Bonsai

Його величність БОНСАЇ!

Назва цього явища перекладається з японської мови, як дерево в тарілочці. Вірогідно, вперше такий спосіб вирощування дерев був застосований в країнах з високою щільністю населення, де брак землі для влаштування звичайного саду відчувався у значній мірі. Як вважають науковці, бонсаї вперше виникли в країнах Південно-Східної Азії. Існує також думка, що ідея створення казкових за свою красою і подібних до іграшкових садів походить з Китаю. Звідти вона проникла до Японії. Саме там виготовлення і вирощування маленьких дерев стало фахом, а майстерність у створенні мінісадів сягнула рівня мистецтва.

Варто зазначити, що в Китаї влада завжди була централізованою і місцеві правителі навіть помислити не могли, щоб створити для себе щось подібне до імператорського саду. Це було б сприйнято як посягання на придбання атрибутів верховної влади і мало б фатальні наслідки.

Суспільна структура Японії суттєво відрізнялась від китайської. Наявність великої кількості місцевих князів та правителів дозволяла не лише розвиватись таким видам мистецтв, як архітектура, паркове мистецтво, декоративне ставкове рибництво з культивуванням різновидів золотої рибки, а й протягом тривалого часу конкурувати між собою. Це сприяло не лише досягненню високого рівня у всіх вищезгаданих сферах діяльності, а й поширенню та наслідуванню широкими верствами населення кращих зразків. Спільним для японського та китайського розуміння бонсаї було суто азійське філософське розуміння світу, як космічної єдності.

Конструювання і любовне плекання карликових садів відповідало східному принципу ⌠побачити величне через незрівнянно мале■. Це означає вміння людини на маленькому просторі створити щось таке, що дозволить показати нескінченність і величність природи. При цьому маленька рослина повинна мати пропорції великого дерева і гармонійно вписуватись в інтер▓єр.

На перший погляд може здатись дивним, що традиційне мистецтво китайського та японського походження, яке відповідає суто східному типу світосприйняття, набуло неабиякої популярності у сучасному европейському суспільстві. Однак це можна легко пояснити намаганням людини з великого мегаполісу, позбавленого у своєму щоденному житті ландшафтів з лісом і озером, горами і полем, створити у своєму житлі чи на робочому місці маленьку копію нескінченно великого, планетарного масштабу фрагменту природи. Саме через це бонсаї в рівній мірі ціняться як в Токіо, так і в Лондоні, як в Сіднеї, так і в Берліні. А з фінансової точки зору бонсаї роботи великого майстра, досить старе за віком, коштує не менше ніж картина чи скульптура відомого художника.

Особлива увага приділяється деталям. Всюди непідробне мистецтво бонсаї примушує перехожого зупинитись перед маленьким деревом у німому захопленні. При цьому всі елементи бонсаї повинні мати яскраві ознаки природньої натуральності.

Мініатюрне дерево-бонсаї на Сході є традиційною сімейною моральною цінністю, котра символізує життєздатність роду. Деревце передається з покоління в покоління і постійно покращується шляхом складних маніпуляцій, ніколи не набуваючи завершеного вигляду, адже воно живе і повинно розвиватись.

Бонсаї не можна було б вважати суто східним мистецтвом, якби воно не мало відповідних явних і прихованих означень. Всім своїм виглядом композиція символізує потяг людини до щастя, захищеності, сімейної гармонії, спокійної старості.

Європейське розуміння цінності природи в наш швидкоплинний час мало відрізняється від означених вище суто східних філософських концепцій.

Численні європейські та американські клуби любителів бонсаї, котрі створюються в багатьох країнах з 60-х років, як правило мають японську методологічну основу. Кращі переклади книжок-рекомендацій, присвячених культивуванню маленьких дерев, також мають японське походження.

В провідних університетських ботанічних садах цікавитись японськими мікросадами почали досить давно. Однак, донині окрім розрізнених публікацій любителів, справжніх наукових праць, написаних з академічною фундаментальністю дуже мало. І все ж бонсаї вже міцно увійшли в культуру європейців. В багатьох дендрологічних університетських курсах вже введено глави, присвячені цим маленьким але таким величним деревам. З▓являються колекціонери бонсаї та справжні цінителі цього древнього мистецтва.

Якщо у Вас буде можливість відвідати виставку бонсаї, негайно киньте всі справи і обов▓язково підіть. Слово честі, ви не пожалкуєте!

Анатолій БОРОДА

P.S. Всіх, бажаючих писати про бонсаї для журналу "Натураліст", прошу звертатись за адресою 252162, КИЇВ-162, А/C 189;