Посмітюха √ Птах 2004═року

Г.═В.═Фесенко Інституту зоології ім.═І. І. Шмальгаузена НАНУ

⌠Телегіз-телегіз √ кидай сани, бери віз!■, √ згадується
приказка, коли сонячного лютневого для, йдучи вулицею
міста, раптом чуєш мелодійний спів птаха, якого спочатку
не помітив.

Пісня обірвалась, а з-за рогу вулиці вилетіла сірувато-бура
пташина, сіла попри засніженої дороги, підтюпцем пробігла
зо два метри, зупинилася, щось поклювала в придорожньому
смітті, протупцювала ще трохи.

Несильний, але колючий зимовий вітер пограв перед нею
снігом. Вона ж одразу покруглішала: більше розпушила пір'я,
наче розгорнула плечі і груди, втягнула свою округлу голівку
в плечі. На голові чуб, то притиснутий до тім'я, коли вітер
дужчає, то, в тиху годину, задерикувато піднятий вгору.

Познайомтесь √ це чубатий жайворонок, або посмітюха.

В одній назві вказується на зовнішність птаха, в другій
√ на його звичку шукати собі взимку поживу серед всілякого
придорожнього пороху. Неподалік, на іншому боці дороги,
дрібно ходить ще одна така ж довірлива пташина.

На часину затримуєшся і роздивляєшля їх. Дзьоби у них
довгенькі, хвости, навпаки, відносно короткі, тілом трохи
більші і наче міцніші від хатніх горобців та й крокують по
дорозі, а не стрибають. Ближча птаха злетіла і, неквапно
змахуючи широкими крилами, стала знову співати в
польоті √ ⌠Телегіз-телегіз √ годі зимі, лаштуй віз■.

Українське товариство охорони птахів обрало посмітюху
Птахом 2004═року. Оригінальний вигляд птаха, який не
залишає нас навіть взимку, і непроста історію його
життя-буття визначили цей вибір.

Поширена посмітюха на значній частині Європи,
крім тайгової зони, в азійських степах, а також в Африці
навколо пустелі Сахари. Оселяється в посушливих,
позбавлених дерев і кущів місцевостях.
Посмітюх більше гніздиться на півдні нашої країни,
оскільки саме там умови для їх гніздування найкращі.
Але й на півночі, на вигонах, перелогах з негустою
травою, на пустирах, біля узбічь доріг, можна також
натрапити на гнізда посмітюх. Птахи нерідко гніздяться
і на околицях населених пунктів. З кінця лютого і всю
весну в таких місцях лунають трелі посмітюхи-чубаня.
Вони не такі голосні і тривалі, як у найблюжчого її родича
польового жайворонка, і не такі флейтофі, як у жайворонка
лісового, але однак доволі мелодійні. Не зраджуючи звицчі
всіх видів жайворонків, посмітюха свої гнізда влаштовує
на землі. Будуються вони з решток трави, а в середині
вистилаються волоссям, шерстю. Вже в кінці квітня або
на початку травня в них з'являються 3√5═яєць, сіруваті,
з бурими цятками. Висиджує пташенят самка, протягом
12√13═днів, а самець весь цей час не полишає співати.

Коли пташенятам виповнюється 16√18═днів, вони
залишають гніздо, але деякий час батьки продовжують
їх підгодовувати. Посмітюшата, короткочубі, дещо
строкатіші за дорослих птахів, повсюди прямують за
батьками, чекаючи на порцію корму.
Та скоро вони переходять до самостійного життя,
дорослі ж в другій половині червня приступають до
другого гніздування..

Своїх пташенят посмітюхи вигодовують комахами,
та й взагалі цей корм складає основу їх живлення у
весняно-літній період, хоча не обминають птахи і
насіння бур'янів та зернових сільськогосподарських
гультур.

Взимку насіння рослин є основною їжею. Закінчивши
розмноження, посмітюхи збираються у невеликі зграйки
і кочують в привабливих місцях, нерідко поблизу
тваринницьких ферм, де є вибиті скотом ділянки земля.
Іноді та чи інша пташка злетить на стовпчик огорожі,
що оточує ферму, посидить на ньому, огляне місцевість
і, наче маленький м'ячик, з одним помахом крил
схочується на дорогу. В сутужну зимову пору, коли сніг
засипає в полі насіння рослин, посмітюхи туляться до
людського житлая, біля якого можна так-сяк підживитися.
Ось тоді вони й починають мандрувати вулицями, що
на околицях великих і невеликих міст, в селах, хуторах
і селищах. До середина XIX═сторіччя посмітюха була
поширена головним чином на півдні Європи, а потім
стала гніздитися в північніших районах.

Проте зараз майже у всіх європейських країнах
відбувається скорочення чисельності цього жайворонка,
воно триває вже більше 30═останніх років.
Щоб привернути увагу до того стану, в якому наразі
знаходиться посмітюха, і запобігти його погіршенню,
Українське товариство охорони птахів й обрало цього
жайворонка Птахом 2004═року. Кожен, кому до вподоби
наш крилатий соліст, може посприяти його охороні.
Посмітюха може стати об'єктом ваших наукових досліджень.
Товариство протягом року збиратиме повідомлення про те,
де і в якій кількості спостерігали посмітюх, можливо
в гніздову пору, а може і в осінньо-зимовий період.
Опис спостережень може бути доповнений картами,
на яких будуть позначені місця зустрічей з посмітюхою,
або таблицями з переліком місць і строків спостережень.
Будуть цікамиви і розповіді про різні історії, пов'язані з
посмітюхою, про її звички. Адреса для надсилання
повідомлень: а/с 33, 01103, м.═Київ, Українське товариство
охорони птахів. Посмітюха потребує нашої уваги і турботи.
Тож не будемо байдужі до її долі! Зберігши цю краплинку
живого, ми не дамо обміліти життєдайному океану
природи, завдяки якій ми, власне, й існуємо.

(C) Ukrainian "Naturalist" magazine