18.12.99.
Шановна редакц╕я журналу ⌠Натурал╕ст■!
В╕таю Вас з наступаючим Новим роком ╕ бажаю всього найкращого. Мен╕ дав ваш журнал один знайомий. Побачивши у ньому об▓яву про фотоконкурс, я вир╕шив одразу написати. Мене звуть Масалов Михайло, мен╕ 13 рок╕в. Я дуже захоплююсь фотографуванням ╕ мр╕ю стати профес╕йним фотографом. На даний час я вже маю п▓ять чудових кольорових св╕тлин. На них зображена найб╕льша хитрунка л╕су - лисиця. Свою роботу я вир╕шив назвати ⌠Лисиця в сел╕⌠, адже ╖╖ д╕йсно сфотографовано в сел╕, при дуже ц╕кавих обставинах.
Фотографував я фотоапаратом "MINOLTA" RIVA 100 AF, з об▓╓ктивом 34 мм. Користувався я пл╕вкою Kodak 20
Лисиця в сел╕ !
Михайло Масалов
Я лежав на диван╕ у хат╕ в нашому сел╕ Пустовар╕вка Сквирського району Ки╖всько╖ област╕, ╕ читав кижку. Раптом з вулиц╕ долинув якийсь шум ╕ я вийшов поглянути що сталось.
Галас долинав з сус╕днього подв╕р'я. Сус╕ди лаялися, кури кудахкали, свин╕ кув╕кали. Виявля╓ться, приб╕гла лисиця ╕ задушила курча, але мужн╕ власники пернато╖ жертви ╖╖ в╕дбили. Вони вважали, що лисиця обов'язково повернеться, причому сьогодн╕. Я вир╕шив не втрачати нагоди, щоб зробити к╕лька
чудових св╕тлин. Отже, я сходив додому, взяв фотоапарат ╕ поклавши курча на лав╕ б╕ля сус╕дського двору, влаштувався навпроти в кущах бузку.Чекати прийшлось трохи б╕льше години. Аж ось на стежц╕ м╕ж двома кущами (в одному з яких зас╕в я) почувся шурх╕т. Я приклав в╕деошукач фотоапарату до ока ╕ приготувався. Руда злод╕йка дуже здивувала мене, виринувши неспод╕вано перд об'╓ктивом. Я блискавично зробив три перш╕ зн╕мки.
Перший кадр вийшов не дуже вдалим - лисиця була надто близько до об▓╓ктива. Спочатку вона зупинилась, але пот╕м поб╕гла побачивши, що я б╕льше не рухаюсь.
Не варто звертати уваги на б╕ле простерадло б╕ля лисиц╕ на друг╕й св╕тлин╕.
В╕тер здув його з мотузки, на як╕й воно сушилося ╕ здалеку воно схоже на забиту б╕лу курку.
Оговтавшись, я поб╕г за нею. Та вона хутко прошмигнула п╕д парканом в наш дв╕р. Через це в погон╕ за нею, мен╕ довелося обб╕гти кругом через хв╕ртку.
За сара╓м у нас звалище р╕зного непотребу. Там стояв пустий газовий балон - у цьому м╕сц╕ глухий кут. З одного боку - сарай, з ╕ншого - сус╕дський гараж, а з третього - дерев▓яний тин, вкритий клейонкою ╕ дротяною с╕ткою. В ньому ╓ д╕рка, але на той час вона була закрита консервною бляшанкою. Так от, лисиця поб╕гла саме туди! Я, зв╕сно, за нею. Лисиц╕ не було куди т╕кати, але вона нев╕домо як в╕дчула, що зв╕дти можна вибратись.
Вона стала задн╕ми лапами на балон, а передн╕ми почала бити по бляшанц╕.
Я не знаю, як це ╖й вдалося, але вона в╕дкинула бляшанку ╕ втекла. Б╕льше ми ╖╖ не бачили.
Можу лиш додати, що ця ╕стор╕я сталася 25 липня 1998 року.
Наб╕р тексту та редагування Ал╕ни Кочуби.
________________________
Сво╖ зауваження ╕ враження надсилайте нам:
nature@nature.kiev.ua╘
При передруковуванн╕ або коп╕юванн╕, посилання на автор╕в та журнал "Натурал╕ст" з вказанням електронно╖ адреси сайту, ╓ обов'язковим.╘
При републикации или копировании, ссылка на авторов и журнал "Натуралист" с указанием электронного адреса сайта, обязательны.