ВЕСЕЛА СІМЕЙКА

Володимир Єсип

Була в мене Ксюша, красива зелена хвиляста папужка.
Ксюша дуже чітко уміла вимовляти слова: "Ксюша. Ксюша - пташка гарна. Ксюша хоче каші".

Але придбав я ще і Кєшу - Ксюша враз забула людські слова і цілі дні щебетала з Кєшою на своїй попугайській мові. Прочитав я в книзі, що папужки розмножуються тільки при наявності житла і спорудив з картону будиночок з виходом у клітку. Ох, як заметушилися Кєша з Ксюшею! Почали ретельно тягати в будиночок пер'їнки, що я підав їм, ганчірочки, клаптики вати.

Спорудили в будиночку затишне гніздечко.
Потім Ксюша знесла перше яєчко, через день інше, потім ще і ще.
Всього сім. І Ксюша засіла в будиночку безвилазно. Кєша старанно збирав зернятка і годував Ксюшу, що ні на хвилину не відволікалася від головної справи - висиджування пташенят. І от з'явилося перше пташеня, голе й сліпе. Кєша розжовував зернятка, давав Ксюші, а вона годувала первістка. Потім через день з'явився другий, потім третій, всего шість. З одного яєчка нічого не з'явилося і його довелося забрати.

Годувала Ксюша перше пташеня, поки воно цілком не вкрилося яскравими зеленувато-жовтими пір'їнками, потім безжалісно виштовхнула його з будиночка. Пташенятко впало з жердинки на підлогу клітки і жалібно запищало. Кєша з'явився негайно.

Пояснивши щось на своїй попугайській мові, він підвів пташеня до годівниці і показав як потрібно самому клювати і розжовувати корм. Нетямуще пташеня ніяк не могло потрапити дзьобом по зернятку, увесь час впусту стукало дзьобом об підлогу. Кєша довго пояснював і показував, нарешті, розсердився і надавав пташеняті потиличників. Пташеня кинулося в будиночок, але Ксюша не тільки не пожаліла пташеняти, але ще й досить сильним поштовхом відправила назад до папи. Через день пташеня, хоч і не дуже впевнено, але самостійно клювало эернятка в годівниці і навіть навчилося попадати дзьобиком у поїлку.

Настав час вчитися літати. Кєша підштовхнув пташенятко до відкритих дверцят клітки (клітка висіла на стіні в кухні). Пташеня судорожно вчепилося кігтями в поріжок дверцят і з жахом подивилося вниз. Кєша розповів пташеняті основи пілотування, помахав крилами і порулював хвостом.
Потім зробив кілька демонстраційних польотів, роблячи запаморочливі віражі по вертикалі і горизонталі.
Затим гордо сів поруч із пташеням і на своїй попугайській мові явно сказав:
"Бачив? Давай тепер ти".

Пташеня закрило очі і посилено замолотило крильцями, не відпускаючи поріжок клітки. Поумовляв і кілька разів продемонстрував пілотаж Кєша, потім розсердився і дзьобнув пташенятко в потилицю. Після третього потиличника пташеня закрило очі і кинулось вниз. Безладно тріпотячи крилами, пташеня долетло до протилежної стіни (як сказали б люди: "не справився з керуванням") і, вдарившись об неї, упало на підлогу. Кєша плавно опустився поруч і знову пояснив кермове призначення хвоста, дуже виразно його повертаючи. Пташеня пищало, тріпотіло крильцями, але злетіти з підлоги не зуміло.

Я підняв пташеня й у супроводі сівшего на плече Кєші відніс його в клітку.

Безуспішно спробувало пташеня сховатися в будиночок (Ксюша знову не пустила) й змушене був продовжувати нелегке навчання...

Через два тижні по кухні вільно пурхала ціла зграя папужок, а Ксюша знову знесла яєчка і приступила до висиджування. Цього разу з'явилося вісім папужок. Для запобігання перенаселення квартири довелося забрати будиночок.