А КОРАБЕЛЬ ПЛИВЕ...
(Геопол╕тичн╕ перспективи Укра╖ни)

Микола Моженко
Мен╕ важко визначити жанр ц╕╓╖ статт╕. Оск╕льки автор не ╓ дипломованим фах╕вцем у нижчезгадан╕й галуз╕ ( ц╕каво, а ск╕льки ╖х в Укра╖н╕?), а швидше причетним до засоб╕в масово╖ комун╕кац╕╖, то назвати ╖╖ науковою статтею боло б незвичайним нахабством. Швидше за все, це мабуть ессе, написане у науковопод╕бн╕й форм╕. О, часи дилетант╕в ...
	

 

⌠Протистояння морського та континен- тального св╕т╕в -ось та глобальна ╕стина, яка лежить в основ╕ пояснення цив╕л╕зац╕йного дуал╕зму, який пост╕йно породжу╓ планетарну напругу та стимулю╓ весь процес ╕стор╕╖■. Карл Шм╕тт
Ми наст╕льки занурен╕ у повсякденн╕сть, що не можемо осягнути  сьогодн╕шн╕ 
под╕╖ з точки зору, якщо ╕ не в╕чност╕, то хоча б перспективи на найближч╕ десятир╕ччя. 
Розум╕ння св╕тових процес╕в дозволить  точн╕ше прогнозувати ╕ наше власне майбутн╓. 
Геопол╕тика ╕ ╓ наукою про так╕ глобальн╕ св╕тов╕ пол╕тичн╕ процеси. Якими ж 
╓ перспективи майбутнього Укра╖ни з ╖╖ точки зору? 

Як в╕домо, будь-яка наука - ╓ спрощена модель реальних процес╕в, оск╕льки 
без цього нам бува╓ важко осягнути головн╕ тенденц╕╖ процес╕в, що в╕дбуваються. Це, 
звичайно, вплива╓ на точн╕сть передбачень, але як показу╓ ╕стор╕я розвитку людства, 
такий п╕дх╕д вже дов╕в свою ефективн╕сть. Кожна наука вибира╓, що для себе взяти за 
головне, основу, а чим можна знехтувати. 
Марксизм, наприклад, головним вважав вза╓мов╕дносини м╕ж велики групами 
людей - класами, як╕ мали те, чи ╕нше в╕дношення  до волод╕ння засобами виробництва. 
Ц╕ в╕дносини, за Марксом, носили завжди конфл╕ктний характер ╕ саме теор╕я класово╖ 
боротьби ╕ визначала, на його думку,  весь переб╕г св╕тово╖ ╕стор╕╖. Ситуац╕╖, коли р╕зн╕ 
класи сп╕впрацювали заради досягнення сп╕льно╖ мети, або, наприклад,  для в╕дбиття 
╕ноземно╖ навали, марксизмом просто ╕гнорувались.
Головним в геопол╕тиц╕ ╓ вза╓мов╕дносини людини ╕ навколишнього 
географ╕чного середовища. Тобто, доля етнос╕в, народ╕в залежить в╕д структури  
ландшафту, в╕д характеру територ╕╖ на як╕й цей народ прожива╓. Степ чи л╕с, 
приморське розташування чи виключно континентальне, наявн╕сть р╕чок, г╕р, л╕с╕в чи 
степу - все це багато в чому ╕  визначало характер розвитку того чи ╕ншого етносу та 
долю його  держави ╕ накладало головний в╕дбиток на те, що можна назвати ⌠обличчям 
народу■.   Ц╕каво, що одним з передв╕сник╕в такого п╕дходу можна вважати ╕ Миколу 
Гоголя, перу якого належить дуже ц╕каве ╕  майже нев╕доме сучасному читачу 
досл╕дження про походження укра╖нського етносу.
Звичайно, такий ⌠географ╕чний п╕дх╕д■ не можна абсолютизувати, як це 
робили рос╕йськ╕ ╓враз╕йц╕, а п╕зн╕ше ╕ Лев Гум╕льов, автор дуже модно╖ зараз теор╕╖ 
пас╕онарност╕ етнос╕в. Володимир Вейдле, ф╕лософ ╕ мистецтвознавець, дискутуючи з 
╓враз╕йцями, застережував проти ⌠бажання ц╕лком виводити культуру з наявних 
географ╕╖ та етнолог╕╖, забуваючи, що духовна спадщина може виявитися сильн╕шою, 
ан╕ж вони■.  

Взагал╕ ж геопол╕тика, як наука з▓явилася десь наприк╕нц╕ минулого, на 
початку нашого стор╕ччя. ╥╖ засновником вважають Фр╕др╕ха Ратцеля, який пор╕внював 
державу з живим орган╕змом, що т╕сно пов▓язаний з навколишн╕м середовищем. Тобто 
держави, як ╕ жив╕ орган╕зми народжуються, розвиваються у час╕ та простор╕, 
досягають зр╕лост╕ ╕ колись помирають - це так звана ⌠орган╕стична теор╕я■,  вплив яко╖ 
в╕дчутний ╕ у гучному досл╕дженн╕ О.Шпенглера ⌠Занепад ╢вропи■.
Саме ж слово геопол╕тика вперше використав швед Рудольф Челен. ╥╖ в╕н 
визначив, як науку про Державу, як географ╕чний орган╕зм, що вт╕лений у простор╕.
Але найб╕льш ц╕кавим, ╕ тим, що безпосередньо стосу╓ться т╕╓╖ територ╕╖, де 
розташована Укра╖на - Сх╕дно╖ ╢вропи було геопол╕тичне в╕дкриття сера Хелфорда 
Макк╕ндера.
Головними першоелементами в геопол╕тиц╕ ╓ Суша та Море. Саме вза╓мод╕я 
м╕ж ними ╕ була визначальною у людськ╕й ╕стор╕╖. З Сушею пов▓язують континентальн╕ 
цив╕л╕зац╕╖, як╕ вир╕зняються ос╕длостю,  консерватизмом, переважанням колективних 
╕нтерес╕в над особистими. Найяскрав╕шим представником Суш╕ ╓ рос╕йський  етнос.
Пр╕оритетами Моря ╓ мандр╕вництво, мореплавання, торг╕вля, ╕ндив╕дуал╕зм 
та п╕дпри╓мництво. Англ╕я та Америка репрезентують цю стих╕ю.
Н╕мецький геопол╕тик Карл Шм╕тт образно визначив головн╕ пр╕оритети Суш╕ 
та Моря , як Д╕м та Корабель. Силу Моря в╕н називав ⌠таласократ╕╓ю■, а силу Суш╕ - 
⌠телурократ╕╓ю■.
Отже, вимальову╓ться ╕сторична картина протистояння торгових цив╕л╕зац╕й 
пов▓язаних з Морем  (Аф╕ни, Давн╕й Карфаген, США) та в╕йськово-авторитарних 
(Спарта, Давн╕й Рим, СРСР), л╕берал╕зму та тотал╕тар╕зму, демократ╕╖ та ╕деократ╕╖.   
Можна пригадати в╕дому працю Карла Поппера ⌠В╕дкрите сусп╕льство та його 
вороги■ в як╕й в╕н висловлював под╕бн╕ думки - про протистояння в╕дкритих, 
демократичних сусп╕льств з закритими, ол╕гарх╕чними, ╕ що саме розвиток  
мореплавання та торг╕вл╕ в Аф╕нах ╕ став витоком ╖хньо╖ могутност╕: ⌠Аф╕нська 
торг╕вля, ╖╖ монетарний характер, ╖╖ морська пол╕тика та ╖╖ демократичн╕ тенденц╕╖ - це 
частини ╓диного руху■.   В╕н наводить цитату з ⌠╤стор╕╖ Пелепонесько╖ в╕йни■ Фук╕д╕да 
в як╕й той опису╓, як Фем╕стокл ще в 482р. до н.е. вперше  висловив велику думку про 
те, що майбутн╓ аф╕нян - на мор╕■.

Але повернемося до класичной прац╕ Хелфорда Джорджа Макк╕ндера 
⌠Географ╕чна в╕сь ╕стор╕╖■ (1904р.), в як╕й в╕н  под╕лив всю земну кулю на к╕лька зон. 
Перша -  Heartland - ⌠Серце св╕ту■ - це ⌠серцевина■ ╓враз╕йського континенту, яка 
географ╕чно майже точно сп╕впада╓ з територ╕╓ю колишньо╖ Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖.
Дал╕ йде Rimland, або Внутр╕шн╕й п╕вм╕сяць. Це - Зах╕дна ╢вропа (ключову 
позиц╕ю в як╕й займа╓ Н╕меччина), Середиземноморя, Близький Сх╕д, ╤нд╕я, Китай та 
Корея - зона найб╕льш ╕нтенсивного розвитку людсько╖ цив╕л╕зац╕╖, зона, де стикаються 
стих╕╖ Суш╕ та Моря. Географ╕чно -  це  узбережжя ╢враз╕╖.
╤, нак╕нець, World Island -  Св╕товий Остр╕в, або Зовн╕шн╕й п╕вм╕сяць - який 
охоплю╓ Британ╕ю, Америку, Африку, Австрал╕ю та Япон╕ю. 
А геопол╕тичний закон, який сформулював Макк╕ндер в робот╕ ⌠Демократичн╕ 
╕деали та реальн╕сть■, надруковано╖ у  1919 роц╕ коли ще не було ан╕ НАТО, ан╕ 
Варшавського блоку, говорить що:
⌠Той, хто контролю╓ Сх╕дну ╢вропу - дом╕ну╓ над Heartland▓ом; той, хто 
дом╕ну╓ над Heartland▓ом дом╕ну╓ над Св╕товим Островом; той, хто дом╕ну╓ над 
Св╕товим Островом - дом╕ну╓ над св╕том■.
У 1942 роц╕ американець Н╕колас Сп╕кмен уточнив цей закон, зробивши 
головний акцент на Rimland, берегов╕й зон╕ ╢враз╕╖:
⌠Той, хто дом╕ну╓ над Rimland▓ом - дом╕ну╓ над ╢враз╕╓ю; той, хто дом╕ну╓ 
над ╢враз╕╓ю - той трима╓ долю св╕ту у власних руках■.
Але ╕ тут важлива роль в╕дводилась Сх╕дн╕й ╢вроп╕, яка виступала як сво╓р╕дна 
⌠передова л╕н╕я■, територ╕я, де стикаються Rimland та Heartland,  ╕ контроль над якою 
мав вир╕шальне значення для контролю над самим Rimland▓ом. 

 Поняття Сх╕дно╖ ╢вропи весь час зм╕нювалось. М╕ж Першою та Другою 
св╕товими в╕йнами Сх╕дна ╢вропа безперечно належала до сфери впливу Заходу. П╕сля 
Ялтинсько╖ конференц╕╖ це стала зона дом╕нування Радянського блоку. ╤ саме контроль 
над Сх╕дною ╢вропою дозволяв СРСР, якщо ╕ не дом╕нувати у св╕т╕, то у всякому раз╕, 
грати на р╕вних ╕ з Заходом. Здавалося, до контролю над Rimland▓ом  залишилося трохи 
(згадайте про активну п╕дтримку компарт╕й в ╤тал╕╖ та Франц╕╖, контакти з соц╕ал-
демократами ФРН, проарабську пол╕тику на Близькому Сход╕, дружн╕ стосунки з 
╤нд╕╓ю, спроби ⌠потоваришувати■ з Кита╓м, агрес╕ю в Афган╕стан╕).  
 Зовс╕м ╕нша ситуац╕я склалась п╕сля розпаду Радянського Союзу, коли 
Укра╖на, Прибалтика, Молдова  та Б╕лорусь, вже як незалежн╕ держави стали частиною 
Сх╕дно╖ ╢вропи. Сфера впливу Рос╕╖,  значно зменшилася.
Отже, мабуть не випадково НАТО розширю╓ться саме в цьому напрям╕. ╤ 
мабуть не випадково, таке потужне протистояння цьому процесу у сучасн╕й Рос╕╖. Все 
це легко було передбачити, якщо користуватися геопол╕тичним анал╕зом ситуац╕╖. 
Якою б не була Рос╕я - б╕льшовистською, царською чи нав╕ть демократичною але 
неминуч╕ закони геопол╕тики будуть змушувати ╖╖, аби залишитися великою державою, 
спробувати повернути соб╕ контроль над Сх╕дною ╢вропою. В ╕ншому випадку - ╖╖ 
чека╓ доля лише рег╕онального л╕дера.

Це чудово розум╕ють в сам╕й Рос╕╖. Нещодавне там вийшло дуже ц╕каве ╕ 
безмовно, скандальне досл╕дження Олександра Дуг╕на ⌠Основи геопол╕тики■ (М., 
Арктогея 1997р.) У ньому головною небезпекою для Рос╕╖ вважа╓ться розповсюдження 
атлантично╖ цив╕л╕зац╕╖╖ з ╖╖ основними набутками - л╕беральною ринковою 
економ╕кою, ╕ндив╕дуал╕змом, демократ╕╓ю. Як пам▓ята╓мо - це головн╕ чинники Моря, 
рухливо╖ стих╕╖, яка зараз захоплю╓ п╕д св╕й контроль все б╕льше кра╖н. Отже, виходячи 
з ╕деолог╕╖ консервативно╖, колектив╕стсько╖ Суш╕, головний ворог для Рос╕╖  - це США. 
Рос╕я-╢враз╕я повинна спробувати об▓╓днати навколо себе кра╖ни континентального 
характеру, щоб протид╕яти розповсюдженню атлантизму. В ╢вроп╕ таким 
континентальним л╕дером ╓ Н╕меччина, на Далекому Сход╕ - як не дивно, Япон╕я, а не 
Китай. Геопол╕тична в╕сь ⌠Берл╕н-Москва-Ток╕о■ повинна по╓днати безмежн╕ рос╕йськ╕ 
природн╕ ресурси з найсучасн╕йшими японськими та н╕мецькими технолог╕ями та 
велетенськими ф╕нансовими можливостями. Окр╕м того, ╕ Рос╕я, ╕ Немеччина, ╕ Япон╕я 
мають ще не забутий ╕мперський досв╕д. ╤ лише таке об▓╓днання сил Суш╕ допоможе 
зупинити просування сил Моря - США та ╖х союзник╕в.
Все це звичайно можна було б вважати геопол╕тичними фантаз╕ями 
каб╕нетних мр╕йник╕в, якби не останн╕ д╕╖ рос╕йсько╖ дипломат╕╖, що дуже нагадують 
деяк╕ стор╕нки з цього пос╕бника. По-перше, консультантом ц╕╓╖ прац╕ був генерал-
лейтенант Клокотов, начальник кафедри Стратег╕╖ В╕йськово╖ Академ╕╖ Генерального 
Штабу РФ, а це вже щось. Та й фундаментальний характер цього досл╕дження св╕дчить 
про те, що тут, мабуть, не об╕йшлось без анал╕тик╕в рос╕йських спецслужб. А ми ще не 
забули, яку орган╕зац╕ю очолював пан Примаков, до того, як пос╕сти пост м╕н╕стра 
╕ноземних справ РФ  а нин╕ вже ╕ прем▓╓рське кр╕сло. 
По-друге, досить сол╕дна ⌠Независимая газета■, яка контролю╓ться Борисом 
Березовським, виконавчим секретарем СНД, дуже високо оц╕нила цю книгу. На ╖╖ 
думку, у ХХ стор╕ччя Рос╕я дала св╕ту дв╕ геопол╕тичн╕ теор╕╖. Перша - це лен╕нзм, 
друга - ╓враз╕йство. Якщо в╕дкинути пол╕тичн╕ забобони, то ц╕ дв╕ теор╕╖ п╕дтверджують 
необх╕дн╕сть протистояння зах╕дним л╕беральним ц╕нностям, тобто домагатися 
перемоги  сил Суш╕ над силами Моря, телурократ╕╖ над таласократ╕╓ю, з допомогою 
чого б це не робилося - диктатури пролетар╕ату, всесв╕тньо╖ революц╕╖,  пакту 
⌠Молотова - Р╕бентропа■ чи проект╕в ╢враз╕йського Союзу. Та й у Йосипа 
В╕ссар╕оновича на початку б╕льше симпат╕╖ викликав  Г╕тлер ан╕ж  атлантичн╕ л╕дери - 
Черч╕ль чи Рузвельт. Мабуть тому таким шоком для нього був напад Н╕меччини - 
природнього союзника сил Суш╕ у боротьб╕ проти сил Моря - США та Англ╕╖.
Мабуть ця генетична спор╕днен╕сть ╓враз╕йства та лен╕н╕зму ╕ поясню╓ той 
дивний, ╕ на перший погляд, протиприродн╕й симб╕оз комун╕ст╕в та нац╕онал-патр╕от╕в, 
який склався у пол╕тичному житт╕ Рос╕╖.

А тепер, увага!  Другою небезпекою для Рос╕╖ за паном Дуг╕ним п╕сля наступу 
атлантично╖ цив╕л╕зац╕╖ ╓, цитую,:
 
	⌠укра╖нська проблема - головна ╕ найб╕льш серйозна проблема, яка сто╖ть 
	перед Москвою... ╤снування Укра╖ни в ╖╖ сучасних кордонах ╕ з нин╕шн╕м статусом 
	⌠суверенно╖ держави■  - це нанесення страшного удару по геопол╕тичн╕й безпец╕ Рос╕╖, 
	р╕внозначне вторгненню на ╖╖ територ╕ю. Подальше ╕снування ун╕тарно╖ Укра╖ни 
	неприпустиме■ (стр.379).

 Думаю, цього досить, щоб зрозум╕ти, що ратиф╕кац╕я Державною Думою 
Рос╕╖ Договору про дружбу з Укра╖ною - справа аж н╕як не найближчого майбутнього. З 
ус╕ма економ╕чними насл╕дками, як╕ з цього випливають... 

П╕сля всього вищесказаного ста╓ зрозум╕лим геопол╕тичне положення Укра╖ни 
та ╖╖ стратег╕чна вага. Адже саме через Сх╕дну ╢вропу сьогодн╕ проходить сво╓р╕дна 
демаркац╕йна л╕н╕я м╕ж силами Суш╕ та силами Моря, телурократ╕╓ю та таласократ╕╓ю, 
м╕ж ╓враз╕йською та атлантичною цив╕л╕зац╕ями. ╤ розширення НАТО точно констату╓ 
цей процес. Прийом до лав ц╕╓╖ орган╕зац╕╖ Польщ╕, Угорщини та Чех╕╖ - не лише 
⌠парасолька■ для зах╕дних кап╕таловкладень, розм╕ри яких досягли в кра╖нах 
Вишеградсько╖ групи вже т╕╓╖ меж╕, п╕ся яко╖ ╖х втрата буде в╕дчутною для Заходу. 
Адже ╓ багато кра╖н, в яких зах╕дн╕ ╕нвестиц╕╖ значно б╕льш╕, але ц╕ кра╖ни до НАТО 
запрошувати не посп╕шають... 
Отже, пам▓ятаючи про геопол╕тичн╕ в╕дкриття  Макк╕ндера та Сп╕кмена, як╕ 
вважали, що  контроль над Сх╕дною ╢вропою - це шлях до дом╕нування у св╕т╕, 
поглянемо на ситуац╕ю у цьому рег╕он╕. У Сх╕дн╕й ╢вроп╕ можна вид╕лити 3 ключов╕ 
точки. Перша - це кра╖ни Вишеградсько╖ групи - Польша, Угорщина, Чех╕я. З ними вже 
все ясно  - вони будуть прийнят╕ в НАТО, а пот╕м ╕ в ╢С, отже поповнять ряди 
атлантично╖ цив╕л╕зац╕╖. 
Друга ключова точка в Сх╕дн╕й ╢вроп╕ - це Прибалт╕йськ╕ держави - Литва, 
Латв╕я та Естон╕я. Вектор ╖хнього руху теж н╕ у кого не виклика╓ н╕яких сумн╕в╕в. ╤ 
протид╕я Рос╕╖ лише розпалю╓ бажання цих кра╖н ╕нтегруватися до зах╕дних структур. ╤ 
це лише справа часу.
Залиша╓ться третя ключова точка - це Укра╖на. Перех╕д Укра╖ни до лав сил 
Моря мав би ╕ справд╕ епохальне значення. Це була б остаточна перемога над Сушею, 
п╕сля яко╖ навряд  коли вт╕ляться в життя плани не лише в╕дродження СРСР чи 
Рос╕йсько╖  ╕мпер╕╖. Вс╕ ╓враз╕йськ╕ проекти втрачають п╕сля цього будь який сенс. ╤ як 
ми бачили, це чудово розум╕╓ ╕ рос╕йська, ╕ зах╕дна пол╕тична ел╕та. Виника╓ лише одне 
запитання - чи розум╕╓ це укра╖нське кер╕вництво? Адже ╕нколи склада╓ться враження 
що воно бо╖ться заглянути у власн╕ геопол╕тичн╕ карти ╕ побачити, як╕ козир╕ у нього ╓ 
на руках. 
Окр╕м того, в Укра╖н╕ дуже виг╕дне розташування уздовж морського 
узбережжя, у так званому дисконтинуальному пояс╕, яке дуже ц╕ну╓ться в геопол╕тиц╕. 
Адже це - як  можлив╕сть виходу до Моря сил Суш╕, так ╕ можлив╕сть для сил Моря 
проникнути углиб Суш╕. За вих╕д до незамерзаючого Чорного моря Рос╕я воювала 
в╕ками.
Сьогодн╕ Чорне море може стати стратег╕чно важливим для транспортування 
Велико╖ касп╕йсько╖ нафти. До реч╕, ц╕кавим вигляда╓ питання Одеського нафтового 
терм╕налу з точки зору протистояння Суш╕ та Моря. Наземн╕ трубопроводи для 
транспортування енергонос╕╖в - це значне дом╕нування Суш╕, адже вони жорстко 
прив▓язан╕ до конкретного географ╕чного ландшафту ╕ зм╕на ╖х маршрут╕в - це 
величезн╕ кап╕таловкладення. Транспортування Морем - це гнучк╕сть транспортних 
маршрут╕в, можлив╕сть вибору р╕зних джерел постачання,  ╕ з рештою, це п╕двищу╓ 
геопол╕тичну незалежн╕сть Укра╖ни. Отже, побудова цього терм╕налу - це ще один крок 
до атлантично╖ цив╕л╕зац╕╖. Тому темпи його побудови - прямо пропорц╕йн╕ бажанню 
Укра╖ни ув╕йти до ╖╖ лав. Проте нам вже, зда╓ться, дали зрозум╕ти, що або терм╕нал 
буде з участю рос╕йського кап╕талу, або взагал╕ не буде н╕якого терм╕налу...

В реальност╕ ми ма╓мо справу, не з геопол╕тичною абстракц╕╓ю п╕д назваю 
⌠укра╖нський народ■, а з конкретними 50 м╕льйонами громадян Укра╖ни - з ╤ванами 
╤вановичами та ╤ванами Никифоровичами. А найр╕зноман╕тн╕ш╕ опитування 
громадсько╖ думки дають дость стаб╕льний результат - противник╕в та приб╕чник╕в 
зближення з Заходом - приблизно пор╕вну, хоча б╕льш╕сть, ця ⌠мовчазана б╕льш╕сть■, 
або не визначилась, або ╖╖ це питання взагал╕ не ц╕кавить. Отже фундаментальне 
цив╕л╕зац╕йне протистояння - м╕ж Сходом та Заходом, в Укра╖н╕ прийма╓ вигляд також ╕ 
рег╕онального протистояння - м╕ж ╖╖ сх╕дним та  зах╕дним  рег╕онами. 
Територ╕╓╖ Укра╖ни, а саме по л╕н╕╖, яка вв╕докремлю╓ Зах╕дну Укра╖ну в╕д 
Центрально╖ та Сх╕дно╖  проходить смуга  ⌠з╕ткнення цив╕л╕зац╕й■ про яку писав 
Самюель Хант╕нгтон -  Зах╕дно╖ цив╕л╕зац╕╖ та Слов▓яно-православно╖. У цьому план╕ 
дуже ц╕кавим ╓ погляд на Укра╖ну, як на сво╓р╕дну зменшену модель ╢вропи, де 
стикаються сам╕ ц╕ дв╕ цив╕л╕зац╕╖ - православна та зах╕дна плюс невелика, але чим дал╕ 
тим в╕дчутн╕ша, присутн╕сть мусульманського фактора - пор╕вняйте Крим та Балкани). 
В цьому план╕ саме ╕снування Укра╖ни, як держави - це св╕дчення того, що потенц╕ал 
╓вропейсько╖ ╕нтеграц╕╖ не вичерпу╓ться лише зах╕дними - католицькими та 
протестанськими державами. Але це, мабуть, тема для окремо╖ статт╕.

Взагал╕, напрям майбутнього цив╕л╕зац╕йного руху Укра╖ни можна визначити 
як вза╓мод╕ю трьох вектор╕в - пол╕тичного, економ╕чного та культурного. 
Найб╕льш гнучким ╓ пол╕тичний вектор. В принцип╕ н╕що, окр╕м власного 
бажання, не заважа╓ Укра╖н╕ ув╕йти до пол╕тичних структур атлантично╖ цив╕л╕зац╕╖. 
Хоча юридичне оформлення такого членства - вступ до ╢С, а можливо й  НАТО - 
справа не найближчого майбутнього, проте ч╕тке визначення  напрямку майбутнього 
руху потр╕бне вже сьогодн╕. Пр╕оритетом тут ╓ перех╕д в╕д Heartland до Rimland.
Хоча под╕╖ останнього часу, особливо югославська криза, показують, що 
реальний вступ до НАТО наштовхнеться перш за все на перешкоди психолог╕чного 
характеру. Звичайно, лише членство в НАТО може дати Укра╖н╕ 100 в╕дсотков╕ гарант╕╖ 
╖╖ територ╕ально╖ ц╕л╕стност╕ та безпеки. Але ми якось забули, що ця орган╕зац╕я - не 
клуб для зустр╕чей у Брюсел╕ св╕тового пол╕тичного бомонду, а в╕йськовий блок. А 
враховуючи миролюбиву укра╖нську ментальн╕сть важко уявити, яку реакц╕ю 
викличуть у нашому сусп╕лств╕  укра╖нськ╕ л╕таки, що бомбардують сербськ╕ чи 
╕ракськ╕ м╕ста, при вс╕й од╕озност╕ режим╕в, як╕ встановлен╕ в цих далеко не 
демократичних кра╖нах... 

Б╕льш консервативним ╓ економ╕чний вектор. Тут ми ма╓мо справу з  
економ╕чними реал╕ями, як╕ зм╕нюються набагато пов╕льн╕ше. Це ╕  несп╕шний темп 
економ╕чних реформ, ╕ традиц╕йна ор╕╓нтац╕я на ринки СНД. Проте, пост╕йне 
скорочення об▓╓м╕в торг╕вл╕ з Рос╕╓ю - об▓╓ктивний процес. Висок╕ технолог╕╖, окр╕м 
в╕йськових, ми навряд чи зможемо запропонувати один одному. Отже, залиша╓ться 
обм╕н енергонос╕╖в на продукти харчування. ╤ нещодавна рос╕йська економ╕чна криза 
лише ще раз п╕дтвердила необх╕дн╕сть для Укра╖ни шукати нов╕ ринки та нових 
економ╕чних партнер╕в. Та й вже зрозум╕ло, що Рос╕я буде жорстко пов▓язувати будь-
як╕ сво╖ економ╕чн╕ поступки з пол╕тичними з боку Укра╖ни.
  У майбутньому ж  вимальову╓ться можлив╕сть ╕снування якогось 
транс╓враз╕йського сп╕льного ринку - ⌠в╕д Л╕сабону до Ток╕о■, адже найб╕льш реально  
ми можемо оч╕кувати ╕нвестиц╕й саме з Далекого Сходу, в першу чергу з П╕вденно╖ 
Коре╖ та Китаю. ╤ АВТОЗАЗ - DAEWOO - це лише початок, незважаючи нав╕ть на 
аз╕йську економ╕чну кризу. Ц╕кавим вигляда╓ й проект в╕дновлення ⌠Великого 
шовкового шляху■. ╢вропа ж буде оч╕кувати б╕льш сприятливого ╕нвестиц╕йного 
кл╕мату. Проте пр╕оритет ╕ тут - це вступ до ╢С.

╤, нарешт╕, найб╕льш консервативним ╓ культурний вектор. Адже культурн╕ та 
рел╕г╕йн╕  стереотипи - найб╕льш довгоживуч╕, вони взагал╕ визначають 
само╕дентиф╕кац╕ю нац╕╖.  Ми належимо до складу як сх╕днослов▓янсько╖ православно╖ 
культурно╖ традиц╕╖, так, частково, ╕ зах╕дно╖. Але все ж дом╕нуючим для Укра╖ни 
залиша╓ться в╕зант╕йсько-православний культурний фундамент. ╤ виб╕р саме його 
ки╖вським князем Володимиром - навряд чи просто данина тогочасним економ╕чним та 
пол╕тичним реал╕ям, як сьогодн╕ це хочуть довести деяк╕ ╕сторики. Адже на протяз╕ 
багатов╕ково╖ укра╖нсько╖ ╕стор╕╖ у нашого народу була не одна можлив╕сть перейти у 
╕ншу в╕ру. Згадаймо гогол╕вського ⌠Тараса Бульбу■ - дуже ц╕кавий тв╕р, ще й дос╕ 
повн╕стю не осягнений. Його основна тема - це з╕ткнення в╕р, з╕ткнення цив╕л╕зац╕й. Та 
й р╕шення Богдана Хмельницького про союз з Московським царством - це перш за все 
саме спроба врятувати в╕зант╕йсько-православне в╕роспов╕дання укра╖нського народу. 
Вимушений обирати м╕ж Державою та В╕рою в╕н обрав В╕ру. До реч╕, в Зах╕дн╕й 
Укра╖н╕ дом╕ну╓ все ж греко-католицька церква а не римо-католицька - тобто повного 
переходу до зах╕дно╖ католицько╖ цив╕л╕зац╕╖ нав╕ть там не в╕дбулося.
Проте сьогодн╕ саме християнськ╕ ц╕нност╕ ╕ по╓днують нас  з атлантичною 
цив╕л╕зац╕╓ю. Повага до Особистост╕  - головне надбання християнства й ╓вропейсько╖ 
культури, ел╕но-в╕зант╕йська складова яко╖ навряд чи менш вагом╕ша ан╕ж римська, яка 
формал╕зувала та утвердила цю повагу у форм╕ Закону.
Отже, ╕ генеза, ╕ майбутн╓ нашо╖ культури пов▓язан╕ саме з ╢вропою.

Звичайно,  вс╕ ц╕ складов╕ вза╓мозалежн╕. Але багато в чому ╕ автономн╕. Така 
багатовекторн╕сть укра╖нсько╖ пол╕тики, економ╕ки та культури - ╓дина можлив╕сть для 
Укра╖ни залишитися незалежною та неповторною державою, а не лише ⌠окра╖ною■ чи 
то ╓враз╕йсько╖, чи атлантично╖ цив╕л╕зац╕╖. 
А р╕внод╕юча цих вектор╕в ╕ визначить куди саме буде пливти наш Д╕м, що 
зветься Укра╖на...