кістяківський (1952, 1962), є іншомовним запозиченням.

Pandion haliaetus (L.). Для цього виду М. В. Шарлемань (1927, 1938) вживав назву “скоба”. Пояснення щодо походження назви “скоба” знаходимо у П. Ф. Левицького (1965). Проте словник Б. Грінченка (1909б) однозначно вказує, що “Скоба. Крючекъ къ дверям”, а “Скопа. Родъ морской птицы”, власне, птах, існування якого пов’язане з водою. Тому назву “скопа” стосовно птаха можна вважати, на нашу думку, правильнішою.

Accipiter brevipes (Sev.). Стосовно цього виду вперше було використано назву “яструб коротконогий” (Шарлемань, 1927). Пізніше він вважався підвидом виду Accipiter badius (Gm.), відносно якого вживалася назва “яструб-тювик” (Шарлемань, 1938; Воїнственський, Кістяківський, 1952, 1962). В подальшому статус видової відмінності між ними було поновлено, і з’ясувалося, що останній з них в Україні не зустрічається (Степанян, 1990).

Gypaetus barbatus (L.). Відповідно до М. В. Шарлеманя (1927), у наведеному вище списку виду дано назву “ягнятник”. Потім у багатьох першоджерелах цей вид не згадувався (Шарлемань, 1938; Воїнственський, Кістяківський, 1952, 1962; Зубаровський, 1977). Проте про його зальоти в Українські Карпати, ймовірно, на підставі даних Ф. Й. Страутмана (1963), говориться в книзі “Птахи України” (Марисова, Талпош, 1984), де цей вид означений вже як “бородач”. Власне, обидві назви виду походять з російської мови, хоча зауважимо, що російському “бородач” в українській мові відповідає слово “бородань”. У більш ранніх російськомовних першоджерелах обидві назви цього хижого птаха подаються або як синоніми (Дементьев, Гладков, 1954; Беме, Кузнецов, 1966), або ж вказана лише назва “ягнятник” (Кузнецов, 1974), у пізніших виданнях наводиться тільки назва “бородач” (Иванов, Штегман, 1978; Степанян, 1990). Зважаючи на пріоритетність роботи М. В. Шарлеманя (1927), для цього виду обрано саме назву “ягнятник”.

Falco cherrug Gray. Виду відповідає українська назва “балабан” (Шарлемань, 1927, 1938). Саме цю назву наводить у своєму словнику Б. Грінченко: “Балабан. 3) Птица: разновидность сокола” (1907).

Falco columbarius L. i Falco subbuteo L. У праці М. В. Шарлеманя (1927) для цих видів використовуються відповідно назви “підсоколик малий” та “підсоколик-білозор”. Назва “підсоколик” влучно вказує на менші розміри цих птахів відносно великих соколів. Назви “дербник” і “чеглок”, які почали використовувати стосовно цих видів пізніше (Шарлемань, 1938; Воїнственський, Кістяківський, 1952, 1962), російськомовного походження. Пропонується повернутися до назв, використаних М. В. Шарлеманем у “Словнику зоологичної номенклатури. Назви птахів” (1927), але зробити лише одну корективу, замінити слово “білозор”, дещо застаріле у вживанні, на означення “великий”, а саме обрати назву “підсоколик великий".

Lyrurus tetrix (L.). Використання назв “тетерюк”, або “тетерук” відносно цього виду зустрічається у М. В. Шарлеманя (1927). У словнику Б. Грінченка (1909б) для цього птаха, крім назви “тетерук”, наводяться синоніми “тетервак” і “тетерець”. Назва “тетерев”, яку вживали пізніше (Воїнственський, Кістяківський, 1952, 1962), є калькою з російської мови. Про необгрунтованість заміни української назви цього птаха вказує І. О. Сокіл (Сокол, 1992). Враховуючи думку М. В. Шарлеманя та дані словника, перевагу надано назві “тетерук”.

Tetrao urogallus L. У М. В. Шарлеманя (1927, 1938) вид має назву “глушець”. Таку ж назву для нього наводить і Б. Грінченко (1907). Заміна ж її на російську назву “глухар” вважається невиправданою (Сокол, 1992).

Tetrastes bonasia (L.). Для виду використовується низка співзвучних синонімів - “орябець”, “орябень”, “орябка” (Шарлемань, 1927, 1938). Словник Б. Грінченка (1909а) подає також назву “орябок”. У цьому ж словнику вказано, що назва “рябчик” використовується в українській мові лише як прізвисько для домашніх тварин.

Porzana Vieillot. До всіх видів цього роду М. В. Шарлеманем (1927, 1938) застосовується назва “погонич”, яку доречно закріпити як родову назву, що й зроблено у новому списку українських наукових назв птахів, який наводиться вище.

Otis tarda L. Для цього виду назва “дрохва” використовується як М. В. Шарлеманем (1927, 1938), так і М. А. Воїнственським та О. Б. Кістяківським (1962). Її знаходимо і у Б. Грінченка (1907). Варіант назви “дрофа” (Марисова, Талпош, 1984) є хибним, оскільки фонема “ф” не властива українській мові і трапляється лише у словах іншомовного походження.

Tetrax tetrax (L.). Стосовно цього виду М. В. Шарлемань (1927, 1938) вживає назву “хохітва”, надаючи назві “стрепет” ранг синоніма. Словник Б. Грінченка (1909б) містить обидві ці назви.

Chlamydotis undulatus (Jacq.). Назва “джек” (Воїнственський, Кістяківський, 1952, 1962) для цього виду пропонується через її стислість і з огляду на те, що інша назва цього виду “дрохва-красуня” (Шарлемань, 1927, 1938) є також іншомовним запозиченням.

Charadrius L. За М. В. Шарлеманем (1927, 1938), рід має назву “пісочник”, яка вдало відображає характерну рису птахів цього роду заселяти піщані території. Для усіх видів цього роду варто залишити видові означення, які вказані в згаданих роботах М. В. Шарлеманя і які наводяться в поданому вище списку. Назви “зуйок” і “галстучник” (Воїнственський, Кістяківський, 1952, 1962) були запозичені з російської мови пізніше.

Chettusia gregaria (Pall.). Для виду обрано назву “чайка степова”, що узгоджується з використанням цієї назви М. В. Шарлеманем (1927).

Hoplopterus spinosus (L.). За нормами словотворення в українській мові від іменника “шпора” похідним є прикметник “шпоровий”, тому вид має назву “чайка шпорова”, яку використовував і М. В. Шарлемань (1938).

Himantopus himantopus (L.). Головною назвою виду М. В. Шарлемань (1927, 1938) вважав назву “кулик-довгоніг”, тому її було обрано для укладання наведеного вище списку. В цій назві вдало відображено одну з найхарактерніших рис зовнішнього вигляду цього кулика.

Recurvirostra avosetta L. Вид отримав, за М. В. Шарлеманем (1927, 1938), назву “чоботар”, яка є оригінальною і влучною через те, що дзьоб цього птаха за формою нагадує шило - знаряддя чоботара.

Tringa L. Стосовно цього роду М. В. Шарлемань (1927) використав назву “коловодник”. В словнику Б. Грінченка (1908) також зустрічаємо цю назву - “Коловодник. Птица:... Totanus”. Зрозуміло, що йдеться про найбільш відомий вид цього роду Tringa totanus (L.), оскільки латинське “totanus” більше не зустрічається в жодній з латинських видових назв птахів фауни України. Пізніше для видів роду Tringa були вжиті назви “травник”, “щоголь”, “уліт” тощо (Воїнственський, Кістяківський, 1952, 1962). Словник Б. Грінченка (1909б) містить слова “Травник. Место, поросшее травой” і “Щоголь=Щиголь. Пт. Щеголъ, Fringilla carduelis”. З цього зрозуміло, що роду Tringa варто повернути загальнородову назву “коловодник”, а окремим видам - ті видові означення, які вказані М. В. Шарлеманем (1927) і наведені у поданому вище списку.

Actitis hypoleucos (L.). Для цього виду М. В. Шарлемань (1927) вживав назви “коловодник-набережник” і “набережник”. Враховуючи самостійність роду Actitis, за ним доцільно закріпити назву “набережник”.

Philomachus pugnax (L.). Основною назвою виду М. В. Шарлемань (1938) вважав назву “брижач”, в якій відображено головну ознаку шлюбного вбрання самця цього птаха - характерне оздобне пір’я, “брижі” на шиї.

Calidris Merrem. Для роду використано назву “побережник” (Шарлемань, 1927; Воїнственський, Кістяківський, 1952, 1962),. Але якщо М. В. Шарлемань (1927) надав таку родову назву усім видам цього роду, то М. А. Воїнственський та О. Б. Кістяківський (1952, 1962) для двох видів вжили іншомовні назви “червонозобик” і “чорнозобик” без врахування того, що слово “зоб” для означення частини тіла в українській мові не використовується. Тому буде зваженим рішенням повернутися до тих видових назв видів роду Calidris, які наведені у М. В. Шарлеманя (1927) і які вказані в поданому раніше списку.

Limicola falcinellus (Pont.). Назва “побережник болотяний” зазначена для цього виду у М. В. Шарлеманя (1927, 1938) і є пріоритетнішою, ніж “грязовик”, яка зустрічається у М. А. Воїнственського та О. Б. Кістяківського (1952, 1962).

Scolopax rusticola L. У початковому варіанті виду відповідала українська назва “слуква” (Шарлемань, 1927). Згодом вона стала вживатися в якості синоніма до назви “вальдшнеп”, яка походить з німецької мови (Шарлемань, 1938; Воїнственський, Кістяківський, 1952, 1962). Проте словник Б. Грінченка (1907, 1909б) дає для цього птаха лише назву “слуква”, а слово “вальдшнеп” словником до складу української лексики не вводиться. Про безпідставність заміни назви “слуква” на назву “вальдшнеп” говориться в роботі І. О. Сокола (1992).

Gallinago media (Lath.), Gallinago gallinago (L.), Lymnocryptes minimus (Brunn.). Для цих видів у списку наведені назви “баранець великий”, “баранець звичайний”, “баранець малий”, які узгоджуються із синонімічними назвами “баранчик” і “баранець” (Шарлемань, 1927). До того ж, у словнику Б. Грінченка (1907) говориться, що одне із значень слів “Баранець=Баранчик. Бекасъ”. Назви цих видів - “дупель”, “бекас” і “гаршнеп”, які наводять М. А. Воїнственський та О. Б. Кістяківський (1952, 1962), є запозиченням з німецької.

Limosa Brisson. Рід одержав українську назву “грицик” (Шарлемань, 1927, 1938). Слово “грицик” внесено до словника Б. Грінченка (1907) з поясненням, що це “род растения”. Втім використання однієї й тієї ж назви для різних форм життя є звичайним явищем. Так, в російській мові слово “поганка” вживається як для позначення птаха, так і гриба. Слід зауважити, що використана іншими авторами назва ”веретенник” (Воїнственський, Кістяківський, 1952, 1962) має іншомовне походження. В деяких місцевостях України, зокрема на Сумщині (усне повідомлення М. П. Книша), місцеві жителі крик цього птаха передають як “гритю-гритю-гритю” або “грицю-грицю-грицю”.

Numenius Brisson. У М. В. Шарлеманя (1927, 1938) рід дістав назву “кульон”. У визначнику М. А. Воїнственського та О. Б. Кістяківського (1952, 1962) використана назва “кроншнеп”, походженням з німецької. Відмова від української автентичної назви на користь іншомовної незрозуміла. Наприклад, птахів роду Numenius у білоруській мові називають “кулон” (Никифоров и др., 1997), два види цього роду, які трапляються в Україні, в англійській мові мають назви “Curlew” i “Slender-billed Curlew” (Cramp, 1983). Лексема “curlew” фонетично передається як “келью”. Тож як українська назва “кульон”, так і білоруська “кулон” та англійська “curlew” є звуковідтворенням голосу великого кульона, найбільш відомого птаха роду Numenius.

Numenius tenuirostris Vieill. Наші попередники (Шарлемань, 1927, 1938; Воїнственський, Кістяківський, 1952, 1962) для цього виду обрали ознаку “малий”, а для виду Numenius phаeopus (L.) - “середній”. Проте у цих видів спостерігається значна індивідуальна мінливість у розмірах, і нерідко малий кульон буває більшим, ніж кульон середній. Ймовірно, тому А. М. Нікольський (1892) називав малим кульоном саме вид Numenius phaeopus (L.). З огляду на це, виду Numenius tenuirostris Vieill. пропонується надати назву “кульон тонкодзьобий”, видове означення в якій є перекладом з латинської мови.

Larus ichthyaetus Pall. У використанні назв для цього виду спостерігаються значні зміни. Свого часу М. В. Шарлемань (1927) називав цього птаха “мартин-рибалка”, потім - “мартин каспійський” (Шарлемань, 1938), згодом з’явилася назва “хохотун чорноголовий” (Воїнственський, Кістяківський, 1952, 1962). Зрозуміло, що слово “хохот”, як і похідне від нього слово “хохотун”, аж ніяк не належить до української лексики. Запозиченню назви “хохотун чорноголовий” нема пояснень. Крім того, в ній нема слова “мартин” як ознаки належності до роду Larus. Перевагу було віддано одній з назв, які використовував М. В. Шарлемань, а саме назві “мартин каспійський”.

Larus genei Breme. У цьому випадку також прослідковується зміна назв. Первинною була назва “мартин морський рожевий” (Шарлемань, 1927), пізніше використано назву “мартин морський голуб” (Шарлемань, 1938). Друга назва є дещо зміненим запозиченням з російської, а цілковите запозичення російської назви “морський голубок” зустрічаємо у М. А. Воїнственського та О. Б. Кістяківського (1952, 1962). У цьому варіанті зникає родова назва “мартин”. Якщо повернутися до якоїсь із назв, вказаних М. В. Шарлеманем, виникає проблема трислівності. Тому запропоновано бінарну назву “мартин тонкодзьобий” за аналогією з білоруською назвою цього виду “танкадзюбая чайка” (Никифоров и др., 1997) та англійською - “Slender-billed Gull” (Cramp, 1983), що відповідає українському “тонкодзьобий мартин”. Видове означення “тонкодзьобий” влучно характеризує певну морфологічну рису цього птаха.

Larus fuscus L. Стосовно виду М. В. Шарлемань (1927, 1938) вживав назву “мартин чорнокрилий”. Іншомовне запозичення “клуша” (Воїнственський, Кістяківський, 1952, 1962) не виправдане, оскільки це слово не належить до української лексики. До того ж, означення “чорнокрилий” точно відображає характерну зовнішню ознаку цього мартина.

Hydroprogne caspia (Pall.). Даному виду М. В. Шарлемань (1927) надав назву “крячок каспійський”. Згодом М. В. Шарлемань (1938) використав назву “чеграва” як синонімічну, що в якості єдиної можливої вказана у “Визначнику птахів УРСР” (Воїнственський, Кістяківський, 1952, 1962). Вважаємо доцільним використовувати для цього виду назву “крячок каспійський”, позаяк назва “чеграва” є іншомовним запозиченням.

Streptopelia decaocto (Friv.). Зі зрозумілих причин у роботах М. В. Шарлеманя (1927, 1938) немає згадки про цей вид - того часу він в Україні не траплявся. У визначнику М. А. Воїнственського та О. Б. Кістяківського (1952, 1962) виду дано назву “горлиця кільчаста”, яка є наслідуванням російської назви, що не досить вдало відображає рису в забарвленні цього птаха - чорне напівкільце на шиї. Тому під час складання наведеного вище списку використано назву “горлиця садова”, яка вказана у словнику О. П. Маркевича та К. І. Татарка (1983).

Apus Scopoli. Українською назвою роду є назва “серпокрилець”. Пріоритет використання саме цієї назви для даного роду належить М. В. Шарлеманю (1927, 1938). Вона згадується також у М. А. Воїнственського та О. Б. Кістяківського (1952, 1962). Назви видів, що входять до даного роду, містять саме цю родову назву, яка влучно характеризує птахів за формою крил у польоті.

Alcedo atthis (L.). Для цього виду нерідко обирають назву з означувальним словом, якому надають форму жіночого роду, наприклад, “рибалочка голуба” (Воїнственський, Кістяківський, 1952, 1962; Марисова, Талпош, 1984). Але, як пояснює словник Б. Грінченка (1909б), слово “рибалочка” є зменшувальною формою від слова “рибалка”, яке належить до чоловічого роду. Тому й “рибалочка” є лексемою чоловічого роду, власне, як “лелека” і “шуліка”. В наведеному вище списку виду дано назву “рибалочка” згідно з правилом, що вже згадувалося.

Galerida cristata (L.). Першою назвою, яку використав М. В. Шарлемань (1927) стосовно цього птаха, була назва “посмітюха”. В інших першоджерелах (Шарлемань, 1938; Воїнственський, Кістяківський, 1952, 1962) така назва вживається як можливий синонім цього виду. Звернувшись до словника Б. Грінченка (1909а), з’ясовуємо, що “Посміттюха. 1) Птица: жаворонокъ хохлатый, Alauda cristata L.”.

Lanius collurio L. Стосовно цього виду М. В. Шарлемань (1927, 1938) використовував лише назву “сорокопуд терновий”, а у пізнішій роботі (Шарлемань, 1938) вказав і російський відповідник - “жулан”. Саме цей відповідник виступає як прикладка у назві виду, яка наводиться у визначнику М. А. Воїнственського та О. Б. Кістяківського (1952, 1962). Варто повернутися до назви, використаної М. В. Шарлеманем, оскільки означення “терновий” передає звичку птаха обирати для влаштування гнізда головним чином колючі кущі, зокрема кущі терену.

Oriolus oriolus (L.). Цей вид вказаний у М. В. Шарлеманя (1927) як “вивільга”, але в інших працях (Шарлемань, 1938; Воїнственський, Кістяківський, 1952, 1962) йому дано назву “іволга”. У словнику Б. Грінченка (1907, 1908) згадуються обидві ці назви. Назву “вивільга” обрано тому, що вона першою вказана у “Словнику зоологичної номенклатури. Назви птахів.”  (Шарлемань, 1927).

Cinclus cinclus (L.). У М. В. Шарлеманя (1927, 1938) виду дано назву “пронурок”. В останній його роботі наводиться російська назва “оляпка”, яку було використано М. А. Воїнственським та О. Б. Кістяківським (1952, 1962) в якості української. З огляду на пріоритетність роботи М. В. Шарлеманя (1927) у наведеному вище списку подано назву ”пронурок”, яка наводиться і у словнику Б. Грінченка (1909а).

Troglodytes troglodytes (L.). У своїх працях для цього виду М. В. Шарлемань (1927, 1938) використовує назву “волове очко”. З часом М. А. Воїнственський та О. Б. Кістяківський (1952, 1962) надали цій назві ранг синоніма, а основною обрали назву “кропивник”, аналог якої “крапивник” бачимо в російській мові. Проте у словнику Б. Грінченка (1907, 1908) не знаходимо слова “кропивник”, але в ньому є “Волове очко. а) Птица крапивникъ, Troglodytes parvulus” і “Очко волове, риб’яче. Птица Sylvia nisoria”. Ситуація досить цікава, оскільки складається так, що, за словником, назва “волове очко” в одному з випадків ніби-то стосується рябогрудої кропив’янки (Sylvia nisoria Bechst.). Можна міркувати, що назва “волове очко” говорить як про темне оперення птаха, так і про його малі розміри, не більші за око вола, - риси, які притаманні Troglodytes troglodytes (L.). У варіанті “очко волове” є суттєве рівноцінне доповнення “риб’яче”, яке вказує на власне світле око з чорною зіницею, а це вже ознака, яка властива рябогрудій кропив’янці. В будь-якому разі, пріоритет і доцільність використання назви “волове очко” для виду Troglodytes troglodytes (L.) М. В. Шарлеманем цілком очевидні.

Prunella Vieillot. Українська назва роду, за М. В. Шарлеманем (1927, 1938), “тинівка”. В російській мові він має назву “завирушка”, яку й наводить М. В. Шарлемань (1938). У визначнику М. А. Воїнственського та О. Б. Кістяківського (1952, 1962) в якості основної вказано назву “завирушка”, а назва “тинівка” подається як синонім. Втім в українській мові слова “завирушка” не існує, а походження російської назви зрозуміле, вона пов’язана зі словом “завираться”, тобто передражнювати інших.

Sylvia Scopoli. У працях М. В. Шарлеманя (1927, 1938) рід одержав назву “кропив’янка”. Ця ж назва, але як синонім, згадується у визначнику М. А. Воїнственського та О. Б. Кістяківського (1952, 1962), а головною вважається назва “славка”. Якщо звернутися до словника Б. Грінченка (1908, 1909б), то з’ясовується, що слова “славка” в ньому нема, а є “Кропив’янка. Птица: крапивникъ, Troglodytes parvulus”. Це пояснення створює певну складність, оскільки згадується інший рід птахів. Втім рід Troglodytes, відповідно до М. В. Шарлеманя (1927, 1938), має зовсім іншу назву. Вірогідно, що спільна назва могла спершу стосуватися птахів з різних родів, але з однаковими рисами зовнішності або поведінки, а потім закріпитися лише за одним із родів, що й бачимо на прикладі роду Sylvia.

Regulus Cuvier. Рід, за М. В. Шарлеманем (1927, 1938), одержав у анотованому списку назву “золотомушка”. В якості синоніма її вказано у визначнику М. А. Воїнственського та О. Б. Кістяківського (1952, 1962), які основною назвою цього роду вважали назву “корольок”, що відповідає російському “королек”. Проблему назви даного роду вирішує словник Б. Грінченка (1908), де слово “корольок” не згадується, а наводиться слово “Золотомушка. Пт. королекъ, Regulus”. Назва “золотомушка”, тобто російською “золотая родинка”, дуже влучно вказує на характерну рису птахів роду Regulus - жовте або червоне пасмо на тім’ї.

Saxicola Bechstein. Cтосовно роду спочатку було використано назву “трав’янка” (Шарлемань, 1927, 1938), але потім її замінили на назву “чекан” (Воїнственський, Кістяківський, 1952, 1962), що є запозиченням із російської. У словнику Б. Грінченка (1909б) слово “чекан” відсутнє, натомість слово “трав’янка” виступає як назва рослини. Втім назва “трав’янка” стосовно птахів роду Saxicola цілком виправдана, оскільки вони полюбляють сидіти на вершечках стебел високої лучної трави.

Oenanthe Vieillot. Спочатку рід мав назву “чикалка” (Шарлемань, 1927, 1938), яку потім замінили назвою “камінка” (Воїнственський, Кістяківський, 1952, 1962). Остання назва вказує на те, що птахи цього роду часто обирають для гніздування кам’янисті місцевості або просто купи каміння. Тому у наведеному вище списку роду Oenanthe залишено щойнозгадану назву, лише дещо змінено саму форму слова. Форма “кам’янка” наводиться у О. П. Маркевича та К. І. Татарка (1983) саме як назва роду Oenanthe.

Oenanthe isabellina (Temm.). Погодитися з назвою “камінка-плясуня” для цього виду, яка зустрічається у М. А. Воїнственського та О. Б. Кістяківського (1952, 1962), не можна, тому що прикладка “плясуня” є невдалою копією російського “плясунья”. Означення “попелястий”, яке дав цьому виду М. В. Шарлемань (1927), чудово відображає колір оперенння птаха, тому вид у наведеному вище списку одержав назву “кам’янка попеляста”.

Monticola Boie. Роду присвоєно назву “скеляр”, яка наведена у “Каталозі орнітофауни західних областей України” (1989). З латини “monticola” перекладається як “той, що любить гори”. Мабуть, виходячи саме з цього, й виникла назва “скеляр”. Вона вказує на те, що птахи, які належать до даного роду, пов’язані зі скелястими, гірськими місцевостями, і дозволяє уникнути трислівності у назвах видів цього роду. Назва ж “кам’яний дрізд”, яку використали стосовно цього роду М. А. Воїнственський та О. Б. Кістяківський (1952, 1962) і яка була спочатку надана конкретному виду (Шарлемань, 1938), навпаки, змусила б вживати саме трислівні назви для окремих видів, що можна побачити в російській мові (Степанян, 1990).

Erithacus rubecula (L.). Вид спочатку мав назву “вільшанка” (Шарлемань, 1927, 1938). Потім цю назву стали вважати синонімом, поставивши на перше місце назву “малинівка” (Воїнственський, Кістяківський, 1952, 1962). Хоча слово “вільшанка” у словнику Б. Грінченка (1907) не наводиться, та відмовлятися від назви “вільшанка” як наукової не варто хоча б через те, що її першою було вжито для даного виду. До речі, за словником Б. Грінченка (1908), слово “малинівка” відповідає російському “наливка малиновая”.

Parus montanus Bald. У використанні назви стосовно цього виду існує казуїстична проблема. Синонім латинської номенклатурної назви виду - Parus atricapillus (Степанян, 1990), для якої М. В. Шарлемань (1927) застосував українську назву “пухляк чорноголовий”. У наступній своїй праці автор назвав цей вид “гаїчка чорноголова” (Шарлемань, 1938), і цю назву використали М. А. Воїнственський та О. Б. Кістяківський (1952, 1962). За словником О. П. Маркевича та К. І. Татарка (1983), цей вид синиць вже має назву “синиця буроголова, пухляк”, відповідно до російської назви цього виду, в той час як інший вид синиць Parus palustris L. у згаданому словнику зазначений як “синиця чорноголова”. У вживанні означень “чорноголова” і “буроголова” стосовно цих двох видів синиць створилася плутанина, тому для виду Parus montanus Bald. запропонована назва “гаїчка-пухляк”, складові частини якої вживав у своїх працях М. В. Шарлемань (1927, 1938).

Certhia L. У працях М. В. Шарлеманя (1927, 1938) рід одержав назву “підкоришник”, мабуть, тому, що існування птахів цього роду міцно пов’язане з корою дерев, навіть їхнє оперення забарвлене під тон кори дерева. Але пізніше роду дали назву “пищуха” (Воїнственський, Кістяківський, 1952, 1962), яку використовують у російській мові, а назву “підкоришник” навели лише як синонім, не обгрунтовуючи такої заміни.

Serinus serinus (L.). За М. В. Шарлеманем (1927), вид одержав назву “щедрик”. Відповідно до Л. С. Степаняна (1990), російська назва цього виду - “европейский вьюрок”. У визначнику М. А. Воїнственського та О. Б. Кістяківського (1952, 1962) українська назва “щедрик” не згадується взагалі, натомість для цього виду вказано назву “в’юрок канареєчний”. Остання назва - калька з російської мови, де даний вид має також назву “канареечный вьюрок”, яка вживається, наприклад, у праці Г. П. Дементьєва (1941). До цього слід зауважити, що російський прикметник “канареечный” походить від іменника “канарейка”, якому в українській мові відповідає іменник “канарка”, а відтак похідним від нього є прикметник “канарковий”. Втім необхідності в такому запозиченні взагалі не було. Словник Б. Грінченка (1909б) пояснює: “Щедрик=Щедлик. Пт. Fringilla serinus”, з чого зрозуміло, що йдеться саме про вид Serinus serinus (L.), оскільки наведена у словнику латинська назва є синонімом сучасної (Степанян, 1990).

Emberiza aureola Pall. Про цей вид під назвою “вівсянка-дібровник” згадує М. В. Шарлемань (1938). Таку ж назву використали М. А. Воїнственський та О. Б. Кістяківський (1952, 1962). Прикладка цієї назви запозичена з російської мови, за її змістом цілком логічним може бути висновок, ніби цей птах біотопічно пов’язаний з дібровами. Втім у фундаментальному виданні “Птицы Советского Союза” (1954) вказано, що це “характерная птица лугов речных долин”. У наведеному вище списку для даного виду запропоновано назву “вівсянка лучна”, відповідно до того, як цього птаха називають у районі його поширення в Північно-Східному Поліссі (усне повідомлення М. П. Книша).

На завершення не зайве навести два приклади українських назв птахів зі словника Б. Грінченка (1907, 1908, 1909а, 1909б), які вважалося за можливе внести у наведений вище список українських наукових назв птахів, але не було внесено. У відповідності зі словником “Горихвіст. Птица. Lusciniola phaenicurus”, за відсутності в ньому слова “горихвістка”, а “Кіс. Дроздъ черный, Turdus merula.”.

Висловлюємо свою вдячність кандидату філологічних наук, професору Київського державного лінгвістичного університету І. В. Корунцю за змістовні поради та критичні зауваження стосовно використання норм української лексики і велику зацікавленість темою цієї роботи. Щиро дякуємо кандидатам біологічних наук Т. Б. Ардамацькій, В. М. Попенку, В. А. Костюшину, І. М. Горбаню, І. В. Кучинській, а також досліднику орнітологічної термінології В. О. Пограничному за критичні зауваження і поради, які вони висловили під час складання списку сучасних українських наукових назв птахів. Автори вдячні кандидатам біологічних наук М. П. Книшу та І. В. Скільському, а також Л. Л. Покритюку та В. І. Шкарану за надіслані місцеві народні назви птахів, що допомогло зорієнтуватися у географії вживання тих чи інших назв.

Необхідно сказати, що в цій праці нема жодної спроби применшення значення чи авторитету згаданих у ній вчених, чиї варіанти назв птахів були відхилені. Через тогочасні штучно створені причини, серед яких найвагоміша - інститут цензури, вихід книжок у світ, у випадку недотримання авторами поставлених перед ними вимог, був під загрозою. Саме тому М. В. Шарлемань, М. А. Воїнственський, О. Б. Кістяківський та багато інших вчених були змушені йти на певні поступки у вживанні українських назв птахів, аби не втратити можливість видавати свої праці. Саме тому за час з 1930 р. до 1985 р. понад 20 % українських автентичних назв птахів були замінені іншомовними похідними.

Мовотворення, а відтак і видозміна назв птахів, процес динамічний. З часом напевне з’являться нові дослідження з орнітологічної номенклатури і термінології. Наступним кроком у цьому напрямку буде створення української номенклатури для птахів світової фауни, яка, ймовірно, базуватиметься на дещо інших засадах і підходах.

Автори будуть вдячні за зауваження і пропозиції стосовно змісту цієї праці та проблеми української орнітологічної номенклатури і термінології в цілому, які просимо надсилати за адресами:

79008, м. Львів, вул. Театральна, 18, Державний природознавчий музей НАН України, Бокотею Андрію Андрійовичу.

01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 15, Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України, Фесенку Геннадію Васильовичу.