Ворона √ ген╕альний птах

Володимир Корн╕╓нко

учень середньо╖ школи ╧287

м. Ки╖в.

Ворона (Corvus corone)птах ряду горобцепод╕бних, довжина т╕ла до 50 см, маса 460-690 г. ╤снують два п╕двиди ворон - с╕ра й чорна. М╕ж ними ╕нколи виникають г╕бриди. С╕ра ворона звичайна на вс╕й територ╕╖ Укра╖ни, а чорна лише зр╕дка зал╕та╓ до нас п╕д час сезонних м╕грац╕й. Гн╕здо почина╓ мстити в к╕нц╕ лютого √ на початку березня. Для ц╕╓╖ справи цуплять все, що ╖м зда╓ться доладним. Наприклад в Бомбе╖, подружжя ворон збудувало гн╕здо, котре оц╕нили в 30 фунт╕в стерл╕нг╕в. Воно суц╕ль складалось з оправ окуляр╕в, вкритих позолотою. Пернат╕ злодюжки поцупили ╖х через в╕кно сус╕дньо╖ майстерн╕. А ╓ ще ворони ледацюги, як╕ не будують власного гн╕зда, а лише ремонтують чуже чим прийдеться. ╤ все ж, переважно ворони ╓ працьовитими господарями ╕ не п╕дбирають будь-що поряд з земл╕, а старанно в╕дламують г╕лочки з дерев ╕ ретельно майструють майбутню колиску для свого потомства. Гн╕здо буду╓ переважно самиця, але ╕нколи ╖й допомага╓ самець.

В безпосередн╕й близькост╕ в╕д гн╕зда ворона майже завжди поводить себе так, щоб не виказувати сво╓ю присутн╕стю гн╕зда. Насиджування я╓ць трива╓ близько 17-ти дн╕в, однак пташенята ще б╕льше м╕сяця проводять у гн╕зд╕, аж поки не п╕дростуть ╕ не ув╕б'ються в п╕р'я.

Родина воронових (Corvidae) нер╕дко вважа╓ться в╕нцем еволюц╕╖ птах╕в. Ворони д╕йсно мають складну повед╕нку ╕ високий ╕нтелект. Не поступа╓ться км╕тлив╕стю ворон╕ й близький родич √ крук. Пташенята крука й ворони швидко стають ручними, легко п╕ддаються дрисируванню ╕ швидко вчаться ус╕ляким вит╕вкам, наприклад зн╕мати капелюха з зав╕тавших гостей, вмикати телев╕зор, запалювати с╕рники, тощо. Товаришують ╕з ╕ншими домашн╕ми зв╕рятами. Можуть бути поштовими птахами на зразок голуба, але блискучих посилок дов╕ряти не варто, бо поцуплять. Ц╕каво, що ворони роблять схованки для сво╖х скарб╕в. У якост╕ сво╓р╕дних скарбниць стають невелик╕ дупла, розломи, розщелини у деревах та спорудах. Одна ворона може мати понад чотири таких схованки, куди регулярно нав╕ду╓ться, щоб поповнити свою скарбницю або помилуватися результатами сво╖х "трудових здобутк╕в". Найчаст╕ше ворони вважають скарбами скельця в╕д битих пляшок, ложки, др╕бн╕ монети ╕, якщо пощастить, нав╕ть справжн╕ коштовност╕.

Км╕тлив╕сть ворон вража╓. П╕дглед╕вши, що господар збира╓ться годувати свого собаку, вони непом╕тно наближуються, щоб обдурити в╕рного пом╕чника людини. Одна ворона дзьоба╓ собаку у хв╕ст ╕ коли та розлючена в╕дверта╓ться в╕д миски, ╕нша пройдисв╕тка вихоплю╓ ласий шматок з-п╕д самого носа у б╕долашного охоронця осель.

Крилат╕ ген╕╖ навчилися використовувати силу грав╕тац╕╖, вони кидають з висоти м╕цн╕ волоськ╕ гор╕хи, як╕ не можуть роздовбати дзьобом. Взимку ворони гр╕ють на теплих коминах п╕дпри╓мств зальодьон╕лий харч. Ще гави здатн╕ рахувати до пяти, а деяк╕ з числа особливо обдарованих, нав╕ть до семи.

Ворони живляться падлом, комахами, др╕бними хребетними, а ╕нколи нав╕ть роблять облави на зайц╕в. Не гидують пташенятами, яйцями з чужих гн╕зд. Причому яйця, на в╕дм╕ну в╕д ╕нших марадер╕в, ╖дять не в гн╕здах, а на певн╕й в╕дстан╕ в╕д м╕сця злочину. Щоб гром╕здке яйце не випало ╕з дзьоба, ворона продовбу╓ д╕рку з тупого к╕нця, встромля╓ туди верхню половинку дзьоба ╕ тримуючи у такий спос╕б, летить з ним геть.

Останн╕м часом орн╕толог╕в непоко╖ть безпричинна агрес╕я з боку ворон. Вони збираються великими зграями, безжально тероризують ╕ нав╕ть вбивають голуб╕в, невелике птаство, а подекуди й кот╕в. Ось як висловлю╓ться з цього приводу арн╕толог Василь Костюшин:

√ Це (тобто, безжальний терор) властиво т╕льки м╕ським воронам. В природ╕ вони √ ╕ндив╕дуал╕сти й гн╕здяться на великих в╕дстанях один в╕д одного - в╕д к╕лькох сотень метр╕в √ до к╕лометра. Вони рано ⌠доросл╕шають■. Вже на першому роц╕ життя знаходять соб╕ пару й починають розмножуватись. Доросл╕ самц╕ захищають свою територ╕ю в╕д вторгнення молодих, але це благородн╕ б╕йки один на один, а не ⌠розб╕рки■ вс╕╓ю згра╓ю. А ось покол╕ння, що виросли в м╕ст╕, повн╕стю зм╕нюють сво╖ звички. Вони полюбляють суто м╕ськ╕ молод╕жн╕ "тусовки", але "вступають у шлюб" лише на третьому роц╕ життя. Через в╕дсутн╕сть с╕мей та нагальних справ, ⌠холост╕■ двор╕чки збираються в справжн╕ банди. ╤нод╕ вони нахабн╕ють наст╕льки, що наважуються нападати нав╕ть на яструб╕в, орл╕в, до яких ран╕ше на гарматний постр╕л не наважувались наближатися. Справжн╕й терор вони учиняють молодим хижакам √ яструбам, орлятам, соколятам. Ф╕зично ворони ╖м поступаються, адже в них нема╓ н╕ потужн╕х дзьоб╕в н╕ м╕цних лап. Однак вони здатн╕ використовувати ⌠заборонен╕ прийоми■. К╕лька птах╕в навалюються молодому орлу на крила, не дають злет╕ти, а ╕нш╕ дзьобають в голову. Ран╕ше птахи також виявляли агрес╕ю, однак це було не так пом╕тно, не наст╕льки сильно й не так часто.

З точки зору соколярства, незважаючи на неможлив╕сть споживання людиною у якост╕ дичини, ворона вважа╓ться досить вагомим ╕ почесним трофе╓м. Вона вправно л╕та╓, ма╓ пор╕вняно сильний дзьоб, км╕тлива, надто обережна ╕ нав╕ть полохлива. Влучно висловився з цього приводу видатний натурал╕ст, мисливець, к╕нолог та рибалка Л.П. Сабан╓╓в: ⌠Притравлювати яструб╕в на сорок, вальдшнеп╕в, кур╕пок та ворон можна лише тод╕, коли яструб вже впевнено бере перепел╕в, дрозд╕в ╕ дупел╕в. В перший раз цих дужих птах╕в потр╕бно пускати або привязаних до мотузки або п╕дстрелених в крило, причому що до ворон, то потр╕бно наперед добре подбати, щоб вони не могли сильно в╕дбиватись в╕д молодого ╕ ще недостатньо навченого яструба. Вважа╓ться, що ворона птах особливо небезпечний, отже нав╕ть дуже вправного яструба не можна пускати на к╕лькох ворон одночасно.

Вони здатн╕ швидко моб╕л╕зуватись, кинутись в╕дбивати зловлену товаришку, а при щасливому для них зб╕гов╕ обставин, можуть нав╕ть затовкти ловця до смерт╕■. Ось така то вона, ворона - хитра, вправна ╕ розумна.

В╕дгуки з приводу даного матер╕алу надсилайте за адресою: nature@nature.kiev.ua

При передруковуванн╕ посилання на автора та на журнал "Натурал╕ст" ╓ обов'язковими.