ДО ТА╢МНИЦЬ ВУХОВЕРТОК

Одними з надзвичайно ц╕кавих тварин ╓ вуховертки - представники шк╕рястокрилих комах. З пермського пер╕оду вони д╕йшли до нас в майже незм╕неному вигляд╕.
В св╕тов╕й фаун╕ ╖х зустр╕ча╓ться б╕льше тисяч╕ вид╕в. Це в основному троп╕чна група, але ╓ й мешканц╕ пом╕рних широт.
В фаун╕ Укра╖н╕ ╖х описано 10 вид╕в. Найчаст╕ше у нас зустр╕чаються вуховертка звичайна /Forficula auricularia/, вуховертка прибережна /Labidura riparia/ ╕ вуховертка городня /Forfocula tomis/.

В фаун╕ СНД зустр╕ча╓ться р╕дк╕сний ╕ зникаючий вид - в╕каруюча вуховертка /Forfocula vicaria/ котра занесена до Червоно╖ Книги ╕ потребу╓ охорони.

Вуховертки мають витягнуте, цил╕ндричне т╕ло, вкрите м╕цним, блискучим х╕тином, в╕дносно коротк╕ вусики ╕ ротовий апарат гризучого типу, який ма╓ також пристосування для злизування р╕дко╖ ╖ж╕.

Передн╕й ╖х край т╕ла х╕тинизований ╕ утворю╓ луску - рогову пластинку, до яко╖ ззаду примика╓ н╕жна, в╕ялопод╕бна частина крила. В спок╕йному стан╕ це крило досить сво╓р╕дно склада╓ться втрич╕ -вздовж по складкам в╕яла, пот╕м в╕яло перегина╓ться впоперек ╕ ще раз склада╓ться вздовж. Зверху крила прикрит╕ короткими, твердими надкрилллями, з п╕д яких назовн╕ виступають т╕льки к╕нц╕ лусок. Ноги коротк╕, б╕гального типу. Вуховертки л╕тають, але дуже р╕дко, бо ╖м важко розкривати крила. На к╕нц╕ черевця у вуховерток ╓ кл╕щевиднт церки, як╕ розв╕шен╕ б╕льше у самц╕в, н╕ж у самок. Це орган захисту ╕ нападу. Також вони виконують допом╕жну функц╕ю при розкриванн╕ крил. При захист╕ вуховертка вигина╓ досить пластичне т╕ло догори ╕ заносить церки над головою. М▓язи церок достатньо розвинен╕ ╕ ними комаха може досить бол╕сно ущипнути за шк╕ру. За це у народ╕ ╖х звуть щипавками.

Наша звичайна вуховертка не створю╓ враження наявност╕ у не╖ особливо╖ м▓язово╖ сили. Але до ц╕кавих висновк╕в прийшли вчен╕, коли пор╕вняли п╕дйомну силу р╕зних тварин - людини, слона, верблюда, комара, мурахи ╕ вуховертки. Якщо надзвичайно тренований спортсмен може утримати вантаж, котрий в чотири раза перевищу╓ його власну вагу, то вуховертка утриму╓ вантаж, який в 200 раз╕в б╕льший за ╖╖ власну вагу. Отже, якби вуховертка досягла розм╕р╕в слона, то вона змогла б зсунути з м╕сця п╕рам╕ду Хеопса.

Вуховертки - тепло- ╕ вологолюбив╕ тварини, ведуть прихований н╕чний спос╕б життя. Вдень вони ховаються в р╕зних щ╕линах, п╕д корою дерев, кам╕нням, чому сприя╓ ╖х пласка форма т╕ла. Б╕льш╕сть вуховерток ╓ космопол╕тами ╕ живуть на вс╕х континентах. Нер╕дко оселяються в житл╕ людини, якщо там п╕двищена волог╕сть.
Живляться вуховертки тваринною ╕ рослинною ╖жею та грунтовим детритом. Можуть незначно пошкоджувати овочев╕, плодово-яг╕дн╕ ╕ кв╕тков╕ культури. У рослин ╖х приваблю╓ солодкий с╕к та н╕жн╕ пелюстки кв╕ток.
Наша звичайна вуховертка ран╕ше тривалий час описувалася в л╕тератур╕ як серйозний шк╕дник багатьох культур. Але в останн╕ роки з'явилося багато пов╕домлень про корисну д╕яльн╕сть ц╕╓╖ комахи. Виявилося, що вона знищу╓ багатоьх шк╕дник╕в плодового саду, наприклад, гусениць розанно╖ листов╕йки, мегалебсько╖ ╕ вербово╖ мол╕, сливово╖ плодожерки, попелиць. Вона ╓ активним хижаком ╕ для гусен╕ яблунево╖ плодожерки, п╕дк╕рно╖ листов╕йки, яблунево╖ скл╕вки. На штамбах плодових дерев п╕д корою, в м╕сцях де ╓ морозобо╖ни ╕ сонячн╕ оп╕ки, куди звичайно в╕дкладають яйця яблунева скл╕вка ╕ п╕дк╕рна листов╕йка, а також заповзають в пошуках м╕сця для заляльковування гусениц╕ яблунево╖ скл╕вки, часто зустр╕чали по 15-30 вуховерток. В лабораторних досл╕дах також п╕дтверджувалася корисна д╕яльн╕сть ц╕╓╖ комахи. За 9 дн╕в три вуховертки з▓╖ли 64 молодих гусениц╕ скл╕вки, в ╕ншому досл╕д╕ - 16 дорослих гусениць. Перевага в╕ддавалася гусеницям молодшого в╕ку. В ╢гипт╕ деяк╕ вуховерток знищують гусениць бавовниково╖ совки, в Австрал╕╖ - цикадок, що завдають шкоди цукров╕й тростин╕, у Франц╕╖ - гусениць яблунево╖ плодожерки, в ╤тал╕╖ - лялечок в╕зового листо╖да. Але серед вуховерток ╓ й ектопаразити теплокровних тварин. Вони живуть в шерст╕ деяких летючих мишей, як╕ мешкають в троп╕ках, головним чином, на остров╕ Ява, в П╕вденн╕й Америц╕ ╕ П╕вденн╕й Африц╕. Так╕ вуховертки живляться лусочками еп╕дерм╕су шк╕ри сво╖х хазя╖н╕в, вид╕леннями жиру ╕ поту, але кров не смокчуть.
Вуховертки - комахи з неповним перетворенням. ╢вропейськ╕ види дають одне покол╕ння за р╕к. Парування особин в╕дбува╓ться восени. Зиму╓ запл╕днена самка в землян╕й цил╕ндричн╕й камер╕, яку вона виготовля╓ сама.

Рано навесн╕, а в п╕вденних районах, нав╕ть взимку, самка в╕дклада╓ яйця ╕ виявля╓ надзвичайну турботу про сво╓ потомство. В╕дкладен╕ яйця вона весь час облизу╓ ╕ переверта╓, вс╕ляко створюючи сприятлив╕ умови для розвитку зародка. Серед вуховерток ╓ ╕ живонароджуюч╕ види - в яйц╕ м╕ститься готова до вилуплення личинка. Самка в╕дразу п╕сля в╕дкладання яйця щелепами розрива╓ оболонку ╕ зв╕льня╓ личинку. До друго╖ линьки самка обер╕га╓ сво╓ потомство, весь час його, облизу╓ ╕, можливо, году╓ в цей пер╕од. Личинки /в╕рн╕ше н╕мфи/ в╕д 4 до 6 раз╕в линяють ╕ досить швидко ростуть. ╤маго ╕ личинки часто утворюють скупчення ╕з багатьох сотень особин.
╤сну╓ пов╕р▓я, що вуховертки мають звичку залазити у вухо сплячо╖ людини, особливо д╕тей, ╕ розривати барабанну перетинку. Под╕бн╕ факти науц╕ не в╕дом╕, хоча це в╕дбилося у назв╕ комахи на багатьох мовах св╕ту. Вуховертки - абсолютно невинн╕, нав╕ть корисн╕ тварини. Поспостер╕гайте за ними ╕ ви багато чого нового ╕ ц╕кавого в╕дкри╓те для себе.