ЕКОЛОГIЧНИЙ СПОСIБ ОЗДОРОВЛЕННЯ ПОСIВIВ

 Багато сортів сої стійкі до грибних і бактеріальних захворювань, але немає
 жодного ціного виробничого сорту, стійкого до вірусів. Так, на культурі
 сої виявлено 4 віруси: жовтої мозаїки квасолі, затримання росту, кільцевої
 п'ятнистості табаку і мозаїки сої. Перші три слабо врожають культуру,
 проте вірус мозаїки сої (ВМС) є для неї справжнім лихом. На Далекому сході
 зараженість ним посівів досягає в деякі роки 90% і більше. Є відомості про
 сильне пошкодження посівів ВМС в різні роки в Краснодарскому краї,
 Україні, Молдові, Грузії, Узбекістані, США, Канаді, Китаї, Японії.
 
 Урожайність культури залежить від ступеню пошкодження посівів ВМС,
 погодних умов року і коливається в межах 20 90%. Знижується і якість
 зерна за рахунок зменшення вмісту білка (на 10 20%) й жиру
 (на 2 3%). Крім того, значна частина насіння, отриманого від хворих
 рослин, виявляється пигментованою, що утруднює рафінування олії, погіршує
 її товарний вигляд.
 
 Вважається, що ВМС передається з покоління в покоління лише насінням, але
 є відомості про те, що в Японії виявлені інфіковані ним рослини квасолі,
 вігни, дикої сої, люпину і навіть куща леспидеци. У посівах інфекція
 розноситься камахами, насамперед попелицею. Так, у Приморському краї цей
 вірус переносять, як мінімум, 17 видів попелиці. Особливість віріонів ВМС
 полягає в їх здатності спонтанно інактивуватися в насінні при збереженні.
 В результаті цього навіть у вихідного (початкового) сильно пошкодженого
 насіннєвого матеріалу до весняної посівної компанії, як правило,
 залишається лише 4 6% насіння-вірусоносіїв, але й цього виявляється
 достатньо, щоб до кінця вегетації посіви виявились сильно пошкодженими.
 Тільки самоінактивація віріонів ВМС спасає культуру сої від повної
 деградації.
 
 Висока вредоносність і розповсюдження цього захворювання зумовлюють
 необхідність пошуку способів боротьби з нею. Особливо енергійні зусилля в
 цьому напрямі були зроблені в 60-х роках. Але і досі немає ефективного
 методу, який був би придатний для виробничого використання.
 
 Вченими Біолого-грунтового інституту Далекосхідного відділення РАН при
 вивченні люмінесцентних якостей насіння різних рослин було виявлено, що
 при опромінені ультрафіолетовим світлом з довжиною хвилі 260 300 нм
 спектри флуоресценції насіння сої мають два максимума, один   в
 ультрафіолетовій області (310 390) нм, другий   у видимій
 (400 500 нм). Встановлено також, що у інфікованого насіння відношення
 ультрафіолетової люмінісценції до видимої вище, ніж у здорових. Цю
 особливість використали для розпізнавання здорового насіння сої. Даний
 спросіб дозволяє автоматизувати відбір здорового насіння і отримувати його
 у великій кількості.
 
 Для автоматизованої вибраковки з посівного матеріалу пошкодженої фракції
 насіння сконструйовано установку, яка признана винаходом, що забезпечило
 збільшення урожаю на 26,5%.
 
 А. Трубицин. Экологический способ оздоровления посевов // Защита и
 карантин растений. 1996.N1. С. 17 18.