Хто так╕ пухо╖ди?

Юр╕й Бойчук
кандидат б╕олог╕чних наук,
доцент каф. зоолог╕╖
Харк╕вськго Педагог╕чного Ун╕верситету

Малюнки - Костянтина Скубицького

Ц╕кавою групою безкрилих комах, що нагадують вошей ╕ мають ротовий
апарат гризучого типу, ╓ пухо╖ди. Велика голова, т╕ло пласке, вузьке,
продовгувате, ма╓ бл╕до-жовтий кол╕р. Через нап╕впрозор╕, але дуже м╕цн╕
покриви просв╕чу╓ться шлунок.

Б╕льш╕сть пухо╖д╕в сл╕п╕. Лише у деяких вид╕в збереглося одне, ледве
пом╕тне око. Довжина комах вар╕ю╓ в╕д 1-го до 11 м╕л╕метр╕в.
Пухо╖ди ╓ ектопаразитами (зовн╕шн╕ми паразитапи) птах╕в ╕ ссавц╕в.
Одн╕ з них живуть в п╕р'╖ голови, ╕нш╕ - на крилах птах╕в.

Одн╕ мають коротк╕ ноги, ╕нш╕ - довг╕, однак ╕ перш╕ ╕ друг╕ ведуть
малорухомий спос╕б життя. Але ╓ й так╕ види, котр╕ тримаються б╕ля
само╖ шк╕ри ╕ здатн╕ так швидко б╕гати м╕ж пухових волокон ╕ п╕р'╖н,
що ╖х важко зловити. До групи малорухливих належать справжн╕
вегетар╕анц╕ - вони живляться фрагментами рослинност╕, котра
потрапля╓ на т╕ло птах╕в.

╤нша група рухливих комах полюбля╓ зм╕шану д╕╓ту. Вони гризуть пухов╕
волокна, а якщо знайдуть невеличку ранку на т╕л╕ хазя╖на, переходять на
споживання кров╕. Саме ╖дять, а не смокчуть бо не бають гострого хоботка.
Пер╕одично пухо╖ди виходять "пастись" на верх╕вки тонких пушинок,
гризуть боков╕ в╕дгалудження п╕р'я, або споживають лусочки еп╕дерм╕су,
що утворюються на т╕л╕ щедрого хазя╖на.
╤нод╕ в специф╕чн╕й сфер╕ свого ╕снування ╖м випада╓ на десерт поласувати
вид╕леннями сальних залоз або кв╕тковим пилком, котрий випадково
потрапля╓ в пер╕од цв╕т╕ння на т╕ло птаха.

Серед п╕р'я птах╕в похо╖ди мають вс╕ необх╕дн╕ умови для життя - в╕дпов╕дну
температуру, волог╕сть та ╕нш╕ важлив╕ характеристики сфери ╕снування,
котр╕ заледать в╕д видово╖ належност╕ птаха. Наприклад, ф╕з╕олог╕чн╕ норми
коливання температури т╕ла складають:

у курки - 40.5 - 42оС;

качки - 41.0 - 43.0оС;

гуски - 40.0 - 41оС;

╕ндички - 40.0 - 41.5оС;

голуба - 41.0-44.0оС;

В залежност╕ в╕д цього для пухо╖д╕в характерна сувора приурочен╕сть до певного виду
хазя╖на. Зараження птах╕в пухо╖дами в╕дбува╓ться при контакт╕ з представниками свого виду.
На молодих пташенят пухо╖ди переселяються з батьк╕в ще в гн╕зд╕.

Пухо╖д качиний

(Trinoton querquedulae L.)

╤нод╕ пухо╖д╕в переносять мухи-кровососки. Але в цьому випадку похо╖ди виживають
лише в тому випадку, якщо ╖м пощастило потрапити на в╕дпов╕дний, св╕й вид господаря.
Ц╕каво, що п╕дкинут╕ в чуже гн╕здо пташенята зозул╕ не уражуються паразитами-пухо╖дами
сво╖х нових батьк╕в.

Зозул╕ мають сво╖х специф╕чних пухо╖д╕в, котрими вони обм╕нюються в в дорослому стан╕
п╕д час спарювання. У в╕дпов╕дност╕ до б╕олог╕чного закону Келлога, спор╕днен╕сть вид╕в
пухо╖д╕в в╕дпов╕да╓ спор╕дненост╕ ╖х хазя╖в. Пухо╖ди ╕нод╕ допомагають орн╕тологам вир╕шити
питання систематично╖ спор╕дненост╕ р╕зних груп птах╕в. Саме завдяки ╖м, було з'ясовано
багато суперечливих ф╕логенетичних питань по багатьох рядах ╕ родина╖ птах╕в.

Пухо╖д курячий

(Menopon gallinae L.)

У сво╓му затишному помешканн╕ пухо╖ди мають також умови для сво╖х н╕жних переживань.
Тут серед пуха, керуючись чутливими вусиками, у атмосфер╕ сильних запах╕в вид╕лень
сальних залоз господаря, самцям вда╓ться легко знаходити запах сво╖х наречених.
Копулятивний орган у пухо╖д╕в ма╓ досить складну будову.

При в╕дкладанн╕, самка не сходячи з м╕сця, приклею╓ липкою речовиною сво╖ довгаст╕
я╓чки при основ╕ пера, тобто в найб╕льш теплому м╕сц╕. Пухо╖ди можуть в╕дкладати яйця
протягом всього сезону. Для цього на т╕л╕ теплокровно╖ тварини вони мають в╕дпов╕дн╕
умови, а яйця розвиватимуться за стаб╕льних умов за будь-якого сезону.

Яйця пухо╖д╕в мають ц╕каву будову. Вони мають складну грав╕ровку, витончену
поверхневу арх╕тектуру ╕ ориг╕нальну будову пор через котр╕ диха╓ м╕кроскоп╕чний
зародок.

На сам╕й верх╕вц╕ яйця ╓ отв╕р - м╕кроп╕ле з кришечкою. При вилупленн╕ з яйця, личинка
в╕дкрива╓ ╖╖ сво╖ми щелепами ╕ т╕м'ям. Розвиток я╓ць трива╓ близько 2 тижн╕в, а оск╕льки
розвиток у пухо╖д╕в прямий, без перетворень, то личинки виходять з яйця дуже схожими
на дорослих особин. Одразу п╕сля вилуплення вони при╓днуються до сво╖х батьк╕в,
щоб розд╕лити з ними ст╕л ╕ житло. Коли птахи линяють, для пухо╖д╕в настають чорн╕ дн╕.

Цей пер╕од вони в╕дчувають ╕ намагаються якомога швидше перебратись на нове п╕р'я,
що пробива╓ться. Але ╕ серед пухо╖д╕в ╓ ледар╕ - вони опадають разом з п╕р'ям.
╥х чека╓ загибель, тому що окремо в╕д хазя╖на вони вижити не можуть.
На них також чека╓ смерть, якщо птах гине. Але життя не припиня╓ться,
бо ╖х вц╕л╕л╕ родич╕ численн╕ ╕ добре захищен╕ самою природою. П╕д час насиджування
╕ при год╕вл╕ пташенят, пухо╖ди перелазять на молодь ╕ разом з ними продовжують св╕й
шлях.Живих пухо╖д╕в можна нав╕ть знайти на теплих яйцях в гн╕здах деяких вид╕в
болотних птах╕в. На даний час науц╕ в╕домо близько 2500 вид╕в пухо╖д╕в.
З них 140 вид╕в заре╓стровано на територ╕╖ Укра╖ни.

Волосо╖д собачий

(Trichodectes canis Deg.)

╢ пухо╖ди, котр╕ паразитують т╕льки на ссавцях.
╥х нал╕чують б╕ля 100 вид╕в. Вс╕ вони мають по одному к╕гтику на лапках,
╕нш╕ - по два. Це так зван╕ волосо╖ди. Вони рухаються серед волосяного покриву при
допомоз╕ к╕гтика ╕ щелеп. Вс╕ волосо╖ди досить др╕бн╕ (1-3 мм), ведуть малорухомий
спос╕б життя, живляться лусочками еп╕дерм╕су, частинками волосся та вид╕леннями
сальних залоз. Ц╕ паразити живуть на т╕л╕ к╕шок, собак, коней, крней к╕з, велико╖ рогато╖
худоби, б╕лок, олен╕в. Так╕ близьк╕ за походженням види, як собака ╕ вовк можуть мати
на соб╕ однакового паразита - волосо╖да собачого. Цей пухо╖д ма╓ рудо-коричневе
забарвлення ╕ часто оселя╓ться на цуценятах, зосереджуючись перш за все на голов╕
╕ ши╖. На щастя, жоден з чисельних вид╕в пухо╖д╕в не живе на людин╕.

Лише ╕нод╕ деяк╕ пташин╕ види можуть нетривалий час перебувати на людин╕,
але згодом гинуть. Невелика к╕льк╕сть вид╕в пухо╖д╕в, як╕ живуть виключно на
п╕р'╖ птах╕в (╖х називають перо╖дами), залишаються майже непом╕тними для
хазя╖на.
А т╕, що рухаються по т╕лу птаха, зшкр╕бають орогов╕л╕ фрагменти еп╕тел╕ю
- викликають сверблячку, турбують, виснажують птах╕в. Особливо страждають
в╕д пухо╖д╕в ослаблен╕ особини, котр╕ не в силах пост╕йно очищати сво╓ п╕р'я в╕д
паразит╕в.
Деяк╕ пухо╖ди ╓ особливо небезпечними паразитами, тому що при допомоз╕ сво╖х
щелеп, роздирають на шк╕р╕ н╕жн╕ м╕сця з метою поживитися елементами кров╕.
Св╕йськ╕ птахи, уражен╕ пухо╖дами знижують свою продуктивн╕сть ╕ втрачають
резистентн╕сть до р╕зноман╕тних захворювань. Варто в╕дзначити, що ╕ сам╕
пухо╖ди здатн╕ переносити, а в╕рн╕ше бути пром╕жними хазяями ряду гельм╕нт╕в
- собачого ц╕п'яка, нематод-ф╕ляр╕й. Забезпечення чистоти, ругулярн╕ купання,
дез╕нфекц╕я прим╕щень ╕ самих тварин, ╓ основними заходами у боротьб╕ з такими
серйозними паразитами, як пухо╖ди.

(C) Ukrainian magazine "Naturalist"

Ключов╕ слова:

Юр╕й Бойчук (Yuri Boichuk),
Комахи, пухо╖ди, волосо╖ди, ектопаразити,
насекомые, пухоеды, власоеды, эктопаразиты;