Актінідії - незвичайний дарунок природи
Микола Рудь
Свого часу Іван Мічурін - один з найвідоміших мрійників-натуралістів, котрі марили бажанням реформувати природу і взяти від неї все, що можна, вважав, що актінідії є справжнім земним чудом і згодом навіть витіснять таку культуру як виноград.
Тут принагідно треба згадати, що тоді виноградарство страждало від філоксери, котру науковці тривалий час не могли побороти. Звичайно, що дикі, лісові актінідії такими хворобами не уражувались, тому й перспектива їх культури здавалась райдужною і безтурботною. Та цього не сталося, як доречі і не збулось жодного пророцтва малоосвічерного садівника-любителя з Козлова, котрого комуністична влада підносила до небес за відсутністю справжніх, а не мнимих наукових досягнень у сфері садівництва та агрокультури.
В природі актінідії поширені в Гімалаях, Східіній та Південно-Східній Азії. Деякі види досягають на півночі Сахаліну, Приморья та Курильських островів - саме вони є найбільш перспективними для культивування в помірному географічному поясі, а відтак в Україні.
Садівники часто помилково, наявних у них актінідій, незалежно від виду, звуть повзуном, максимовником, китайським агрусом ізюмом. Не завжди аматори чітко розрізняють два найбільш поширених у нас види актінідій - коламікту та вузьколисту (аргуту), хоча остання має набагато більші розміри і її можна легко визначити за гігантськими пагонами
, котрі можуть сягати значної довжини. Дряпаючись доверху кам"янистими кручами і по стволах дерев, пагони рослини можуть сягати 25-ти метрів. Однак це не рекорд. За літературними даними, в межах природнього ареалу (в Уссурійському Краї) дослідниками було знайдено рослину, пагони котрої досягла висоти 100 метрів! В культурі, не маючи за що чіплятись, а відтак і можливості для досягнення значної висоти, рослина перетворюється на кущ заввишки 2-3 метри.Окрім найбільш відомої актинідії коломікти (Actinidia kolomikta Maxim.), не менш корисними і цікавими є ще такі види, як китайський агрус (Actinidia melanandra, Franch), актинідія гостра ( А. arguta) та актинідія руфа (Actinidia rufa (Siebold & Zucc.) Planch. ex Miq.). Загалом до роду Актинідія входить біля 40 видів дводомних дерев’янистих ліан з сезонним опадаючим листям.
Майже всі вони зустрічаються в культурі і до цього часу є предметом досліджень, як професійних науковців, так і аматорів-садоводів.
Незважаючи на те, що науковцям вдалось впровадити в культуру багато сортів та форм актинідій, ці чудові, урожайні рослини донині є досить рідкісними. Нажаль їх ще нечасто можна побачити
Окрім власне задовільної врожайності і високої харчової цінності плодів, актінідії цікавлять фітодекораторів та ландшафтних дизайнерів неабиякою декоративністю. Листя чоловічих рослин коламікти цікаве своєю непередбаченою оригінальністю забарвлення. Жоден листок рослини за формою і забарвленням навіть приблизно не сходий на інший.
Кольорові варіації листя від зеленого
до білувато-рожевого і яскраво-червоного
на кінчику листової пластинки, справді
дивують і радують око в тих садах,
де рослини мають солідні розміри і
органічно прикрашають інтер"єр.
Останнім часом актінідій почали утримують в кадках в приміщеннях або на лоджіях. Такі рослини чудово зимують на заскленому балконі з підвищеною температурою, а починають вегетаційний період вже в березні-квітні, коли тривалість світлового дня помітно збільшується.
Такі вазонні рослини вже з добре сформованою, потужною кроною, можна виставляти на подвір"я в другій декаді травня, коли заморозки трапляються рідко. Як правило, і цвітіння і плодоношення у таких екземплярів розпочинається значно раніше, а врожай рясніший.
На прикладі актінідії коламікти, можна навести перелік чудової