Хто
так╕ пухо╖ди? Юр╕й Бойчук |
Малюнки - Костянтина Скубицького
Ц╕кавою групою безкрилих комах,
що нагадують вошей ╕ мають ротовий
апарат гризучого типу, ╓ пухо╖ди.
Велика голова, т╕ло пласке, вузьке,
продовгувате, ма╓ бл╕до-жовтий
кол╕р. Через нап╕впрозор╕, але дуже
м╕цн╕
покриви просв╕чу╓ться шлунок.
Б╕льш╕сть пухо╖д╕в сл╕п╕. Лише у
деяких вид╕в збереглося одне, ледве
пом╕тне око. Довжина комах вар╕ю╓
в╕д 1-го до 11 м╕л╕метр╕в.
Пухо╖ди ╓ ектопаразитами
(зовн╕шн╕ми паразитапи) птах╕в ╕
ссавц╕в.
Одн╕ з них живуть в п╕р'╖ голови,
╕нш╕ - на крилах птах╕в.
Одн╕ мають коротк╕ ноги, ╕нш╕ -
довг╕, однак ╕ перш╕ ╕ друг╕ ведуть
малорухомий спос╕б життя. Але ╓ й
так╕ види, котр╕ тримаються б╕ля
само╖ шк╕ри ╕ здатн╕ так швидко
б╕гати м╕ж пухових волокон ╕ п╕р'╖н,
що ╖х важко зловити. До групи
малорухливих належать справжн╕
вегетар╕анц╕ - вони живляться
фрагментами рослинност╕, котра
потрапля╓ на т╕ло птах╕в.
╤нша група рухливих комах
полюбля╓ зм╕шану д╕╓ту. Вони
гризуть пухов╕
волокна, а якщо знайдуть невеличку
ранку на т╕л╕ хазя╖на, переходять
на
споживання кров╕. Саме ╖дять, а не
смокчуть бо не бають гострого
хоботка.
Пер╕одично пухо╖ди виходять
"пастись" на верх╕вки тонких
пушинок,
гризуть боков╕ в╕дгалудження п╕р'я,
або споживають лусочки еп╕дерм╕су,
що утворюються на т╕л╕ щедрого
хазя╖на.
╤нод╕ в специф╕чн╕й сфер╕ свого
╕снування ╖м випада╓ на десерт
поласувати
вид╕леннями сальних залоз або
кв╕тковим пилком, котрий випадково
потрапля╓ в пер╕од цв╕т╕ння на т╕ло
птаха.
Серед п╕р'я птах╕в похо╖ди мають
вс╕ необх╕дн╕ умови для життя -
в╕дпов╕дну
температуру, волог╕сть та ╕нш╕
важлив╕ характеристики сфери
╕снування,
котр╕ заледать в╕д видово╖
належност╕ птаха. Наприклад,
ф╕з╕олог╕чн╕ норми
коливання температури т╕ла
складають:
у курки - 40.5 - 42оС;
качки - 41.0 - 43.0оС;
гуски - 40.0 - 41оС;
╕ндички - 40.0 - 41.5оС;
голуба - 41.0-44.0оС;
В залежност╕ в╕д цього для
пухо╖д╕в характерна сувора
приурочен╕сть до певного виду
хазя╖на. Зараження птах╕в
пухо╖дами в╕дбува╓ться при
контакт╕ з представниками свого
виду.
На молодих пташенят пухо╖ди
переселяються з батьк╕в ще в
гн╕зд╕.
Пухо╖д
качиний (Trinoton querquedulae L.) |
╤нод╕ пухо╖д╕в переносять
мухи-кровососки. Але в цьому
випадку похо╖ди виживають
лише в тому випадку, якщо ╖м
пощастило потрапити на
в╕дпов╕дний, св╕й вид господаря.
Ц╕каво, що п╕дкинут╕ в чуже гн╕здо
пташенята зозул╕ не уражуються
паразитами-пухо╖дами
сво╖х нових батьк╕в.
Зозул╕ мають сво╖х специф╕чних
пухо╖д╕в, котрими вони обм╕нюються
в в дорослому стан╕
п╕д час спарювання. У в╕дпов╕дност╕
до б╕олог╕чного закону Келлога,
спор╕днен╕сть вид╕в
пухо╖д╕в в╕дпов╕да╓ спор╕дненост╕
╖х хазя╖в. Пухо╖ди ╕нод╕
допомагають орн╕тологам вир╕шити
питання систематично╖
спор╕дненост╕ р╕зних груп птах╕в.
Саме завдяки ╖м, було з'ясовано
багато суперечливих
ф╕логенетичних питань по багатьох
рядах ╕ родина╖ птах╕в.
Пухо╖д курячий (Menopon gallinae L.) |
У сво╓му затишному помешканн╕
пухо╖ди мають також умови для сво╖х
н╕жних переживань.
Тут серед пуха, керуючись чутливими
вусиками, у атмосфер╕ сильних
запах╕в вид╕лень
сальних залоз господаря, самцям
вда╓ться легко знаходити запах
сво╖х наречених.
Копулятивний орган у пухо╖д╕в ма╓
досить складну будову.
При в╕дкладанн╕, самка не сходячи
з м╕сця, приклею╓ липкою речовиною
сво╖ довгаст╕
я╓чки при основ╕ пера, тобто в
найб╕льш теплому м╕сц╕. Пухо╖ди
можуть в╕дкладати яйця
протягом всього сезону. Для цього
на т╕л╕ теплокровно╖ тварини вони
мають в╕дпов╕дн╕
умови, а яйця розвиватимуться за
стаб╕льних умов за будь-якого
сезону.
Яйця пухо╖д╕в мають ц╕каву
будову. Вони мають складну
грав╕ровку, витончену
поверхневу арх╕тектуру ╕
ориг╕нальну будову пор через котр╕
диха╓ м╕кроскоп╕чний
зародок.
На сам╕й верх╕вц╕ яйця ╓ отв╕р -
м╕кроп╕ле з кришечкою. При
вилупленн╕ з яйця, личинка
в╕дкрива╓ ╖╖ сво╖ми щелепами ╕
т╕м'ям. Розвиток я╓ць трива╓
близько 2 тижн╕в, а оск╕льки
розвиток у пухо╖д╕в прямий, без
перетворень, то личинки виходять з
яйця дуже схожими
на дорослих особин. Одразу п╕сля
вилуплення вони при╓днуються до
сво╖х батьк╕в,
щоб розд╕лити з ними ст╕л ╕ житло.
Коли птахи линяють, для пухо╖д╕в
настають чорн╕ дн╕.
Цей пер╕од вони в╕дчувають ╕
намагаються якомога швидше
перебратись на нове п╕р'я,
що пробива╓ться. Але ╕ серед
пухо╖д╕в ╓ ледар╕ - вони опадають
разом з п╕р'ям.
╥х чека╓ загибель, тому що окремо
в╕д хазя╖на вони вижити не можуть.
На них також чека╓ смерть, якщо птах
гине. Але життя не припиня╓ться,
бо ╖х вц╕л╕л╕ родич╕ численн╕ ╕
добре захищен╕ самою природою. П╕д
час насиджування
╕ при год╕вл╕ пташенят, пухо╖ди
перелазять на молодь ╕ разом з ними
продовжують св╕й
шлях.Живих пухо╖д╕в можна нав╕ть
знайти на теплих яйцях в гн╕здах
деяких вид╕в
болотних птах╕в. На даний час науц╕
в╕домо близько 2500 вид╕в пухо╖д╕в.
З них 140 вид╕в заре╓стровано на
територ╕╖ Укра╖ни.
Волосо╖д собачий (Trichodectes canis Deg.) |
╢ пухо╖ди, котр╕ паразитують
т╕льки на ссавцях.
╥х нал╕чують б╕ля 100 вид╕в. Вс╕ вони
мають по одному к╕гтику на лапках,
╕нш╕ - по два. Це так зван╕
волосо╖ди. Вони рухаються серед
волосяного покриву при
допомоз╕ к╕гтика ╕ щелеп. Вс╕
волосо╖ди досить др╕бн╕ (1-3 мм),
ведуть малорухомий
спос╕б життя, живляться лусочками
еп╕дерм╕су, частинками волосся та
вид╕леннями
сальних залоз. Ц╕ паразити живуть
на т╕л╕ к╕шок, собак, коней, крней
к╕з, велико╖ рогато╖
худоби, б╕лок, олен╕в. Так╕ близьк╕
за походженням види, як собака ╕
вовк можуть мати
на соб╕ однакового паразита -
волосо╖да собачого. Цей пухо╖д ма╓
рудо-коричневе
забарвлення ╕ часто оселя╓ться на
цуценятах, зосереджуючись перш за
все на голов╕
╕ ши╖. На щастя, жоден з чисельних
вид╕в пухо╖д╕в не живе на людин╕.
Лише ╕нод╕ деяк╕ пташин╕ види
можуть нетривалий час перебувати
на людин╕,
але згодом гинуть. Невелика
к╕льк╕сть вид╕в пухо╖д╕в, як╕
живуть виключно на
п╕р'╖ птах╕в (╖х називають
перо╖дами), залишаються майже
непом╕тними для
хазя╖на.
А т╕, що рухаються по т╕лу птаха,
зшкр╕бають орогов╕л╕ фрагменти
еп╕тел╕ю
- викликають сверблячку, турбують,
виснажують птах╕в. Особливо
страждають
в╕д пухо╖д╕в ослаблен╕ особини,
котр╕ не в силах пост╕йно очищати
сво╓ п╕р'я в╕д
паразит╕в.
Деяк╕ пухо╖ди ╓ особливо
небезпечними паразитами, тому що
при допомоз╕ сво╖х
щелеп, роздирають на шк╕р╕ н╕жн╕
м╕сця з метою поживитися
елементами кров╕.
Св╕йськ╕ птахи, уражен╕ пухо╖дами
знижують свою продуктивн╕сть ╕
втрачають
резистентн╕сть до р╕зноман╕тних
захворювань. Варто в╕дзначити, що ╕
сам╕
пухо╖ди здатн╕ переносити, а
в╕рн╕ше бути пром╕жними хазяями
ряду гельм╕нт╕в
- собачого ц╕п'яка, нематод-ф╕ляр╕й.
Забезпечення чистоти, ругулярн╕
купання,
дез╕нфекц╕я прим╕щень ╕ самих
тварин, ╓ основними заходами у
боротьб╕ з такими
серйозними паразитами, як пухо╖ди.
(C) Ukrainian magazine "Naturalist"
Ключов╕ слова:
Юр╕й Бойчук (Yuri Boichuk),
Комахи, пухо╖ди, волосо╖ди,
ектопаразити,
насекомые, пухоеды, власоеды,
эктопаразиты;