Экология Украины


Популярные статьи

Партнеры





Лучший Детский форум




Thu, 02 Feb 2023 22:34:00 +0200

2.02.2023 р., 22:13

Як працюють ЗМІ під час війни та чи дотримуються медіа мовних та ґендернихнорм у своїх ефірах? Про це "Українському радіо" розповіла ОльгаГерасим'юк, голова Національної ради з питань телебачення і радіомовлення.

Програма:

Сьогодні. Вдень

Ведучі:

Тетяна Малишева

Your browser does not support the audio element.

Які результати моніторингів Нацради? Чи не почали мовники прикриватисявійною?

Ольга Герасим'юк переконана, що серед професіоналів-мовників, журналістів,редакторів немає таких, які прикриваються війною. "Під час війни ми маємотрохи обмежені можливості для моніторингів, оскільки інтенсивність бойовихдій, загострення безпекової ситуації, окупація кількох регіонів обмежуєнаші можливості там промоніторити. Але ми здійснюємо свої повноваження.Минулого року ми провели чотири моніторинги щодо мовних квот, дивилисязагальнонаціональні канали. П'ять моніторингів провели для радіостанцій. Атакож дивились і слухали регіональні телеканали та радіостанції. Це бувсправжній підйом української мови в ефірі. Ми часом фіксували навітьрекорди перевиконання квот. Коли раніше нам доводилося наполягати, писатилисти, проводити різні позапланові перевірки, вживати заходів, накладатисанкції, то сьогодні нам не доводиться з мовниками на цю тему спеціальнорозмовляти. Ми лише фіксуємо потрясаючі результати. Війна так повернуласитуацію, що всі, хто раніше полюбляв слухати російську попсу, сьогодніговорять: як же я не розумів, що це не просто "руская пєсня", а що слухатиросійське - це спонсорувати війну", - розповіла Ольга Герасим'юк. І навелаприклад: "Було у нас "Русское радио. Украина". У травні вони звернулися донас, щоб змінити ліцензію, бо змінили назву на "Байрактар". Але річ не лишев назві - вони сьогодні вперше опинилися в лідерах серед радіостанцій заобсягом української мови в ефірах".

Робочий візит Ольги Герасим'юк до Чернігова, 26-27 січня 2023 року,nrada.gov.ua

Чи наблизилися ми до золотих стандартів у дотриманні ґендерних норм?

"Ґендерне питання навіть у світі не досягло ще золотих стандартів, йоготреба аналізувати в прогресі. Наші мовники, попри війну, демонструютьсьогодні інше ставлення до цієї проблеми, вона зазвучала по-іншому. Тому щойдеться не лише про рівні права, а про те, що треба боротися з будь-якимпроявом "руского міра" у стосунках. У тому, як ми показуємо картинусуспільного життя у нашій державі, де беруть участь на рівних і жінки, ічоловіки. І наскільки це відрізняється від того "домостроя", який лежить воснові "рускомірного" уявлення про світ, про суспільні та приватністосунки. У цьому питанні загальнонаціональні канали, які охоплюютьнайбільшу кількість глядачів, демонструють сьогодні контент, що не розділяєсуспільство і не принижує за ознакою статі. Ми проводимо спеціальніґендерні моніторинги, методика яких розроблена для всіх і розміщена у насна сайті. Кожен мовник, глядач і слухач може на собі приміряти, наскількивін ґендерно збалансований у своїх діях".

Про використання в ефірах фемінітивів

"Якщо порівняти останні дані з попередніми моніторингами, то фемінітивизвучать частіше. У більшості випадків, коли виникала необхідність,журналісти вдавалися до вживання фемінітивів. Хоча вони й досі незатверджені як мовна норма, на жаль. Тож усі ми користуємося ними часом насвій смак і своє розуміння. Мені б хотілося, щоб відбулося унормуванняфемінітивів у лексиці української мови. Слово "захисниця" - це однозначнопозитивне зрушення для нашого медійного простору. Водночас ми фіксуємо, щов сюжетах про українську армію журналісти продовжують некоректноузагальнювати - "хлопці". А якщо ми пам'ятаємо, що в ЗСУ служать понад 57тисяч жінок, то в таких формулюваннях нівелюється внесок захисниць уборотьбу".

Про ґендерний баланс в об'єднаному марафоні

"Серед ведучих кількість жінок і чоловіків майже рівнозначна, а в деякихтемах і програмах жінок-ведучих навіть більше. Тобто колеги усвідомленойдуть до ґендерного балансу. Хоча серед експертів, до яких звертаються вефірі за фаховою думкою, як і раніше, переважають чоловіки. Це пов'язано зістереотипом щодо поділу ґендерних ролей, який і досі не подолано.
Стереотипно вважається, що в актуальних темах війни, оборони, політики,економіки, екології, енергетики тощо фахівцями є чоловіки. А ми брекомендували мовникам частіше надавати експертне слово жінкам, тому що вцих сферах дуже багато саме фахівчинь".

Під час воєнного стану є загроза обмежити свободу слова. Чи вдаєтьсядотримуватися балансу?

"Під час воєнного стану свобода слова завжди обмежується, якщо цестосується національної безпеки. Це зрозуміло для всіх держав. За свободуслова постійно треба змагатися. В першу чергу треба розуміти, що мивкладаємо в це поняття. Бо якщо в ефірах ми розповідаємо про ті речі, проякі Генштаб просить не говорити, бо це може завдати величезної шкоди, томають бути обмеження. Куди допускати чи не допускати журналістів під часстрашних подій, які сьогодні відбуваються - також треба дослухатися дорекомендацій військових. Тут питання свободи слова треба диференціювати,адже йдеться про безпеку".

Про телеграм-канали

"Це взагалі окрема історія. Їх регулювати неможливо, ніколи не знаєш, хтоза ними стоїть. Але не можна зупинити розвиток соцмереж і технологій. Як бими не говорили про надзвичайну шкоду хайпових заголовків та неперевіреноїінформації під ними, багато телеграм-каналів застосовують для позитивноїроботи. Але закон про медіа їх не регулює".

Читати також: "Правосуддя їх дістане", або Як Нацрада працює над зборомдоказів для визнання російських пропагандистських каналів терористичнимиорганізаціями

Про новий закон про медіа, що набуває чинності 31 березня

"Зараз ми працюємо ще в старому законодавстві. Щодня збираються робочігрупи, працюємо з громадськістю. Зараз створена навіть коаліція громадськихорганізацій, з якою Нацрада співпрацює, для того щоб ми могли швидшерозробити всі необхідні механізми для імплементації нового закону. Ми вжерозробили і зараз погоджуємо нову структуру, адже Нацрада отримує ширшеполе для роботи, до нас тепер будуть входити і друковані, і онлайн-медіа,тож нам потрібно зробити ще й технологічну базу для моніторингів.
Простежити дотримання законодавства у просторі онлайн-медіа - це великийшмат поля. Паралельно вивчаємо букву закону і бачимо, що в якихось місцяхтреба буде допрацювати. Закон буде весь час тестуватися на практиці, щобефективно підтримувати наш інформаційний простір".

Фото: фейсбук-сторінка Ольги Герасим'юк

UA:Українське радіо

Thu, 02 Feb 2023 22:29:00 +0200

02.02.2023

Подозрение экс-министру энергетики Игорю Насалику. В ГБР рассказали, покакому делу и по какой статье объявлено подозрение, пишет Слово и Дело.

Бывшего главу Министерства энергетики и угольной промышленности УкраиныИгоря Насалика подозревают в служебной халатности, которая привела кпотерям бюджета почти на 1,5 млрд грн в пользу одного из газовых олигархов.

Об этом сообщает пресс-служба ГБР.

"ГБР сообщило о подозрении бывшему министру Министерства энергетики иугольной промышленности Украины. Его служебная халатность привела к потерямбюджета почти на 1,5 млрд грн в пользу одного из газовых олигархов, -говорится в сообщении.

Сообщается, что по указанию главы министерства подчиненные заключали соструктурами известного бизнесмена заведомо убыточные для государствасоглашения. В частности, в нарушение Постановления Кабмина искусственно"списывали" коммерсантам средства за эксплуатацию государственногоимущества.

"Сумма недополученных бюджетом поступлений за период с мая 2017 по декабрь2020 года составляет 1 млрд 488 млн гривен, - отмечается в сообщении.

В ГБР напомнили, что в мае 2022 года постановлением следственного судьиПечерского районного суда г. Киева наложен арест на корпоративные права 26операторов газораспределительных систем, они переданы в управление АРМА.Пока они управляются "Государственным акционерным обществом"Черноморнефтегаз".

"Специалисты Государственной аудиторской службы Украины уже завершилианализ материалов уголовного производства. По его результатам составленасправка, подтверждающая нанесение ущерба государству в размере 1 млрд 488млн гривен и установленных должностных лиц Минэнергоугля, допустившихнарушение требований законодательства, - добавили в ГБР.

Так, бывшему министру объявлено о подозрении по ч. 2 ст. 367 УК Украины.

Напомним, ряд СМИ сегодня написали о том, что Насалику объявили оподозрении.

ДОПОЛНЕНО:Экс-министр энергетики и угольной промышленности Игорь Насалик вкомментарии "Стране" отреагировал на сообщение ему о подозрении по делу озаключении убыточных для государства соглашения в пользу одного изолигархов.

"Я уже давал три года назад объяснения. Те же. Они ничем не отличаются. Ятак понимаю, подняли все, что у кого есть. Дело так и не закрыли, никто неразбирался. Тем более, экс-министр. Только они попутали, что я не в"батальоне Монако", а в совсем другом направлении. Я с 26 февраля нахожусьв ВСУ. Пошел не по призыву, а добровольно. И не в штабе, а в десантно-штурмовой бригаде, и не офицером, а просто главным сержантом разведроты.Если они хотели сделать пиар и обвинить так бодро по СМИ, то я будудобиваться, чтобы они так бодро и извинились, - сказал Насалик.

Также Насалик рассказал детали своего дела.

"Они трактуют так, что мы должны были сдать в аренду газотранспортнуюсистему Украины, распределительные сети - сдача в аренду запрещена закономУкраины. Если бы я сдал в аренду, я бы нарушил закон и уже бы сидел. Мог лия разорвать договора с газотранспортными системами? Есть обращениеГенеральной прокуратуры, Нефтегаза, министерства энергетики в 2020 году вВерховный суд Украины, который дал вывод, что разорвать договор нетюридических оснований. В аренду сдать не могу, потому что для этого нужнопровести изменения в законодательстве. Закон напрямую запрещает. Даже еслибы я пошел на нарушение закона, и даже, если бы я разорвал договор, нарушиврешение Верховного суда, то НКРЕКП должны были насчитать тариф, а ониотказались. И тогда, кто же должен был заплатить эти полтора млрд?
Газотранспортные сети? Нет. Они тарифицируются: зарплата, техническиетраты. Они должны были заложить тариф тогда и на аренду. А кто тогда долженоплатить транспортировку газа? Население и промышленность. Ну, кино инемцы, - говорит Насалик.

По его словам, никто из министров, которые были после него, тоже не пошлина сдачу транспортных сетей в аренду.

"Они мне инкриминируют 2017 и 2019 года. А с 2019 по 2023 год что-тоизменилось? Сдали в аренду? Да никто не согласится пойти на нарушениезакона. Меняйте закон и тогда сдавайте в аренду. За эти три года четыреминистра поменялось, хоть один решился пойти на нарушение закона? Если этоя не сдал в аренду за эти средства, так почему четыре министра и никто изних тоже не сдал? Если бы я сдал, это прямое нарушение закона. Тогда этотюрьма, - заявил экс-министр.

Кроме этого он отреагировал на слухи о его связях с Фирташем.

"Я Фирташа никогда не видел и не слышал. Слышал, что есть такой, но я егоникогда не видел, - сообщил Насалик.

О том, что нынешний состав Верховной Рады изобилует криминальными ипротиворечивыми кадрами известно давно и все с этим уже смирились. Но,вместо того, чтобы исправлять эту ситуацию, постепенно очищая свои ряды,наблюдается совершенно иная тенденция. В апреле этого года Украина получилавесьма скандальную личность с дурной славой на пост министра энергетики иугольной промышленности.

Речь идет об Игоре Насалике, депутате-бизнесмене и бывшем мэре городаКалуш. Именно его в результате "подковёрных" игр поставили во главеМинэнерго. За три месяца руководства ведомством он уже успел заметно"наследить" и "провиниться" перед народом Украины, однако, похоже, чтопремьера Гройсмана это вполне устраивает. Его не волнуют ни попыткиНасалика расставить выгодных для его бизнеса людей на ключевые должности введомстве, ни даже тот факт, что он самовольно ведет переговоры с главарямиДНР/ЛНР о закупках угля с оккупированных территорий. Бесстрашная личность,однако.... Да это и не странно, особенно учитывая его прошлые "подвиги".Игорь Насалик. "За гранью закона"

Родился Насалик Игорь Степанович в ноябре 1962 году в Кировоградскойобласти. Однако, судьба занесла его на Западную Украину, где он сначалаполучил высшее образование в Львовском государственном университете имениИвана Франко (инженер оптоэлектронных систем), а потом и сделал свои первыевесомые карьерные шаги. После окончания учебы он около двух лет работалведущим специалистом в Центре микроэлектроники в городе Ульяновск. Много итяжело работать физически Игоря Степановича не прельщало, и он отправилсяпокорять "экономические вершины". В 1992-1995 года работал советником поэкономических вопросах на предприятиях Корона (Львов) и Сапфир (Рогатин).

Резко вверх его дела пошли после того, как он создал и возглавил в 1995году промышленно-производственную корпорацию "Техноинвестцентр".

Именно с этого предприятия и началось шествие Насалика к большим деньгам,заработанным законным и полузаконным путем. В частности, в своих бизнесделах Игорь Степанович всегда по максимуму использовал родственные идружеские связи. Которые, к слову у него были весьма обширные - были у негонужные люди в криминальной среде и среди "важных" правоохранителей регионаи даже в областной Ивано-Франковской налоговой. Следует отметить, что свойпервоначальный капитал Насалик накопил через мошенничество с операциями поНДС, связанными с экспортом энергоносителей. В то время он работал сименитыми ныне партнерами - братьями Калестиниными, Рыбачком, Третьяком иМельником.

К моменту создания "Техноинвестцентра" Игорь Степанович "попал в оборот"налоговиков, ведь уже владел целой сетью коммерческих предприятий разногорода. Вот тут-то у него и возникли проблемы с законом. Его предприятия, вчастности "Техно-центр", "Автотехпостач" и "Галпласт" - подверглисьмассированным проверкам, которые привели бы налоговиков и правоохранителейпрямо к необходимости арестовать Насалика. Однако тот, очевидно учуявжаренное, баллотировался в Верховную Раду и, успешно победив на выборах, слегкостью решил все свои проблемы. Кстати из-за него даже началасьмаленькая "война" между налоговой и СБУ. Эту войну для Игоря Степановичавыиграл начальник отдела "К" Ивано-Франковской СБУ Геннадий Швыдков.Фактически, он сфабриковал дело против начальника местной налоговой милицииКругляка, начал прослушивать его телефоны и следить за каждым его шагом, врезультате таких действий Кругляку пришлось отступить от расследования делНасалика. К тому моменту, когда у налоговой развязались руки, Насалик ужестал народным депутатом. Еще немного позже его главный офис, со всейнеобходимой налоговикам документацией, "неожиданно" сгорел, а отдокументов, уличающих Игоря Степановича в налоговых махинациях, осталсялишь пепел.

Пока Насалик занимался выборами и разборками с налоговой - его бизнеснабирал обороты. К 1998 году "Техноинвестцентр" переформатировали в "Техно-Центр", который, в свою очередь начал создавать огромное количество СПД,которые, поработав годик и успешно уклонившись от налогов успешнозакрывались. Для того, чтобы незаметно отмывать деньги с этих "временныхпредприятий" Игорь Степанович использовал банк "Днестр" (этот банк, кслову, фактически принадлежал аффилированным лицам, что позволялоиспользовать его в своих махинациях, как заблагорассудится).

После того, как Насалик стал народным депутатом, его компаниям стало житьсяеще лучше, и он, "почувствовав силу" начал играть на более серьезномуровне. С 1999 года его структуры начали заниматься массовыми закупкамиэнергоносителей у национальных производителей и продавать их за границу позавышенным ценам. Кроме этого, после их продажи фактически вся прибыльвыводилась за границу через ряд фиктивных предприятий. Таким образом,Насалик сколотил себе целое состояние, которое успешно хранится на егоофшорных счетах. "Нардеп-перебежчик"

Политическая карьера Игоря Степановича развивалась весьма стремительно. В1998 году он стал народным депутатом по 85 избирательному округу, а в 2002был переизбран в Раду, но уже от 86 округа. Оба они находится на бизнесвотчине Насалика - в Ивано-Франковской области.

Игорь Насалик настоящая "лягушка-перебежчица", после того, как он немногоразобрался в ситуации на политической арене Украины, началось его шествиепо партиям. В 2002 году он был в тогда еще оппозиционной "Нашей Украине",поняв, что сражаться за правое дело он не хочет - перебежал к регионалам("Регионы Украины"), но там ему тоже не понравилось, и в марте 2005 он ужестоял под флагами фракции "Украинская Народная Партия".

На волне агрессивных настроений к "региональным" депутатам ему пришлосьретироваться. На этот раз он попал во фракцию к Юлии Тимошенко, но и тут онмного не добился: перед самыми выборами он сбежал из партии чтобы"отстаивать экологии Украины" в партии "Эко+25%", в которой, кстати, был иего западноукраинский наставник известный олигарх Петр Дыминский. К слову,главным спонсором партии был Виталий Гайдук (создававший в тот моментхолдинг Эволюшен Медиа, который сделал газету Комментарии: во главе стеневым советником Гайдука Сергеем Скрыпником и нынешним депутатом от БППВадимом Денисенко, сайты proua.com.ua, главным редактором которого сталнынешний редактор Наші Гроші Алексей Шалайский, а также сайт ugmk.info,газету Kiev Weekly. Все это возглавляла бывший пресс-секретарь ПетраПорошенко Юлия Литвинова. Возможно, именно она свела Насалика с Гайдуком)который влил в избирательную кампанию более 30 млн. долларов. К егонесчастью, он слишком поздно понял, что его хотят кинуть Дыминский-Насаликна пару. В итоге партия потерпела крах, а дивидендов Гайдук не получил,затаив обиду на свои "коллег". О том, что Насалик подготовил себе путь котступлению не знал даже Дыминский. Наш Игорь Степанович параллельно сдепутатскими выборами принял участие в выборах местного головы городаКалуж. И весьма успешно был им избран. Игорь Насалик. "Мэрский" период

После избрания главой города Калуш Игорь Насалик зажил просто как в сказке.Следует отметить, что этот город богат на энергоресурсы, которыми, если выне забыли, Игорь Степанович успешно торговал на протяжении многих лет.Местные жители относятся к нашему герою по-разному, некоторые боготворят, анекоторые презирают за то, что он сделал с землей, ранее принадлежавшейгороду.

Так и было: с одной стороны, Насалик ни капли не воровал из местногобюджета и, по сравнению с другими городами Ивано-Франковской области, Калушразвивался весьма экстенсивно, зарплаты всегда платили вовремя, дорогистроились, а соцпрограммы успешно реализовывались. Но была и вторая сторонаего деятельности, о которой большинство местных жителей не знали, так какпросто не сталкивались. За время, когда Игорь Насалик был городским главойКалуша, в собственности города практически не осталось свободной земли, всяона была распродана или присвоена местными фирмами прокладками, которые темили иным образом связаны, с кем бы вы думали? Конечно же, с ИгоремСтепановичем.Со временем сугубо мэрской деятельностью ему надоели, и онопять полез в политику. В 2006 году он возглавил областную ячейку партииУНП, причем чтобы занять пост председателя он скинул с этой должностисобственного друга - тогдашнего мэра Ивано-Франковска Виктора Анушкевичуса.Который, проиграв ему на выборах, весьма сильно разозлился и отказалсясотрудничать с ним даже на высокой должности его заместителя. Кстати, лидери главный спонсор УНП Юрий Костенко был весьма зол на Насалика из-за того,что он возглавил его партию. Между ними вообще постоянно были какие-тотрения. В частности во время поездки Костенко в Ивано-Франковск, егозабросали яйцами "бойцы" Насалика, да еще и кричали громкие фразы по типу"Позор раскольнику".

Для подобных целей у Игоря Степановича всегда были бойцовые ребята. Все из-за его тесных связей с известным криминальным авторитетом "Бешеным" (ИгорьЛаюк), а также еще один криминальный элемент "Ибрагим", который находитсяна хорошем счету среди львовского криминалитета.

Вплоть до окончания своего второго срока на посту главы Калуша ИгорьНасалик активно готовился к возвращению в "большую политику". И, его ставкана образ "ярого националиста" сыграла ключевую роль в дальнейшей егосудьбе. Волны Евромайдана вынесли его в состав VIII созыва Верховной Рады,за которой он наверняка успел соскучиться. "Третье пришествие" в Раду и"внезапный" пост министра

Во время постреволюционных выборов в Верховную Раду Игорь Насалик прошел всостав парламента по своему старому 85 округу, но на этот раз уже от партии"Блок Петра Порошенко". По информации источников, он стал одним из главныхспонсоров партии, вложив в нее колоссальные средства, которые он заработал,будучи успешным бизнесменом-мэром. Среди политических экспертов бытуетмнение, что пост главы Министерства энергетики ему отдали, как награду завсе его многочисленные пожертвования в фонд партии.

Есть и другая точка зрения на его назначение. За это министерское креслошла нешуточная борьба между политическими силами, ведь оно являетсяключевым для становления не только энергетической стабильности, но иявляется ключевым для решения большинства бизнес проблем украинскихолигархов в сфере энергетики. Так вот, Игоря Насалика, несмотря на егопринадлежность к партии президента, называют одним из протеже скандальноизвестного украинского олигарха Игоря Коломойского. Если бы не депутаты,которые находятся под контролем Игоря Валерьевича, не проголосовали зановый состав правительства, то оно так и было бы утверждено (из-за"демарша" партий Садового, Ляшко и Тимошенко). За эту услугу олигарх иполучил в кресле главы Минэнерго "своего" человека. Его интерес вэнергетике не безосновательный, ведь большая часть его бизнеса связаннаименно с топливно-энергетическим сектором. Именно Насалик стал весомымкозырем в борьбе против энергетической группы компаний ныне покойногонародного депутата Еремеева. Свидетельством связи Насалика с Коломойскимтакже является тот факт, что он оставил на должности первого заместителяминистра энергетики Игоря Диденко, которого уже множество раз прилюднообвиняли в откровенном лоббировании интересов Игоря Коломойского. Тем неменее, он остался на своей должности и, более того, продолжет продвигатьидею своего покровителя-олигарха в массы через Минэнерго.

На посту министра энергетики Игорь Насалик тоже время не теряет, напримерон назначил известного расхитителя государственных средств Евгения Шитиловна пост "уполномоченного" по поставкам антрацита с территории временнооккупированных территорий ДНР и ЛНР. Этот товарищ, уже давно помогает ИгорюСтепановичу в его авантюрных проектах и на этот раз тоже не смог отказать -он отправился в турне по ЛНР и ДНР, налаживая связи и договариваясь опроцентах откатов, которые они с ним будут получить за услуги по продажеугля в Украину. Вот так вот. Не так давно, кстати, и сам министр отличился,его запечатлели камеры во время переговоров с одним из боевиков ДНР опоставках этого угля.

Игорь Насалик весьма крепко ухватился за свой новый пост и успешноманипулирует правительством для достижения своих целей. В частности онпутем шантажа Гройсмана не допустил к работе назначенного Кабмином опытногопрофессионала в угольной сфере Станислава Толчина (хотя тот ещёкоррупционер). Этот человек мог помешать Насалику и Шитилов дерибанитьдоход от закупок угля из неподконтрольных территорий Украиной. Вот такой унас молодец глава Минэрего, умеет защищать интересы, жалко лишь, что свои,а не всего государства.

А пока министр катается по оккупированной украинской территории, налаживаябизнес с представителями ДНР и ЛНР, его собственное финансовое положениевсе улучшается и улучшается. Есть у него и домик в Конче-Заспе (рядом сдомом экс-президента Украины Ющенко) и квартира на Крещатике, и даже"скромный" автопарк, среди которого есть Bentley, Audi A8 и BMW Z4.Интересно, когда же на него обратит внимание ГПУ, СБУ или, на худой конец,ГФСУ.

ОРД-02

Thu, 02 Feb 2023 21:33:00 +0200

Проблема розмінування не зникне найближчі 50 років

Де ви тепер і чим займаєтеся?

- Я нині в Канаді. В Університеті Альберти й Київській політехніці, дея навчаюся паралельно, починаються сесії. Часу майже немає, але я звиквикористовувати його з користю. Тут багато нового й цікавого. Насампередлюди й ідеї. Мені це імпонує.

Велика війна застала вас зненацька?

- Уранці мама розбудила мене новиною: війна увірвалася в околиціКиєва, тож треба збиратись і їхати до бабусі у Васильків. Зазвичай дорога внас забирала 40 хвилин, однак 25-го числа ми їхали 7 годин. Тепер батькиживуть у Василькові. Там є підвал.

Однак на початку війни й там не було надто тихо.

- У лісі біля нас блукали російські ДРГ. Росіяни влучили увасильківську нафтобазу. Моя родина волонтерила. Я купував воду, батьки зіншими людьми доставляли її військовим. У місцевій школі був волонтерськийштаб. Туди звозили їжу й воду для військових і людей, які залишилися бездомівок. У квартиру мого приятеля прилетіла ракета. В його сім'ї згоріловсе, лишився тільки телефон. Запропонував їм притулок.

Ким мріяли бути в дитинстві?

- Розробником нових приладів. У дитинстві любив збирати конструкторLego. Це було моє найбільше захоплення. Коли мама питала, що я хочу на деньнародження, відповідав: тільки Lego. Згодом набори стали складніші - робото-технічні, з програмуванням. Мріяв бути розробником Lego і створювати новінабори.

Коли зацікавилися дронами?

- 2020-го натрапив на статтю про дрони. Зрозумів, що це технологіямайбутнього. Адже дрони можуть доставляти пошту й інші вантажі, якщо їхзапрограмувати. Від батьків чув, що йде загарбницька війна, де гинуть нашівоїни. Захотілося їм якось допомогти. Я саме вступив до Політехнічноголіцею, де мені запропонували написати роботу для Малої академії наук.Звернувся до науковця Олега Козленка. Розповів про свою ідею й запропонувавспівпрацю. Він сказав, що готовий допомогти. Так виникла ідея створеннядрона-міношукача.

Що було найважче під час втілення задуму?

- Написання коду для визначення точніших координат знайдених об'єктів.Проєкт містить дві складові - інженерну та програмну. Першу я створювавспільно з ученими КПІ. Я приходив до них двічі-тричі на тиждень, і ми покілька годин працювали. Паяли, виготовляли установки, встановлювали їх надрони. Проводили тестування польоту. Вдома працював над створеннямпрограмного забезпечення. Писав код для вирахування координат польотудрона. Це було найважче, але й найважливіше.

Як зреагували на ваш винахід військові?

- Я спілкувався з кількома військовими з різних частин України. Всівони були зацікавлені у використанні пристрою. Одна дівчина, батько якоївоює на фронті, спитала мене у фейсбуку, чи можна придбати дрон-міношукач?Спілкувався із саперами, для яких він проєктований і яким він можедопомогти якнайбільше. Дрон може покращити процес розмінування. Отжедопомогти у вирішенні однієї з найактуальніших проблем України. Почув відсаперів, які аспекти для них пріоритетні.

Ігор КЛИМЕНКО, 17 років, винахідник. Народився 9 червня 2005-го в Києві.Батько - юрист. Мати - екологиня. Закінчив Політехнічний ліцей приКиївському політехнічному інституті імені Ігоря Сікорського. Навчається нафакультеті комп'ютерних наук канадського Університету Альберти таприладобудівному факультеті Національного технічного університету України"Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського". Із колегамирозробив автопристрій для відлякування тварин на дорогах для уникненняаварій. Працював над створенням роботів у різних сферах. 2022-го винайшовквадрокоптер--міношукач, за який здобув перемогу на міжнародному конкурсіGlobal Student's Prize. Має ютюб-канал "Ігор Клименко". Відеоролик про дрон-міношукач набрав 10 тисяч переглядів. Остання прочитана книжка - "Чорнийлебідь" Насіма Талеба. Подобається фільм "Жива сталь" Шона Леві. Любитьподорожувати і грати на гітарі. Був гітаристом групи Malik Band. Слухаєгурти "Бумбокс", "Один в каное", Pianoboy. Смакують деруни й кава.
Неодружений. До війни жив у Києві

Який функціонал і переваги квадрокоптера-міношукача?

- Це дрон із детекторами для визначення вибухонебезпечних об'єктів наповерхні ґрунту та під ним. Він оснащений програмним забезпеченням дляподвійної перевірки координат мін. Тобто має покращену систему GPS. Мирозробили два прототипи. Перший був менший і показував ідею та можливостізнаходження квадрокоптером замінованих об'єктів після сканування території.Згодом ми створили покращений прототип із металодетектором. Провеливипробування. Тепер працюємо над створенням третього прототипу. Хочемододати до металошукача ще й георадари, щоб дрон надавав не лише координативибухонебезпечних об'єктів, але й можна було застосовувати штучний інтелектдля визначення типу мін. Крім того, хочемо, щоб дрон позначав їх фарбою.Щоб сапер мав не лише віртуальну інформацію на девайсі, але й бачивзаміновану ділянку.

Де тепер ці два прототипи?

- Один у Василькові, а другий у КПІ. Над третім працюю в Канаді.Планую передати креслення в Україну, щоб сертифікувати винахід і початимасове виробництво.

На якій висоті літає ваш дрон?

- Це залежить від радара. Із металевим детектором висота низька - 20-30 сантиметрів над землею. Саме тому ми вдалися до використання георадара.З ним висота польоту зростає до одного метра - і його можна застосовуватизалежно від висоти перешкод на досліджуваній ділянці.

Наскільки вразливий ваш винахід: його легко збити ворогу?

- Наш дрон створений радше для використання на деокупованихтериторіях. Його завдання - розмінувати звільнені території. Дрон нерозрахований для роботи на лінії вогню. Це міношукач для повоєння.

Хто знешкоджуватиме міни - дрон чи сапер?

- Завданням дрона є лише детектування мін. Тобто квадрокоптерзнаходить вибухонебезпечні об'єкти, а сапер їх знешкоджує. Однією знайбільших проблем у роботі саперів є невідомість. Дрон істотно їмдопоможе: надасть максимальну інформацію про міну і її розташування. Людинаадаптується до атмосфери небезпеки. Коли сапер перестає боятися, вінпідривається. Дрон покликаний допомогти розмінувальникам не втратитивідчуття реальності. Втім, після дрона-міношукача хочу створити пристрійдля розмінування територій без участі людини. Так можна зберегти більшежиттів.

Ваш дрон зможе працювати в негоду?

- Він може працювати вдень і вночі за різних погодних умов. Плануємостворити таку комплектацію, в якій безпілотник не боявся б ні спеки, німорозу, ні вітру чи дощу. Щоб дрон працював у тих умовах, в яких сапер неможе.

Як плануєте вдосконалити винахід?

- Замість використання металодетектора хочу під'єднати георадар. Цезбільшить висоту та швидкість польоту дрона, а також - точність знаходженняміни. Головна новинка прототипу, над яким нині працюємо, - використанняштучного інтелекту.

Що треба, для того щоб квадрокоптер опинився на фронті?

- Насамперед закінчити розробляти міношукач у покращеній комплектації.Створити мінімальний валовий продукт, який пройде сертифікацію, а далізапустити в масове виробництво й передати на фронт. Це може зайняти відроку до двох.

Не боїтеся, що доки вдосконалите дрон, то війна закінчиться?

- Сподіваюся, війна завершиться раніше, ніж я закінчу розроблятиміношукач. Певен, що ми переможемо й усе буде якнайкраще. Однак проблемарозмінування не зникне найближчі 10-50 років. Як писав Володимир Горбулін,один рік війни дорівнює 10 рокам наслідків. Читав статтю, що розмінуванняможе затягнутися на 50 років, адже заміновані не лише окуповані території,але й частина Львівщини й заходу України. Ліси й поля Василькова так самовсіяні мінами.

Скільки грошей треба, щоб завершити проєкт?

- Розробка мінімального валового продукту й сертифікація коштуютьмайже 60-70 тисяч доларів. Собівартість дрона - 20 тисяч доларів. Ціниорієнтовні, оскільки вартість міношукача може змінюватись у процесі.

Чи говорили із заможними людьми чи фондами, здатними придбати дрон?

- Я консультувався щодо можливості співпраці з кількома фондами, атакож - з агрокомпаніями. Є зацікавлені люди. Серед них не тільки українці.На спільному конкурсі стартапів бізнес-інкубатора Ukrainian Future і йогофінських партнерів представив свій проєкт. Там зустрів фінського інвестора,який надав мені 5 тисяч євро на його вдосконалення.

Ви отримали грошову винагороду 100 тисяч доларів. Як використаєте їх?

- Основну частину витрачу на проєкт. Зробити цей дрон - місія могожиття. Хочу, щоб моїм винаходом користувалися українці й військові всьогосвіту. Мрію, щоб мої земляки не боялися вийти в ліс чи в поле.

Як стали студентом Університету Альберти?

- Упродовж останніх кількох років я вчителював. Викладав дітямматематику. Один із моїх учнів живе в Херсоні й не захотів виїжджати післяокупації. Мені було морально важко щось робити. За три тижні війнизрозумів: не можна здаватися. Подумав, що важко буде навчатися в КПІ, аджемій науковий керівник служить у Збройних силах. Треба шукати можливості длярозвитку мого проєкту. Побачив програму від Університету Альберти, яканадавала змогу однорічного навчання для українців. Пощастило вступити нафакультет програмування.

Канадці, з якими спілкуєтеся, переймаються долею України?

- Безумовно. Хтось інвестує в Україну, хтось допомагає порадами. Одинстудент сказав, що займається програмуванням штучного інтелекту, йзапропонував допомогу. До того як я переїхав у кампус, ми з мамою місяцьжили в канадців. Знайшли їх у фейсбуку. У провінції Альберта великаукраїнська діаспора, й відчувається, що канадці хочуть нам допомогти.

Ким бачите себе за 10 років?

- Ученим-бізнесменом. Прагну створити стартап чи бізнес на основіінноваційних технологій. Хочу зібрати команду однодумців і займатисявласною справою в Україні. Там моя родина, там я прожив усе життя. Післянавчання неодмінно повернуся додому, щоб відбудовувати й розвивати Україну.

Хотіли б мати учнів-послідовників?

- Авжеж. Маю дворічний досвід викладання. Почав учителювати приватно,щоб заробити на електрогітару. Перший рік працював, щоб її придбати. Буврадий, коли купив. Втім, мені так сподобалося викладати, що я продовжив ізнайшов іще одного учня. Мені до вподоби процес, коли можу ділитисязнаннями. Тому я залюбки цим знову зайнявся б.

Що змінили б у всесвіті, якби мали змогу?

- Зробив би так, щоб у добі було більше годин. Найбільша моя проблема - брак часу. Весь час щось роблю, але хочу встигати більше.

Є люди, які надихають своїм успіхом?

- Один із таких людей - Ілон Маск. Він майже з нічого створивнеймовірну компанію. До речі, теж починав зі своїх розробок. Мене такожмотивував Стів Джобс. Починав із нуля, створив потужну компанію, з якоїйого вигнали. Однак не здався та створив нову й згодом викупив першу. Віннавчив мене, що головне в житті - багато працювати. Попри поразки йневдачі. Тільки так можна досягти успіху. Крім того, імпонують Ерік Крайс іМарк Цукерберґ. Марк теж починав студентом і створив одну з найперших інайпотужніших соцмереж.

Нещодавно від Маска звучали суперечливі проросійські заяви щодо України. Цене похитнуло вашої віри в нього?

- Я не те щоб вірю в нього. Радше ціную риси характеру - працьовитістьі цілеспрямованість. У світлі його останніх заяв не можу сказати, що целюдина, на яку я рівняюся. Але його сильні сторони, які він продемонструвавпід час професійного зростання, варті уваги й визнання.

Є люди, яких мотивуєте?

- Коли мене оголосили переможцем Global Student's Prize, найприємнішийбув не сам анонс. Радше те, як багато людей казало мені про те, що я їхмотивував працювати й рухатися далі. І це робило мене найщасливішим, аджещо може бути краще, ніж надихнути когось зростати, працювати, вчитися?

Що для вас саморозвиток?

- Двигун життя. Я вбачаю його в постійній роботі. Це можна назватикультом продуктивності. Коли людина використовує весь свій час, щобпрацювати й самовдосконалюватися. Це може бути хорошою рисою, але не требапередавати куті меду. У житті потрібен розумний баланс. Намагаюся йогознаходити. Найкраще інвестувати в себе чи дітей.

За ким із науковців стежите?

- За інноваціями у сфері дронів. Нині хочуть створити таксі, якимкерує робот. Стежу за технологіями у сфері георадарів. Це те, що близькемені.

Що таке бути вільним?

- Мати змогу висловити свою думку, розвиватися. Вільна людина та, яканезалежна в тому, що вона робить. Створювати щось своє й розповідати пронього іншим. Бути вільним - це поширювати свій голос і чути його відлуння.Мати можливість генерувати свої ідеї.

Хто робить вас щасливим?

- Моя Батьківщина й близькі. Люди, яких я мотивую йти вперед.
Можливість розвиватися.

Чому варто не здаватися й іти далі?

- Щоб не стояти на місці. Аби зростати психологічно, розумово,емоційно й набувати досвіду. Якщо постійно працюватимете й розвиватиметеся,не програєте. Можна відкрити справу в будь-якому віці. Треба вірити в себета працювати.

Що таке перемога?

- Досягнення поставленої мети. Перемога - це кожен наш крок уперед.Коли ти здолав страх на полі бою, ти вже переміг.

Жити варто бодай для того, щоб...

- Змінювати світ на краще.

Gazeta.ua

Thu, 02 Feb 2023 20:29:00 +0200

Лариса ОЛІЙНИК

Художниця Світлана Телець в Буші прийняла сотні родин, які тікали від війниБуша - мальовниче село у Вінницькій області з тисячолітньою історією. Допочатку повномасштабного вторгнення росії в Україну, в селі стрімкорозвивався сільський зелений туризм.
Майже рік, як Буша стала прихистком для багатьох переселенців.
Вінницька художниця Світлана Телець розповідає, як приймала людей із зонибойових дій у своїх будиночках.

- Харків, Київ, Дніпро, Херсон. Переселенці з цих міст мешкали у нас зпочатку повномасштабної війни, - говорить художниця Світлана Телець, якарозвиває зелений туризм в Буші.- Прихисток у нас знайшли сотні родин згарячих точок України. Дорослих і дітей приймали і годували безкоштовно.Від людей, що втекли від війни ми почули сотні трагічних історій.

Відео дня

Вінницька художниця в Буші

Світлана Телець і її будиночок в Буші

Протягом останніх двох десятиліть українці та європейці купували будинки вБуші, що на Ямпільщині, розвивали зелений туризм. Місце дійсно казкове,адже селище розташоване в самому центрі історичного заповідника, якомупонад п'ять тисяч років.

Гості мальовничої місцини тут мають можливість не просто насолодитисьпроживанням в автентичних будиночках, а й відвідати творчі майстер-класи,музей трипільської культури, побачити башту фортеці і справжнє козацькекладовище, дохристиянський скельний храм, каньйон з печерами ГайдамацькийЯр.

А років тридцять тому жителі покидали селище - будинки були порожні таруйнувалися. Останні роки Буша переживала справжній ренесанс.

В селі відкрили картинну галерею та творчі центри. Наразі в Бушу щорічноприїжджають близько 60 тисяч туристів. Більшість тут вже не вперше.

Світлана Телець з Ніною Матвієнко

Для місцевих мешканців наплив туристів - додатковий заробіток. Хто здаєжитло, хто продає городину та молоко. Хтось готує гостям їжу.

Завдяки активному розвитку туризму почала розвиватися в Буші йінфраструктура. Нещодавно побудували тут Трипільский павільйон, а з бюджетупочали виділяти гроші на розвиток історичного пласту України. Регулярносюди приїздять скульптори й художники, проводять мистецькі пленери. Ітуристи з України та Європи, які називають Бушу місцем сили.

Вінницька художниця Світлана Телець саме в Буші відкрила для себе справжнюУкраїну. Керівник творчої студії "Барви України" спочатку їздила в селищекозацької слави на творчі пленери, привозила сюди своїх вихованців. Потімтут купила будиночок, щоб малювати, проводити майстер-класи, прийматигостей.

- Я купила будинок за дві картини, - розповіла Телець.- В мене продалосяодне полотно, потім ще. Тоді вони коштували близько 700 доларів. Тут булострашенно брудно, тому, що ніхто не жив. Вивезла п'ять причепів сміття.Було все завалено. Крок за кроком, і з'явився будиночок з каміном. З хлівазробила картинну галерею.

Художні майстер-класи для малечі

Поїхати звідси художниця вже не змогла: відкрила творчий центр. Каже, щосільське життя тепер не проміняє на місто.

-Тут екологічно чиста зона,- каже вінницька художниця.- І вода, і повітрятакі, що треба пошукати. Тому, що у радіусі 30 кілометрів ніяких викидів,нічого немає. До мене приїздили звідусіль: і італійці, і французи, іамериканці, шаман з Перу. Також бувають йоги, езотерики.

Із зростанням туристичної популярності Буші гостей в селищі стало такбагато, що Світлані Телець довелося розширювати кількість місць. І воназайнялась екотуризмом. Світлана Телець викупила ще один будинок, оздобилайого в автентичному стилі з житлом-експозицією етнічного побуту українців упоєднанні із сучасністю.

З лютого 2022 року ці затишні будиночки прийняли сотні людей, постраждалихвід війни, які розповіли чимало трагічних історій.

Зелені садиби для переселенців

Художниця і переселенці

З початком повномасштабної війни до нашої області ринув потік людей зрегіонів, що найбільше постраждали внаслідок бойових дій. Для багатьох зних Вінниччина стала прихистком.

Буша теж стала другою домівкою для переселенців. Світлана Телець посиляла всвоїх будиночках тих, хто тікав від війни. Для дорослих та малечі проводиласеанси арт-терапії.

- Люди виливали своє горе на паперіза допомогою фарб, і я, як художник,була в шоці від тих ста відтінків сірого, - говорить Світлана. - Думала, щогоре в переселенців виглядає однаково. А виявляється - у всіх різне.Найбільше запамятався чоловік з Херсону, який очевидно був в депресії. Колизапропонувала сеанс арт-терапії, була вражена його зображенням. Болю на тихкартинах не було меж.

Спільними зусиллям громадських організацій, волонтерів Вінниччини тамісцевих жителів Буші, переселенці отримали необхідну допомогу - їжа, ліки,предмети гігієни та інформаційну підтримку.

Мешкали і харчувалися переселенці у вінницької художниці теж безкоштовно.Під час спільних обідів Світлана почула чимало трагічних історій.

- Серед переселенок була у мене жінка з сином, які тікали з Бучі. Вонарозповіла, що довелось ховатися від обстрілів у підвалах. Коли запаси їжі іводи закінчилися, з 17-річним сином вирішили тікати. Разом з групкою людейбігли через ліс. Коли вийшли на галаявину, їх зустрів російський солдат інаправив на них автомат. Тікати не було куди - позаду ліс, а з іншого бокутанк. І якби тікали, ворог почав би по них стріляти. Вирішили йти прямо,повз солдата. На диво, він їх випустив неушкодженими.

Загалом, жителі громади Буші - патріоти та щирі українці. Чоловіки пішлизахищати Батьківщину від загарбників, а жінки - справжні господині, тимчасом надають прихисток вимушеним переселенцям. І донині готують смаколикибіцям на передову.

- Люди в Буші, як і всюди, дуже різні,- каже мисткиня. - Але в цілому, тутвони дуже відкриті і позитивні, не дай Бог що, вони приходять на допомогу.Я помітила, що вони живуть давньою традицією взаємодопомоги.

Починаючи з 24 лютого жителі громади села Буша, надали тимчасовий прихистокбагатьом сім'ям, які спасаючи життя своїм дітям, шукали безпечне місце,залишались на декілька днів та їхали далі. Але, в той же час, для багатьохлюдей села Буша, стало кращим місцем де вони вирішили залишитись до кінцявійни.

Подружжя медиків з Миколаєва, Сергій Сич, лікар-нейрохірург, кінезіолог,мануальний терапевт та його дружина, масажистка Олена Деордієва, теж тікаливід війни. У рідному місті ворог зруйнував будівлю їх медцентру, томуевакуювалися. Палива вистачило доїхати до Буші. Спочатку зупинилися уСвітлани Телець. Потім в селищі лікарі купили будиничок і планують тутвідкрити медичний центр.

- У нас все тихо, ми осторонь від бойових дій,- ділиться мисткиня.-Біженці, на скільки це можливо, заспокоєні. В селищі козацької слави, вБуші, вони купили будиночки і тепер являються місцевими жителями. Інші -приїздять для душевного відновлення, адже здавна називають Бушу місцем сили.

Читайте також:

Приходять лікуватися переселенці і бійці. Як медики з Миколаєва відновлюютьмедцентр у Буші

"Пошкоджені осколками, промовисті". Картини на ящиках від боєприпасів малюєхудожниця з Вінниччини

Слідкуйте за новинами Вінниці у Facebook, Telegram, Instagram, Viber таYouTube.

20 хвилин

Thu, 02 Feb 2023 20:16:00 +0200

02.02.2023 Бабій Ірина

2 лютого відзначають Міжнародний день захисту водно-болотних угідь. НаПрикарпатті є понад 2 тисячі гектарів збережених водно-болотних угідь,половина входить до складу природно-заповідного комплексу України. До водно-болотних угідь зараховують річки, озера, райони боліт, драговин, торфовищ,штучні водойми та морські акваторії глибиною до шести метрів.

Верхові болота, яких налічується на Франківщині майже 90, займають площупонад тисячу гектар. Висяче

Найвідомішим є болото "Висяче" у підніжжя гори Мокрин. Його площа приблизно0,5 гектара, розмір десять на десять метрів. Болото має круглу форму тарозташоване на південному схилі гори Хітанка у Гринявських горах.
Знаходиться на висоті 1457 м. н.р.м. і живиться переважно дощовою водою.

Особливість висячих боліт у розташуванні вище межі лісу, що у природізустрічається нечасто, тому є цікавим фактом для наукових досліджень.

Болото Лютошари знаходиться у Калуському районі, на північний схід від селаОсмолоди. Його площа 5 гектарів. Навколишня територія становить комплекспідгірного болота, що складається з лучної ділянки та ділянки, порослоївільхою сірою. Тут ростуть червонокнижні представники орхідних - любказеленоквіткова, траунштейнера куляста, билинець комариний та ін.

Лютошари

Болото Ширковець розташоване між селами Старий Мізунь і Новий Мізунь, умежах Вигодської улоговини. Його площа 12 гектарів.

На болоті з рідкісних видів рослин можна побачити росичку круглолисту.Також на Ширковці росте червонокнижна журавлина дрібноплода. Втім,більшість поверхні болота покривають мохи й різні види осоки, а такожлісові ягоди - чорниця та брусниця. Якщо пощастить, на болоті у березні -квітні можна побачити рідкісних чорних лелек, які прилітають сюдигніздитися.

Ширковець

Болото Лисак розташоване на південь від села Мислівка. Площаприродоохоронної території - 14 гектарів.

На болоті Лисак можна поласувати журавлиною звичайною та дрібноплодою.Також тут ростуть андромеда багатолиста, плаун заплавний та інші видирослин.

Екологи пояснюють, що болота важлива складова екосистеми, оскільки вонивбирають у себе надлишок вологи й очищують воду від отруйних речовин тахвороботворних бактерій. Один гектар боліт може поглинути за рік до 1800 кгвуглекислого газу і виробити до 700 кг кисню. Болота перешкоджають розвиткупарникового ефекту та підтримують рівень води багатьох рік. Лисак

Галицький Кореспондент

Thu, 02 Feb 2023 20:16:00 +0200

2 лютого, 20:04

До кінця століття жертвами глобального потепління можуть стати понад 40%наземних тварин (Фото:davide ragusa / Unsplash)

Автор: Кирил Чеботарьов

Вчені попереджають, що якщо людство не зможе зупинити глобальне потепління,на дику природу чекають катастрофічні наслідки.

2022-й рік став роком рекордної спеки. Так, наприклад, минуле літо булонайспекотнішим за всю історію спостережень. Як і середня температураокеанів. Далі ситуація буде тільки погіршуватись.

Через недалекоглядні людські дії багато кліматичних процесів вже єнезворотними - як, наприклад, нагрівання нашої планети. Дослідники зУніверситету штату Огайо відзначають, що крижаний щит Гренландії та зовсімдосяг критичної точки, з якої починається незворотний шлях до повногозникнення льодовиків на острові.

Цього літа тривогу забили австралійські вчені, адже їхня країна опиниласяна межі екологічного колапсу. Емма Джонстон, науковиця Сіднейськогоуніверситету та провідна авторка звіту про кліматичний стан Австралії,стверджує, що досі весь світ постійно говорив про вплив клімату на нашежиття як щось, що ми відчуємо пізніше. Тепер це "пізніше" настало.

Новое Время

Последние публикации


Эконовости








Ветеринарная клиника На Молодежной чипирует щенков и котят | Атомная энергетика