З дуже широко╖ д╕лянки кап╕тал╕стично╖ економ╕ки я вибрав ринок futures, бо в╕н ма╓ безпосередн╓ в╕дношення до утворення стаб╕льност╕ в видобувн╕й, переробн╕й та с╕льськогосподарськ╕й ╕ндустр╕ях. Очевидно, сам╕ по соб╕ ринки futures не ╕снують. Вони т╕сно переплетен╕ з ф╕нансовими ринками, в першу чергу ринками боргових документ╕в-бонд╕в, з банково╖ системою, як джерела утворення кап╕талу. Не думаю, що варто ускладнювати м╕й опис м╕жнародними ринками валюти. Також, в╕дразу вибачаюся, що до можливих неточностей опису економ╕ки Укра╖ни бо живу на другому к╕нц╕ св╕ту.

Отже, без ринк╕в контракт╕в (futures) майбутн╕х продаж сировинно╖ продукц╕╖, н╕ видобувна, н╕ переробна, н╕ с╕льськогосподарська ╕ндустр╕╖ не можуть функц╕онувати стаб╕льно. Фактично, вс╕ ц╕ни, як╕ оголошуються в газетах на сировину ╓ ц╕нами futures. Коли зараз пов╕домля╓ться, що ц╕на на нафту на св╕товому ринку впала, то це ма╓ться на уваз╕ на ринку futures.

Цей ринок можна описати в╕дносно просто - це торг╕вля контрактами на поставку сировинно╖ продукц╕╖ покупцев╕ в майбутньому, принайм╕ через к╕лька м╕сяц╕в, або й за р╕к.

Так╕ контракти не ╓ новиною. ╥х люди вигадали багато стол╕ть тому. Зрештою, укра╖нц╕ в Укра╖н╕ (по соб╕ знаю) пост╕йно користуються принайм╕ одн╕╓ю видозм╕ною майбутностей-futures, може нав╕ть не п╕дозрюючи, що це в╕н ╕ ╓. Для прикладу, я задумав ремонт квартири, звернувся до знайомого майстра, який згодився поремонтувати за певну суму. Я мус╕в дати завдаток, показуючи, що мо╖ нам╕ри серйозн╕, а в╕н пооб╕цяв розпочати роботу, ╕ зак╕нчений продукт - ремонт квартири "доставити" в середин╕ наступного м╕сяця. А т╕льки п╕сля ц╕╓╖ "достави" я заплачу решту грошей. Наша домовлен╕сть-контракт хоч ╕ був на словах, але все одно залиша╓ться контрактом. Очевидно, в ц╕й домовленост╕ ми визначили, що саме оч╕ку╓ться в╕д майстра зробити, тобто характеристики "продукту" - зремонтовано╖ квартири, встановили ц╕ну ╕ терм╕ни. Це все, що потр╕бно для контракту-ф▓ючера. Дореч╕, той завдаток можна вважати платнею за контракт-домовлен╕сть.

Або, ще один приклад, продаж-куп╕вля помешкання. Я з продавцем домовився про ц╕ну, ми уклали угоду, але в╕н виселився, а я вселився не в момент п╕дписання угоди-контракту, а десь за м╕сяць, чи п╕зн╕ше. Тобто, продавець "доставить" товар-помешкання в майбутньому.

Те ж в╕дбува╓ться ╕ в с╕льському господарств╕. Фермер може виростити врожай ╕ аж тод╕ його пробувати продати покупцев╕-переробнику, або, скаж╕мо, за п╕вроку до збирання врожаю домовитися про ц╕ну на майбутн╕й врожай, отримавши завдаток в╕д покупця.

В першому випадку, фермер ╕ переробник дуже ризикують. Якщо врожай буде добрим, то в╕н буде добрим не лише в одного фермера, а в багатьох. Вс╕ фермери, в один ╕ той самий час, звезуть сво╖ пом╕дори до переробник╕в. Продати пом╕дори якнайскор╕ше буде багато бажаючих, а переробити ╖х вс╕х переробник не зможе. Фермери будуть знижувати ц╕ну, щоб якось т╕ пом╕дори продати.

Настане класичний приклад з економ╕ки - пропозиц╕я перевищить попит, тобто ц╕на впаде. Якщо фермер позичив грош╕ в банку на вирощення врожаю (а в╕н це зробить, бо треба буде закупити нас╕ння, купити трактори, бензин для них, найняти прац╕вник╕в ╕ т.д.), то це означа╓, що не зможе сплачувати борг, отже, як насл╕док - банкрутство.

А ось другий вар╕ант - futures - виглядатиме ц╕лком впорядковано. Ще за п╕вроку до збирання врожаю, тобто, ще не посадивши н╕чого, фермер вже зна╓ за яку ц╕ну в╕н той врожай продасть, а переробник зна╓, за яку ц╕ну купить. Планова економ╕ка в чистому вигляд╕, яка ╕ не снилася совков╕. ╤ зовс╕м не потр╕бне втручання держави, встановлення ц╕н, "керування", м╕н╕стерських бюрократ╕в з ╖хн╕ми ╕нструкц╕ями ╕ т.д.

Отже, futures!

Нижче подано спрощене пояснення ринку futures для кращого розум╕ння, в процес╕ викладу пояснення буде потроху ускладнюватися, щоб вк╕нц╕ якомога точн╕ше описати сучасний ринок futures.

Ринки futures по-перше: утворюють-в╕дкривають ц╕ну с/г продукту (фермер-продавець намага╓ться ╖╖ задерти, а переробник-покупець ╖╖ знизити), але обо╓ домовляться ╕ д╕йдуть компром╕су, тобто сам╕, без стороннього втручання, встановлюють ц╕ну.

По-друге: вносять стаб╕льн╕сть у функц╕онування ╕ндустр╕╖, бо дозволяють перенести ризик на того, хто його хоче прийняти. Це, друге, можна пояснити так.

Якщо фермер бачить, що не зможе доставити домовлену к╕льк╕сть пом╕дор╕в, в╕н може в╕дкупити futures-контракт назад. Тому, що ц╕ною то╖ майбутност╕ ╓ величина задатку, то викупити той задаток-контракт назад буде коштувати трохи б╕льше, н╕ж сама величина задатку. Фармер втратить грош╕ при викупленн╕ контракту, але втрата буде невелика. З другого боку, переробник буде скомпенсований за роз╕рваний контракт ╕ буде мати час укласти нову домовлен╕сть (купити майбутн╕сть) з ╕ншим фармером. Так фермер може позбутися ризику.

Якщо ж у переробника щось зм╕нилося ╕ в╕н не зможе переробити домовлену к╕льк╕сть, чи заплатити за не╖, в╕н може продати той контракт-майбутн╕сть ╕ншому переробников╕. Ц╕на може бути б╕льша або менша в╕д величини початково╖ ц╕ни-задатку. Залежить в╕д попиту. Переробник перен╕с ризик, тобто ф╕нансове зобов'язання купити врожай у фармера (а це - велик╕ грош╕), на когось ╕ншого, в даному випадку, ╕ншого переробника, втративши трохи, або заробивши трохи на ц╕н╕ контракту, тобто на величин╕ задатку.

Те саме в╕дбува╓ться ╕ в видобувн╕й промисловост╕. Наприклад, комб╕нат продав майбутн╕сть на видобуток м╕дно╖ руди комб╕натов╕, що ту м╕дну руду переробить в м╕дь.

Тепер прийдеться ускладнити опис ринку майбутностей введенням ще одного персонажу - перекупника. Це також н╕чого нового. Кожна крамниця в принцип╕ - це звичайний перекупник-посередник м╕ж продуцентом товару ╕ покупцем-споживачем. Ця третя особа, перекупник, ╓ просто необх╕дна. Саме на нього продуцент переносить св╕й ризик виготовлення товару.

Отже, перекупник на ринку майбутностей викону╓ роль того громов╕двода, на якого переносять св╕й ризик ╕ фармер ╕ перер╕бник. Перекупник на ринку futures назива╓ться спекулятором (не спекулянтом, який був великим н╕-н╕ за совка, а спекулятором, хоч в принцип╕ ╕ той ╕ другий роблять те саме - купують ╕ перепродують).

Спекулятор назива╓ться так тому, що зг╕дно з визначенням з англ╕йського словника спекуляц╕я (speculation) - акт теоретизування, друге визначення - висновок, зроблений на основ╕ теоретизування, також, ╕нвестиц╕я, що ╓ ризиком з над╕╓ю на прибуток.

╢ ще ╕нший вид перекупника на ринку майбутностей - hedger геджер (не знаю укра╖нського терм╕ну, але гедж╕нг означа╓ в╕дгороджувати). Функц╕я його в принцип╕ ╓ ц╕лком протилежною спекуляторов╕, в╕н намага╓ться повн╕стю позбутися будь-якого ризику в╕д яко╖сь ╕нвестиц╕╖ за допомогою майбутностей. Але про нього - в наступн╕й частин╕.

Отже, зам╕сть того, щоб фармер шукав переробника, укладав з ним контракт за допомогою правника, в╕н просто прода╓ стандартизований (це дуже важлива ознака) контракт перекупников╕, щоб той гриз соб╕ голову, що з тим контрактом робити. Той контракт, тому, що стандартизованиий скаже, що той, хто продав контракт, зобов'язу╓ться доставити 20 тонн свинини (bacon) на встановлену дату.

╤ довго опису╓ться характеристики то╖ свинини. Ц╕на то╖ свинини становить ст╕льки ╕ ст╕льки за к╕лограм. Якщо фармер продасть два контракти, то зобов'язу╓ться доставити 40 тонн ╕ т.д. Тобто, кожний контракт ╓ точно встановлена одиниця продукту-товару. Продав фармер перекупников╕ той контракт за певну ц╕ну, яка ╓ малою сумою в пор╕внянн╕ з повною ц╕ною 20 тонн свинини.

Купив в╕н той контракт-майбутн╕сть т╕льки з одн╕╓ю метою - перепродати його дорожче ще перед тим, як настане терм╕н достави свинини. Не те, що в╕н бо╖ться, що як не продасть куплений futures контракт ран╕ше, н╕ж настане терм╕н достави, то з'явиться вантаж╕вка б╕ля його додому ╕ вивалить 20 тонн свинини на його пороз╕. Та свинина, насправд╕, буде збер╕гатися в холодильниках, аж поки не прийде замовлення доставити ╖╖ до переробника. Кошт достави ╕ збер╕гання в холодильнику оплачу╓ власник контракту.

Просто, спекулятор не потребу╓ то╖ свинини ╕ тому, не ма╓ нам╕ру за не╖ заплатити. В╕н тому купив контракт, що в результат╕ спекулювання-теоретизування, вир╕шив, що ще перед настанням терм╕ну достави, ц╕ни на свинину виростуть, отже, виросте ╕ варт╕сть купленого контракту-майбутност╕.

Очевидно, що варт╕сть контракту буде лише часткою в╕д вартост╕ свинини, але та частка вартост╕ буде прив'язана до ц╕ни на свинину ╕ буде рухатися в тому самому напрям╕, що ╕ варт╕сть свинини. Щоб додати к╕лька цифр, варто зазначити, що лише приблизно 5% вс╕х контракт╕в дотримуються до терм╕ну достави ╕ в╕дбува╓ться сама достава, решта 95% анулюються до настання терм╕ну достави.

Анулювання вигляда╓ так, якщо я продав контракт ╕ хочу його анулювати, то мушу його купити назад. ╤ навпаки. Якщо купив, то для анулювання, мушу продати. Якщо я продав за високу ц╕ну (а я можу в╕дкрити контракт як куп╕влею, так ╕ продажею), тод╕ ц╕на на свинину впала, то я його купую назад для анулювання за нижчу ц╕ну, а р╕зницю в ц╕н╕ кладу в кишеню. Коли ж ц╕на свинини виросла, то виросла ╕ ц╕на контракту, отже, щоб погасити його, я мушу викупити його назад за вищу ц╕ну, н╕ж заплатив при продажу. Отже виходить, що я надто затеоретизувався ╕ втратив грош╕.

Те саме при куп╕вл╕ контракту. Як я купив за низьку ц╕ну, а тод╕ його варт╕сть разом з варт╕стю свинини виросла, то я його гарно продаю за вищу ц╕ну ╕ р╕зницю кладу до кишен╕. Коли ж ц╕на в╕д часу куп╕вл╕ контракту впала, то я, не бажаючи платити набагато б╕льшу суму за доставлену свинину, продаю його перед терм╕ном достави за безц╕нь. Втратив грош╕.

Отже, ринок майбутностей вигляда╓ так: фармер прода╓ контракт спекуляторов╕, той купу╓ його п╕сля бол╕сного роздумування, куди ж таки п╕де ц╕на на свинину, а, отже, ╕ того контракту, ╕ встановлення для себе порогу, до якого, на його думку, та ц╕на виросте. Тод╕, як ц╕на виросте, продасть його або переробников╕, або ще такому самому спекуляторов╕, котрий вважа╓, що ц╕на на свинину, а отже ╕ на контракт буде рости ще вище.

Може скластися враження, що спекулювати на ринку майбутностей можуть т╕льки дуже багат╕ люди. Насправд╕ це не так. Бо ц╕на за один контракт ╓ пор╕вняно невелика, може становити, наприклад, 2000-3000 дол. А варт╕сть продукту, який контролю╓ться тим контрактом, може становити ╕ 100000 дол.

Такий контроль малою сумою велико╖ вартост╕ товару назива╓ться leverage (важ╕ль). Саме завдяки тому "важелев╕" невеликий рух в ц╕н╕ товару-свинини, виклика╓ велетенський рух в ц╕н╕ контракту. Зв╕дси й легке утворення 100%-200% прибутку чи втрати (100 чи 200% вартост╕ контракту, тобто в╕д 2000 чи 3000 дол).

Очевидно, велик╕ ╕нвестиц╕йн╕ компан╕╖ купують десятки чи сотн╕ тисяч контракт╕в, тому й рух в ц╕н╕ товару приносить чи забира╓ сотн╕ м╕льйон╕в долар╕в. ╤ндив╕дуальн╕ ╕нвестори використовують майбутност╕ в б╕льшост╕ для hedging (засторога або загородка), захисту в╕д ризику. Це окрема тема.

Отже, з поданого, мабуть, ста╓ зрозум╕лим, наск╕льки важливим для Укра╖ни ╓ утворення ринку майбутност╕ в зв'язку з приватизац╕╓ю с╕льськогосподарсько╖ земл╕. Такий ринок забезпечу╓ фермера ╕ переробника в╕д коливань ц╕н, викликаних непередбаченими погодними умовами, допомагають уникати розорення, банкрутства, створить в╕дносно забезпечене середовище для наймання фармером прац╕вник╕в, бо в╕н знатиме, що зможе оплатити ╖х працю. Те саме стосу╓ться ╕ переробника. Тобто вони можуть наперед планувати свою д╕яльн╕сть.

Варто згадати, що ринок futures не може функц╕онувати ефективно без розвинено╖ банково╖ системи. Банкова система може бути ефективним джерелом утворення кап╕талу т╕льки при умов╕ в╕льних ф╕нансових ринк╕в.

П╕д в╕льними ф╕нансовими ринками розум╕╓ться в╕льний, без обмежень з╕ сторони держави, доступ громадян кра╖ни до кап╕талу. Тобто, якщо громадянин потребу╓ кап╕тал, щоб розпочати якусь д╕яльн╕сть, в╕н може звернутися до будь-якого банку, який, на основ╕ свого анал╕зу ризику, на св╕й розсуд надасть чи не надасть потр╕бний кап╕тал. Жодного дозволу держави в такому випадку не потр╕бно.

В╕льн╕ ф╕нансов╕ ринки ╓ можлив╕ лише при м╕н╕мальному втручанн╕ держави. Функц╕я держави в таких ринках зводиться до нагляду за дотриманням правил д╕яльност╕ системи, щоб запоб╕гти шахрайству та в╕дхилення в╕д встановлених правил д╕яльност╕, а не до безпосереднього керування ними.

В╕льн╕ ф╕нансов╕ ринки заохотять чужоземних ╕нвестор╕в, що дозволить зменшити залежн╕сть держави Укра╖на в╕д позик Монетарного фонду. Вони допоможуть пришвидшити циркуляц╕ю кап╕талу, виключать автоматично потребу в чорному ринку, сприятимуть в утворенн╕ ринку нерухомостей. Швидкий рух кап╕талу допоможе полегшити хрон╕чну державну потребу - генерувати грош╕ для податк╕в.

Наск╕льки важливим ╓ саме таке встановлення економ╕чно╖ д╕яльност╕ в держав╕ може служити приклад Естон╕╖. Ось цитата з новини Майдану: "Естон╕я у цьому роц╕ вийшла на четверте м╕сце у св╕т╕ за ╕ндексом Економ╕чно╖ Свободи... Цей ╕ндекс визнача╓ кра╖ни за р╕внем зменшення обмежень на торг╕влю, податково╖ системи, р╕внем втручання держави в економ╕чн╕ стосунки, л╕беральн╕стю монетарно╖ ╕ банк╕всько╖ пол╕тики, циркуляц╕╓ю кап╕талу ╕ зовн╕шн╕ми ╕нвестиц╕ями, ступенем регулювання ц╕н ╕ зарплат, станом ринку нерухомост╕ ╕ ступенем поширення чорного ринку та т╕ньово╖ економ╕ки."

Проте, в╕льн╕ ф╕нансов╕ ринки ╓ проблемою для уряду тому, що вплив, а значить ╕ сила державного апарату, контроль його над сусп╕льством, зменшиться пропорц╕йно до в╕льност╕ ф╕нансових ринк╕в.

Саме тому, що тепер╕шня влада в Укра╖н╕ не хоче в╕д такого контролю в╕дмовлятися, ╕ нав╕ть навпаки, намага╓ться його зб╕льшити, приватизац╕я земл╕, скор╕ше всього, н╕чого ╕стотного не зм╕нить в житт╕ сусп╕льства. Просто стане ще одним предметом знев╕ри людей. А отже, нав╕ть правильн╕ кроки уряду можуть бути сприйнят╕, як чергове шахрайство.