o o ___
\ / / ___ \
МЕЛП \ / / / _ \ \ # 36
ДАЙДЖЕСТ \__/ | | | _\ | |
\""/___\ \ \__/ /__
\_ ____\_\_____/___/
╕нформац╕йний бюлетень
Молод╕жно╖ Еколог╕чно╖ Л╕ги Придн╕пров`я (МЕЛП) та
Молод╕жно╖ Ком╕с╕╖ Укра╖нсько╖ Еколог╕чно╖ Асоц╕ац╕╖ "Зелений Св╕т"
___________________________________________________________________
# ПАВЛОГРАД АТАКУЮТЬ РАКЕТИ
# ОТРУ╢ННЯ УКРА╥НИ ПРОДОВЖУ╢ТЬСЯ
# ЩО БУДЕ, ЯКЩО... СПУСТИТИ ДН╤ПРОПРОВСЬК╤ ВОДОСХОВИЩА
# ТОМАК╤ВСЬКА ПЕРЛИНА ЕКОЛОГ╤ЧНО╥ ДУХОВНОСТ╤
# анеГдот
___________________________________________________________________
# ПАВЛОГРАД АТАКУЮТЬ РАКЕТИ
Д╤ЛО ЯСНЕ, ЩО Д╤ЛО ТЕМНЕ-
8 червня 2002 року в 16 годин 09 хвилин у м╕ст╕ Павлоград╕ на стенд╕
третьо╖ площадки Павлоградського механ╕чного заводу пролунав потужний
вибух, внасл╕док якого по всьому м╕сту в╕кна швидко позбулись скла у
рад╕ус╕ 30 км в╕д м╕сця вибуху. Для тих, хто не в курс╕ павлоградсько╖
проблеми нагаду╓мо - саме в Павлоград╕ на ПМЗ та ПХЗ проводиться
утил╕зац╕я ракет СС-24. На даний момент у Павлоград╕ накопичена велика
к╕льк╕сть твердопаливних блок╕в, а розробленого проекту по ╖х
утил╕за╕╖, та експертизи, що гарантувала б безпеку ц╕╓╖ переробки для
людей та навколишнього середовища - нема. ╤снуюч╕ ж технолог╕╖
утил╕зац╕╖ - поки що далек╕ в╕д ╕деалу.
9 червня мер м╕ста Павлограда, ╤ван Серг╕йович Метелиця, у сво╓му
виступ╕ на м╕сцевому телебаченн╕, оф╕ц╕йно пов╕домив, що на стенд╕
в╕дбувалось спалювання сегмент╕в твердого ракетного палива; в╕д вибуху
на стенд╕ постраждало чотири особи; викид в╕д вибуху ос╕в на територ╕╖
селища Павлоградського заводу технолог╕чного обладнання та територ╕╖
прим╕ських дач.
Як пов╕домила 10 червня 2002 року заступник начальника управл╕ння
екобезпеки по Дн╕пропетровськ╕й област╕ Людмила Васил╕вна Пирха,
представник╕в управл╕ння та сан╕тарно еп╕дем╕олог╕чно╖ служби област╕
на територ╕ю заводу не пустили, пов╕домивши, що на стенд╕ в╕дбувалось
"планове знищення п╕ротехн╕чних засоб╕в". Яких саме "п╕ротехн╕чних
засоб╕в" - не конкретизували, вт╕м виника╓ питання - чи в╕дносяться
СС-24 до п╕ротехн╕ки? 9 червня представниками управл╕ння та облСЕС на
територ╕╖ селища ПЗТО були узят╕ проби ╜рунту, як╕ зараз знаходяться
на анал╕з╕.
В телефонн╕й розмов╕ представник обласного управл╕ння з питань
надзвичайних ситуац╕й та цив╕льного захисту населення, п╕дполковник
Шевченко, пов╕домив, що н╕якого вибуху твердого ракетного палива не
було, а виникли невелик╕ техн╕чн╕ неполадки на завод╕, постраждалих
нема, загрози для здоров'я мешканц╕в м╕ста та област╕ теж нема╓.
Однак з╕ставляючи вс╕ вищенаведен╕ заяви, можна зробити висновки, що
все ж таки, щось на завод╕ в╕дбулось, постраждал╕ ╓, та й в╕д
невеликих техн╕чних неполадок скло в рад╕ус╕ 30 к╕лометр╕в ╕з в╕кон не
вилет╕ло б. Зрозум╕ло, що пан╕ку, що розпочалась у Павлоград╕, якось
потр╕бно зупинити. Але ╕ заяви на зразок "все гарно, прекрасна
марк╕зо", чомусь дуже нагадують по стилю горезв╕сн╕ чорнобильськ╕
заяви 1986 року.
Журнал╕стам доступ на територ╕ю заводу заборонили. Вт╕м представникам
громадських об'╓днань м. Павлограда в тому ж таки управл╕нн╕
надзвичайних ситуац╕й пов╕домили, що вибух був ╕ на ПМЗ зараз працю╓
ком╕с╕я.
______________________________________________________________________
# ОТРУ╢ННЯ УКРА╥НИ ПРОДОВЖУ╢ТЬСЯ
Ваш╕й уваз╕ пропону╓ть ще раз нформац╕я, що була широко розповсюджена
через ╤нтернет:
Дв╕ тонни пестицид╕в залишилися п╕д в╕дкритим небом у сел╕ Степове
Дн╕пропетровсько╖ област╕. П╕д погрозою отру╓ння виявилися 1,5 тис.
жител╕в села ╕ к╕лька великих житлових масив╕в Дн╕пропетровська,
оск╕льки недалеко в╕д зруйнованого складу х╕м╕чних добрив розм╕щен╕ 26
свердловин питно╖ води для обласного центра.
Дощ╕, що не припиняються вже к╕лька доби, сприяють швидкому влученню
токсичних речовин у ╜рунтов╕ води. Як саме захистити населення
Степового в╕д отру╓ння, сан╕тарн╕ л╕кар╕ не знають, оск╕льки терм╕н
збереження добрив уже давно зак╕нчився, ╕ тепер х╕м╕чний склад
речовини установити неможливо.
Як переда╓ укра╖нська служба Deutsche Welle, прим╕щення складу, де
збер╕галися добрива, належить КСП, що не ╕сну╓ вже к╕лька рок╕в.
Металев╕ частини ангара розкрали шукач╕ металобрухту, цегла, що також
токсичний, роз╕брали по будинках жител╕ села. Охороняти токсичн╕
речовини н╕кому.
За словами фах╕вц╕в, залишки пестицид╕в потр╕бно було б утил╕зувати.
Однак структури, що може це зробити, в област╕ нема╓. Нема╓ ╕ пол╕гона
для таких ц╕лей. За встановленими правилами, утил╕зувати добрива
повинний виробник, але 95% пестицид╕в - ╕мпортн╕. На тар╕ не
збереглося марк╕рування й установити ╖хн╓ походження тепер неможливо.
Узятися за виконання не сво╖х задач готов╕ фах╕вц╕ сан╕тарно╖ служби,
але утил╕зац╕я х╕м╕чних добрив - справа дороге, таких грошей у медик╕в
просто нема╓. За ╖хн╕ми словами, ╓дине, що вони можуть зараз зробити,
це п╕дсилити контроль за х╕м╕чним складом питно╖ води, щоб вчасно
про╕нформувати населення про х╕м╕чну небезпеку.
LIGA ONLINE
Коментар ситуац╕╖ в╕д творчо╖ групи "МЕЛПДАЙДЖЕСТУ":
НЕБЕЗПЕКИ ВЖЕ НЕМА- ПОКИ ЩО.
Парадоксальна ситуац╕я з невизначеними х╕м╕чними речовинами в сел╕
Степовому Дн╕пропетровсько╖ област╕, що опинилися просто неба п╕сля
того, як мешканц╕ по цеглинц╕ роз╕брали склад, де ц╕ речовини
поко╖лись ще з ш╕стдесятих рок╕в - нарешт╕ вир╕шилась. Вищезгадана ж
парадоксальн╕сть под╕╖ обумовлю╓ться тим, що мешканц╕ Степового сам╕ ж
╕ п╕дняли тривогу, п╕сля того, як залишки складу були ними розтягнен╕.
Як з'ясувалось, органи сан╕тарного та еколог╕чного нагляду
неодноразово попереджали директора колишнього КСП про необх╕дн╕сть
терм╕нового вир╕шення проблеми, але в╕з, чи то пак - склад, залишався
╕ нин╕ там, без будь якого догляду.
На сьогодн╕шн╕й день, як пов╕домили в Дн╕пропетровському управл╕нн╕ з
питань надзвичайних ситуац╕й та цив╕льного захисту населення, п╕сля
роботи ком╕с╕╖, куди входили представники управл╕ння еколог╕чно╖
безпеки, обласно╖ санеп╕дстанц╕╖, управл╕ння з надзвичайних ситуац╕й
та м╕сцево╖ влади, були проведен╕ терм╕нов╕ д╕╖ по знешкодженню
джерела небезпеки. Органами м╕сцево╖ влади були вид╕лен╕ необх╕дн╕
кошти ╕ за допомогою фах╕вц╕в з ВАТ "Агрох╕мсерв╕с", х╕м╕чна речовина
разом з 45 тоннами забрудненого ╜рунту була вилучена. Зараз готу╓ться
цистерна на бетонн╕й основ╕, де ╕ буде збер╕гатися речовина, яка
знаходиться на анал╕з╕ в обласн╕й СЕС. По попередн╕м даним це не
пестицид, а скор╕ш за все одне з м╕неральних добрив. Небезпеки
попадання х╕м╕кат╕в до свердловин з питною водою нема╓.
Вт╕м, ситуац╕я по област╕ ╕з збереженням х╕м╕чних речовин для захисту
рослин, що в св╕й час були закуплен╕ колгоспами та радгоспами, д╕йсно
катастроф╕чна.
Як оф╕ц╕йно було пов╕домлено 19 кв╕тня 2002 року п╕д час проведення
обласною газетою "В╕ст╕ Придн╕пров'я" гарячо╖ телефонно╖ л╕н╕╖
"Навколишн╓ середовище Дн╕пропетровщини", в област╕ зараз знаходиться
284 склади. Обстежен╕ з них - 207. Сан╕тарн╕ паспорти на право
отримання, збереження та використання пестицид╕в та м╕неральних добрив
мають лише 58 склад╕в з к╕лькост╕ обстежених. В 194 складах
збер╕гаються 889624 кг заборонених та непридатних для використання в
с╕льському господарств╕ засоб╕в захисту рослин. Багато склад╕в
знаходяться в авар╕йному стан╕, н╕ за ким не числяться, н╕ким не
охороняються, продукц╕я збер╕га╓ться в так╕й тар╕, по як╕й не можна
визначити н╕ виготовника, н╕ назву речовини.
Як в╕дверто пов╕домив держ╕нспектор по пестицидам та агрох╕м╕катам
управл╕ння екобезпеки В.Дюшк╕н - картина з цього питання по област╕
дуже туманна, того що справжньо╖ ╕нвентаризац╕╖ склад╕в проведено не
було за нестачею кошт╕в нав╕ть на обладнання для робочо╖ групи, що ма╓
проводити обстеження таких сховищ.
Отже, можемо чекати ще не одного аналог╕чного пов╕домлення з
Дн╕пропетровсько╖ област╕. Вт╕м, сл╕д зазначити, що така картина з
ядох╕м╕катами на жаль характерна не т╕льки для одного рег╕ону, а
яля╓ться болючим питанням для вс╕╓╖ Укра╖ни. Хто ╕ коли припинить це
неподобство - на сьогодн╕шн╕й день питання просто зависа╓ у пов╕тр╕.
Тим б╕льш, що за нормативними документами зацю проблему в╕дпов╕дають
аж 9 (!) м╕н╕стерств! А у багатьох няньок сам╕ зна╓те що виходить...
______________________________________________________________________
# ЩО БУДЕ, ЯКЩО... СПУСТИТИ ДН╤ПРОВСЬК╤ ВОДОСХОВИЩА
Дн╕про в каскад водосховищ перетворився на протяз╕ трьох десятир╕ч.
Незважаючи на затоплення великих територ╕й земель
с╕льськогосподарського призначення, значення новоутворених водоймищ
важко переоц╕нити. Водосховища використовуються в рибогосподарських,
водопостачальних, промислових, рекреац╕йних ц╕лях. В деяких
публ╕кац╕ях луна╓ припущення, як було би гарно для Укра╖ни, коли б все
повернулося "на круги своя".
В 1997 роц╕ Постановою Верховно╖ Ради Укра╖ни в╕д 27 лютого 1997 року,
╕ 123/97була затверджена Нац╕онально╖ Програми еколог╕чного
оздоровлення басейну Дн╕пра та пол╕пшення якост╕ питно╖ води, витяг ╕з
яко╖ приводиться нижче.
... Щодо повернення Дн╕пру його первозданного стану, то, як показали
розрахунки, виконан╕ УкрНЦОВ для Ки╖вського водосховища, його спуск
призведе до зростання забруднення орган╕чними сполуками в 3 - 4 рази.
У район╕ Дн╕продзержинська, Дн╕пропетровська та Запор╕жжя р╕чка
перетвориться в ст╕чну канаву з вм╕стом орган╕чних сполук до 20 -30
м╕л╕грам╕в на л╕тр.
╤нш╕ насл╕дки спуску водосховищ для народного господарства також
можуть бути катастроф╕чними. Повно╖ перебудови потребу╓ система
водопостачання численних населених пункт╕в ╕ п╕дпри╓мств, розташованих
на берегах Дн╕пра та його водосховищ. Як показали розрахунки
водогосподарського балансу, виконан╕ Укрводпроектом, 45 в╕дсотк╕в
водоспоживач╕в п╕сля спуску водосховищ залишаться без води прак-тично
протягом усього року, за винятком пер╕оду весняно╖ повен╕.
Вико-ристання води народним господарством зменшиться з 10,4 млрд. куб.
м до 4,7 млрд. куб. метр╕в.
Залишиться без води м╕сто Ки╖в, оск╕льки Деснянська та Дн╕провська
водопров╕дн╕ (╤ та II черга) станц╕╖ можуть працювати лише при
в╕дм╕тках р╕вня води у нижньому б'╓ф╕ Ки╖всько╖ ГЕС не нижче 89,3
метра. Зупиняться водозабори 1, 3, 4, 5 ки╖вських ТЕЦ. Залишаться без
води також м╕ста Черкаси та Св╕тловодськ, зокрема Черкаське ВО "Азот",
Черкаська ТЕЦ, Кременчуцький нафтопереробний завод. Полтавський
рибокомб╕нат, 19 с╕льськогосподарських водозабор╕в, а також канал
Дн╕про - ╤нгулець (потужн╕стю 42 куб. м/с) з Кременчуцького
водосховища.
Припинять свою роботу 7 комунальних та 17 с╕льськогосподарських
водозабор╕в, а також канал Дн╕про-Донбас (потужн╕стю 120 куб. м/с
-перша черга, 32 куб. м/с - друга черга), до якого надходить вода ╕з
Дн╕продзержинського водосховища.
Зупиняться водозабори, як╕ забезпечують питною водою м╕ста
Дн╕пропетровськ, Дн╕продзержинськ, Новомосковськ та Запор╕жжя. Не
подаватиметься вода на Придн╕провську та Дн╕продзержинську ДРЕС,
Дн╕пропетровський завод ╕мен╕ Дзержинського, "Запор╕жсталь",
Дн╕про-петровський металург╕йний завод ╕мен╕ Петровського,
"П╕вденмаш". А загалом припинить свою роботу близько 40 водозабор╕в
потужн╕стю 150 куб. м/с, а також 35 с╕льськогосподарських водозабор╕в
потужн╕стю 32 куб. м/с, як╕ беруть воду з Дн╕провського водосховища.
Зупиняться водозабори, як╕ забезпечують питною водою Н╕кополь,
Марганець та ╕нш╕ м╕ста, а також водозабори промислового
водопоста-чання Н╕копольського п╕вденно-трубного заводу та близько 50
невели-ких с╕льськогосподарських водозабор╕в. Припинять роботу
П╕вн╕чно-Кримський (потужн╕стю 294 куб. м/с), Головний Каховський
(зрошувальний) канали та канал Дн╕про - Кривий Р╕г (потужн╕стю 41 куб.
м/с), як╕ беруть воду з Каховського водосховища.
На думку експерт╕в, енергетична система Укра╖ни, незважаючи на те, що
на частку г╕дроелектростанц╕й припада╓ лише 5-7 в╕дсотк╕в вироб╕тку
електроенерг╕╖, не може повноц╕нно функц╕онувати без цих
електростанц╕й, оск╕льки вони виконують роль авар╕йного резерву
потужност╕ енергосистеми кра╖ни, а також ╓ основним регулятором
частоти та потужност╕ енергосистеми Укра╖ни, зн╕маючи п╕кове
навантаження на не╖. ╤накше дв╕ч╕ на добу (вранц╕ та ввечер╕) довелося
б в╕д-ключати в╕д енергосистеми третину енергоспоживач╕в.
Недовироб╕ток електроенерг╕╖ у раз╕ зупинки г╕дроелектростанц╕й
становитиме 9774 млн. КВт/год, що в грошовому обчисленн╕ дор╕внюватиме
близько 9 млн. грн. Кр╕м того, балансова варт╕сть гребель водосховищ
та агрегат╕в електростанц╕й становить 163 мли. грн.
Спуск водосховищ порушить усталений транспортний шлях ╕ зумовить
необх╕дн╕сть вжиття масштабних заход╕в щодо переведення ванта-ж╕в на
зал╕зницю, буд╕вництва спец╕альних транспортних вузл╕в тощо.
Припиниться експлуатац╕я б╕льшост╕ суден АСК Укрр╕чфлоту, оск╕льки
лише невелика частина суден (4 типи з 34, що експлуатуються) ма╓
осадку з вантажем менш як 1,9 м (саме таку глибину матиме Дн╕про п╕сля
спуску водосховищ), для п╕дтримання яко╖ на вс╕й довжин╕ р╕ч-ки (500
км) необх╕дно поглибити русло на 0,5 м, тобто вилучити 25 млн. куб. м
грунту. Зупиняться вс╕ туристичн╕ судна, оск╕льки вони мають осадку з
вантажем б╕льш як 2,5 метра.
Обсяг перевезень вантаж╕в по Дн╕пру скоротиться в 5 раз╕в ╕ досягне
р╕вня 1955 року, тобто 13 мли. т, або 4063 мли. т/км (у 1989 роц╕
обсяг перевезень становив 67,4 мли. т та 11848 млн. т/км). Скоротиться
пасажирооб╕г до р╕вня 1955 року, або до 14,7 млн. чол., або 4370 млн.
пас/км (у 1989 роц╕ в╕н становив 20,2 млн. чол. та 12433 млн. пас/км).
Збитки в╕д скорочення д╕яльност╕ р╕чкового флоту дор╕внюватимуть 50
мли. грн. Кр╕м того, балансова варт╕сть т╕льки пасажирських суден
р╕чкового флоту становить 21 млн. грн.
Як уже в╕дзначалось, ╕стотних втрат внасл╕док спуску водосховищ зазна╓
рибне господарство. Значних збитк╕в буде завдано рекреац╕йному
господарству, оск╕льки не зможуть працювати сотн╕ будинк╕в
в╕дпо-чинку, санатор╕╖в та дитячих табор╕в, розташованих на ╖х
берегах. Багато кошт╕в потребуватиме захист м╕ст та с╕л в╕д
катастроф╕чних повеней тощо.
╢ пропозиц╕╖ спускати водосховища поступово, спочатку на один метр ╕
так дал╕. Виявля╓ться, що зниження експлуатац╕йного р╕вня т╕льки
Кан╕вського водосховища зменшить вироб╕ток електроенерг╕╖ на 100 млн.
КВт/год, а потужн╕сть Ки╖всько╖ ГЕС зменшиться на 60- 70 млн. к╕ловат.
Р╕чковий флот не зможе експлуатувати на Кан╕вському водосховищ╕
близько 20 в╕дсотк╕в сво╖х суден, стане неможливою експлуатац╕я
кап╕тальних причальних споруд на цьому водосховищ╕..
Кр╕м того, ╕нтенсивне буд╕вництво м╕ст, промислових п╕дпри╓мств,
шлях╕в, мост╕в, л╕н╕й електропередач╕ та зв'язку провадилось з
розрахунком р╕вн╕в, як╕ забезпечувалися регулюванням стоку Дн╕пра за
допомогою каскаду водосховищ.
Важко передбачити ╕ сан╕тарно-еп╕дем╕чну ситуац╕ю в м. Ки╓в╕, коли
оголиться частина русла р╕чки та канал╕в у самому м╕ст╕.
Таким чином, якщо п╕драхувати збитки, як╕ можуть бути завдан╕ кра╖н╕
внасл╕док зупинки половини промислових потужностей, б╕льшост╕
комунальних, транспортних та ╕нших п╕дпри╓мств, зниження
продуктивност╕ б╕льшо╖ частини зрошуваних уг╕дь, ста╓ зрозум╕лим, що
л╕кв╕дац╕я водосховищ зруйну╓ економ╕ку кра╖ни, кр╕м того, що значно
пог╕ршиться сан╕тарно-еп╕дем╕чний стан Дн╕пра внасл╕док рад╕оактивного
забруднення донних в╕дклад╕в водосховищ (╖х накопичення на
г╕дродинам╕чне нест╕йк╕й мас╕ мулу створю╓ передумови до перерозпод╕лу
рад╕онукл╕д╕в вниз за теч╕╓ю, який може бути значно прискорений
спуском водосховищ). Зв╕льнен╕ при цьому значн╕ площ╕ м╕лководдя з
недезактивованим та неутил╕зованим рад╕оактивним мулом стануть
причиною вторинного рад╕оактивного забруднення довк╕лля...
П╕дготував Роман Нов╕цький, ╕хт╕олог
______________________________________________________________________
# ТОМАК╤ВСЬКА ПЕРЛИНА ЕКОЛОГ╤ЧНО╥ ДУХОВНОСТ╤
Еколог╕чна культура ╓ нев╕д'╓мною складовою загально╖ культури людини.
Вона форму╓ться, починаючи з дитячого в╕ку, на основ╕ в╕дпов╕дних
знань, досв╕ду сп╕лкування з природою, емоц╕йних переживань та ╕н. ╕ в
той же час визнача╓ еколог╕чну позиц╕ю, регулю╓ д╕яльн╕сть та вчинки
людини по в╕дношенню до Природи ╕ оточуючого середовища
.В цьому ще раз перекону╓шся, перебуваючи у середн╕й
еколого-валеолог╕чного напрямку школ╕ ╕1 Томак╕вки, що на
Дн╕пропетровщин╕.
18 кв╕тня цього року я отримала запрошення Томак╕вського районного
в╕дд╕лку народно╖ осв╕ти прийняти участь у робот╕ методолог╕чного
об'╓днання, яка була присвячена проблемам еколог╕╖ ╕ Всесв╕тньому Дню
довк╕лля.
Вража╓ високий р╕вень духовност╕ ╕ культури, притаманний учням ц╕╓╖
школи. Це було пом╕тно вже з перших крок╕в сп╕лкування з д╕тьми на
подв╕р'╖ п╕д час перерви, з якою сп╕впадав м╕й при╖зд. Малюки ╕
старшокласники, щиро в╕таючись з будь з ким з дорослих, весело
щебетали на подв╕р'╖ та у коридорах школи.Саме щебетали як пташки. Тут
не було реготу, крику з надривом голосових зв'язок або скажено╖
б╕готн╕, тобто всього того негативного у повед╕нц╕, що нажаль мен╕
доводилося спостер╕гати в багатьох школах обласного центру.
На мою думку, головний секрет набуття томак╕вськими д╕тьми високо╖
духовност╕, культури та благогов╕йного ставлення до всього живого ╕
Природи взагал╕, небайдужого в╕дношення до еколог╕чних негаразд╕в ╕
злочин╕в та ╕н. сл╕д шукати, в першу чергу, у глибок╕й в╕дданост╕
справ╕ еколог╕чного виховання з боку директора школи Ф╕ль Тамари
Павл╕вни та прекрасних педагог╕в - Лариси Володимир╕вни Ружицько╖,
Л╕ни Микола╖вни Вовкобрун ╕ ╕нших, небайдужих до ц╕╓╖ справи
╕нспектора-методиста Томак╕вського районного в╕дд╕лку народно╖ осв╕ти,
л╕каря-пед╕атра ╤рини ╢вген╕вни Б╕лан, л╕каря-еп╕дем╕олога районно╖
СЕС Н╕ни Як╕вни Хмари та редактора м╕сцево╖ газети "Наш край"
Валентини Андр╕╖вни Панасенко.
В школ╕ ц╕ну╓ться нав╕ть сама маленька еколог╕чна справа, зроблена
руками д╕тей. Ознакою цього служить виставка учн╕вських роб╕т, яка
пост╕йно д╕╓ на самому видному м╕сц╕ ╕ доводить старанн╕сть ╖х
виконання.
Кр╕м участ╕ у робот╕ методичного об'╓днання мен╕ пощастило (саме
пощастило) в╕дв╕дати в╕дкритий урок вчителя-методиста вищо╖ категор╕╖
Л.В. Ружицько╖ у першому клас╕ та прийняти участь у методичному
розгляд╕, що проводився вчителями-методистами шк╕л Тома╕квського
району ╕ стосувався в╕дкритого уроку вчителя-б╕олога Л.М.Вовкобрун.
Зокрема на уроц╕, який мен╕ довелося в╕дв╕дати, вражало все - в╕д
вм╕ння вчителя в доступн╕й ╕ зац╕кавлен╕й форм╕ донести до розум╕ння
шестир╕чних д╕тей складн╕ еколог╕чн╕ проблеми до вм╕ння без зайвого
п╕двищення голосу п╕дтримувати робочий настр╕й учн╕в.
Наприклад, не можна не сказати хоча б про зас╕б, до якого вда╓ться
Лариса Володимир╕вна, щоб зосередити увагу д╕тей, коли т╕ (як це ╕
притаманно малеч╕) трохи в╕двол╕каються. На цей випадок на стол╕
викладача сто╖ть яскрава ╕грашка - лялька "Ванька-встанька", при
доторканн╕ до яко╖ чу╓ться тихий мелодичний дзв╕н. Тому в╕дпада╓
потреба персонально звертатися до "порушник╕в", наголошуючи на ╖хн╕х
пр╕звищах, бо вчителю досить торкнутися рукою до ╕грашки, щоб шумок в
клас╕ вщух. Я вважаю це за ц╕нний методичний винах╕д, який, з одного
боку, дозволя╓ вчителю не в╕двол╕катися на зайв╕ розмови ╕ не
переривати викладання матер╕алу, а з ╕ншого боку - увага класу не
зосереджу╓ться на "порушниках" дисципл╕ни як на особистост╕, а учн╕
затверджуються в тому, що вони перед вчителем вс╕ р╕вн╕, тобто в клас╕
нема╓ под╕лення на "плохих" ╕ "хороших". А це, з психолог╕чно╖ точки
зору, край важливо як для кожного учня, так ╕ класу в ц╕лому, якому
протягом десяти рок╕в ╕снувати в ст╕нах школи. Високо╖ оц╕нки
заслуговують уроки вчителя б╕олог╕╖ - Л.М. Вовкобрун та ╖╖ вдал╕
методичн╕ винаходи (зокрема у форм╕ еколог╕чно╖ гри), як╕
удосконалюють як╕сть ╕ поглиблюють засво╓ння учнями матер╕алу з
проблем еколог╕╖, виховують в них самост╕йн╕сть ╕ творч╕сть.
П╕дтвердженням тому, стали т╕ глибок╕ знання з еколог╕╖, в╕дверт╕ ╕
ц╕кав╕ запитання ╖╖ учн╕в-старшокласник╕в, як╕ були присутн╕ на
пленарному зас╕данн╕ методичного об'╓днання ╕ продемонстрували щиру
небайдуж╕сть до стану довк╕лля, до свого здоров'я ╕ здоров'я ╕нших
людей
╤ це ╓ найголовн╕шим, бо св╕дчить про те, що пл╕дна сп╕впраця вчител╕в
Томак╕всько╖ середньо╖ школ╕ ╕1 досягла сво╓╖ мети - д╕ти усв╕домили,
що, приймаючи до уваги сучасний стан б╕осфери, вони, як покол╕ння
майбутнього, не матимуть права на еколог╕чн╕ прорахунки ╕ злочини, а
будь-як╕ техн╕чн╕ р╕шення, що вони прийматимуть у дорослому житт╕,
повинн╕ бути т╕льки еколог╕чно виправданими з позиц╕й
природокористування та здоров'я людини.
Кандидат б╕олог╕чних наук, старший науковий
сп╕вроб╕тник ╤нституту проблем природокористування
та еколог╕╖ НАН Укра╖ни, доцент, член Укра╖нсько╖
еколог╕чно╖ асоц╕ац╕╖ "Зелений Св╕т", вчений
секретар Дн╕пропетровського в╕дд╕лення
М╕жнародного Союзу Екоетики,
Корабльова Алла ╤ван╕вна
______________________________________________________________________
# анеГдот
Приходит мужик домой ночью и пьяный. Жена в дверях сердито:
- Ты где был?
- На кладбище.
- Что, кто-то умер?
- Маша, ты не представляешь, там все умерли!
______________________________________________________________________
М Е Л П - Д А Й Д Ж Е С Т # 36
Молодiжна Екологiчна Лiга Приднiпров`я
Творча група: Радм╕ла Корж (в╕дпов╕дальна за випуск)
Алла Литвиненко
адреса: а/с 44, 49106, Днiпропетровськ, Укра╖на
тел/факс: 0562 3795
73тел. 0562 379572
e-mail: envi@melp.dp.ua, radmila@zsfoe.org,
digest@melp.dp.ua
Посилання на матерiали МЕЛП-ДАЙДЖЕСТа ╓ обов`язковим
До речi, шановнi читачi, чи не виника╓ у вас бажання бачити (або не
бачити) у нашому дайджестi ще щось? З задоволенням спробу╓мо втiлити в
життя вашi пропозицi╖. Чекаемо повiдомлень.
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
You can anytime unsubscribe from this maillist by sending to address:
majordomo@melp.dp.ua
next string in message body:
unsubscribe melpdigest your@address.here
--------------------------------------------------------------------
===8<===========End of original message text===========
--
Best regards,
Naturalist mailto:nature@nature.kiev.ua